Відмінності між версіями «Кіровоградська область»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Історія)
(Твердження не відповідає дійсності)
 
(Не показані 19 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 34: Рядок 34:
 
}}
 
}}
   
'''Кіровогра́дська о́бласть''' — область у центральній частині [[Україна|України]]. Утворена [[10 січня]] [[1939]] року, обласний центр — [[Кропивницький]].
+
'''Кіровогра́дська о́бласть''' (Кропивниччина) — область у центральній частині [[Україна|України]]. Утворена [[10 січня]] [[1939]] року, обласний центр — [[Кропивницький]].
   
 
Розташована у межиріччі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] і [[Південний Буг|Південного Бугу]] на півдні [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]]. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з [[Черкаська область|Черкаською]], на північному сході з [[Полтавська область|Полтавською]], на сході та південному сході з [[Дніпропетровська область|Дніпропетровською]], на півдні з [[Миколаївська область|Миколаївською]] та [[Одеська область|Одеською]], на заході з [[Вінницька область|Вінницькою]] областями. За однією із версій [[географічний центр України]] розташований в селищі [[Добровеличківка]].
 
Розташована у межиріччі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] і [[Південний Буг|Південного Бугу]] на півдні [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]]. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з [[Черкаська область|Черкаською]], на північному сході з [[Полтавська область|Полтавською]], на сході та південному сході з [[Дніпропетровська область|Дніпропетровською]], на півдні з [[Миколаївська область|Миколаївською]] та [[Одеська область|Одеською]], на заході з [[Вінницька область|Вінницькою]] областями. За однією із версій [[географічний центр України]] розташований в селищі [[Добровеличківка]].
Рядок 111: Рядок 111:
   
 
* 585 — ~ 480 рр. до н. е. [[Скіфські царі|скіфський династ]], про якого [[Геродот]] повідомляє у своєму відомому уривку (Історія. IV.81), ''Аріант'', бажаючи дізнатися кількість своїх воїнів, провів своєрідний [[перепис населення]], звелівши кожному скіфу принести [[вістря стріли]]. З них він повелів вилити казан, що був встановлений у місцевості [[Екзампей]] між [[Борисфен|Борисфеном]] і [[Гіпаніс|Гіпанісом]] (тепер - неподалік села [[Вільні Луки]], що належить до [[Кропивницьке (Новоукраїнський район)|Кропивницької]] сільської ради [[Новоукраїнський район|Новоукраїнського району]] Кіровоградської області).
 
* 585 — ~ 480 рр. до н. е. [[Скіфські царі|скіфський династ]], про якого [[Геродот]] повідомляє у своєму відомому уривку (Історія. IV.81), ''Аріант'', бажаючи дізнатися кількість своїх воїнів, провів своєрідний [[перепис населення]], звелівши кожному скіфу принести [[вістря стріли]]. З них він повелів вилити казан, що був встановлений у місцевості [[Екзампей]] між [[Борисфен|Борисфеном]] і [[Гіпаніс|Гіпанісом]] (тепер - неподалік села [[Вільні Луки]], що належить до [[Кропивницьке (Новоукраїнський район)|Кропивницької]] сільської ради [[Новоукраїнський район|Новоукраїнського району]] Кіровоградської області).
  +
*6-9 ст. — [[Східні слов'яни|східнослов'янське]] [[плем'я]] [[Уличі]] заселювало пониззя [[Дніпро (річка)|Дніпра]] від р. [[Рось|Росі]] до [[Чорне море|Чорного моря]] у межах розселення [[Анти|антів]], нащадками яких вони (як і [[тиверці]]) були.
* [[1362]] [[битва на Синіх Водах]] (Синьоводська битва; вірогідно між 24 вересня — 25 грудня 1362), відбулася на річці Сині Води між литовсько-руським військом [[Великий князь Литовський|Великого князя Литовського]] [[Ольгерд|Ольгерда Гедиміновича]] та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці [[Торговиці]] (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області
 
  +
*[[940]] р. — Уличі згодилися на данину Ігореві, яку він відступив своєму воєводі Свенельду. Після завоювання [[Воєвода|воєводою]] [[Свенельд|Свенельдом]] у ([[942]] р.), ''уличі'' увійшли до складу [[Київська Русь|Київської Руси]], узяли участь у формуванні [[Український народ|українського народу]].
* [[1752]] — створено військово-поселенську територію [[Нова Сербія|Нову Сербію]]
 
  +
*10 ст. — територію сучасної області зайняли [[печеніги]], витіснивши уличів
* [[1754]] — засноване місто [[Кропивницький|Єлисаветград]]
 
  +
*12 ст. — територію сучасної області зайняли [[половці]], витіснивши печенігів
* [[1754]] — створення [[Новослобідський козацький полк|Новослобідського козацького полку]]
 
  +
*1242 — уся територія сучасної області увійшла до складу [[Монгольська імперія|Монгольської імперії]]
* [[1759]] — Новослобідські козацькі поселення були приєднані до [[Нова Сербія|Нової Сербії]]
 
