Кіровоградська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіровоградська область
Coat of Arms of Kirovohrad Oblast.svg Flag of Kirovohrad Oblast.svg
Герб Кіровоградської області Прапор Кіровоградської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Кіровоградщина, Кропивниччина [1]
Країна: Україна Україна
Утворена: 10 січня 1939 року
Код КОАТУУ: 3500000000
Населення: 999 600
Площа: 24588 км²
Густота населення: 38,76 осіб/км²
Телефонні коди: +380-52
Обласний центр: Кропивницький
Райони: 21
Міста:

обласного значення
районного значення


4
8
Райони в містах: 2
Смт: 27
Села: 991
Селища: 19
Селищні ради: 27
Сільські ради: 376
Номери автомобілів: BA, HA
Інтернет-домени: kirovograd.ua; kr.ua
Мапа області
Обласна влада
25022, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1, Будинок Рад
Веб-сторінка: http://www.kr-admin.gov.ua
Голова ОДА: Кузьменко Сергій Анатолійович
Рада: Кіровоградська обласна рада
Голова ради: Чорноіваненко Олександр Анатолійович
Кіровоградська область на Вікісховищі

Кіровогра́дська о́бласть — область у центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року, обласний центр — Кропивницький.

Розташована у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на півдні Придніпровської височини. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями. За однією із версій географічний центр України розташований в селищі Добровеличківка.

Географія[ред. | ред. код]

Площа області становить 24,6 тис. км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.

Рельєф[ред. | ред. код]

Область розташовується на південних схилах Причорноморської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів.

На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.

Ґрунти[ред. | ред. код]

Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу.

У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.

Для південно-східних районів найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, присутні незначні поклади карпатських грунтів

За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров'ї — легко — та середньосуглинисті.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу. Значущі притоки Дніпра — Тясмин, Інгулець і Цибульник, Південного Бугу — Інгул, Синюха і Синиця.

Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші — Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідно[2]) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат: помірно-континентальний, помірно-тепловий. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Їх середньорічна кількість становить від 450 до 520 мм.

Природні ресурси[ред. | ред. код]

Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд. На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.

Природно-рекреаційний потенціал[ред. | ред. код]

Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Дивись статтю Корисні копалини Кіровоградської області

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.

Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.

Флора[ред. | ред. код]

Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ріллею. Серед дерев в області переважають:

[3]

Історія[ред. | ред. код]

Знак при в'їзді до Кіровоградської області на трасі Кременчук-Кропивницький. Онуфріївський район.
Докладніше: Історія Кіровоградської області

Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту[4]. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села Веселівки Новомиргородського району доби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кропивницькій вулиці космонавта Попова[5].

Хронологія історичних подій[ред. | ред. код]

Ювілейна монета НБУ присвячена Кіровоградській області

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Докладніше: Адміністративний устрій Кіровоградської області
Адміністративно-територіальний устрій області

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Адміністративний центр області — місто Кропивницький.

У складі області:

  • районів — 21;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1030, в тому числі:
    • міського типу — 39, в тому числі:
      • міст — 12, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 8;
      • селищ міського типу — 27;
    • сільського типу — 991, в тому числі:
      • сіл — 973;
      • селищ — 18.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 21;
  • районних рад у містах — 2;
  • міських рад — 12;
  • селищних рад — 27;
  • сільських рад — 376.

Райони[ред. | ред. код]

№ Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Благовіщенський м. Благовіщенське Адм. устрій
2 Бобринецький м. Бобринець Адм. устрій
3 Вільшанський смт Вільшанка Адм. устрій
4 Гайворонський м. Гайворон Адм. устрій
5 Голованівський смт Голованівськ Адм. устрій
6 Добровеличківський смт Добровеличківка Адм. устрій
7 Долинський м. Долинська Адм. устрій
8 Знам'янський м. Знам'янка Адм. устрій
9 Кіровоградський м. Кропивницький Адм. устрій
10 Компаніївський смт Компаніївка Адм. устрій
11 Маловисківський м. Мала Виска Адм. устрій
12 Новгородківський смт Новгородка Адм. устрій
13 Новоархангельський смт Новоархангельськ Адм. устрій
14 Новомиргородський м. Новомиргород Адм. устрій
15 Новоукраїнський м. Новоукраїнка Адм. устрій
16 Олександрівський смт Олександрівка Адм. устрій
17 Олександрійський м. Олександрія Адм. устрій
18 Онуфріївський смт Онуфріївка Адм. устрій
19 Петрівський смт Петрове Адм. устрій
20 Світловодський м. Світловодськ Адм. устрій
21 Устинівський смт Устинівка Адм. устрій

Міста обласного значення[ред. | ред. код]

Райони у містах[ред. | ред. код]

№ Район Входження
1 Фортечний м. Кропивницький
2 Подільський м. Кропивницький

Демографія[ред. | ред. код]

Докладніше: Населення Кіровоградської області

Населення області на 1 січня 2005 року становило 1085,7 тис. чол. (2,3 % населення України). Середня густота населення — 45,3 чол./км² при 80 чол./км² в Україні.

