Лепкий Сильвестр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сильвестр Лепкий
Lepkyy S.jpg
Псевдо Марко Мурава, Борислав Борис, Василишин, Лепкий Борис
Народився 31 грудня 1845(1845-12-31)
Австро-Угорщина Куликів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Жовківський район, Львівська область
Помер 5 червня 1901(1901-06-05) (55 років)
Австро-Угорщина с. Жуків, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Бережанський район Тернопільська область
Поховання с. Жуків
Національність українець
Діяльність письменник, священик УГКЦ
Мова творів українська
Діти Лепкий Богдан Сильвестрович, Лепкий Микола Сильвестрович і Лепкий Левко Сильвестрович

CMNS: Сильвестр Лепкий на Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Сильвестр Теодорович[1] Лепкий (літературні псевдоніми: Марко Мурава, Борислав Борис, Василишин, Лепкий Борис; * 31 грудня 1845(18451231),  містечко Куликів, нині смт Жовківського району Львівської області — † 5 червня 1901, с. Жуків, нині Бережанського району Тернопільської області) — український письменник, священик УГКЦ, громадсько-політичний, культурний діяч. Батько Богдана, Миколи та Левка Лепких.

Життєпис

Надгробок Сильвестра Лепкого, Жуків

Батько — Теодор Лепкий, син Миколи — працював, зокрема, магістром тривіальної школи в Куликові. Мати — Євгенія метелла, донька Семена. Вуйко — парох Куликова, о. Йосип Метелла, охрестив новонародженого Сильвестра.[2] Від 1852 р. жив у містечку Золотниках (тепер Теребовлянський район). Закінчив школу в Бучачі.[1] Навчався у Бережанській гімназії. Закінчив Львівську духовну семінарію (за іншими даними Львівський університет: класична філологія і теологія). Працював священиком у селах Львівщини і Тернопільщини. З 1879 року був парохом села Поручин, а з 1891 року — села Жуків, що на Бережанщині.

Виступав з літературними творами під псевдонімом Марко Мурава, писав українською, польською, німецькою мовами, брав участь у виданні часопису «Правда», друкувався в «Ділі», «Зорі», «Буковині». Писав популярні книжечки та театральні п'єси для «Просвіти». Брав участь у підготовці шкільних підручників, був головою «Селянської ради». У Львові виходять його книжечки «Опир» (1897 р.), «Історія читальні в Жукові» (1900 р.), оповідання «Горить» (1901 р.).

Перший з галичан почав перекладати твори Шекспіра з оригіналу українською мовою. Був лауреатом премії імені Стефана Дубравського.

У 1903 році за редакцією його сина Богдана Лепкого вийшла збірка його поезій «Книжка горя».

Сім'я

В шлюбі з Домною (Домникією, Домінікою) Глібовицькою, донькою віце-маршалка Бережанського повіту о. Михайла Глібовицького, мав синів: Богдана, Миколу, Левка та доньок Ольгу (заміжня за о. Іваном Ліщинським), Олену та Дарію.

Бібліографія

  • Лепкий С. «…О, нетямущі люди безідейні»: [Вірш] // Русалка Дністрова. — 1993. — № 3 (січ.).
  • Лепкий С. Ударить дзвін: [Вірш] // Богославень: Духовна поезія західноукр. авторів. — Тернопіль, 1994. — С. 328.
  • Мурава М. О руська жінко!…; Чому ж так сили мало…; Хмельницькому: [Вірші] // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — 1992. — Вип. 2. Ч. 1. — С. 33-34.
  • Мурава М. Соломії Крушельницькій у пам'ять концерту в Бережанах 12 червня 1898 р.: [Вірш] // Берег моєї любові: Перекази. Легенди. Спогади. Поезія. Проза. Пісні. — Бережани, 1995. — (До 620-річчя Бережан).

Примітки

  1. а б Б. Мельничук, В. Уніят. Іван Франко і Тернопільщина… с. 253
  2. Р. Горак. Трагедія Богдана Лепкого… С. 77.

Джерела

  • Бережанська земля: Історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто: Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — 877 с. Стор. 41, 43, 77, 102, 104, 109, 544, 786: Про С. Лепкого.
  • Лепкий Сильвестр // Богославень: Духовна поезія західноукр. авторів. — Тернопіль, 1994. — С. 478.
  • Лепкий Сильвестр (псевд. Марко Мурава, Борислав Борис, Лепкий Борис, Василишин) — письменник, священик, громад.-просвіт. діяч // Мазурак Я. Літературна Бережанщина: Біогр. довід. — Бережани, 2000. — С. 83-84.
  • Марко Мурава (1845–1901) // Берег моєї любові: Перекази. Легенди. Спогади. Поезія. Проза. Пісні. — Бережани, 1995. — С. 28. — (До 620-річчя Бережан).
  • Медведик П. Марко Мурава // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — 1992. — Вип. 2. Ч. 1. — С. 33.
  • Подуфалий В. «Словом залишений слід» // Русалка Дністрова. — 1993. — № 3 (січ.).
  • Лепкий Сильвестр (псевд. Марко Мурава) // Енциклопедія українознавства / За редакцією В. Кубійовича. — Львів, 1994. — Т. 4. — С. 1287.
  • Б. Головин, Б. Мельничук. Лепкий Сильвестр Теодорович // Шаблон:ТЕС2, с. 350
  • Б. Мельничук, В. Уніят. Лепкий Сильвестр Теодорович // Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. 280 с. ISBN 978-966-457-087-6. с. 253-254.
  • Р. Горак. Трагедія Богдана Лепкого / Дзвін.— Львів: Атлас, 1990.— № 10.— С. 71-86.

Посилання