  +
*[[1331]] — засноване місто [[Торговиця (Новоархангельський район)|Торговиця]]
* [[1764]] — скасовані [[Нова Сербія]] і [[Новослобідський козацький полк]], їхні території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]
 
  +
* [[1362]] [[битва на Синіх Водах]] (Синьоводська битва; вірогідно між 24 вересня — 25 грудня 1362), відбулася на річці Сині Води між литовсько-руським військом [[Великий князь Литовський|Великого князя Литовського]] [[Ольгерд|Ольгерда Гедиміновича]] та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці [[Торговиці]]
* [[1796]] — створено Єлисаветградський повіт [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]]
 
  +
*[[1471]] — створено [[Київське воєводство|Ки́ївське воєво́дство]] — [[Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої|адміністративно-територіальна одиниця]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] (до [[1569]]) та [[Корона Королівства Польського|Корони Польської]] в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Існувало в [[1471]]—[[1795]] роках.
* [[8 жовтня]] [[1802]]—[[15 травня]] [[1803]] — Єлисаветградський повіт у складі [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]]
 
  +
*[[1556]] — засновано [[Вольності Війська Запорозького|Запорізьку Січ]], до складу якої увійшла майже вся територія сучасної Кіровоградської області.
* [[15 травня]] [[1803]]—[[6 січня]] [[1921]] — повіт у складі [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]
 
  +
* [[1869]] — засноване місто [[Знам'янка (місто)|Знам'янка]], важливий залізничний вузол України
 
  +
*[[1615]] — засноване місто [[Крилів (місто)|Крилів]]
* січень [[1918]] року — установлення радянської влади
 
  +
*[[1634]] — створено [[Бугогардівська паланка|Гардівську паланку]] — [[Паланка|адміністративно-територіальну одиницю]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького низового]].
* [[6 січня]] [[1921]] — Єлисаветградський повіт входить до [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]] [[УРСР|УСРР]]
 
  +
*[[16 травня]] 1648 — Перша битва [[Хмельниччина|Визвольної війни українського народу]] [[1648]]—[[1654]] рр. під [[Жовті Води|Жовтими Водами]]
* [[30 грудня]] [[1922]] — [[УРСР|УСРР]] входить до складу [[СРСР|Радянського Союзу]]
 
  +
*[[1739]] — створено (відновлено) [[Бугогардівська паланка|Бугогардівську паланку]] — [[Паланка|адміністративно-територіальну одиницю]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького низового]].
* [[7 березня]] [[1923]] — створено Єлисаветградський округ [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]]
 
  +
*[[1740]] — засноване поселення [[Олександрія|Усівка]]
* [[7 серпня]] [[1924]] — [[Кропивницький|Єлисаветград]] перейменовано на Зинов'євськ, Єлисаветградський округ — на [[Зинов'євська округа|Зинов'євську округу]]
 
  +
*[[1746]] — створено [[Інгульська паланка|Інгульську паланку]] — [[Паланка|адміністративно-територіальну одиницю]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького низового]].
* [[3 червня]] [[1925]] — ліквідовано Миколаївську губернію
 
  +
*[[1752]] — створено військово-поселенську територію [[Нова Сербія|Нову Сербію]]
* [[2 вересня]] [[1930]] — ліквідовано округи
 
  +
*[[1754]] — засноване місто [[Кропивницький|Єлисавет]]
* [[27 лютого]] [[1932]] року — створена [[Одеська область]]
 
  +
*[[1754]] — створення [[Новослобідський козацький полк|Новослобідського козацького полку]]
* [[1934]] — місто Зинов'євськ перейменоване на Кірове
 
  +
*[[1759]] — Новослобідські козацькі поселення були приєднані до [[Нова Сербія|Нової Сербії]]
* [[22 вересня]] [[1937]] року — створена Миколаївська область
 
  +
*[[1764]] — скасовані [[Нова Сербія]] і [[Новослобідський козацький полк]], їхні території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]
* [[10 січня]] [[1939]]&nbsp;— утворена Кіровоградська область, до якої ввійшли 30 районів: Аджамський, Бобринецький, Велико-Висківський, Витязівський, [[Добровеличківський район|Добровеличківський]], Долинський, Єлисаветградківський, Златопільський, Знам'янський, Кам'янський, Кіровоградський сільський, Компаніївський, Мало-Висківський, Новгородківський, Ново-Архангельський, Ново-Георгіївський, Ново-Миргородський, Ново-Празький, Ново-Український, Олександрівський, Олександрійський, Онуфріївський, Петрівський, Підвисоцький, Піщано-Брідський, Рівнянський, Тишківський, Устинівський, Хмелівський, Чигиринський; м. Кірове перейменоване на [[Кропивницький|Кіровоград]]<ref>Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «[[s:Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР|Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР]]»</ref>
 
  +
*[[1767]] — засноване поселення [[Бобринець|Малий Бобринець]].
* [[1939]]&nbsp;— місто Знам'янка віднесене до категорії міст обласного підпорядкування
 
  +
*[[1796]]&nbsp;— створено Єлисаветградський повіт [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]]
* [[4 серпня]] [[1941]]—[[8 січня]] [[1944]]&nbsp;— німецька окупація
 
