Кіровоградська область

Кіровоградська область
Герб Кіровоградської області	Прапор Кіровоградської області
Основні дані
Прізвисько:	Кіровоградщина
Країна:	Україна
Утворена:	10 січня 1939
Код КОАТУУ:	3500000000
Населення:	999 600, 956 250
Площа:	24588 км²
Густота населення:	38,08 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-52
Обласний центр:	Кропивницький
Райони:	21
Міста: обласного значення районного значення	4 8
Райони в містах:	2
Смт:	27
Села:	991
Селища:	19
Селищні ради:	27
Сільські ради:	376
Номери автомобілів:	BA, HA
Інтернет-домени:	kirovograd.ua; kr.ua
Обласна влада
25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1, Будинок Рад
Веб-сторінка:	Кіровоградська ОДА Кіровоградська облрада
Голова ОДА:	Балонь Андрій Богданович
Рада:	Кіровоградська обласна рада
Голова ради:	Чорноіваненко Олександр Анатолійович
Мапа
Кіровоградська область у Вікісховищі

Кіровогра́дська о́бласть — область у центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року, обласний центр — Кропивницький.

Розташована у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на півдні Придніпровської височини. Практично вся територія області (за винятком смт Власівка) розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями. За однією із версій географічний центр України розташований поблизу Добровеличківки.

Географія

Площа області становить 24,6 тис. км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.

Рельєф

Область розташовується на південних схилах Причорноморської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів.

На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.

Ґрунти

Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу.

У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.

Для південно-східних районів найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, присутні незначні поклади карпатських ґрунтів

За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров'ї — легко — та середньосуглинисті.

Гідрографія

Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу. Значущі притоки Дніпра — Тясмин, Інгулець і Цибульник, Південного Бугу — Інгул, Синюха і Синиця.

Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші — Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідно) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод.

Клімат

Клімат: помірно-континентальний, помірно-тепловий. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Їх середньорічна кількість становить від 450 до 520 мм.

Природні ресурси

Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд. На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.

Природно-рекреаційний потенціал

• Заповідник Хутір Надія;
• Заповідник Карпенків край;
• Чорний ліс;
• Дендропарк «Веселі Боковеньки».

Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.

Корисні копалини

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.

Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.

Флора

Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ріллею. Серед дерев в області переважають:

• Абрикос
• Акація біла
• Американський клен
• Берест
• Верба біла
• Вишня
• Гіркокаштан
• Гледичія колюча
• Горіх волоський
• Горобина звичайна
• Груша звичайна
• Дуб черешчатий
• Клен звичайний
• Липа широколиста

Історія

Знак при в'їзді до Кіровоградської області на трасі Кременчук — Кропивницький. Онуфріївський район

Кіровоградщина як західна частина Запорожжя 18 ст.

Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села Веселівки Новомиргородського району доби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кропивницькій вулиці космонавта Попова.