За даними на 01.04.2009 р. — 1025,5 тис. чол.

В області живуть представники більш ніж 30 національностей.

Національний склад населення Кіровоградської області станом на 2001 рік[7]

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 014 616 90,13 %
2 Росіяни 83 929 7,46 %
3 Молдовани 8 274 0,74 %
4 Білоруси 5 550 0,49 %
5 Вірмени 2 994 0,27 %
6 Болгари 2 205 0,20 %
7 Євреї 1 066 0,09 %
8 Цигани 926 0,08 %
9 Азербайджанці 793 0,07 %
10 Поляки 556 0,04 %
11 Інші 4 795 0,43 %
Разом 1 125 704 100,00 %

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату[8][9]
Кропивницький ▼228 630 Смоліне ▼9637
Олександрія ▼80 397 Помічна ▬9033
Світловодськ ▼45 076 Олександрівка ▼8668
Знам'янка ▼22 770 Нове ▼8545
Долинська ▼19 037 Власівка ▬7669
Новоукраїнка ▼16 858 Петрове ▼7224
Гайворон ▼14 658 Нова Прага ▼6668
Новомиргород ▼11 238 Новоархангельськ ▼6192
Бобринець ▼10 846 Благовіщенське ▬6053
Мала Виска ▼10 530

Злочинність[ред. | ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 106,1 злочинів, з них 41,4 тяжких та особливо тяжких.[10]

Обласна влада[ред. | ред. код]

Керівники Кіровоградщини[ред. | ред. код]

Голови облвиконкому:

Голови ОДА:

Перші Секретарі обласного комітету КП(б)У:

Перші Секретарі обласного комітету КПУ:

Голови Обласної Ради народних депутатів:

Економіка[ред. | ред. код]

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.

У структурі валового випуску продукції займають:

  • сільське господарство — 32,1 %
  • промисловість — 28,1 %
  • транспорт і зв'язок — 11,6 %
  • житлово-комунальне господарство — 5,1 %
  • інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1 %

Промисловість[ред. | ред. код]

Дивись статтю Промисловість Кіровоградської області

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73 %, тваринництва — 27 %.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, — озима пшениця, ячмінь, соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.

У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику — 10 %, зернових і зернобобових — 6,7 %, цукровому буряку (фабричному) — 5,2 %, м'ясу — 3,0 %, молоку — близько 2,8 %.

Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах — чистокровна верхова і українська верхова.

Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області становить 51,3 тис. га, з них — 21,2 тис. га міжгосподарських систем

Транспорт і зв'язок[ред. | ред. код]

Основні залізничні вузли — Знам'янка, Помічна, Гайворон, Долинська. Розвинений автотранспорт. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ). Авіалінії з'єднують Кропивницький із великими містами України.

Соціально-гуманітарна сфера[ред. | ред. код]

Освіта і наука[ред. | ред. код]

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації.

У 2000 р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 — дослідники. Всього чисельність фахівців становить 0,5 тис. осіб, із них із науковим ступенем докторів наук — 17 осіб і кандидатів наук — 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук. В області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт становить 3,4 млн грн, у тому числі за рахунок держбюджету — 1,2, власних коштів — 0,9, коштів замовника — 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн грн (у фактичних цінах), основна частина яких — — це науково-технічні розробки (2,7 млн грн). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги становлять відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.

Наука та освіта Кіровоградщини, список сайтів

Вищі навчальні заклади області[ред. | ред. код]

Державні[ред. | ред. код]
Недержавні[ред. | ред. код]

Культура[ред. | ред. код]

Дивись статтю Культура Кіровоградської області

Культура та мистецтво Кіровоградщини, список сайтів

  • Обласний Академічний музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького
  • Ляльковий театр
  • Аматорський студентський театр «Резонанс»
  • Аматорський англомовний театр «The Little Globe Theatre»
  • Кіровоградська обласна філармонія (сайт філармонії)
  • Академічний театр музики пісні і танцю «Зоряни» (сайт «Зорян»)
  • Кіровоградський обласний художній музей (сайт музею)

Релігія[ред. | ред. код]

Кафедральний собор Різдва Богородиці в Кропивницькому

Основною релігійною конфесією на території області є християнство, що з'явилося тут, вірогідно, ще в часи Київської Русі.