  +
*[[8 жовтня]] [[1802]]—[[15 травня]] [[1803]]&nbsp;— Єлисаветградський повіт у складі [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]]
* [[1944]]&nbsp;— утворено Червонокам'янський район
 
  +
*[[15 травня]] [[1803]]—[[6 січня]] [[1921]]&nbsp;— повіт у складі [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]
* [[26 листопада]] [[1946]] року&nbsp;— місто [[Олександрія]] віднесене до категорії міст обласного підпорядкування
 
  +
*[[1869]]&nbsp;— засноване місто [[Знам'янка (місто)|Знам'янка]], важливий залізничний вузол України
* [[7 січня]] [[1954]]&nbsp;— Златопільський, Кам'янський і Чигиринський райони ввійшли до [[Черкаська область|Черкаської області]]
 
  +
*22 січня 1918 року - проголошено незалежність Української Народної Республіки
* [[15 лютого]] [[1954]] року до складу Кіровоградської області включені Вільшанський, Гайворонський, Голованівський та Ульяновський райони [[Одеська область|Одеської області]]
 
  +
*26 лютого 1918 року - Єлисаветград окуповано Червоною армією.
* [[7 червня]] [[1957]]&nbsp;— скасовано Тишківський район
 
  +
*6 березня 1918 року - Мала рада УНР видала [[Закон УНР про адміністративно-територіальний поділ України|Закон про поділ України на землі]], в якому місто Єлизавет був адмінцентром [[Адміністративний поділ УНР|Землі УНР]] ''[[Низ (УНР)|Низ]]''.
* [[25 вересня]] [[1958]]&nbsp;— скасовано Великовисківський район
 
  +
*[[29 квітня]] [[1918]] року було здійснено державний переворот, наслідком якого був прихід [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] до влади і встановлення [[Українська Держава|Української Держави]] замість УНР.
* [[21 січня]] [[1959]]&nbsp;— скасовано Червонокам'янський район
 
  +
*[[14 грудня]] [[1918]] року внаслідок [[Антигетьманське повстання (1918)|антигетьманського повстання]] [[Директорія Української Народної Республіки|Директорією]] було відновлено УНР.
* [[16 липня]] [[1959]]&nbsp;— скасовані Аджамський і Підвисоцький райони
 
  +
*лютий 1919 — територію краю окуповано більшовицькими загарбниками.
* [[12 листопада]] [[1959]]&nbsp;— скасовані Витязівський, Єлисаветградківський і Піщанобрідський райони
 
  +
*1919 — створено Єлисаветградсько-Олександрійський повстанком у складі [[Холодноярська республіка|Холодноярської республіки]], керівником якого призначено [[Нестеренко Герасим Онуфрійович|Герасима Нестеренка]]
* ''1961''&nbsp;— місто [[Світловодськ|Кремгес]] віднесене до категорії міст обласного підпорядкування
 
  +
*[[7 травня]] [[1919]] року в місті [[Кропивницький|Єлисаветграді]] Херсонської губернії (нині — місто Кропивницький) начдив [[Григор'єв Матвій Олександрович|Григор'єв]] підняв [[Григор'ївське повстання|антибільшовицьке повстання]].
* ''1962''&nbsp;— скасовано [[Новогеоргіївський район]], утворено Кремгесівський район
 
  +
*[[6 січня]] [[1921]]&nbsp;— Єлисаветградський повіт входить до [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]] [[УРСР|УСРР]]
* [[30 грудня]] [[1962]]&nbsp;— скасовані Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Знам'янський, Компаніївський, Новгородківський, Новомиргородський, Новопразький, Онуфріївський, Рівнянський, Устинівський і Хмелівський райони<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>; міста Гайворон і Новомиргород віднесені до категорії міст обласного підпорядкування
 
  +
*[[30 грудня]] [[1922]]&nbsp;— [[УРСР|УСРР]] входить до складу [[СРСР|Радянського Союзу]]
* [[4 січня]] [[1965]]&nbsp;— відновлені [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Голованівський район|Голованівський]], [[Знам'янський район|Знам'янський]], [[Компаніївський район|Компаніївський]], [[Новгородківський район|Новгородківський]], [[Новомиргородський район]]и; міста [[Гайворон]] і [[Новомиргород]] віднесені до категорії міст районного підпорядкування<ref>[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]</ref>
 
  +
*[[7 березня]] [[1923]]&nbsp;— створено Єлисаветградський округ [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]]
* [[1967]]&nbsp;— утворені [[Вільшанський район|Вільшанський]], [[Онуфріївський район|Онуфріївський]] та [[Устинівський район]]и
 
  +
*[[7 серпня]] [[1924]]&nbsp;— [[Кропивницький|Єлисаветград]] перейменовано на Зинов'євськ, Єлисаветградський округ&nbsp;— на [[Зинов'євська округа|Зинов'євську округу]]
* [[1969]]&nbsp;— Кремгесівський район перейменовано на [[Світловодський район|Світловодський]]
 