Хронологія історичних подій

Ювілейна монета НБУ присвячена Кіровоградській області

• 585 — ~ 480 рр. до н. е. скіфський династ, про якого Геродот повідомляє у своєму відомому уривку (Історія. IV.81), Аріант, бажаючи дізнатися кількість своїх воїнів, провів своєрідний перепис населення, звелівши кожному скіфу принести вістря стріли. З них він повелів вилити казан, що був встановлений у місцевості Екзампей між Борисфеном і Гіпанісом (тепер — неподалік села Вільні Луки, що належить до Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області).
• 6-9 ст. — східнослов'янське плем'я Уличі заселювало пониззя Дніпра від р. Росі до Чорного моря у межах розселення антів, нащадками яких вони (як і тиверці) були.
• 940 р. — уличі згодилися на данину Ігореві, яку він відступив своєму воєводі Свенельду. Після завоювання воєводою Свенельдом у (942 р.), уличі увійшли до складу Київської Руси, узяли участь у формуванні українського народу.
• Х ст. — територію сучасної області зайняли печеніги, витіснивши уличів
• ХІІ ст. — територію сучасної області зайняли половці, витіснивши печенігів
• 1242 — уся територія сучасної області увійшла до складу Монгольської імперії
• 1331 — засноване місто Торговиця
• 1362 битва на Синіх Водах (Синьоводська битва; вірогідно між 24 вересня — 25 грудня 1362), відбулася на річці Сині Води між литовсько-руським військом Великого князя Литовського і Руського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці
• 1471 — створено Ки́ївське воєво́дство — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1471—1795 роках.
• 1556 — засновано Запорізьку Січ, до складу якої увійшла майже вся територія сучасної Кіровоградської області.
• 1615 — засноване місто Крилів
• 1634 — створено Гардівську паланку — адміністративно-територіальну одиницю Війська Запорозького низового.
• 16 травня 1648 — Перша битва Визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. під Жовтими Водами
• 1739 — створено (відновлено) Бугогардівську паланку — адміністративно-територіальну одиницю Війська Запорозького низового.
• 1740 — засноване поселення Усівка
• 1746 — створено Інгульську паланку — адміністративно-територіальну одиницю Війська Запорозького низового.
• 1752 — створено військово-поселенську територію Нову Сербію
• 1754 — засноване місто Єлисавет
• 1754 — створення Новослобідського козацького полку
• 1759 — Новослобідські козацькі поселення були приєднані до Нової Сербії
• 1764 — скасовані Нова Сербія і Новослобідський козацький полк, їхні території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом Новоросійської губернії
• 1767 — засноване поселення Малий Бобринець.
• 1796 — створено Єлисаветградський повіт Новоросійської губернії Російської імперії
• 8 жовтня 1802—15 травня 1803 — Єлисаветградський повіт у складі Миколаївської губернії
• 15 травня 1803—6 січня 1921 — повіт у складі Херсонської губернії
• 1869 — засноване місто Знам'янка, важливий залізничний вузол України
• 22 січня 1918 — проголошено незалежність Української Народної Республіки
• 26 лютого 1918 — Єлисаветград окуповано Червоною армією.
• 6 березня 1918 — Мала рада УНР видала Закон про поділ України на землі, в якому місто Єлизавет був адмінцентром Землі УНР Низ.
• 29 квітня 1918 — здійснено державний переворот, наслідком якого був прихід Скоропадського до влади і встановлення Української Держави замість УНР.
• 14 грудня 1918 — внаслідок антигетьманського повстання Директорією було відновлено УНР.
• лютий 1919 — територію краю окуповано більшовицькими загарбниками.
• 1919 — створено Єлисаветградсько-Олександрійський повстанком у складі Холодноярської республіки, керівником якого призначено Герасима Нестеренка
• 7 травня 1919 — в місті Єлисаветграді Херсонської губернії (нині — місто Кропивницький) начдив Григор'єв підняв антибільшовицьке повстання.
• 6 січня 1921 — Єлисаветградський повіт входить до Миколаївської губернії УСРР
• 30 грудня 1922 — УСРР входить до складу Радянського Союзу
• 7 березня 1923 — створено Єлисаветградський округ Миколаївської губернії
• 7 серпня 1924 — Єлисаветград перейменовано на Зинов'євськ, Єлисаветградський округ — на Зинов'євську округу
• 3 червня 1925 — ліквідовано Миколаївську губернію
• 2 вересня 1930 — ліквідовано округи
• 27 лютого 1932 року — створена Одеська область
• 1934 — місто Зинов'євськ перейменоване на Кірове
• 22 вересня 1937 року — створена Миколаївська область

Адміністративно-територіальний устрій

Адміністративно-територіальний устрій області

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Кропивницький.

У складі області:

• районів — 21;
• районів у містах — 2;
• населених пунктів — 1030, в тому числі:
  • міського типу — 39, в тому числі:
    • міст — 12, в тому числі:
      • міст обласного значення — 4;
      • міст районного значення — 8;
    • селищ міського типу — 27;
  • сільського типу — 991, в тому числі:
    • сіл — 973;
    • селищ — 18.

У системі місцевого самоврядування:

• районних рад — 21;
• районних рад у містах — 2;
• міських рад — 12;
• селищних рад — 27;
• сільських рад — 376.

