Лом (Болгарія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Лом
болг. Лом
BUL Лом COA.png
Lom main square.jpg
Країна Болгарія Болгарія
Область Монтанська область
Община Лом
Код ЕКАТТЕ 44238
Поштовий індекс 3600
Телефонний код 0971
43°48′53″ пн. ш. 23°14′14″ сх. д.H G O
Висота 45
Площа 52,2 км²
Населення 22 507 (2011)
Водойма Дунай
Міста-побратими Лінц
adm.lom.bg/en/index.html
Відстань
До обласного центру
 фізична 45 км [2]
До Софії
 фізична 124 км [2]
Розташування
Лом. Карта розташування: Болгарія
Лом
Лом
Лом (Болгарія)
Мапа
Лом у Вікісховищі?

Лом (болг. Лом) — місто в Монтанській області Болгарії. Адміністративний центр общини Лом.

Лом розташований в Північно-західній Болгарії в місті вливання річки Лом у Дунай. Місто знаходиться за 162 км на північ від Софії, за 56 км на південний схід від міста Видин, за 49 км на північ від Монтани і за 42 км на захід від Козлодую. Лом є адміністративним і економічним центром однойменного муніципалітету. Населення міста на кінець 2009 року становить 24 300 жителів[3][4][5], що робить його другим за величиною поселенням в області.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 22 507 осіб.

Національний склад населення міста[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 17354 79,4 %
цигани 4231 19,3 %
турки 47 0,2 %
інша 49 0,2 %
не визначились 188 0,9 %
Всього відповіли 21869

Розподіл населення за віком у 2011 році[7]:


Динаміка населення[8]:

Географія[ред. | ред. код]

Місто Лом розташоване біля гирла річки Лом. Його розвиток пов`язаний з річковим портом, другим за значенням для Болгарії після Русе, також це найближчий порт до столиці.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 15 вересня 2015 року в Ломі проживає 23980 жителів.

Історичний музей в Ломі
Громадський центр "Наполегливість" 1856
Старовинна будівля читацького будинку "Наполегливість" 1856
Кафедральний храм "Успіння Богородично" - Лом
Лом снимка.jpg
Пам'ятник Цеко Войводи - Лом
Пам'ятник у Ломі, де 23 березня 1878 року закріпився 138-й Болховський піхотний полк та 11 вересня 1944 року радянські війська від Третього українського фронту.

Історія[ред. | ред. код]

Було засноване фракійцями з назвою Артанес. Згодом римляни назвали фортецю і місто Альмус, звідки іде назва сучасного міста і річки Лом. Лом був важливою фортецею у володіннях Видинського деспотства, а пізніше - у Видинському царстві. Передбачається, що селище було засноване в 1695 році. Назва Лом паланка вперше згадується в 1704 році. За існуючою тоді практикою, паланкою називалося місто, що має щось середнє між селом і містом. У 1798 р Лом постраждав від карджалітів.

З розвитком судноплавства на Дунаї після 1830 р. значення міста зросло. Будівництво дороги до Софії та перетворення її на головний експортний центр Відня (Австрія) стало серйозним поштовхом у розвитку. Це також мало великий вплив на архітектуру міста. У 1869 році було близько 120 магазинів, 148 торгових контори, 175 бакалій, 34 кав`ярень, 6 готелів, 2 млини. Місто було побудовано навколо старого городища, у якому були "капії" (ворота) - Видинська, Белоградська і Софійська. Ломські торговці развозили свої товари на всі великі ярмарки. У 1880 році місто налічувало 7500 жителів.

Парова пивоварня і завод штучного льоду Б. Малотіна і В. Хозмана (до 1912 р.)

Лом пишається своїми традиціями відродження. У ньому засновано одну з перших читалень у Болгарії (1856), першу жіночу спілку в Болгарії (1858), яка дала одну з перших театральних вистав у країні. Тут працює народний будитель Кристьо Пушурка.

Релігії[ред. | ред. код]

Основною релігією є християнство. Православна церква переважає, протестантські церкви (адвентисти, баптисти, Болгарська божа церква) є другими за важливістю.

Державні установи[ред. | ред. код]

  • Неурядові організації

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Хрест - надгробна плита, у дворі церкви Святого Миколая в Ломі. Він вирізаний приблизно в 1780 році, малюнок Івана Енчев - Видю 1917 р.

У місті:

  • Міський історичний музей - розташований у примітній старовинній будівлі міського самоврядування.
  • Стародавня фортеця Альмус - фундаменти збереглися.
  • Дунайський парк - повністю відремонтований у 2011 році
  • Громадский центр "Постоянство"
  • Будівля колишньої педагогічної школи .
  • Борунська церква.
  • Пам'ятник Цеко воєводі (1807-1881), учаснику визвольної боротьби Сербії і проголошений урядом воєводою.

В околицях:

  • Залишки Аспарухового рову (4 км на південний схід).
  • річка Дунай, на берегах якої побудовані рекреаційні об'єкти, ресторани, місця для відпочинку та спорту; велика річка надає великі можливості для риболовлі, водних видів спорту, водного туризму та багатьох інших заходів.

Спорт[ред. | ред. код]

Стадіон у Ломі

20.06.1921 заснований перший СК "Левський". В наступному історія футболу міста Лом розвивалася і сучасні команди мають велике значеня у спортивному житті міста та Болгарії в цілому

  • Клуб спортивної акробатики "Олімп"
  • Клуб водних екстримальних видів спорту "Порт Лом"
  • Клуб бадмінтону
  • Кінний клуб

Регулярні події[ред. | ред. код]

Щорічно близько 17 вересня традиційні дні Лому.

У дні фестивалю "Джулай морнинг" в урочищі "Стрелбище" організовується мотокрос. Організатором заходу є мотоциклетний клуб «Ягула». Подія завжди збігається з фестивалем, який традиційно відзначається в Ломі.

17 вересня - свято Лома. Рішенням № 171/21.07.1993 р. муніципальна рада общини Лом обрала це улюблене церковне свято Днем Лома. Це християнське свято святих Віри, Надії і Любові, а також їхньої матері - святої Софії. Їх пов`язують з головними релігійними чеснотами: мудрістю, вірою, надією і любов'ю.

Традиційно в святковий день у найбільшому місцевому храмі "Успіння Богородичне" відбувається урочиста літургія на здоров'я і щастя ломчан. Обов'язковим елементом є урочисте засідання муніципальної ради, де нагороджуються громадяни почесними званнями "Почесний громадянин Лому" і "Кристьо Пишурка" за виняткові заслуги в різних областях.

З 2012 року в місті організовано рок-фестиваль "Рок-збудження". Вже пройшло 3 концерти - перший 23 червня, другий (дводенний) 22 і 23 вересня 2012 року, а третій - 19 і 20 вересня 2013 р. Мета фестивалю - популяризація молодих місцевих груп та їх залучання до сцени із визнаними іменами болгарської рок-музики. Хедлайнером першого концерту стає метал група "Fallen Angels", другого - Васко Крипката і "Подуене блюз бенд", а третього - "Б.T.Р." і Джон Лоутн.

Знаменитості[ред. | ред. код]