  +
*[[3 червня]] [[1925]]&nbsp;— ліквідовано Миколаївську губернію
  +
*[[2 вересня]] [[1930]]&nbsp;— ліквідовано округи
  +
*[[27 лютого]] [[1932]] року&nbsp;— створена [[Одеська область]]
  +
*[[1934]]&nbsp;— місто Зинов'євськ перейменоване на Кірове
  +
*[[22 вересня]] [[1937]] року&nbsp;— створена Миколаївська область
  +
*[[10 січня]] [[1939]]&nbsp;— утворена Кіровоградська область, до якої ввійшли 30 районів: Аджамський, Бобринецький, Велико-Висківський (скасований 25.09.1958), Витязівський, [[Добровеличківський район|Добровеличківський]], Долинський, Єлисаветградківський, Златопільський, Знам'янський, Кам'янський, Кіровоградський сільський, Компаніївський, Мало-Висківський, Новгородківський, Ново-Архангельський, Ново-Георгіївський, Ново-Миргородський, Ново-Празький, Ново-Український, Олександрівський, Олександрійський, Онуфріївський, Петрівський, Підвисоцький, Піщано-Брідський, Рівнянський, Тишківський, Устинівський, Хмелівський, Чигиринський; м. Кірове перейменоване на [[Кропивницький|Кіровоград]]<ref>Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «[[s:Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР|Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР]]»</ref>
  +
*[[1939]]&nbsp;— місто Знам'янка віднесене до категорії міст обласного підпорядкування
  +
*[[4 серпня]] [[1941]]—[[8 січня]] [[1944]]&nbsp;— німецька окупація
  +
*[[1944]]&nbsp;— утворено Червонокам'янський район
  +
*[[26 листопада]] [[1946]] року&nbsp;— місто [[Олександрія]] віднесене до категорії міст обласного підпорядкування
  +
*[[7 січня]] [[1954]]&nbsp;— Златопільський, Кам'янський і Чигиринський райони ввійшли до [[Черкаська область|Черкаської області]]
  +
*[[15 лютого]] [[1954]] року до складу Кіровоградської області включені Вільшанський, Гайворонський, Голованівський та Ульяновський райони [[Одеська область|Одеської області]]
  +
*[[7 червня]] [[1957]]&nbsp;— скасовано Тишківський район<ref name="АТП">{{АТП УРСР-1962|409}}</ref>
  +
*[[25 вересня]] [[1958]]&nbsp;— скасовано Великовисківський район<ref name="АТП" />
  +
*[[21 січня]] [[1959]]&nbsp;— скасовано Червонокам'янський район<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Червонокам'янського району Кіровоградської області»]]</ref>
  +
*[[16 липня]] [[1959]]&nbsp;— скасовані Аджамський і Підвисоцький райони<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 16.07.1959 «Про укрупнення деяких районів Кіровоградської області»]]</ref>
  +
*[[12 листопада]] [[1959]]&nbsp;— скасовані Витязівський, Єлисаветградківський і Піщанобрідський райони<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 12.11.1959 «Про укрупнення Бобринецького, Олександрівського і Ново-Українського районів Кіровоградської області»]]</ref>
  +
*[[25 жовтня]] [[1962]]&nbsp;— місто Хрущов перейменоване на [[Кремгес]] та віднесене до категорії міст обласного підпорядкування<ref name="АТУ" />
  +
*''1962''&nbsp;— скасовано [[Новогеоргіївський район]], утворено Кремгесівський район
  +
*[[30 грудня]] [[1962]]&nbsp;— скасовано 12 районів: Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Знам'янський, Компаніївський, Новгородківський, Новомиргородський, Новопразький, Онуфріївський, Рівнянський, Устинівський і Хмелівський райони<ref name="АТУ">{{АТП УРСР-1962-додаток|31–33}}</ref><ref>{{книга|автор = |заголовок = Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 |посилання = |місце = М. |видавництво = Известия |рік = 1964 |сторінки= 108–109 |сторінок= 179}}{{ref-ru}}</ref>, — тобто залишилось 12 районів<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>; міста Гайворон, Знам'янка, [[Кремгес]] (до 25.10.1962 Хрущов), Новомиргород і Олександрія віднесені до категорії міст обласного підпорядкування
  +
*[[4 січня]] [[1965]]&nbsp;— відновлені [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Голованівський район|Голованівський]], [[Знам'янський район|Знам'янський]], [[Компаніївський район|Компаніївський]], [[Новгородківський район|Новгородківський]], [[Новомиргородський район]]и; міста [[Гайворон]] і [[Новомиргород]] віднесені до категорії міст районного підпорядкування<ref>[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3%D0%BD-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref>
  +
*[[1966]]&nbsp;— утворені [[Вільшанський район|Вільшанський]], [[Онуфріївський район|Онуфріївський]] та [[Устинівський район]]и<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.</ref>
  +
*[[1969]]&nbsp;— Кремгесівський район перейменовано на [[Світловодський район|Світловодський]]
  +
*19 травня 2016 — Верховна Рада України перейменувала Ульянівський район на Благовіщенський.
 