Райони

№	Назва	Адміністративний центр	Адміністративний устрій
1	Благовіщенський	м. Благовіщенське	Адм. устрій
2	Бобринецький	м. Бобринець	Адм. устрій
3	Вільшанський	смт Вільшанка	Адм. устрій
4	Гайворонський	м. Гайворон	Адм. устрій
5	Голованівський	смт Голованівськ	Адм. устрій
6	Добровеличківський	смт Добровеличківка	Адм. устрій
7	Долинський	м. Долинська	Адм. устрій
8	Знам'янський	м. Знам'янка	Адм. устрій
9	Компаніївський	смт Компаніївка	Адм. устрій
10	Кропивницький	м. Кропивницький	Адм. устрій
11	Маловисківський	м. Мала Виска	Адм. устрій
12	Новгородківський	смт Новгородка	Адм. устрій
13	Новоархангельський	смт Новоархангельськ	Адм. устрій
14	Новомиргородський	м. Новомиргород	Адм. устрій
15	Новоукраїнський	м. Новоукраїнка	Адм. устрій
16	Олександрівський	смт Олександрівка	Адм. устрій
17	Олександрійський	м. Олександрія	Адм. устрій
18	Онуфріївський	смт Онуфріївка	Адм. устрій
19	Петрівський	смт Петрове	Адм. устрій
20	Світловодський	м. Світловодськ	Адм. устрій
21	Устинівський	смт Устинівка	Адм. устрій

Міста обласного значення

• Кропивницький
• Олександрія
• Знам'янка
• Світловодськ

Райони у містах

№	Район	Входження
1	Фортечний	м. Кропивницький
2	Подільський	м. Кропивницький

Демографія

Населення області на 1 січня 2005 року становило 1085,7 тис. чол. (2,3 % населення України). Середня густота населення — 45,3 чол./км² при 80 чол./км² в Україні.

За даними на 1 квітня 2009 р. — 1025,5 тис. чол.

В області живуть представники більш ніж 30 національностей.

Національний склад населення Кіровоградської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	%
1	Українці	1 014 616	90,13
2	Росіяни	83 929	7,46
3	Молдовани	8 274	0,74
4	Білоруси	5 550	0,49
5	Вірмени	2 994	0,27
6	Болгари	2 205	0,2
7	Євреї	1 066	0,09
8	Цигани	926	0,08
9	Азербайджанці	793	0,07
10	Поляки	556	0,04
11	Інші	4 795	0,43
	Разом:	1 125 704	100,0

Найбільші населені пункти

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч за даними Держкомстату

Кропивницький ▼228 630 Смоліне ▼9637 Олександрія ▼80 397 Помічна ▬9033 Світловодськ ▼45 076 Олександрівка ▼8668 Знам'янка ▼22 770 Нове ▼8545 Долинська ▼19 037 Власівка ▬7669 Новоукраїнка ▼16 858 Петрове ▼7224 Гайворон ▼14 658 Нова Прага ▼6668 Новомиргород ▼11 238 Новоархангельськ ▼6192 Бобринець ▼10 846 Благовіщенське ▬6053 Мала Виска ▼10 530

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 106,1 злочинів, з них 41,4 тяжких та особливо тяжких.

Обласна влада

Керівники Кіровоградщини

Голови облвиконкому:

• 1939—1941 Іщенко Віталій Павлович
• 1944—1949 Іщенко Віталій Павлович
• 1949—1953 Комяхов Василь Григорович
• 1953—1963 Турбай Григорій Автономович
• 1963—1964 Турбай Григорій Автономович (голова сільського ОВК)
• 1963—1964 Кравченко Леонід Гаврилович (голова промислового ОВК)
• 1964—1965 Кириченко Микола Карпович
• 1965—1975 Кошевський Петро Сидорович
• 1975—1980 Максименко Дмитро Павлович
• 1980—1990 Желіба Володимир Іванович
• 1990—1991 Сухомлин Микола Олексійович
• 1991—1992 Желіба Володимир Іванович
• 1992—1995 Сухомлин Микола Олексійович

Голови ОДА:

