Відмінності між версіями «Кінний спорт»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Замінено вміст на «9»)
Мітки: Замінено очищення сторінки
Рядок 1: Рядок 1:
  +
Кінний спорт – широке поняття. Воно включає різні види їзди на конях, змагання та різні вправи з верхової їзди.
9
 
  +
Під час їзди вершник взаємодіє з конем: керує ним за допомогою переміщення своєї ваги, руху ніг, натягом або ослабленням поводів, силою голосу.
  +
  +
Перед участю у змаганнях кінь повинен пройти підготовку.
  +
  +
Історія кінного спорту
  +
Коня вперше приручили у Скандинавії, Ірані та Середній Азії приблизно в IV-III столітті до н.е. В Європі кінь був одомашнений приблизно в III-II столітті до н.е. З того часу ця тварина широко використовувалися в якості засобів пересування, а також під час бойових дій.
  +
  +
У програму Олімпійських ігор в 680 році до н.е. були включені змагання на колісницях, а з 648 року були додані скачки на конях. Потім поступово додавалися й інші види: фігурна їзда, стрільба з лука на конях, метання списа, сидячи на коні. На відроджених Олімпійських іграх кінний спорт вперше з'явився в 1900 році і був представлений подоланням перешкод, стрибками у висоту і довжину. Після тривалої перерви, в 1912 році кінний спорт було представлено на Олімпіаді виїздкою, подоланням перешкод і триборством.
  +
  +
  +
Види
  +
Міжнародна федерація кінного спорту офіційними визнає такі види:
  +
  +
виїздки;
  +
конкур (подолання перешкод у певному порядку);
  +
триборство (складається з манежної їзди, кросу або польових випробувань і конкуру);
  +
драйвінг (змагання на упряжках);
  +
рейвінг;
  +
дистанційні кінні пробіги;
  +
вольтижування (виконання гімнастичних і акробатичних елементів на конях, які їздять по колу).
  +
Серед неофіційних видів є джигітування (виконання трюків, сидячи на коні), дамська їзда, байга (один з видів перегонів) і кінне поло.
  +
  +
Екіпірування та амуніція для кінного спорту
  +
Для занять верховою їздою потрібна спеціальна амуніція: вуздечка, мундштук, сідло, хакамора, ногавки, попона, вальтрап, подпруга, шпрунт, чомбур, віжки, хомут, нагрудні ремені і т.д.
  +
  +
З екіпірування необхідні бриджі, краги, шпори, хлист, шолом, шпори, спеціальні чоботи, рукавички, захисний жилет, спеціальний костюм.

Версія за 14:16, 8 лютого 2020

Кінний спорт – широке поняття. Воно включає різні види їзди на конях, змагання та різні вправи з верхової їзди. Під час їзди вершник взаємодіє з конем: керує ним за допомогою переміщення своєї ваги, руху ніг, натягом або ослабленням поводів, силою голосу.

Перед участю у змаганнях кінь повинен пройти підготовку.

Історія кінного спорту Коня вперше приручили у Скандинавії, Ірані та Середній Азії приблизно в IV-III столітті до н.е. В Європі кінь був одомашнений приблизно в III-II столітті до н.е. З того часу ця тварина широко використовувалися в якості засобів пересування, а також під час бойових дій.

У програму Олімпійських ігор в 680 році до н.е. були включені змагання на колісницях, а з 648 року були додані скачки на конях. Потім поступово додавалися й інші види: фігурна їзда, стрільба з лука на конях, метання списа, сидячи на коні. На відроджених Олімпійських іграх кінний спорт вперше з'явився в 1900 році і був представлений подоланням перешкод, стрибками у висоту і довжину. Після тривалої перерви, в 1912 році кінний спорт було представлено на Олімпіаді виїздкою, подоланням перешкод і триборством.


Види Міжнародна федерація кінного спорту офіційними визнає такі види:

виїздки; конкур (подолання перешкод у певному порядку); триборство (складається з манежної їзди, кросу або польових випробувань і конкуру); драйвінг (змагання на упряжках); рейвінг; дистанційні кінні пробіги; вольтижування (виконання гімнастичних і акробатичних елементів на конях, які їздять по колу). Серед неофіційних видів є джигітування (виконання трюків, сидячи на коні), дамська їзда, байга (один з видів перегонів) і кінне поло.

Екіпірування та амуніція для кінного спорту Для занять верховою їздою потрібна спеціальна амуніція: вуздечка, мундштук, сідло, хакамора, ногавки, попона, вальтрап, подпруга, шпрунт, чомбур, віжки, хомут, нагрудні ремені і т.д.

З екіпірування необхідні бриджі, краги, шпори, хлист, шолом, шпори, спеціальні чоботи, рукавички, захисний жилет, спеціальний костюм.