* 14 липня 2016&nbsp;— Верховна Рада України перейменувала місто Кіровоград на Кропивницький.
 
* 14 липня 2016&nbsp;— Верховна Рада України перейменувала місто Кіровоград на Кропивницький.
* [[18 травня]] [[2018]]&nbsp;— у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 8380 про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку.<ref>[https://sud.ua/ru/news/obshchestvo/118793-dekommunizatsiya-ukrainskuyu-oblast-namereny-pereimenovat Законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку зареєстрований в парламенті] {{ref-ru}}</ref>
+
*[[18 травня]] [[2018]]&nbsp;— у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 8380 про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку.<ref>[https://sud.ua/ru/news/obshchestvo/118793-dekommunizatsiya-ukrainskuyu-oblast-namereny-pereimenovat Законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку зареєстрований в парламенті] {{ref-ru}}</ref>
   
 
== Адміністративно-територіальний устрій ==
 
== Адміністративно-територіальний устрій ==
Рядок 653: Рядок 677:
   
 
=== В області народились ===
 
=== В області народились ===
  +
*[[Кропивницький Марко Лукич]] (1840) — український [[письменник]], [[драматург]], театральний [[актор]]. З іменем Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
* [[Сердюк Анатолій Григорович]] (1939)&nbsp;— відомий вчений та педагог, професор, член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
 
  +
*[[Іван Карпенко-Карий]] (1845) — український [[письменник]], [[драматург]], [[актор]], [[ерудит]], [[Театр корифеїв|один з корифеїв]] українського побутового театру.
  +
*[[Микола Садовський|Микола Карпович Садовський]] (1856) — український [[актор]], [[режисер]] і [[громадський діяч]]. [[Театр корифеїв|Корифей українського побутового театру]]. [[Брат]] [[Іван Карпенко-Карий|Івана Карпенка-Карого]], [[Саксаганський Панас Карпович|Панаса Саксаганського]] й [[Садовська-Барілотті Марія|Марії Садовської-Барілотті]].
  +
*[[Русанов Аркадій Васильович]] (1875) — полковник Армії [[УНР]].
  +
*[[Винниченко Володимир Кирилович]] (1880) — український [[Політик|політичний]] та [[державний діяч]], [[прозаїк]], [[драматург]] та [[художник]].
  +
*[[Григор'єв Матвій Олександрович]] (1883) — український та радянський військовий і громадсько-політичний діяч доби [[Українсько-радянська війна|Громадянської війни 1917—1921 років]], один з яскравих представників явища [[Отаманщина|Отаманщини]]
  +
*[[Гулий-Гуленко Андрій Олексійович]] (1886) — український військовий діяч часів [[Українська Народна Республіка|УНР]], отаман та генерал-хорунжий [[Армія Української Народної Республіки|армії УНР]].
  +
*[[Нестеренко Герасим Онуфрійович]] (псевдонім ''Орел''), ([[1890]]) — український військовий та громадський діяч часів УНР, Головний отаман [[Холодноярська Республіка|Холодного Яру]].
  +
*[[Хмара Пилип Панасович]] (1891) — військовий діяч часів [[Українська Народна Республіка|УНР]], Отаман [[Республіка Чорного Лісу|Чорного лісу]].
  +
*[[Долуд Андрій]] (1893) — український військовий діяч, [[полковник]] [[Армія УНР|Армії]] [[УНР]] (генерал-хорунжий в еміграції).
  +
*[[Горячко Сергій]]&nbsp;(1896) — український військовий та громадський діяч, учасник [[Бій під Крутами|бою під Крутами]] 1918&nbsp;р.
  +
*[[Маланюк Євген Филимонович]] (1897) — український [[письменник]], [[культуролог]]-[[енциклопедист]], [[публіцист]], [[літературний критик]], сотник [[Армія УНР|Армії УНР]], «Імператор залізних строф».
  +
*[[Пестушко Костянтин Юрійович]] (псевдонім Кость Степовий-Блакитний; (1898)&nbsp;— військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман [[Холодний Яр|Холодного Яру]].
  +
*[[Яновський Юрій Іванович]] (1902) — український поет та романіст. Один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини [[XX століття]]. Редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. Ветеран Армії [[УНР]].
  +
*[[Сердюк Анатолій Григорович]] (1939)&nbsp;— відомий вчений та педагог, професор, член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
 
* [[Маринич Олександр Мефодійович]] (1920)&nbsp;— географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України.
 
* [[Маринич Олександр Мефодійович]] (1920)&nbsp;— географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України.
 
* [[Авдієвський Анатолій Тимофійович]] (1933)&nbsp;— хоровий диригент, композитор, народний артист СРСР (1983)
 
* [[Авдієвський Анатолій Тимофійович]] (1933)&nbsp;— хоровий диригент, композитор, народний артист СРСР (1983)
  +
*[[Таран-Терен Віктор Васильович]] (1941) — [[Україна|український]][[політик]] та [[письменник]]. [[Народний депутат України]] ІІ - VI скликань. Член правління [[НСПУ|Національної спілки письменників України]].
* [[Пестушко Костянтин Юрійович]] (псевдонім Кость Степовий-Блакитний; 1898—1921)&nbsp;— військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман [[Холодний Яр|Холодного Яру]].
 