Православ'я[ред. | ред. код]

Докладніше: Православ'я на Кіровоградщині

Православ'я на території сучасної Кіровоградської області остаточно закріпили запорізькі козаки, що ревно захищали свою віру, зводили і прикрашали православні храми. Після входження цих територій до Російської Імперії та юрисдикційного перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату, на території Новослобідського козацького полку була зведена фортеця святої Єлисавети. В околицях фортеці стали селитися переселенці — більшість з яких були православними або старообрядцями. Згодом фортеця перетворилася на місто Єлисаветград. До 1757 року територія області відносилася до Київської митрополії, потім переважно до Переяславської єпархії, а з 1775 до Словенської (згодом названа Катеринославською) єпархії. Із 1796 року ці землі увійшли до складу Херсонської єпархії. У 1880 році при Херсонській єпархії було відкрито Єлисаветградське вікаріатство. Після революції, Православ'я в регіоні, як і всюди в Україні, зазнало великих гонінь, через це було вбито і заслано безліч віруючих, священиків і єпископів. У 1942–1944 роках існувала Єлисаветградська єпархія Української автокефальної православної церкви. 1947 року було створено Кіровоградську єпархію Українського екзархату Російської православної церкви, що з 1991 року стала єпархією Української православної церкви (Московського патріархату). З 1992 року вона стала відповідати межам області, а в 2007 східні райони області були виділені в окрему Олександрійську єпархію. Згодом була також створена Кіровоградська єпархія Української православної церкви Київського патріархату.

Станом на 1 січня 2009 року в області Українська православна церква (Московського патріархату) мала дві єпархії, де налічувала 212 парафій та 2 монастирі з 28 ченцями і черницями, 175 священнослужителів, 28 недільних шкіл та 7 періодичних видань. Українська православна церква Київського патріархату мала одну єпархію із 72 парафіями, одним монастирем, 23 священнослужителя, 5 недільних шкіл та 2 періодичні видання. Українська автокефальна православна церква мала 10 парафій та 4 священнослужителя. Старообрядці мали 4 громади та 2 священнослужителя. Інша православні релігійні організації — 3 громади і 3 священнослужителя[14].

Протестантизм[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2009 року в області були найпоширеніші такі протестантські організації:

Католицизм[ред. | ред. код]

1 січня 2009 року в області налічувалося 4 громади і 3 священнослужителі Греко-католицької церкви та 3 громади, 1 недільна школа і 4 священнослужителі Римо-католицької церкви.[14]

Інші релігії[ред. | ред. код]

В області діють громади й інших релігій: юдейські, мусульманські тощо.

Туризм[ред. | ред. код]

Туризм у Кіровоградській області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), гарному клімату, значному рекреаційному потенціалу, можна сподіватися на стрімкий розвиток туризму.

Покровська церква колишнього Єлисаветграда
Вознесенська церква у Бобринці

На 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859[15]

Найцікавіші об'єкти туризму:

  • Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
  • Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
  • Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
  • Свято-Покровська церква 1849 р.;
  • Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
  • Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833—1855 р.;
  • Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
  • Краєзнавчий музей в обласному центрі  — приватний будинок у стилі модерн 1885—1905 рр.;
  • Синагога в обласному центрі XIX ст.;
  • Колишня гімназія 1891—1898 рр.;
  • Міська лікарня в Новомиргороді 1910—1913 рр.;
  • Театр XIX ст. в обласному центрі;
  • Свято-Вознесенська церква в Бобринці 1898—1912 рр.;
  • Свято-Миколаївська церква в Бобринці 1853—1873 рр.;
  • Онуфріївський парк XVIII ст.

Відомі люди[ред. | ред. код]

В області народились[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Кіровоградська область
у сестринських Вікіпроектах
voy: Кіровоградська область у Вікімандрах?
CMNS: Кіровоградська область у Вікісховищі?

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ використання топоніму Кропивниччина, на сайті Україна Інкогніта
  2. ↑ За даними Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства
  3. ↑ Деревья Кировограда и области (рос.)
  4. ↑ Верменич Я. В. Кіровоградська область / Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 331. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  5. ↑ Тетяна ЮЛЬСЬКА А тепер — човен // «Вечірня газета», 2004
  6. ↑ Законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку зареєстрований в парламенті (рос.)
  7. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  8. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF(zip))
  9. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року
  10. ↑ МВС УКРАЇНИ.
  11. ↑ Згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2009 року № 757, з 22 вересня Мовчан Володимир Петрович приступив до виконання повноважень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації
  12. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/6/4914770/
  13. ↑ http://www.president.gov.ua/documents/15306.html
  14. ↑ а б в Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2009 року.
  15. ↑ http://www.kr.ukrstat.gov.ua/stat_inf_rik_turizm.htm

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Літературний словник Кіровоградщини / Авт.-упоряд. Л. Куценко; Кіровоградська організація Спілки письменників України. — Кіровоград, 1995. — 126 с.
  • Матівос Юрій Миколайович, Сандул Валентин Олексійович. Туристські маршрути Кіровоградшини. Путівник. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1978. — 80 с. — 23 000 прим.
  • Бурдиян Борис Гаврилович. Там, на нехоженых тропинках. Краеведческие очерки. — Днепропетровск : «Промінь», 1987. — 112 с. — 20 000 прим. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Черкаська область Черкаська область Полтавська область Полтавська область
Вінницька область Вінницька область Gray compass rose.svg Дніпропетровська область Дніпропетровська область
Одеська область Одеська область Миколаївська область Миколаївська область
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Міста:
Смт:
Автономна республіка
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Області
Міста державного значення
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кіровоградська_область&oldid=22940744