Відмінності між версіями «Ла-Плас»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Zvr перейменував сторінку з Ла Плас на Ла-Плас)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Місто}}
 
{{Місто}}
'''Ла Плас''' ({{lang-en|LaPlace}}) — [[переписна місцевість]] (''CDP'') в [[Сент-Джон-Баптист (парафія)|Сент-Джон-Баптист]], [[Луїзіана]], [[США]]. Місцевість розташована вздовж східного берега річки [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]], в [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]] столичної області. Населення становить 32 134 особи згідно з переписом [[2010]] року.
+
'''Ла-Плас''' ({{lang-en|LaPlace}}) — [[переписна місцевість]] (''CDP'') в [[Сент-Джон-Баптист (парафія)|Сент-Джон-Баптист]], [[Луїзіана]], [[США]]. Місцевість розташована вздовж східного берега річки [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]], в [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]] столичної області. Населення становить 32 134 особи згідно з переписом [[2010]] року.
   
Ла Плас є південним кінцем міждержавної системи автомобільних доріг Interstate 55, де він приєднується до Interstate 10 та US 51, там же закінчується розв'язка US 61. Місцевість знаходиться в 25 милях (''40 км'') на захід від Нового Орлеана.
+
Ла-Плас є південним кінцем міждержавної системи автомобільних доріг Interstate 55, де він приєднується до Interstate 10 та US 51, там же закінчується розв'язка US 61. Місцевість знаходиться в 25 милях (''40 км'') на захід від Нового Орлеана.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 10: Рядок 10:
   
 
=== Європейська колонізація ===
 
=== Європейська колонізація ===
Сучасний LaPlace був заселений [[Пруссія|німецькими]] іммігрантами на початку [[XVIII століття]] під час [[Французька колоніальна імперія|французького колоніального]] періоду в Луїзіані, як частина великого поселення на березі Міссісіпі під назвою Карлштейн<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=CAQNz2tVx-IC&pg=PA133#v=onepage&q=basile%20laplace|title=Along the River Road: Past and Present on Louisiana's Historic Byway|last=Sternberg|first=Mary Ann|date=2013-04-15|publisher=LSU Press|isbn=9780807150627|language=en}}</ref>. Карлштейн був одним з чотирьох населених пунктів, відомих під назвою «Німецьке узбережжя» ({{lang-fr|La Côte des Allemands}}), з [[1721]] року населений німецькомовними іммігрантами<ref name=":2">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=mnWKDgAAQBAJ&pg=PT33#v=onepage&q=german%20coast|title=Germans of Louisiana|last=C|first=Merrill, Ellen|date=2014-11-30|publisher=Pelican Publishing|isbn=9781455604845|language=en}}</ref>. Французи та [[акадійці]] одружилися з німцями, і ця місцевість стала відома як Бонне Карре ({{lang-en|square bonnet}})<ref name=":0" /><ref name=":2" />.
+
Сучасний Ла-Плас був заселений [[Пруссія|німецькими]] іммігрантами на початку [[XVIII століття]] під час [[Французька колоніальна імперія|французького колоніального]] періоду в Луїзіані, як частина великого поселення на березі Міссісіпі під назвою Карлштейн<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=CAQNz2tVx-IC&pg=PA133#v=onepage&q=basile%20laplace|title=Along the River Road: Past and Present on Louisiana's Historic Byway|last=Sternberg|first=Mary Ann|date=2013-04-15|publisher=LSU Press|isbn=9780807150627|language=en}}</ref>. Карлштейн був одним з чотирьох населених пунктів, відомих під назвою «Німецьке узбережжя» ({{lang-fr|La Côte des Allemands}}), з [[1721]] року населений німецькомовними іммігрантами<ref name=":2">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=mnWKDgAAQBAJ&pg=PT33#v=onepage&q=german%20coast|title=Germans of Louisiana|last=C|first=Merrill, Ellen|date=2014-11-30|publisher=Pelican Publishing|isbn=9781455604845|language=en}}</ref>. Французи та [[акадійці]] одружилися з німцями, і ця місцевість стала відома як Бонне Карре ({{lang-en|square bonnet}})<ref name=":0" /><ref name=":2" />.
   
