Лозове (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:36, 1 травня 2016, створена Volodymyr D-k (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування SSPlozove (обговорення) до зробленого 91.245.78.252)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Лозове
Lozovoe pgt gerb.gif Lozovoe pgt prapor.gif
Герб Прапор
Lozove street.jpg
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Деражнянський район Деражнянський район
Рада Лозівська селищна рада
Код КОАТУУ: 6821555700
Основні дані
Засноване 1929
Статус з 1949 року
Площа 0,79 км²
Населення 1 557 (01.01.2018) [1]
Густота 2 006,33 осіб/км²
Поштовий індекс 32216
Телефонний код +380 3856
Географічні координати 49°17′35″ пн. ш. 27°17′57″ сх. д. / 49.29306° пн. ш. 27.29917° сх. д. / 49.29306; 27.29917Координати: 49°17′35″ пн. ш. 27°17′57″ сх. д. / 49.29306° пн. ш. 27.29917° сх. д. / 49.29306; 27.29917
Водойма р. Вовк
Відстань
Найближча залізнична станція: Коржівці
До станції: 2 км
До райцентру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: 19 км
Селищна влада
Адреса 32216, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, смт. Лозове, вул. Радянська, 9
Голова селищної ради Віктор Стокальський[2]
Карта
Лозове. Карта розташування: Україна
Лозове
Лозове
Лозове. Карта розташування: Хмельницька область
Лозове
Лозове

Commons-logo.svg Лозове у Вікісховищі

Лозове́ (колишня Торфорозробка) — селище міського типу в Україні, в Деражнянському районі Хмельницької області. Селище розташоване біля залізничної станції Коржівці на лінії Жмеринка — Гречани. Засноване в 1929 році на місці видобутку торфу. Статус смт має від 1949 року.

Розташування

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Богданівці Марківка Гатна Rose des vents
Коржівці N
W    Лозове (смт)    E
S
Красносілка Новосілка Літки

Частина селища (вул. Пролетарська, «Верхня Дільниця») значно відокремлена від основної частини Лозового і знаходиться в безпосередній близькості до села Богданівці.

Символіка

Символами селища є герб та прапор, затверджені рішенням селищної ради 22 вересня 2011 року. Автором обох символів є І. Д. Янушкевич. Квадратне полотнище прапора складається з трьох рівновеликих горизонтальних смуг — синьої, зеленої та чорної. На верхній смузі — жовте сонце, на перетині нижніх двох — жовті полум'я та квітка[3].

Щит герба багаторазово перетятий зеленим і чорним і має лазурове вістря з срібною нитяною облямівкою. На вістрі срібний штангенциркуль в пояс, над яким золоте сонце. Вістря супроводжується справа вгорі золотим полум'ям, зліва вгорі золотою квіткою. Щит обрамований декоративним картушем та увінчаний срібною міською короною з трьома вежками[4].

Лозівський інструментальний завод

Передісторія заводу почалась із механічних майстерень, які обслуговували місцеве торфопідприємство. На їх базі у 1961 році виник механічний завод, який спеціалізувався на виготовленні зажимного допоміжного інструменту для металоріжучих станків. Першою продукцією підприємства стали перехідні втулки КМ 2/1 — 5/4, обертові верстатні центри КМ № 2 — 5 та свердлувальні патрони ІПС-13. З 1 квітня 1964 року завод перейменували на Хмельницький Інструментальний завод. У 1960-1970-ті роки підприємство значно розрослось, на ньому було розширено асортимент продукції.

У 1986 році підприємство було запрошене Міжнародною організацією якості на конференцію в Женеву з метою вручення йому призу «За найкращу якість», як переможцю конкурсу Мінверстатопрому СРСР.

У 1990-х роках на заводі відбувся значний спад виробництва, накопичилась заборгованість із виплат зарплат та податків, скорочувався персонал. Частину устаткування було розпродано. Перший прибуток підприємство змогло отримати лише у 2003 році. Наразі ВАТ «Лозівський інструментальний завод» поступово відновлює виробництво, його продукція продається в Україні та експортується за кордон.

З 2014 року на заводі виготовляються буржуйки для українських військових, залучених в АТО[5].

Соціальна інфраструктура

В селищі працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок «Веселка», бібліотека-музей, поштове відділення, будинок побуту, ательє, музична школа, лікарська амбулаторія, відділення Ощадбанку, два кафе. Діє хоровий колектив «Лозівчанка».

Збудована Свято-Володимирська церква — священник Володимир Ковальчук (належить до УПЦ МП).

Крім того, в Лозовому діють млин, перукарня, аптека, низка магазинів та пожежна частина з одним пожежним автомобілем.

У селищі створено аматорську футбольну команду «Лідер»[6].

Пам'ятки історії

Братська могила радянських військовополонених, вул. Залізнична, 23

У селищі знаходиться братська могила радянських військовополонених, пам'ятка історії місцевого значення.

Примітки

Посилання