 
* [[Бондаренко Віталій Михайлович]] (1948)&nbsp;— доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
 
* [[Бондаренко Віталій Михайлович]] (1948)&nbsp;— доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
  +
*
* [[Горячко Сергій]]&nbsp;— український військовий та громадський діяч, учасник [[Бій під Крутами|бою під Крутами]] 1918&nbsp;р.
 
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Поточна версія на 20:46, 5 листопада 2018

Кіровоградська область
Coat of Arms of Kirovohrad Oblast.svg Flag of Kirovohrad Oblast.svg
Герб Кіровоградської області Прапор Кіровоградської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Кіровоградщина, Кропивниччина [1]
Країна: Україна Україна
Утворена: 10 січня 1939 року
Код КОАТУУ: 3500000000
Населення: 999 600
Площа: 24588 км²
Густота населення: 38,64 осіб/км²
Телефонні коди: +380-52
Обласний центр: Кропивницький
Райони: 21
Міста:

обласного значення
районного значення


4
8
Райони в містах: 2
Смт: 27
Села: 991
Селища: 19
Селищні ради: 27
Сільські ради: 376
Номери автомобілів: BA, HA
Інтернет-домени: kirovograd.ua; kr.ua
Мапа області
Обласна влада
25022, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1, Будинок Рад
Веб-сторінка: http://www.kr-admin.gov.ua
Голова ОДА: Кузьменко Сергій Анатолійович
Рада: Кіровоградська обласна рада
Голова ради: Чорноіваненко Олександр Анатолійович
Мапа
Кіровоградська область на Вікісховищі

Кіровогра́дська о́бласть (Кропивниччина) — область у центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року, обласний центр — Кропивницький.

Розташована у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на півдні Придніпровської височини. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями. За однією із версій географічний центр України розташований в селищі Добровеличківка.

Географія[ред. | ред. код]

Площа області становить 24,6 тис. км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.

Рельєф[ред. | ред. код]

Область розташовується на південних схилах Причорноморської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів.

На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.

Ґрунти[ред. | ред. код]

Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу.

У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.

Для південно-східних районів найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, присутні незначні поклади карпатських грунтів

За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров'ї — легко — та середньосуглинисті.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу. Значущі притоки Дніпра — Тясмин, Інгулець і Цибульник, Південного Бугу — Інгул, Синюха і Синиця.

Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші — Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідно[2]) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат: помірно-континентальний, помірно-тепловий. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Їх середньорічна кількість становить від 450 до 520 мм.

Природні ресурси[ред. | ред. код]

Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд. На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.

Природно-рекреаційний потенціал[ред. | ред. код]

Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Дивись статтю Корисні копалини Кіровоградської області

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.

Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.

Флора[ред. | ред. код]

Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ріллею. Серед дерев в області переважають:

[3]

Історія[ред. | ред. код]

Знак при в'їзді до Кіровоградської області на трасі Кременчук-Кропивницький. Онуфріївський район.

Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту[4]. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села Веселівки Новомиргородського району доби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кропивницькій вулиці космонавта Попова[5].

Хронологія історичних подій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіальний устрій області

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Адміністративний центр області — місто Кропивницький.

У складі області:

  • районів — 21;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1030, в тому числі:
    • міського типу — 39, в тому числі:
      • міст — 12, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 8;
      • селищ міського типу — 27;
    • сільського типу — 991, в тому числі:
      • сіл — 973;
      • селищ — 18.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 21;
  • районних рад у містах — 2;
  • міських рад — 12;
  • селищних рад — 27;
  • сільських рад — 376.

Райони[ред. | ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Благовіщенський м. Благовіщенське Адм. устрій
2 Бобринецький м. Бобринець Адм. устрій
3 Вільшанський смт Вільшанка Адм. устрій
4 Гайворонський м. Гайворон Адм. устрій
5 Голованівський смт Голованівськ Адм. устрій
6 Добровеличківський смт Добровеличківка Адм. устрій
7 Долинський м. Долинська Адм. устрій
8 Знам'янський м. Знам'янка Адм. устрій
9 Кіровоградський м. Кропивницький Адм. устрій
10 Компаніївський смт Компаніївка Адм. устрій
11 Маловисківський м. Мала Виска Адм. устрій
12 Новгородківський смт Новгородка Адм. устрій
13 Новоархангельський смт Новоархангельськ Адм. устрій
14 Новомиргородський м. Новомиргород Адм. устрій
15 Новоукраїнський м. Новоукраїнка Адм. устрій
16 Олександрівський смт Олександрівка Адм. устрій
17 Олександрійський м. Олександрія Адм. устрій
18 Онуфріївський смт Онуфріївка Адм. устрій
19 Петрівський смт Петрове Адм. устрій
20 Світловодський м. Світловодськ Адм. устрій
21 Устинівський смт Устинівка Адм. устрій

Міста обласного значення[ред. | ред. код]

Райони у містах[ред. | ред. код]

Район Входження
1 Фортечний м. Кропивницький
2 Подільський м. Кропивницький

Демографія[ред. | ред. код]

Населення області на 1 січня 2005 року становило 1085,7 тис. чол. (2,3 % населення України). Середня густота населення — 45,3 чол./км² при 80 чол./км² в Україні.