 
=== Повстання рабів в 1811 ===
 
=== Повстання рабів в 1811 ===
Керівництво Andry побудувало лісові плантації в [[1793]] році і вирощувало [[Цукрова тростина (рід)|цукрову тростину]]<ref name="auto">{{cite web|url=http://www.theadvocate.com/new_orleans/news/article_899c109a-2759-5ca9-b2c3-4efcad989722.html|title=For sale: Plantation built in 1793, untouched since '04, complete with rich history, original beams, fireplaces|first=DELLA HASSELLE|last=dhasselle@theadvocate.com|date=|website=theadvocate.com}}</ref>. Урожай був прибутковим, якби використовувалися жорстокі методи, як це було прийнято в [[Гаїті]] (''і призвело до успішного повстання рабів там''). На початку січня [[1811]] [[Рабство|раби]] на плантаціях здійснили спробу повстання на німецькому узбережжі<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=zRtFAAAAQBAJ&pg=PA206&lpg=PA206#v=onepage&q=laplace%20louisiana%20railroad%20history%201883|title=Lies Across America: What Our Historic Sites Get Wrong|last=Loewen|first=James W.|date=2010-09-07|publisher=The New Press|isbn=9781595586766|language=en}}</ref>. Група з 200—500 рабів, озброєних гарматами, сокирами і ножами з тростини, вирушили з Ла Пласу, щоб завоювати Новий Орлеан і отримати свободу для себе та інших<ref name=":3">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=kb9tdDwDWg0C&printsec=frontcover#v=onepage&q=german%20coast%20uprising|title=American Uprising: The Untold Story of America's Largest Slave Revolt|last=Rasmussen|first=Daniel|date=2011-01-04|publisher=Harper Collins|isbn=9780062084354|language=en}}</ref>. Місцеві білі «міліційні» люди розгромили повстання протягом трьох днів, і майже 100 рабів були або вбиті в бою, забиті шляхом переслідування міліції, або страчені після судових розглядів трибуналами плантаторів<ref name=":3" />. Хоча більше рабів, можливо, брали участь у повстанні чорних семінолів в [[1836]] році і в усій [[Друга семінольська війна|Другій семінольскій війні]], зараз це вважається найбільшим повстанням рабів<ref>{{Cite news|url=http://www.peoplesworld.org/article/the-forgotten-rebellion-of-the-black-seminole-nation/|title=The forgotten rebellion of the Black Seminole Nation|last=Perkins|first=Andrea|date=2014-02-11|work=People's World|access-date=|language=en-US}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.smithsonianmag.com/smart-news/its-anniversary-1811-louisiana-slave-revolt-180957760/|title=How a Nearly Successful Slave Revolt Was Intentionally Lost to History|first=Marissa|last=Fessenden|date=|website=smithsonianmag.com}}</ref>.
+
Керівництво Andry побудувало лісові плантації в [[1793]] році і вирощувало [[Цукрова тростина (рід)|цукрову тростину]]<ref name="auto">{{cite web|url=http://www.theadvocate.com/new_orleans/news/article_899c109a-2759-5ca9-b2c3-4efcad989722.html|title=For sale: Plantation built in 1793, untouched since '04, complete with rich history, original beams, fireplaces|first=DELLA HASSELLE|last=dhasselle@theadvocate.com|date=|website=theadvocate.com}}</ref>. Урожай був прибутковим, якби використовувалися жорстокі методи, як це було прийнято в [[Гаїті]] (''і призвело до успішного повстання рабів там''). На початку січня [[1811]] [[Рабство|раби]] на плантаціях здійснили спробу повстання на німецькому узбережжі<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=zRtFAAAAQBAJ&pg=PA206&lpg=PA206#v=onepage&q=laplace%20louisiana%20railroad%20history%201883|title=Lies Across America: What Our Historic Sites Get Wrong|last=Loewen|first=James W.|date=2010-09-07|publisher=The New Press|isbn=9781595586766|language=en}}</ref>. Група з 200—500 рабів, озброєних гарматами, сокирами і ножами з тростини, вирушили з Ла-Пласу, щоб завоювати Новий Орлеан і отримати свободу для себе та інших<ref name=":3">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=kb9tdDwDWg0C&printsec=frontcover#v=onepage&q=german%20coast%20uprising|title=American Uprising: The Untold Story of America's Largest Slave Revolt|last=Rasmussen|first=Daniel|date=2011-01-04|publisher=Harper Collins|isbn=9780062084354|language=en}}</ref>. Місцеві білі «міліційні» люди розгромили повстання протягом трьох днів, і майже 100 рабів були або вбиті в бою, забиті шляхом переслідування міліції, або страчені після судових розглядів трибуналами плантаторів<ref name=":3" />. Хоча більше рабів, можливо, брали участь у повстанні чорних семінолів в [[1836]] році і в усій [[Друга семінольська війна|Другій семінольскій війні]], зараз це вважається найбільшим повстанням рабів<ref>{{Cite news|url=http://www.peoplesworld.org/article/the-forgotten-rebellion-of-the-black-seminole-nation/|title=The forgotten rebellion of the Black Seminole Nation|last=Perkins|first=Andrea|date=2014-02-11|work=People's World|access-date=|language=en-US}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.smithsonianmag.com/smart-news/its-anniversary-1811-louisiana-slave-revolt-180957760/|title=How a Nearly Successful Slave Revolt Was Intentionally Lost to History|first=Marissa|last=Fessenden|date=|website=smithsonianmag.com}}</ref>.
   