• 07.07.1995 — 17.09.1996 Сухомлин Микола Олексійович
• 22.09.1996 — 02.10.1998 Громовий Михайло Пилипович
• 02.10.1998 — 02.02.1999 Башкіров Михайло Володимирович
• 08.02.1999 — 03.11.1999 Кальченко Валерій Михайлович
• 03.11.1999 — 15.07.2003 Моцний Василь Кузьмович
• 15.07.2003 — 05.03.2004 Черновол Михайло Іванович
• 05.03.2004 — 27.01.2005 Компанієць Василь Олександрович
• 27.01.2005 — 03.05.2006 Зейналов Едуард Джангірович
• 04.05.2006 — 03.08.2006 Ревенко Анатолій Дмитрович (в.о.)
• 03.08.2006 — 01.11.2007 Черниш Вадим Олегович
• 01.11.2007 — 12.12.2007 Ревенко Анатолій Дмитрович (в.о.)
• 12.12.2007 — 27.06.2009 Моцний Василь Кузьмович
• 22.09.2009 — 06.04.2010 Мовчан Володимир Петрович
• 06.04.2010 — 09.01.2013 Ларін Сергій Миколайович
• 09.01.2013 — 02.03.2014 Ніколаєнко Андрій Іванович
• 02.03.2014 — 16.09.2014 Петік Олександр Владиславович
• 16.09.2014 — 11.06.2019 Кузьменко Сергій Анатолійович
• 11.06.2019 — 27.06.2019 Коваленко Сергій Петрович (в.о.)
• 27.06.2019 — 08.11.2019 Лобанова Світлана Василівна (в.о.)
• з 08.11.2019 Балонь Андрій Богданович

Перші Секретарі обласного комітету КП(б)У:

• 1939—1940 Мірошкін Олександр Якимович
• 1940—1941, 1943—1946 Горенков Федір Степанович
• 1946—1949 Петров Григорій Гаврилович
• 1949—1950 Стоянцев Олексій Андрійович
• 1950—1952 Позаненко Василь Васильович
• 1952—1954 Найдек Леонтій Іванович

Перші Секретарі обласного комітету КПУ:

• 1954—1955 Найдек Леонтій Іванович
• 1955—1963 Мартинов Федір Гнатович
• 1963—1964 Кириченко Микола Карпович
• 1964—1965 Дорошенко Петро Омелянович
• 1965—1967 Кириченко Микола Карпович
• 1967—1982 Кобильчак Михайло Митрофанович
• 1982—1990 Самілик Микола Гнатович
• 1990—1991 Мармазов Євген Васильович

Голови Обласної Ради народних депутатів:

• 1990—1992 Желіба Володимир Іванович
• лютий—березень 1992 Сухомлин Микола Олексійович
• 1992—1994 Долиняк Володимир Андрійович
• 1994—1999 Сухомлин Микола Олексійович
• 1999—2006 Сибірцев Василь Іванович
• 2006—2010 Сухомлин Микола Олексійович
• 2010—2014 Ковальчук Микола Михайлович
• з 23.02.2014 Чорноіваненко Олександр Анатолійович.

Економіка

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.

У структурі валового випуску продукції займають:

• сільське господарство — 32,1 %
• промисловість — 28,1 %
• транспорт і зв'язок — 11,6 %
• житлово-комунальне господарство — 5,1 %
• інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1 %

Промисловість

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.

Сільське господарство

Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73 %, тваринництва — 27 %.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, — озима пшениця, ячмінь, соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.

У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику — 10 %, зернових і зернобобових — 6,7 %, цукровому буряку (фабричному) — 5,2 %, м'ясу — 3,0 %, молоку — близько 2,8 %.

Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах — чистокровна верхова і українська верхова.

Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області становить 51,3 тис. га, з них — 21,2 тис. га міжгосподарських систем

Транспорт і зв'язок

Основні залізничні вузли — Знам'янка, Помічна, Гайворон, Долинська. Розвинений автотранспорт. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ). Авіалінії з'єднують Кропивницький із великими містами України.

Соціально-гуманітарна сфера

Освіта і наука

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації.

У 2000 р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 — дослідники. Всього чисельність фахівців становить 0,5 тис. осіб, із них із науковим ступенем докторів наук — 17 осіб і кандидатів наук — 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук. В області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт становить 3,4 млн грн, у тому числі за рахунок держбюджету — 1,2, власних коштів — 0,9, коштів замовника — 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн грн (у фактичних цінах), основна частина яких — — це науково-технічні розробки (2,7 млн грн). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги становлять відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.

