Липицька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Липицька культура — археологічна культура залізної доби, що була поширена в Галичині. Датується I — III ст. н. е. Науковий світ ідентифікує липицьку культуру з костобоками[1] або ґетами[2].

Історія дослідження

Перші знахідки липицької культури було зроблено під час проведення розкопок Й. Коперницьким у 1889–1890 роках біля с. Верхня Липиця Івано-Франківської області. Ці знахідки були виділені в окрему культуру у 1911 році К. Гайдачеком. Пізніше поселення і могильники цієї культури досліджували М. Ю. Смішко, В. Д. Баран, В. М. Цигилик, І. К. Свєшніков.

Загалом досліджено близько 20 пам'яток на території Верхнього та Середнього Подністров'я.

Характеристика культури

Поселення

Поселення розташовувались по схилам надзаплавних терас річок і неглибоких балок. На поселеннях зустрічаються житла двох типів — наземні і напівземлянкові. По формі житла чотирикутні, з рівною підлогою. В них відкриваються викладені з каменю і обмазані глиною вогнища. Поодиноко зустрічаються глинобитні печі.

Господарство

Основу господарства становили орне землеробство і приселищне скотарство. Розводили велику рогату худобу, свиней, овець, коней. Розвивалися залізоробне, деревообробне, ювелірне, ткацьке та інші ремесла та промисли. Важливу роль посідала торгівля.

Примітки

  1. Н.А. Чаплыгина. Население Днестровско-Карпатских земель и Рим в I-IIIв. н.э.. kirsoft.com.ru. Архів оригіналу за 2017-10-26. Процитовано 2018-02-03. 
  2. стор. 66-67, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3

Джерела та література