 
=== Події після громадянської війни ===
 
=== Події після громадянської війни ===
У [[1879]] році фармацевт, плантатор та постачальник патентної медицини<ref name=":1">{{Cite news|url=http://blog.nola.com/realestate/2013/05/laplace_more_to_the_andouille.html|title=LaPlace: More to the Andouille Capital than you probably know|work=NOLA.com|access-date=2017-08-21|language=en-US}}</ref> Василь Ла Плас прибув з Нового Орлеана і створив велику плантацію в Бонне Карре. У [[1883]] році він дозволив Новому Орлеану та залізниці Батон-Руж використовувати його землю<ref name=":0" /><ref name=":1" />. Поселення залізничного депо було названо на честь Ла Пласа, а потім поштове відділення, а згодом і саме місто<ref name=":0" />.
+
У [[1879]] році фармацевт, плантатор та постачальник патентної медицини<ref name=":1">{{Cite news|url=http://blog.nola.com/realestate/2013/05/laplace_more_to_the_andouille.html|title=LaPlace: More to the Andouille Capital than you probably know|work=NOLA.com|access-date=2017-08-21|language=en-US}}</ref> Василь ЛаПлас прибув з Нового Орлеана і створив велику плантацію в Бонне Карре. У [[1883]] році він дозволив Новому Орлеану та залізниці Батон-Руж використовувати його землю<ref name=":0" /><ref name=":1" />. Поселення залізничного депо було названо на честь ЛаПласа, а потім поштове відділення, а згодом і саме місто<ref name=":0" />.
   
 
У [[1920-ті|1920-х]] роках Woodland Plantation була придбана родиною Монтегут.
 
У [[1920-ті|1920-х]] роках Woodland Plantation була придбана родиною Монтегут.
   
 
=== Погодні події ===
 
=== Погодні події ===
У період між [[1850]] і [[1883]] роками дамба на східному березі Міссісіпі кілька разів проривала<ref name=":5">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=h9XjCQAAQBAJ&pg=PA237#v=onepage&q=bonnet%20carre%20crevasse%20flooding|title=Historic Names and Places on the Lower Mississippi River|date=1977-06-01|publisher=USACE, Vicksburg District|language=en}}</ref>. У 1850 році потік створив Bonnet Carré Crevasse, прорив дамби шириною понад милю<ref name=":5" />. Кілька серйозних паводків загострили цим проблему повеней біля Ла Пласу, і один призвів до серйозного затоплення Нового Орлеана в [[1871]] році. Наслідки були виправлені лише в [[1883]] році<ref name=":5" />.
+
У період між [[1850]] і [[1883]] роками дамба на східному березі Міссісіпі кілька разів проривала<ref name=":5">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=h9XjCQAAQBAJ&pg=PA237#v=onepage&q=bonnet%20carre%20crevasse%20flooding|title=Historic Names and Places on the Lower Mississippi River|date=1977-06-01|publisher=USACE, Vicksburg District|language=en}}</ref>. У 1850 році потік створив Bonnet Carré Crevasse, прорив дамби шириною понад милю<ref name=":5" />. Кілька серйозних паводків загострили цим проблему повеней біля Ла-Пласу, і один призвів до серйозного затоплення Нового Орлеана в [[1871]] році. Наслідки були виправлені лише в [[1883]] році<ref name=":5" />.
   
