Відмінності між версіями «Леопольд Кронекер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
м (додана Категорія:Уродженці Легниці з допомогою HotCat)
Рядок 79: Рядок 79:
 
[[Категорія:Випускники Берлінського університету]]
 
[[Категорія:Випускники Берлінського університету]]
 
[[Категорія:Математики в теорії чисел]]
 
[[Категорія:Математики в теорії чисел]]
  +
[[Категорія:Уродженці Легниці]]

Версія за 08:13, 7 березня 2016

Леопольд Кронекер
нім. Leopold Kronecker
Leopold Kronecker.jpg
Народився 7 грудня 1823(1823-12-07)
Легниця
Помер 29 грудня 1891(1891-12-29) (68 років)
Берлін
Поховання Старий цвинтар Святого Матвіяd[1]
Місце проживання
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Сфера інтересів математика
Заклад Гумбольдтський університет Берліна
Науковий ступінь доктор філософії[2] (14 серпня 1845)
Науковий керівник Йоганн Франц Енке,
Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле
Відомі учні Курт Хенсель
Член Лондонське королівське товариство[2], Леопольдина, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук[2] і Французька академія наук
Відомий завдяки: Символ Кронекера,
Теорема Кронекера — Вебера
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства[d]


CMNS: Леопольд Кронекер у Вікісховищі

Леопо́льд Кро́некер (нім. Leopold Kronecker; *7 грудня 1823, Легніца — †29 грудня 1891, Берлін) — німецький математик.

Діяльність

Член Берлінської АН (1861), професор університету в Берліні, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1872), .

Основні праці з алгебри і теорії чисел, де він продовжив роботи свого вчителя Е.Куммера з теорії квадратичних форм і теорії груп. Велике значення мають його дослідження з арифметичної теорії величин алгебри. Був прихильником «арифметизації» математики, яка, на його думку, повинна бути зведена до арифметики цілих чисел; тільки остання, як він стверджував, є справжньою реальністю. Захищаючи ці погляди, вів наполегливу дискусію з принципами теоретико-функціональної школи Карла Веєрштраса і теоретико-множинної школи Георга Кантора.

Написав понад 120 великих і малих мемуарів, що друкувалися в спеціальних журналах. У своїх дослідженнях Кронекер, шляхом застосування еліптичних функцій, отримав ряд нових даних для теорії чисел. Його «Grundzüge einer arithmet. Theorie der algebraischen Grössen» видані разом із передруком його докторської дисертації «De unitatibus complexis», як ювілейне видання на честь Куммера (Б., 1882), а мемуари «Ueber den Zahlenbegriff» з'явилися в «Philosoph. Aufsätze» (Лпц., 1887), виданих до 50-річного докторського ювілею Едуарда Целлера.

За дорученням Берлінської академії наук Кронекер приступив до видання творів свого вчителя Діріхле) (т. I, Б., 1890); листування останнього з Кронекером видав Шерінг в «Göttinger Nachrichte» 1885. За сприяння Вейерштрасса, Гельмгольца, Шретера і Фукса, Кронекер продовжував видання «Journal für Mathematik», заснованого Креллем. Дослідження і лекції Кронекера видавалися Netto і Hensel.

Об'єкти, названі на честь Кронекера

а також інші математичні об'єкти.

Бібліографія

  • Frobenius G., Genachtnissrede auf Leopold Kronecker, B., 1893

Посилання

  1. http://www.stadtentwicklung.berlin.de/cgi-bin/egab/eg.pl?fieldname=grab&search=messel&Search=Start
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор