Логічна модель представлення знань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:53, 14 серпня 2019, створена Submajstro (обговорення | внесок) (додано Категорія:Моделювання даних за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Логічна модель представлення знаньмодель у представленні знань.

Основна ідея підходу при побудові логічних моделей представлення знань — вся інформація, необхідна для вирішення прикладних завдань, розглядається як сукупність фактів і тверджень, які представляються як формули в деякій логіці. Знання відображаються сукупністю таких формул, а отримання нових знань зводиться до реалізації процедур логічного висновку. У основі логічних моделей представлення знань лежить поняття формальної теорії, кортеж S = < B,F,A,R >, де:

B — зліченна множина базових символів (алфавіт);
F — множина, елементи якої називають формулами;
A — виділена підмножина апріорі справедливих формул (аксіом);
R — зліченна множина відношень між формулами, яку називають правилами висновку.

Переваги логічних моделей представлення знань[ред. | ред. код]

Як «фундамент» тут використовується класичний апарат математичної логіки, методи якої досить добре вивчені і формально обґрунтовані.

Існують достатньо ефективні процедури висновку, зокрема реалізовані в мові логічного програмування Пролог. У базах знань можна зберігати лише безліч аксіом, а решту всіх знань отримувати з них за правилами висновку.