У [[2012]] році близько 5 тис. будинків були пошкоджені повінню в Ла Пласі під час урагану Ісаак<ref>{{Cite news|url=http://www.nola.com/hurricane/index.ssf/2012/08/hurricane_isaac_floodwaters_ta.html|title=Hurricane Isaac floodwaters take LaPlace and Slidell by surprise|work=NOLA.com|access-date=|language=en-US}}</ref>.
+
У [[2012]] році близько 5 тис. будинків були пошкоджені повінню в Ла-Пласі під час урагану Ісаак<ref>{{Cite news|url=http://www.nola.com/hurricane/index.ssf/2012/08/hurricane_isaac_floodwaters_ta.html|title=Hurricane Isaac floodwaters take LaPlace and Slidell by surprise|work=NOLA.com|access-date=|language=en-US}}</ref>.
   
У лютому [[2016]] i знову в березні, кілька торнадо зруйнували судно в Ла Пласі, завдавши шкоди сотням будівель та знищивши пляжі.
+
У лютому [[2016]] i знову в березні, кілька торнадо зруйнували судно в Ла-Пласі, завдавши шкоди сотням будівель та знищивши пляжі.
   
 
== Промисловість ==
 
== Промисловість ==
Частина [[Південна Луїзіана|Порту Південної Луїзіани]] і його головний офіс розташовані у Ла Пласі<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=CyI14B5pua8C&pg=PA101#v=onepage&q=port%20of%20south%20louisiana|title=Louisiana, Yesterday and Today: A Historical Guide to the State|last=Wilds|first=John|last2=Dufour|first2=Charles L.|last3=Cowan|first3=Walter G.|date=1996-07-01|publisher=LSU Press|isbn=9780807118931|language=en}}</ref>.
+
Частина [[Південна Луїзіана|Порту Південної Луїзіани]] і його головний офіс розташовані у Ла-Пласі<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=CyI14B5pua8C&pg=PA101#v=onepage&q=port%20of%20south%20louisiana|title=Louisiana, Yesterday and Today: A Historical Guide to the State|last=Wilds|first=John|last2=Dufour|first2=Charles L.|last3=Cowan|first3=Walter G.|date=1996-07-01|publisher=LSU Press|isbn=9780807118931|language=en}}</ref>.
   
 
== ЗМІ ==
 
== ЗМІ ==

Поточна версія на 00:40, 12 червня 2019

Ла-Плас
Woodland Plantation House LaPlace Front A.jpg
Основні дані
30°04′30″ пн. ш. 90°29′06″ зх. д. / 30.07500000002777796° пн. ш. 90.48500000002778165° зх. д. / 30.07500000002777796; -90.48500000002778165Координати: 30°04′30″ пн. ш. 90°29′06″ зх. д. / 30.07500000002777796° пн. ш. 90.48500000002778165° зх. д. / 30.07500000002777796; -90.48500000002778165
Країна Flag of the United States.svg США
Адмінодиниця Луїзіана
Площа 57,111641 км²[1]
Населення
  • 27 684 осіб
Висота НРМ 3 м
Офіційна мова значення не задано (Луїзіана)
Телефонний код (+1) 985
Часовий пояс UTC−6, Центральний час, America/Chicago (Луїзіана)
GeoNames 4330525
OSM 224922 ·R (Луїзіана)
Мапа


Ла-Плас у Вікісховищі?

Ла-Плас (англ. LaPlace) — переписна місцевість (CDP) в Сент-Джон-Баптист, Луїзіана, США. Місцевість розташована вздовж східного берега річки Міссісіпі, в Новому Орлеані столичної області. Населення становить 32 134 особи згідно з переписом 2010 року.

Ла-Плас є південним кінцем міждержавної системи автомобільних доріг Interstate 55, де він приєднується до Interstate 10 та US 51, там же закінчується розв'язка US 61. Місцевість знаходиться в 25 милях (40 км) на захід від Нового Орлеана.

Історія[ред. | ред. код]

Доєвропейський період[ред. | ред. код]

Народ Читімаха (англ. The Chitimacha) жив в регіоні до приходу європейських колоністів. Землі племені колись охоплювали весь Басейн Атчафалайа[en], на захід від Лафейетта[en], на південь від Мексиканської затоки і на схід до Нового Орлеана. Плем'я Читімаха на даний час проживає на території парафії Сент-Мері.

Європейська колонізація[ред. | ред. код]

Сучасний Ла-Плас був заселений німецькими іммігрантами на початку XVIII століття під час французького колоніального періоду в Луїзіані, як частина великого поселення на березі Міссісіпі під назвою Карлштейн[2]. Карлштейн був одним з чотирьох населених пунктів, відомих під назвою «Німецьке узбережжя» (фр. La Côte des Allemands), з 1721 року населений німецькомовними іммігрантами[3]. Французи та акадійці одружилися з німцями, і ця місцевість стала відома як Бонне Карре (англ. square bonnet)[2][3].

