Відмінності між версіями «Кінний спорт»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
Кінний спорт широке поняття. Воно включає різні види їзди на конях, змагання та різні вправи з верхової їзди.
+
'''Кінний спорт''' — широке поняття. Воно включає різні види їзди на конях, змагання та різні вправи з верхової їзди.
 
Під час їзди вершник взаємодіє з конем: керує ним за допомогою переміщення своєї ваги, руху ніг, натягом або ослабленням поводів, силою голосу.
 
Під час їзди вершник взаємодіє з конем: керує ним за допомогою переміщення своєї ваги, руху ніг, натягом або ослабленням поводів, силою голосу.
   
Рядок 5: Рядок 5:
   
 
Історія кінного спорту
 
Історія кінного спорту
Коня вперше приручили у Скандинавії, Ірані та Середній Азії приблизно в IV-III столітті до н.е. В Європі кінь був одомашнений приблизно в III-II столітті до н.е. З того часу ця тварина широко використовувалися в якості засобів пересування, а також під час бойових дій.
+
Коня вперше приручили у Скандинавії, Ірані та Середній Азії приблизно в IV—III столітті до н. е. В Європі кінь був одомашнений приблизно в III—II столітті до н. е. З того часу ця тварина широко використовувалися в якості засобів пересування, а також під час бойових дій.
   
У програму Олімпійських ігор в 680 році до н.е. були включені змагання на колісницях, а з 648 року були додані скачки на конях. Потім поступово додавалися й інші види: фігурна їзда, стрільба з лука на конях, метання списа, сидячи на коні. На відроджених Олімпійських іграх кінний спорт вперше з'явився в 1900 році і був представлений подоланням перешкод, стрибками у висоту і довжину. Після тривалої перерви, в 1912 році кінний спорт було представлено на Олімпіаді виїздкою, подоланням перешкод і триборством.
+
У програму Олімпійських ігор в 680 році до н. е. були включені змагання на колісницях, а з 648 року були додані скачки на конях. Потім поступово додавалися й інші види: фігурна їзда, стрільба з лука на конях, метання списа, сидячи на коні. На відроджених Олімпійських іграх кінний спорт вперше з'явився в 1900 році і був представлений подоланням перешкод, стрибками у висоту і довжину. Після тривалої перерви, в 1912 році кінний спорт було представлено на Олімпіаді виїздкою, подоланням перешкод і триборством.
   
 
== Види ==
 
 
Міжнародна федерація кінного спорту офіційними визнає такі види: виїздки;
Види
 
Міжнародна федерація кінного спорту офіційними визнає такі види:
 
 
виїздки;
 
 
конкур (подолання перешкод у певному порядку);
 
конкур (подолання перешкод у певному порядку);
 
триборство (складається з манежної їзди, кросу або польових випробувань і конкуру);
 
триборство (складається з манежної їзди, кросу або польових випробувань і конкуру);
Рядок 22: Рядок 19:
 
Серед неофіційних видів є джигітування (виконання трюків, сидячи на коні), дамська їзда, байга (один з видів перегонів) і кінне поло.
 
Серед неофіційних видів є джигітування (виконання трюків, сидячи на коні), дамська їзда, байга (один з видів перегонів) і кінне поло.
   
Екіпірування та амуніція для кінного спорту
+
== Cпорядження та амуніція ==
Для занять верховою їздою потрібна спеціальна амуніція: вуздечка, мундштук, сідло, хакамора, ногавки, попона, вальтрап, подпруга, шпрунт, чомбур, віжки, хомут, нагрудні ремені і т.д.
+
Для занять верховою їздою потрібна спеціальна амуніція: вуздечка, мундштук, сідло, хакамора, ногавки, попона, вальтрап, подпруга, шпрунт, чомбур, віжки, хомут, нагрудні ремені і т. д.
   
 
З екіпірування необхідні бриджі, краги, шпори, хлист, шолом, шпори, спеціальні чоботи, рукавички, захисний жилет, спеціальний костюм.
 
З екіпірування необхідні бриджі, краги, шпори, хлист, шолом, шпори, спеціальні чоботи, рукавички, захисний жилет, спеціальний костюм.

Версія за 19:12, 22 березня 2020

Кінний спорт — широке поняття. Воно включає різні види їзди на конях, змагання та різні вправи з верхової їзди. Під час їзди вершник взаємодіє з конем: керує ним за допомогою переміщення своєї ваги, руху ніг, натягом або ослабленням поводів, силою голосу.

Перед участю у змаганнях кінь повинен пройти підготовку.

Історія кінного спорту Коня вперше приручили у Скандинавії, Ірані та Середній Азії приблизно в IV—III столітті до н. е. В Європі кінь був одомашнений приблизно в III—II столітті до н. е. З того часу ця тварина широко використовувалися в якості засобів пересування, а також під час бойових дій.

У програму Олімпійських ігор в 680 році до н. е. були включені змагання на колісницях, а з 648 року були додані скачки на конях. Потім поступово додавалися й інші види: фігурна їзда, стрільба з лука на конях, метання списа, сидячи на коні. На відроджених Олімпійських іграх кінний спорт вперше з'явився в 1900 році і був представлений подоланням перешкод, стрибками у висоту і довжину. Після тривалої перерви, в 1912 році кінний спорт було представлено на Олімпіаді виїздкою, подоланням перешкод і триборством.

Види

Міжнародна федерація кінного спорту офіційними визнає такі види: виїздки; конкур (подолання перешкод у певному порядку); триборство (складається з манежної їзди, кросу або польових випробувань і конкуру); драйвінг (змагання на упряжках); рейвінг; дистанційні кінні пробіги; вольтижування (виконання гімнастичних і акробатичних елементів на конях, які їздять по колу). Серед неофіційних видів є джигітування (виконання трюків, сидячи на коні), дамська їзда, байга (один з видів перегонів) і кінне поло.

Cпорядження та амуніція

Для занять верховою їздою потрібна спеціальна амуніція: вуздечка, мундштук, сідло, хакамора, ногавки, попона, вальтрап, подпруга, шпрунт, чомбур, віжки, хомут, нагрудні ремені і т. д.

З екіпірування необхідні бриджі, краги, шпори, хлист, шолом, шпори, спеціальні чоботи, рукавички, захисний жилет, спеціальний костюм.