За даними на 01.04.2009 р. — 1025,5 тис. чол.

В області живуть представники більш ніж 30 національностей.

Національний склад населення Кіровоградської області станом на 2001 рік[18]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 014 616 90,13 %
2 Росіяни 83 929 7,46 %
3 Молдовани 8 274 0,74 %
4 Білоруси 5 550 0,49 %
5 Вірмени 2 994 0,27 %
6 Болгари 2 205 0,20 %
7 Євреї 1 066 0,09 %
8 Цигани 926 0,08 %
9 Азербайджанці 793 0,07 %
10 Поляки 556 0,04 %
11 Інші 4 795 0,43 %
Разом 1 125 704 100,00 %

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату[19][20]
Кропивницький 228 630 Смоліне 9637
Олександрія 80 397 Помічна 9033
Світловодськ 45 076 Олександрівка 8668
Знам'янка 22 770 Нове 8545
Долинська 19 037 Власівка 7669
Новоукраїнка 16 858 Петрове 7224
Гайворон 14 658 Нова Прага 6668
Новомиргород 11 238 Новоархангельськ 6192
Бобринець 10 846 Благовіщенське 6053
Мала Виска 10 530

Злочинність[ред. | ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 106,1 злочинів, з них 41,4 тяжких та особливо тяжких.[21]

Обласна влада[ред. | ред. код]

Керівники Кіровоградщини[ред. | ред. код]

Голови облвиконкому:

Голови ОДА:

Перші Секретарі обласного комітету КП(б)У:

Перші Секретарі обласного комітету КПУ:

Голови Обласної Ради народних депутатів:

Економіка[ред. | ред. код]

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.

У структурі валового випуску продукції займають:

  • сільське господарство — 32,1 %
  • промисловість — 28,1 %
  • транспорт і зв'язок — 11,6 %
  • житлово-комунальне господарство — 5,1 %
  • інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1 %

Промисловість[ред. | ред. код]

Дивись статтю Промисловість Кіровоградської області

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73 %, тваринництва — 27 %.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, — озима пшениця, ячмінь, соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.

У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику — 10 %, зернових і зернобобових — 6,7 %, цукровому буряку (фабричному) — 5,2 %, м'ясу — 3,0 %, молоку — близько 2,8 %.

Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах — чистокровна верхова і українська верхова.

Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області становить 51,3 тис. га, з них — 21,2 тис. га міжгосподарських систем

Транспорт і зв'язок[ред. | ред. код]

Основні залізничні вузли — Знам'янка, Помічна, Гайворон, Долинська. Розвинений автотранспорт. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ). Авіалінії з'єднують Кропивницький із великими містами України.

Соціально-гуманітарна сфера[ред. | ред. код]

Освіта і наука[ред. | ред. код]

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації.

У 2000 р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 — дослідники. Всього чисельність фахівців становить 0,5 тис. осіб, із них із науковим ступенем докторів наук — 17 осіб і кандидатів наук — 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук. В області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт становить 3,4 млн грн, у тому числі за рахунок держбюджету — 1,2, власних коштів — 0,9, коштів замовника — 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн грн (у фактичних цінах), основна частина яких — — це науково-технічні розробки (2,7 млн грн). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги становлять відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.

Наука та освіта Кіровоградщини, список сайтів

Вищі навчальні заклади області[ред. | ред. код]

Державні[ред. | ред. код]
Недержавні[ред. | ред. код]

Культура[ред. | ред. код]

Дивись статтю Культура Кіровоградської області

Культура та мистецтво Кіровоградщини, список сайтів

  • Обласний Академічний музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького
  • Ляльковий театр
  • Аматорський студентський театр «Резонанс»
  • Аматорський англомовний театр «The Little Globe Theatre»
  • Кіровоградська обласна філармонія (сайт філармонії)
  • Академічний театр музики пісні і танцю «Зоряни» (сайт «Зорян»)
  • Кіровоградський обласний художній музей (сайт музею)

Релігія[ред. | ред. код]

Основною релігійною конфесією на території області є християнство, що з'явилося тут, вірогідно, ще в часи Київської Русі.

