Відмінності між версіями «Кінетичне мистецтво»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(доповнення)
м
Рядок 2: Рядок 2:
 
'''Кінетичне мистецтво''', кінетизм — напрям сучасного [[модернізм]]у що використовує т. з. мобілі (пристрої, які приводяться в рух вітром, водою, електрикою, силами магнетизму тощо). Сформувався в [[1950-ті]] роки.
 
'''Кінетичне мистецтво''', кінетизм — напрям сучасного [[модернізм]]у що використовує т. з. мобілі (пристрої, які приводяться в рух вітром, водою, електрикою, силами магнетизму тощо). Сформувався в [[1950-ті]] роки.
   
Кінетичне мистецтво знаходить деяке практичне застосування в оформленні виставок, рекламі тощо. Використання світлових і кольорових ефектів іноді зближує Кінетичне мистецтво з [[кольоромузика|кольоромузикою]].
+
Кінетичне мистецтво знаходить певне практичне застосування в оформленні виставок, рекламі тощо. Використання світлових і кольорових ефектів іноді зближує кінетичне мистецтво з [[кольоромузика|кольоромузикою]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Кінетичне мистецтво зародилося в 1920-30-х роках XX ст. Його основоположниками вважаються [[Татлін Володимир Євграфович|Володимир Татлін]] і [[Александр Колдер]]. Кінетичне мистецтво багато в чому спирається на естетику [[Баухаус|Баухаусу]], [[модерн|модерну]], російського [[конструктивізм|конструктивізму]]. Попередника кінетизму вважаються російські конструктивісти, а також деякі з західнонімецьких дадаїстів 20-х років. Теоретиками кінетізму виступили французькі художники [[Ніколя Шоффер]] і [[Франк Поппер]]. Шоффер висував принципи "просторо-світло-хроно-динамізму" як основи кінетичного мистецтва. У їхніх роботах широко використовувалися прозорі матеріали, електромотори, важелі, пульти управління і т.д. У багатьох випадках ілюзія руху створювалася зміною освітлення.
+
Кінетичне мистецтво зародилося в 1920-30-х роках XX ст. Його основоположниками вважаються [[Татлін Володимир Євграфович|Володимир Татлін]] і [[Александр Колдер]]. Кінетичне мистецтво багато в чому спирається на естетику [[Баухаус|Баухаусу]], [[модерн|модерну]], російського [[конструктивізм|конструктивізму]]. Попередниками кінетизму вважаються російські конструктивісти, а також деякі з західнонімецьких [[Дадаїзм|дадаїстів]] 20-х років. Теоретиками кінетізму виступили французькі художники [[Ніколя Шоффер]] і [[Франк Поппер]]. Шоффер висував принципи "просторо-світло-хроно-динамізму" як основи кінетичного мистецтва. У їхніх роботах широко використовувалися прозорі матеріали, електромотори, важелі, пульти управління і т.д. У багатьох випадках ілюзія руху створювалася зміною освітлення.
   
Одним з напрямків кінетізму стало ''самознищуване'' або ''самогубне'' мистецтво ([[Жан Тенгелі]] та ін.). В ньому рухомі пристрої, пропрацювавши, загорялися чи інакшим чином руйнувалися за рахунок дії деталей, які входили у їхню конструкцію.
+
Одним з напрямків кінетизму стало ''самознищуване'' або ''самогубне'' мистецтво ([[Жан Тенгелі]] та ін.). В ньому рухомі пристрої, пропрацювавши, загорялися чи інакшим чином руйнувалися за рахунок дії деталей, які входили у їхню конструкцію.
   
 
Важливий внесок зробили російські конструктивісти: [[Татлін Володимир Євграфович|Володимир Татлін]], [[Мельников Костянтин Степанович|Костянтин Мельников]], [[Родченко Олександр Михайлович|Олександр Родченко]]. Художники-кінетики використовували можливості руху предметних конструкцій, різних механізмів, ілюзорних зображень і оптичних ефектів. Кінетичним мистецтвом активно займалася група «Движение» (1962-1976), що займалася проектуванням синтетичних містерій з використанням руху світла, газу, тривимірних елементів і кінопроекцій.
 
Важливий внесок зробили російські конструктивісти: [[Татлін Володимир Євграфович|Володимир Татлін]], [[Мельников Костянтин Степанович|Костянтин Мельников]], [[Родченко Олександр Михайлович|Олександр Родченко]]. Художники-кінетики використовували можливості руху предметних конструкцій, різних механізмів, ілюзорних зображень і оптичних ефектів. Кінетичним мистецтвом активно займалася група «Движение» (1962-1976), що займалася проектуванням синтетичних містерій з використанням руху світла, газу, тривимірних елементів і кінопроекцій.

Версія за 17:13, 21 червня 2015

"The Twister Star Huge" (2006) Лімана Уїтакера

Кінетичне мистецтво, кінетизм — напрям сучасного модернізму що використовує т. з. мобілі (пристрої, які приводяться в рух вітром, водою, електрикою, силами магнетизму тощо). Сформувався в 1950-ті роки.

Кінетичне мистецтво знаходить певне практичне застосування в оформленні виставок, рекламі тощо. Використання світлових і кольорових ефектів іноді зближує кінетичне мистецтво з кольоромузикою.

Історія

Кінетичне мистецтво зародилося в 1920-30-х роках XX ст. Його основоположниками вважаються Володимир Татлін і Александр Колдер. Кінетичне мистецтво багато в чому спирається на естетику Баухаусу, модерну, російського конструктивізму. Попередниками кінетизму вважаються російські конструктивісти, а також деякі з західнонімецьких дадаїстів 20-х років. Теоретиками кінетізму виступили французькі художники Ніколя Шоффер і Франк Поппер. Шоффер висував принципи "просторо-світло-хроно-динамізму" як основи кінетичного мистецтва. У їхніх роботах широко використовувалися прозорі матеріали, електромотори, важелі, пульти управління і т.д. У багатьох випадках ілюзія руху створювалася зміною освітлення.

Одним з напрямків кінетизму стало самознищуване або самогубне мистецтво (Жан Тенгелі та ін.). В ньому рухомі пристрої, пропрацювавши, загорялися чи інакшим чином руйнувалися за рахунок дії деталей, які входили у їхню конструкцію.

Важливий внесок зробили російські конструктивісти: Володимир Татлін, Костянтин Мельников, Олександр Родченко. Художники-кінетики використовували можливості руху предметних конструкцій, різних механізмів, ілюзорних зображень і оптичних ефектів. Кінетичним мистецтвом активно займалася група «Движение» (1962-1976), що займалася проектуванням синтетичних містерій з використанням руху світла, газу, тривимірних елементів і кінопроекцій.

Після 1960-х в кінетізмі стали використовуватися растрові структури, вантові конструкції, модульні елементи, прийоми програмування і автоматичного управління.

Сьогодні кінетичне мистецтво розглядається як вид пластичного мистецтва, в якому використовуються мобільні і трансформовувані форми, які приводяться в дію природніми силами або двигунами.

Кінетичні скульптори

Література

Посилання