Наука та освіта Кіровоградщини, список сайтів

Вищі навчальні заклади області

Державні

• Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. К. Винниченка
• Державна льотна академія України
• Центральноукраїнський національний технічний університет (ЦНТУ)
• Кіровоградський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ (КірЮІ ХНУВС)

Недержавні

• Кіровоградський інститут комерції
• Соціально-педагогічний інститут «Педагогічна академія»

Культура

Культура та мистецтво Кіровоградщини, список сайтів

• Обласний Академічний музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького
• Ляльковий театр
• Аматорський студентський театр «Резонанс»
• Аматорський англомовний театр «The Little Globe Theatre»
• Кіровоградська обласна філармонія (сайт філармонії)
• Академічний театр музики пісні і танцю «Зоряни» (сайт «Зорян»)
• Кіровоградський обласний художній музей (сайт музею)

Релігія

Кафедральний собор Різдва Богородиці в Кропивницькому

Основною релігійною конфесією на території області є християнство, що з'явилося тут, вірогідно, ще в часи Київської Русі.

Православ'я

Православ'я на території сучасної Кіровоградської області остаточно закріпили запорізькі козаки, що ревно захищали свою віру, зводили і прикрашали православні храми. Після входження цих територій до Російської Імперії та юрисдикційного перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату, на території Новослобідського козацького полку була зведена фортеця святої Єлисавети. В околицях фортеці стали селитися переселенці — більшість з яких були православними або старообрядцями. Згодом фортеця перетворилася на місто Єлисаветград. До 1757 року територія області відносилася до Київської митрополії, потім переважно до Переяславської єпархії, а з 1775 до Словенської (згодом названа Катеринославською) єпархії. Із 1796 року ці землі увійшли до складу Херсонської єпархії. У 1880 році при Херсонській єпархії було відкрито Єлисаветградське вікаріатство. Після революції, Православ'я в регіоні, як і всюди в Україні, зазнало великих гонінь, через це було вбито і заслано безліч віруючих, священиків і єпископів. У 1942–1944 роках існувала Єлисаветградська єпархія Української автокефальної православної церкви. 1947 року було створено Кіровоградську єпархію Українського екзархату Російської православної церкви, що з 1991 року стала єпархією Української православної церкви (Московського патріархату). З 1992 року вона стала відповідати межам області, а в 2007 східні райони області були виділені в окрему Олександрійську єпархію. Згодом була також створена Кіровоградська єпархія Української православної церкви Київського патріархату.

Станом на 1 січня 2009 року в області Українська православна церква (Московського патріархату) мала дві єпархії, де налічувала 212 парафій та 2 монастирі з 28 ченцями і черницями, 175 священнослужителів, 28 недільних шкіл та 7 періодичних видань. Українська православна церква Київського патріархату мала одну єпархію із 72 парафіями, одним монастирем, 23 священнослужителя, 5 недільних шкіл та 2 періодичні видання. Українська автокефальна православна церква мала 10 парафій та 4 священнослужителя. Старообрядці мали 4 громади та 2 священнослужителя. Інша православні релігійні організації — 3 громади і 3 священнослужителя.

Протестантизм

Станом на 1 січня 2009 року в області були найпоширеніші такі протестантські організації:

• Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів — 1 управління, 92 громади, 2 місії, 50 недільних шкіл, 94 священнослужителі.
• Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської—п'ятидесятників — 1 управління, 53 громади, 1 місія, 15 недільних шкіл, 1 періодичне видання, 60 священнослужителів.
• Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня — 26 громад, 8 недільних шкіл, 1 періодичне видання, 27 священнослужителів.

Католицизм

1 січня 2009 року в області налічувалося 4 громади і 3 священнослужителі Греко-католицької церкви та 3 громади, 1 недільна школа і 4 священнослужителі Римо-католицької церкви.

Інші релігії

В області діють громади й інших релігій: юдейські, мусульманські тощо.

Туризм

Покровська церква у Кропивницькому

Вознесенська церква у Бобринці

Туризм у Кіровоградській області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), гарному клімату, значному рекреаційному потенціалу, можна сподіватися на стрімкий розвиток туризму.

