Кіровський район (Крим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:53, 27 вересня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіровський район
COA Kirovskyi Raion, Crimea.svg FLA Kirovskyi Raion, Crimea, Ukraine.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 0121600000
Утворений: 1935
Населення: 53951 (на 1.08.2013)
Площа: 1208 км²
Густота: 44.6 осіб/км²
Тел. код: +380-6555
Поштові індекси: 97300—97351
Населені пункти та ради
Районний центр: Кіровське
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 11
Міста: 1
Смт: 1
Села: 38
Селища: 1
Районна влада
Адреса: 97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39, 4-19-39
Вебсторінка: Кіровська РДА
Голова РДА: Гордєєв Олег Костянтинович
Голова ради: Іванов Михайло Ростиславович
Мапа

Commons-logo.svg Кіровський район у Вікісховищі

Кі́ровський райо́н (Іслямтерецький район) (рос. Кировский район, крим. İslâm Terek rayonı) — район АР Крим. Розташований у східній частині АР Крим.

12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Кіровський район» на «Іслямтерецький». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[1].

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Межує на півдні із Феодосійською і Судацькою міськрадами, на сході — з Ленінським районом, на півночі — з акваторією озера Сиваш, на північному заході — з Совєтським районом, на заході — з Білогірським.

Адміністративним центром району є смт Кіровське, яке розташоване за 103 км від столиці республіки — міста Сімферополя (автошлях Р23).

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. [1]

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 29 290 50,5 26 103 51,4
кримські татари 14 816 25,5 14 516 28,6
українці 10 219 17,6 5 376 10,6
білоруси 955 1,7 520 1,0
татари 775 1,4 2 228 4,4
марійці 206 0,4 123 0,2
вірмени 198 0,3 194 0,4
корейці 175 0,3 149 0,3
греки 167 0,3 161 0,3
узбеки 128 0,2 148 0,3

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[2]

російська кримськотатарська українська
Кіровський район 64,2 24,0 8,4
м. Старий Крим 62,1 25,8 5,2
смт Кіровське 71,8 18,7 7,3
Абрикосівська сільрада 71,9 15,9 9,3
Владиславівська сільрада 67,9 18,0 9,2
Журавська сільрада 47,9 38,1 11,0
Золотополенська сільрада 69,0 16,6 12,3
Льговська сільрада 59,5 23,6 13,8
Партизанська сільрада 68,2 19,5 11,0
Первомайська сільрада 65,6 26,2 7,4
Привітненська сільрада 66,1 29,1 4,1
Синицинська сільрада 56,8 30,4 11,0
Токарєвська сільрада 75,1 10,4 8,4
Яркополенська сільрада 60,7 26,3 8,3

Природні ресурси[ред. | ред. код]

Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах. На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті Головного пасма Кримських гір. Трохи північніше, від м. Старий Крим, починається передгірське пасмо, яке тягнеться на захід. Передгірське пасмо з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно—кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок Індол і Чурюк-Су. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими терасами (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). Береговою смугою на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.

Корисні копалини представлені місцевими будівельними матеріалами: вапняками, цегляно-черепичними глинами і гравієм, розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ «Старокримський», «Агармаш», АТ «Кримкар'єроуправління», «Грушівське».

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду і 11 сільських рад, які підпорядковані Кіровській районній раді та об'єднують 41 населених пунктів[3].

Економіка[ред. | ред. код]

В економіці головне місце належить сільськогосподарському виробництву. На території району розміщені 11 сільськогосподарських підприємств: 3 заводи радгоспу, 8 сільськогосподарських підприємств, 7 фермерських господарств, підсобне господарство.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E97.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій «Старий Крим», ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт. Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних общин.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятками археології особливо багате м. Старий Крим, на території якого існувало поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.); руїни пізньоскіфського городища на р. Агармиш; залишки античного поселення (IV–III ст. до н. е. — перші століття н. е.).

Пам'ятки історії та архітектури:

  • руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої в 1287–1288 рр. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
  • мечеть 1314 року — часів правління Узбека — хана Золотої Орди;
  • руїни мечеті Куршум-Джамі (Свинцева мечеть) XIV ст.;
  • руїни середньовічної церкви (Х-XII ст.), руїни караван-сараю (заїжджого двору) другої половини XIII–XIV ст.;
  • руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII–XIV ст.);
  • монастирський комплекс Сурб-Хач (XIV ст.).

Персоналії[ред. | ред. код]

З містом Старий Крим зв'язані імена І. К. Айвазовського (жив в місті в 80-90-х роках XIX ст.), письменника Олександра Гріна (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника кіммерійської школи живопису Костянтина Богаєвського, поета, художника, філософа Максиміліана Волошина, поетеси А. Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга Олексія Каплера, поетеси Ю. Друніної, білоруського поета і перекладача Максима Богдановича, письменника-фантаста В. Охотникова, скульптора і поета Т. Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка АН України Миколи Амосова.

Встановлений пам'ятник Олександру Гріну.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Совєтський район Азовське море
Сиваш
Сиваш
Білогірський район Gray compass rose.svg Ленінський район
Судацька міська рада Судацька міська рада Феодосійська міська рада