  • Александр Белев (? -1944), політик
  • Александр Райчев, композитор
  • Александр Чирков (р.н.1938), кардіохірург, який виконав першу кардіальну трансплантацію в Болгарії (1986 р.)
  • Андрій Андрєєв (н. 1943), доктор
  • Антон Торньов (1868 - 1942), архітектор
  • Парсенієв Асен (1876-1905), революціонер
  • Бойчо Бойчев (1902 - 1971), лікар, засновник травматології та ортопедії в Болгарії
  • Боян Смілов (1885 - 1947), політик
  • Венелін Матеєв, фотограф
  • Віолета Мінкова (1932 - 1992), актриса
  • Володимир Шкодров (1930 - 2010), астроном
  • Георгій Чаушов (р.н. 1938). художник і аніматор
  • Димитр Маринов (1884 - 1940), громадський діяч
  • Катерина Благоєва (р.н. 1933), географ і ландшафтний архітектор
  • Еміль Андрєєв (1956), письменник
  • Еміль Мінков (1930 - 2003), музикант - скрипаль і концертмейстер
  • Іскра Фідосова (р.н.1971), політик, народний депутат у 41 і 42 народних зборах
  • Йордан Гаврилов (1904-1997), професор, засновник дитячої музичної школи в Ломі
  • Кирило Дрангов (1901 - 1946), революційний діяч, син Бориса Дрангова
  • Маріон Колева (1956 р.н.), журналістка
  • Маріан Огнянов, (1988 р.н.), футболіст
  • Мілчо Горанов (1928 - 2008), футболіст, що грає в Славії, і збірній Болгарії, бронзовий призер літніх Олімпійських ігор 1956
  • Михайло Кантарджиєв (1910 - 2002), шахіст, державний чемпіон 1937 року, учасник Олімпіади в Буенос-Айресі 1939 року
  • Михайло Лазаров - болгарський революціонер від ВМОРО
  • Ніколо Логофетов (1880 - 1945), голова XXV Національної Асамблеї, народний депутат, адвокат у Ломі
  • Нікола Пирванов (1837 - 1872), просвітитель і вчений
  • Петр Берковський (1852 - 1892), соратник Левського, ополченець, громадський діяч
  • Пирван Драганов (1890 - 1945), офіцер і політик
  • Симеон Піронков (1927 - 2000), композитор
  • Тодор Боров (1901 - 1993), бібліограф
  • Тодор Йончев (1859 - 1940), викладач і громадський діяч, голова болгарської делегації на Перших Олімпійських іграх 1896 в Афінах
  • Тодор Піронков (1891 - 1962), цирковий артист
  • Ральчо Трашлієв (1930 - 2014), психіатр, професор педагогіки
  • Цветан Іванов Цветков (1938 - 2013), хірург, живописець, видатний громадський діяч, член сьомого Великого національного з'їзду
  • Цветан Мінков (1891 - 1967), письменник і літературознавець
  • Ценко Цветанов (1904 - 1960), письменник і бібліограф
  • Чавдар Чакаров (1977 - 2005), художник
  • Яна Язова (1912 - 1974), письменниця
  • Кристьо Пишурка (1823 - 1875), просвітитель
  • Мирон (Мирче) Ілієв (? - 1914), болгарський іконописець
  • Димитр Маринов (1846 - 1940), етнограф, засновник і перший директор Етнографічного музею
  • Йонас Басанавічюс (1851 - 1927), громадський діяч Литви, лікар у місті в 1878 - 1882 рр.
  • Доньо Донев (1929 - 2007), художник, навчався у вищій школі "Найден Геров"
  • Борис Дрангов (1872 - 1917), офіцер, що служив у 2-му кінному полку в місті з 1898 по 1903 рік.
  • Літературний критик Пантелей Зарев (1911-1997) жив у місті з середини 1920-х років.
  • Емануїл Іванов (1857 - 1925), математик, викладач у середній школі в 1883 - 1885 роках
  • Василь Канчов (1862 - 1902), вчений, закінчив середню школу в 1884 році.
  • Георгій Марковський (1941 - 1999), письменник, закінчив середню школу в 1959 році
  • Петро Панчевський (1902 - 1982), офіцер, закінчив педагогічну школу у 1923 році
  • Емануїл Попдимитров (1885 - 1943), поет, вчитель в місті 1912
  • Георгій Стоянов (1874 - 1917), поет, закінчив педагогічну школу в 1894 році.
  • Недялка Трайкова (1942 р.н.), філолог
  • Павло Христов (1874 - 1922), революціонер, закінчив середню школу в 1894 році.
  • Тодор Борисов (1922 - 2008), юрист

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Lom, Bulgaria", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9806802/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проект:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. Населення - міста Болгарії - "НСІ". Архів оригіналу за 18 січень 2011. Процитовано 6 березень 2019. 
  4. Населення - міста Болгарії - "WorldCityPopulation"
  5. Населення - міста Болгарії - "pop-stat.mashke.org"
  6. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 2012-03-18. 
  7. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 2012-03-18. 
  8. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Лом, общ. Лом, обл. Монтана (болгарською). Архів оригіналу за 2013-08-19. Процитовано 2012-01-23. 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]