Станом на 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859

Найцікавіші об'єкти туризму:

• Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
• Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
• Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
• Свято-Покровська церква 1849 р.;
• Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
• Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833—1855 р.;
• Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
• Краєзнавчий музей в обласному центрі  — приватний будинок у стилі модерн 1885—1905 рр.;
• Синагога в обласному центрі XIX ст.;
• Колишня гімназія 1891—1898 рр.;
• Міська лікарня в Новомиргороді 1910—1913 рр.;
• Театр XIX ст. в обласному центрі;
• Свято-Вознесенська церква в Бобринці 1898—1912 рр.;
• Свято-Миколаївська церква в Бобринці 1853—1873 рр.;
• Онуфріївський парк XVIII ст.

Відомі люди

В області народились

• Кропивницький Марко Лукич (1840) — український письменник, драматург, театральний актор. З іменем Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
• Іван Карпенко-Карий (1845) — український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру.
• Микола Карпович Садовський (1856) — український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті.
• Русанов Аркадій Васильович (1875) — полковник Армії УНР.
• Винниченко Володимир Кирилович (1880) — український політичний та державний діяч, прозаїк, драматург та художник.
• Григор'єв Матвій Олександрович (1883) — український та радянський військовий і громадсько-політичний діяч доби Громадянської війни 1917—1921 років, один з яскравих представників явища Отаманщини
• Гулий-Гуленко Андрій Олексійович (1886) — український військовий діяч часів УНР, отаман та генерал-хорунжий армії УНР.
• Нестеренко Герасим Онуфрійович (псевдонім Орел), (1890) — український військовий та громадський діяч часів УНР, Головний отаман Холодного Яру.
• Хмара Пилип Панасович (1891) — військовий діяч часів УНР, Отаман Чорного лісу.
• Долуд Андрій (1893) — український військовий діяч, полковник Армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції).
• Горячко Сергій (1896) — український військовий та громадський діяч, учасник бою під Крутами 1918 р.
• Маланюк Євген Филимонович (1897) — український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, сотник Армії УНР, «Імператор залізних строф».
• Пестушко Костянтин Юрійович (псевдонім Кость Степовий-Блакитний; (1898) — військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру.
• Яновський Юрій Іванович (1902) — український поет та романіст. Один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття. Редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. Ветеран Армії УНР.
• Сердюк Анатолій Григорович (1939) — відомий вчений та педагог, професор, член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
• Маринич Олександр Мефодійович (1920) — географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України.
• Авдієвський Анатолій Тимофійович (1933) — хоровий диригент, композитор, народний артист СРСР (1983)
• Таран-Терен Віктор Васильович (1941) — український політик та письменник. Народний депутат України ІІ — VI скликань. Член правління Національної спілки письменників України.
• Бондаренко Віталій Михайлович (1948) — доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
• Скляренко Віталій Григорович (1937) — мовознавець, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України.

Див. також

• Кіровоградська обласна рада
• Кіровоградська обласна державна адміністрація
• Герої Радянського Союзу — уродженці Кіровоградської області

Джерела та література

• М. М. Кір'янов, І. А. Козир, А. І. Кривульченко, В. М. Мирза-Сіденко, Л. Л. Семенюк, О. В. Чорний. Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.

Література

• Літературний словник Кіровоградщини / Авт.-упоряд. Л. Куценко; Кіровоградська організація Спілки письменників України. — Кіровоград, 1995. — 126 с.
• Матівос Юрій Миколайович, Сандул Валентин Олексійович. Туристські маршрути Кіровоградшини. Путівник. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1978. — 80 с. — 23 000 прим.
• Бурдиян Борис Гаврилович. Там, на нехоженых тропинках. Краеведческие очерки. — Днепропетровск : «Промінь», 1987. — 112 с. — 20 000 прим. (рос.)

Посилання

• Кіровоградська область // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Каталог кіровоградських сайтів
• Каталог Кіровоградських підприємств
• Кіровоградські новини
• Кіровоградська область
• Природа Кіровоградської області
• Кіровоградська область в Open Directory Project
• Автомобільні номери Кіровоградської області УРСР