Перегляд вихідного коду сторінки Лептон

'''Лепто́н''' ({{lang-el|λεπτός}}&nbsp;— легкий)&nbsp;— [[елементарна частинка]], [[ферміон]], що не бере участі в [[сильна взаємодія|сильній взаємодії]]. Назва «лептон» була запропонована {{нп|Леон Розенфельд|Леоном Розенфельдом||Léon Rosenfeld}} у [[1948]] році і відображала той факт, що всі відомі на той час лептони були значно легшими за важкі частинки, що входять у клас [[Баріони|баріонів]] ({{lang-el|βαρύς}}&nbsp;— важкий). Зараз етимологія терміну вже не цілком узгоджується з дійсним положенням справ, оскільки відкритий в [[1977]] [[тау-лептон]] приблизно удвічі важчий за найлегші баріони ([[протон]] і [[нейтрон]]).

Існує три [[покоління елементарних частинок|покоління]] лептонів:
* перше покоління: [[електрон]], [[електронне нейтрино]]
* друге покоління: [[мюон]], [[мюонне нейтрино]]
* третє покоління: [[тау-лептон]], [[тау-нейтрино]] (плюс відповідні [[античастинка|античастинки]])

Співвідношення між масами заряджених лептонів описується [[Формула Койде|формулою Койде]].

Кількість можливих поколінь «класичних лептонів» встановлена з експериментів з вимірювання {{нп|ширина розпаду|ширини розпаду|ru|Ширина распада}} [[W- і Z-бозони|''Z''<sup>0</sup>-бозона]]&nbsp;— вона дорівнює трьом. Щиро кажучи, це не виключає можливості існування «стерильних (таких, що не беруть участі у [[слабка взаємодія|слабкій взаємодії]]) або дуже важких (масою понад кілька десятків Г[[еВ]], всупереч назві) поколінь» лептонів.

Лептони разом із [[кварк]]ами (які беруть участь у всіх чотирьох [[фундаментальні взаємодії|взаємодіях]], включаючи сильну) складають клас фундаментальних [[ферміон]]ів&nbsp;— частинок, з яких складається речовина.


== Таблиця лептонів ==
{| class="wikitable" style="text-align:center"
|+Властивості лептонів
|-
! Назва частинки / <br/> античастинки
! Символ
! [[Електричний заряд|Заряд<br/>Q]] <small>([[елементарний заряд|e]]) </small>
! [[Спін|Спін<br/>J]]
! L<sub>e</sub>
! L<sub>μ</sub>
! L<sub>τ</sub>
! Маса<br/><small>([[МеВ]]/c<sup>2</sup>)</small>
! Час життя<br/><small>([[секунда|с]])</small> 
! Типовий розпад 
|-
|style="text-align:left"| [[Електрон]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Electron}}
| −1
|rowspan=2| {{frac|1|2}}
| +1
|rowspan=2| 0
|rowspan=2| 0
|rowspan=2 | 0.510998910(±13)
|rowspan=2| Стабільний 
|rowspan=2| Стабільний 
|-
|style="text-align:left"| [[Позитрон]] 
| {{SubatomicParticle|link=yes|Positron}}
| +1
| −1
|-
|style="text-align:left"| [[Мюон]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Muon}}
| −1
|rowspan=2| {{frac|1|2}}
|rowspan=2| 0
| +1
|rowspan=2| 0
|rowspan=2 | 105.6583668(±38)
|rowspan=2 | 2.197019×10<sup>&minus;6</sup>(±21) 
|rowspan=2| <math> e^- + \bar{\nu_e} + \nu_{\mu} </math> 
|-
|style="text-align:left"|[[Антимюон]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Antimuon}}
| +1
| −1
|-
|style="text-align:left"| [[Тау-лептон]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Tau}}
| −1
|rowspan=2| {{frac|1|2}}
|rowspan=2| 0
|rowspan=2| 0
| +1
|rowspan=2 | 1776.84&nbsp;(±.17)
|rowspan=2 | 2.906×10<sup>&minus;13</sup>(±.010) 
|rowspan=2| See <small>[https://pdg.lbl.gov/2020/listings/rpp2020-list-tau.pdf ''τ&nbsp;decay modes''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210320075930/https://pdg.lbl.gov/2020/listings/rpp2020-list-tau.pdf |date=20 березня 2021 }}</small> 
|-
|style="text-align:left"| [[Тау-лептон|Анти-тау]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Antitau}}
| +1
| −1
|-
|style="text-align:left"| [[Електронне нейтрино]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Electron neutrino}}
|rowspan=2| 0
|rowspan=2| {{frac|1|2}}
| +1
|rowspan=2| 0
|rowspan=2| 0
|rowspan=2 | < 0.0000022
|rowspan=2| Невідомий (дуже великий) 
|rowspan=2| –
|-
|style="text-align:left"| [[Електронне антинейтрино]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Electron antineutrino}}
| −1
|-
|style="text-align:left"| [[Мюонне нейтрино]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Muon neutrino}}
|rowspan=2| 0
|rowspan=2| {{frac|1|2}}
|rowspan=2| 0
| +1
|rowspan=2| 0
|rowspan=2| < 0.17
|rowspan=2| Невідомий (дуже великий) 
|rowspan=2| –
|-
|style="text-align:left"| [[Мюонне нейтрино|Мюонне антинейтрино]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Muon antineutrino}}
| −1
|-
|style="text-align:left"| [[Тау-нейтрино]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Tau neutrino}}
|rowspan=2| 0
|rowspan=2| {{frac|1|2}}
|rowspan=2| 0
|rowspan=2| 0
| +1
|rowspan=2| < 15.5
|rowspan=2| Невідомий (дуже великий) 
|rowspan=2| –
|-
|style="text-align:left"| [[Тау-нейтрино|Тау-антинейтрино]]
| {{SubatomicParticle|link=yes|Tau antineutrino}}
| −1
|-
|}



== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет.&nbsp;— Донецьк : Вебер, 2008.&nbsp;— 758&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0
* Лептоны и кварки // Л.&nbsp;Б.&nbsp;Окунь,&nbsp;— Москва: «Наука», Главная редакция физико-математической литературы, 1990.&nbsp;— 346 с. {{ref-ru}}

== Див. також ==
* [[Лептонний заряд]]
* [[Лептонний бог]]
{{частинки}}
{{Physics-stub}}
[[Категорія:Лептони| ]]