Повстання рабів в 1811[ред. | ред. код]

Керівництво Andry побудувало лісові плантації в 1793 році і вирощувало цукрову тростину[4]. Урожай був прибутковим, якби використовувалися жорстокі методи, як це було прийнято в Гаїті (і призвело до успішного повстання рабів там). На початку січня 1811 раби на плантаціях здійснили спробу повстання на німецькому узбережжі[5]. Група з 200—500 рабів, озброєних гарматами, сокирами і ножами з тростини, вирушили з Ла-Пласу, щоб завоювати Новий Орлеан і отримати свободу для себе та інших[6]. Місцеві білі «міліційні» люди розгромили повстання протягом трьох днів, і майже 100 рабів були або вбиті в бою, забиті шляхом переслідування міліції, або страчені після судових розглядів трибуналами плантаторів[6]. Хоча більше рабів, можливо, брали участь у повстанні чорних семінолів в 1836 році і в усій Другій семінольскій війні, зараз це вважається найбільшим повстанням рабів[7][8].

Події після громадянської війни[ред. | ред. код]

У 1879 році фармацевт, плантатор та постачальник патентної медицини[9] Василь ЛаПлас прибув з Нового Орлеана і створив велику плантацію в Бонне Карре. У 1883 році він дозволив Новому Орлеану та залізниці Батон-Руж використовувати його землю[2][9]. Поселення залізничного депо було названо на честь ЛаПласа, а потім поштове відділення, а згодом і саме місто[2].

У 1920-х роках Woodland Plantation була придбана родиною Монтегут.

Погодні події[ред. | ред. код]

У період між 1850 і 1883 роками дамба на східному березі Міссісіпі кілька разів проривала[10]. У 1850 році потік створив Bonnet Carré Crevasse, прорив дамби шириною понад милю[10]. Кілька серйозних паводків загострили цим проблему повеней біля Ла-Пласу, і один призвів до серйозного затоплення Нового Орлеана в 1871 році. Наслідки були виправлені лише в 1883 році[10].

У 2012 році близько 5 тис. будинків були пошкоджені повінню в Ла-Пласі під час урагану Ісаак[11].

У лютому 2016 i знову в березні, кілька торнадо зруйнували судно в Ла-Пласі, завдавши шкоди сотням будівель та знищивши пляжі.

Промисловість[ред. | ред. код]

Частина Порту Південної Луїзіани і його головний офіс розташовані у Ла-Пласі[12].

ЗМІ[ред. | ред. код]

Кабельні та інтернет-послуги в Ла Пласі забезпечуються за рахунок резервних телекомунікацій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2016 U.S. Gazetteer FilesБюро перепису населення США, 2016.
  2. а б в г Sternberg, Mary Ann (2013-04-15). Along the River Road: Past and Present on Louisiana's Historic Byway (en). LSU Press. ISBN 9780807150627. 
  3. а б C, Merrill, Ellen (2014-11-30). Germans of Louisiana (en). Pelican Publishing. ISBN 9781455604845. 
  4. dhasselle@theadvocate.com, DELLA HASSELLE. For sale: Plantation built in 1793, untouched since '04, complete with rich history, original beams, fireplaces. theadvocate.com. 
  5. Loewen, James W. (2010-09-07). Lies Across America: What Our Historic Sites Get Wrong (en). The New Press. ISBN 9781595586766. 
  6. а б Rasmussen, Daniel (2011-01-04). American Uprising: The Untold Story of America's Largest Slave Revolt (en). Harper Collins. ISBN 9780062084354. 
  7. Perkins, Andrea (2014-02-11). The forgotten rebellion of the Black Seminole Nation. People's World (en-US). 
  8. Fessenden, Marissa. How a Nearly Successful Slave Revolt Was Intentionally Lost to History. smithsonianmag.com. 
  9. а б LaPlace: More to the Andouille Capital than you probably know. NOLA.com (en-US). Процитовано 2017-08-21. 
  10. а б в Historic Names and Places on the Lower Mississippi River (en). USACE, Vicksburg District. 1977-06-01. 
  11. Hurricane Isaac floodwaters take LaPlace and Slidell by surprise. NOLA.com (en-US). 
  12. Wilds, John; Dufour, Charles L.; Cowan, Walter G. (1996-07-01). Louisiana, Yesterday and Today: A Historical Guide to the State (en). LSU Press. ISBN 9780807118931. 

Посилання[ред. | ред. код]