Ломинський Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:20, 17 червня 2019, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ломинський Федір Іванович
Ломинський Федір Іванович.jpg
Народився 20 січня (1 лютого) 1856(1856-02-01)
Київ
Помер 30 листопада 1927(1927-11-30) (71 рік)
Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність гістолог
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів гістологія
Заклад Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира, Київський медичний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медицини
Науковий керівник Хржонщевський Никанор Адамович, Перемежко Петро Іванович
Відомі учні Черняхівський Олександр Григорович
Відомий завдяки: вперше помітив здатність нервових клітин до поділу (1882), праці з паразитизму мікробів

Ломинський Федір Іванович (нар. 20 січня (1 лютого) 1856(18560201), Київ — пом. 30 листопада 1927, Київ) — російський і український гістолог, професор (з 1905). Один із засновників гістофізіологічного напрямку у гістології в Україні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Києві[1] (за іншими джерелами — в Москві[2]). Закінчив 1882 року медичний факультет Київського університету. З 1891 року працював на кафедрі гістології того ж університету (з 1921 — Київського медичного інституту): прозектором (з 1892), приват-доцентом (з 1896).

1890 року захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему «О паразитизме некоторых болезнетворных микробов на растениях (экспериментальное исследование)».

У 1906–1924 роках — завідувач кафедрою гістології й ембріології.

Праці Ломинського присвячені вивченню паразитизму мікробів, питанням цитології (зокрема, дослідженню внутрішньоклітинних канальців тощо). Ломинський вперше (1882) помітив здатність нервових клітин до поділу, описав (1884) явище нейронофагії (поглинання ушкоджених нейронів лейкоцитами).

Основні праці[ред. | ред. код]

  • К вопросу о внутриклеточных и о некоторых особенностях строения секреторных клеток поджелудочной железы // УИ. 1904. № 7;
  • К вопросу об анатомической непрерывности поперечно-полосатых мышечных волокон и их сухожилий // УИ. 1912. № 12.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]