Православ'я[ред. | ред. код]

Православ'я на території сучасної Кіровоградської області остаточно закріпили запорізькі козаки, що ревно захищали свою віру, зводили і прикрашали православні храми. Після входження цих територій до Російської Імперії та юрисдикційного перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату, на території Новослобідського козацького полку була зведена фортеця святої Єлисавети. В околицях фортеці стали селитися переселенці — більшість з яких були православними або старообрядцями. Згодом фортеця перетворилася на місто Єлисаветград. До 1757 року територія області відносилася до Київської митрополії, потім переважно до Переяславської єпархії, а з 1775 до Словенської (згодом названа Катеринославською) єпархії. Із 1796 року ці землі увійшли до складу Херсонської єпархії. У 1880 році при Херсонській єпархії було відкрито Єлисаветградське вікаріатство. Після революції, Православ'я в регіоні, як і всюди в Україні, зазнало великих гонінь, через це було вбито і заслано безліч віруючих, священиків і єпископів. У 19421944 роках існувала Єлисаветградська єпархія Української автокефальної православної церкви. 1947 року було створено Кіровоградську єпархію Українського екзархату Російської православної церкви, що з 1991 року стала єпархією Української православної церкви (Московського патріархату). З 1992 року вона стала відповідати межам області, а в 2007 східні райони області були виділені в окрему Олександрійську єпархію. Згодом була також створена Кіровоградська єпархія Української православної церкви Київського патріархату.

Станом на 1 січня 2009 року в області Українська православна церква (Московського патріархату) мала дві єпархії, де налічувала 212 парафій та 2 монастирі з 28 ченцями і черницями, 175 священнослужителів, 28 недільних шкіл та 7 періодичних видань. Українська православна церква Київського патріархату мала одну єпархію із 72 парафіями, одним монастирем, 23 священнослужителя, 5 недільних шкіл та 2 періодичні видання. Українська автокефальна православна церква мала 10 парафій та 4 священнослужителя. Старообрядці мали 4 громади та 2 священнослужителя. Інша православні релігійні організації — 3 громади і 3 священнослужителя[25].

Протестантизм[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2009 року в області були найпоширеніші такі протестантські організації:

Католицизм[ред. | ред. код]

1 січня 2009 року в області налічувалося 4 громади і 3 священнослужителі Греко-католицької церкви та 3 громади, 1 недільна школа і 4 священнослужителі Римо-католицької церкви.[25]

Інші релігії[ред. | ред. код]

В області діють громади й інших релігій: юдейські, мусульманські тощо.

Туризм[ред. | ред. код]

Туризм у Кіровоградській області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), гарному клімату, значному рекреаційному потенціалу, можна сподіватися на стрімкий розвиток туризму.

Покровська церква колишнього Єлисаветграда
Вознесенська церква у Бобринці

На 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859[26]

Найцікавіші об'єкти туризму:

  • Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
  • Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
  • Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
  • Свято-Покровська церква 1849 р.;
  • Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
  • Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833—1855 р.;
  • Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
  • Краєзнавчий музей в обласному центрі  — приватний будинок у стилі модерн 1885—1905 рр.;
  • Синагога в обласному центрі XIX ст.;
  • Колишня гімназія 1891—1898 рр.;
  • Міська лікарня в Новомиргороді 1910—1913 рр.;
  • Театр XIX ст. в обласному центрі;
  • Свято-Вознесенська церква в Бобринці 1898—1912 рр.;
  • Свято-Миколаївська церква в Бобринці 1853—1873 рр.;
  • Онуфріївський парк XVIII ст.

Відомі люди[ред. | ред. код]

В області народились[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. використання топоніму Кропивниччина, на сайті Україна Інкогніта
  2. За даними Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства
  3. Деревья Кировограда и области (рос.)
  4. Верменич Я. В. Кіровоградська область / Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 331. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  5. Тетяна ЮЛЬСЬКА А тепер — човен // «Вечірня газета», 2004
  6. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР»
  7. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409.
  8. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Червонокам'янського району Кіровоградської області»
  9. s:Указ Президії ВР УРСР від 16.07.1959 «Про укрупнення деяких районів Кіровоградської області»
  10. s:Указ Президії ВР УРСР від 12.11.1959 «Про укрупнення Бобринецького, Олександрівського і Ново-Українського районів Кіровоградської області»
  11. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 31–33.
  12. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 108–109.(рос.)
  13. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  14. s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР
  15. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  16. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.
  17. Законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку зареєстрований в парламенті (рос.)
  18. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  19. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  20. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року
  21. МВС УКРАЇНИ.
  22. Згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2009 року № 757, з 22 вересня Мовчан Володимир Петрович приступив до виконання повноважень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації
  23. http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/6/4914770/
  24. http://www.president.gov.ua/documents/15306.html
  25. а б в Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2009 року.
  26. http://www.kr.ukrstat.gov.ua/stat_inf_rik_turizm.htm

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Літературний словник Кіровоградщини / Авт.-упоряд. Л. Куценко; Кіровоградська організація Спілки письменників України. — Кіровоград, 1995. — 126 с.
  • Матівос Юрій Миколайович, Сандул Валентин Олексійович. Туристські маршрути Кіровоградшини. Путівник. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1978. — 80 с. — 23 000 прим.
  • Бурдиян Борис Гаврилович. Там, на нехоженых тропинках. Краеведческие очерки. — Днепропетровск : «Промінь», 1987. — 112 с. — 20 000 прим. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Черкаська область Черкаська область Полтавська область Полтавська область
Вінницька область Вінницька область Gray compass rose.svg Дніпропетровська область Дніпропетровська область
Одеська область Одеська область Миколаївська область Миколаївська область