Відмінності між версіями «Логіка в інформатиці»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
* дослідження в логіці, викликані розвитком комп'ютерних наук. Наприклад, аплікативні обчислювальні системи, [[теорія обчислень]] і моделі обчислень;
 
* [[формальні методи]] і логіка міркування про поняття. Наприклад, [[семантична мережа]]<ref>''Roussopoulos N.D.'' [http://portal.acm.org/citation.cfm?id=908323&dl=ACM&coll=ACM&CFID=41048952&CFTOKEN=52848568 A semantic network model of data bases.] &nbsp;— TR No 104, Department of Computer Science, University of Toronto, 1976.</ref>, [[семантична павутина]];
 
* [[булева логіка]] і алгебра для розробки апаратного забезпечення комп'ютерів;
* рішення задач і [[структурне програмування]] для розробки прикладних програм і створення складних систем програмного забезпечення
 
* доказове програмування &nbsp;— технологія розробки [[алгоритм]]ів і [[Комп'ютерна програма | програм]] із доказами правильності алгоритмів;
 
* фундаментальні поняття і уявлення для комп'ютерних наук, які є природною областю для формальної логіки. Наприклад, [[семантика мов програмування]]<ref>''Scott D.S.'' The lattice of flow diagrams.-- Lecture Notes in Mathematics, 188, Symposium on Semantics of Algorithmic Languages.-- Berlin, Heidelberg, New York: Springer-Verlag, 1971, pp.~311-372.</ref>;
* логіка знань і припущень. Наприклад, [[штучний інтелект]];
 
* Мова [[Пролог (мова програмування)|Пролог]] і [[логічне програмування]] для створення баз знань та експертних систем і досліджень у сфері штучного інтелекту;
 
* логіка для опису просторового положення і переміщення;
* логіка в інформаційних технологіях. Наприклад, [[реляційна модель даних]], [[реляційні СКБД]], [[реляційна алгебра]], реляційне числення<ref>''Codd E. F.'' [http://www.informatik.uni-trier.de/~ley/db/labs/ibm/RJ987.html Relational Completeness of Data Base Sublanguages.] In: R. Rustin (ed.): Database Systems: 65-98, Prentice Hall and IBM Research Report RJ 987, San Jose, California, 1972.</ref>;
 
* логіка обчислень з об'єктами. Наприклад, комбінаторна логіка, суперкомбінатори<ref>''Peyton Jones S., Eber J.-M., Seward J.'' [http://research.microsoft.com/~simonpj/Papers/financial-contracts/contracts-icfp.htm Composing contracts: an adventure in financial engineering.] &nbsp;— ICFP 2000</ref>;
 
* логіка для компілювання програмного коду та його оптимізації. Наприклад, [[категоріальна абстрактна машина]];
* логіка для еквівалентного перетворення об'єктів. Наприклад, [[лямбда-числення]];
 
* перевиклад логіки і математики в термінах, зрозумілих фахівцям в [[комп'ютерні науки | комп'ютерних науках]]<ref>''Asperti A, and Longo G.'' [ftp://ftp.di.ens.fr/pub/users/longo/CategTypesStructures/book.pdf Categories, Types and Structures. Category Theory for the working computer scientist.] &nbsp;— M.I.T. Press, 1991 (pp. 1-300)
</ref>.
 
 
Найбільший ефект в освоєнні технологій доказового програмування спостерігається в олімпіадах з інформатики та програмування, де переможцями та призерами стають ті студенти, які освоїли техніку тестування програм на ЕОМ і складання алгоритмів і програм без помилок.
{{sect-stub}}
 
== ДивітьсяДив. також ==
 
* [[Програмування]]
* [[Логічне програмування]]
* [[Інформатика]]
* [[Комбінаторна логіка]]
* [[Рішення задач]]
* [[Формальна верифікація|Доказове програмування]]
 
== Посилання ==
{{примітки}}
<references/>
 
== Література ==
* ''Вольфенгаген В. Э.'' Логика. Конспект лекций: техника рассуждений. 2-е изд., дополн. и перераб. &nbsp;— М: АО «Центр ЮрИнфоР», 2004. &nbsp;— 229 с ISBN 5-89158-135-3.
 
{{logic-stub}}