Відмінності між версіями «Лоуренс Девід Фрідман»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{Особа}} '''Лоуренс Девід Фрідман''' (7 грудня 1948) — почесний професор військових до...)
 
(Не показано 16 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{особа
{{Особа}}
 
  +
|ім'я =Лоуренс Девід Фрідман
'''Лоуренс Девід Фрідман''' ([[7 грудня]] [[1948]]) — почесний професор військових досліджень в [[Кінгс-коледж|Королівському коледжі Лондона]]. Він був описаний як «декан британських стратегічних досліджень», і був членом іракського розслідування.
 
  +
|оригінал імені =
  +
|зображення =
  +
|підпис_зображення =
  +
|розмір =
  +
|дата народження = 7.12.1948
  +
|місце народження =
  +
|дата смерті =
  +
|місце смерті =
  +
|причина смерті =
  +
|поховання =
  +
|підданство =
  +
|громадянство = {{GBR}}
  +
|alma mater = [[Манчестерський університет]]
  +
|відомий_(відома) = професор військових досліджень
  +
|рід діяльності = [[історик]]
  +
|національність = [[єврей]]
  +
|військове звання =
  +
|партія =
  +
|нагороди =
  +
}}
  +
'''Лоуренс Девід Фрідман''' ([[7 грудня]] [[1948]])&nbsp;— почесний професор військових досліджень в [[Кінгс-коледж|Королівському коледжі Лондона]]. Він був описаний як «декан британських стратегічних досліджень», і був членом іракського розслідування<ref>[https://tyzhden.ua/News/237016 Львівський безпековий форум відкриє відомий британський дослідник війни Лоуренс Фрідман]</ref><ref>[https://censor.net.ua/ua/news/3157170/u_2014_ssha_nespodivano_zastupylysya_za_ukrayinu_sogodni_potribno_stavyty_pytannya_naskilky_seryiozno У 2014 США несподівано заступилися за Україну. Сьогодні потрібно ставити питання, наскільки серйозно Америка ставиться до своїх зобов'язань, - професор військових наук Лоуренс Фрідман]</ref><ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2809317-britanskij-profesor-pro-kiberataki-na-svit-cekae-elektronnij-perlgarbor.html Британський професор - про кібератаки: На світ чекає "електронний Перл-Гарбор"]</ref><ref>[http://www.knigograd.com.ua/index.php?dispatch=products.view&product_id=302527 Стратегия. Война, революция, бизнес — Лоуренс Фридман]</ref>.
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Отримав освіту в гімназії Уитли Бей, в [[Манчестерський університет|Університеті Вікторії в Манчестері]] (BA), в [[Йоркський університет|Університеті Йорка]] (BPhil) і [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]], де він навчався в коледжі Наффілд (стипендіат 1974-75) і Факультет соціальних досліджень. Його докторська дисертація, представлена ​​в 1975 році, була «Визначення радянської загрози в стратегічних рішеннях США з питань озброєнь: 1961—1974». Потім він провів неповний робочий день в коледжі Балліола.
+
Отримав освіту в гімназії Уітлі Бей, в [[Манчестерський університет|Університеті Вікторії в Манчестері]] (BA), в [[Йоркський університет|Університеті Йорка]] (BPhil) і [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]], де він навчався в коледжі Наффілд (стипендіат 1974-75) і Факультет соціальних досліджень. Його докторська дисертація, представлена ​​в 1975 році, була «Визначення радянської загрози в стратегічних рішеннях [[США]] з питань озброєнь: 1961—1974». Потім він провів неповний робочий день в коледжі Балліола.
   
 
== Кар'єра ==
 
== Кар'єра ==
Фрідман обіймав посади в [[Міжнародний інститут стратегічних досліджень|Міжнародному інституті стратегічних досліджень]] та [[Chatham House|Королівському інституті міжнародних відносин]], перш ніж він був призначений в 1982 році професором військових досліджень в [[Кінгс-коледж|Королівському коледжі Лондона]]. До 1997 року він очолював Військові дослідження. У 2000 році він був першим керівником Школи соціальних наук і державної політики коледжу. З 2003 року по грудень 2013 року він був заступником директора в Королівському коледжі Лондона. Він звільнився з [[Кінгс-коледж]]у в грудні 2014 року. Він був призначений членом коледжу в 1992 році. Він був призначений запрошеним професором в Оксфордському університеті в Школі державного управління Blavatnik в 2015 році. Фрідман брав участь в підготовці чиказької промови 1999 року, в якій Тоні Блер виклав «доктрину Блера». Фрідман був офіційним істориком кампанії Фолклендських островів і автором Кампанії «Офіційна Історія Фолклендських островів», опублікованій в двох томах (London: Routledge, 2006).
+
Фрідман обіймав посади в [[Міжнародний інститут стратегічних досліджень|Міжнародному інституті стратегічних досліджень]] та [[Chatham House|Королівському інституті міжнародних відносин]], перш ніж він був призначений в 1982 році професором військових досліджень в [[Кінгс-коледж|Королівському коледжі Лондона]]. До 1997 року він очолював Військові дослідження. У 2000 році він був першим керівником Школи соціальних наук і державної політики коледжу. З 2003 року по грудень 2013 року він був заступником директора в Королівському коледжі Лондона. Він звільнився з [[Кінгс-коледж]]у в грудні 2014 року. Він був призначений членом коледжу в 1992 році. Він був призначений запрошеним професором в Оксфордському університеті в Школі державного управління Blavatnik в 2015 році. Фрідман брав участь в підготовці чиказької промови 1999 року, в якій [[Тоні Блер]] виклав «доктрину Блера». Фрідман був офіційним істориком [[Фолклендська війна|кампанії Фолклендських островів]] і автором Кампанії «Офіційна Історія Фолклендських островів», опублікованій в двох томах (London: Routledge, 2006).
   
 
== Сфера наукових інтересів ==
 
== Сфера наукових інтересів ==
Основними сферами інтересів Фрідмана є проблеми сучасної оборони і зовнішньої політики. Він багато писав про ядерну стратегію у «холодній війні», а також регулярно коментує сучасні проблеми безпеки і дає огляди книг із закордонних справ. Його останні книги включають в себе документ Адельфи «Революція в стратегічних питаннях», відредаговану книгу «Стратегічне примус», ілюстровану книгу про «холодну війну», збірка есеїв із британської оборонної політики і війнам Кеннеді, в яких висвітлюються основні кризи початку 1960-х років в Берлін, Куба і В'єтнам. Війни Кеннеді були срібними призерами премії Артура Росса, що присуджується Радою з міжнародних відносин в Нью-Йорку. Крім того, в 2004 році була опублікована книга про стримування. «Вибір ворогів: Америка протистоїть Близькому Сходу» (Нью-Йорк: PublicAffairs, 2008), завоювала премію Лайонела Гельбера 2009 року і медаль герцога Вестмінстерського за військову літературу 2009 року. Стратегія: Історія (New York: Oxford University Press, 2013) була названа Financial Times однією з кращих книг 2013 року і була удостоєна премії WJ McKenzie Book Prize від Асоціації політичних досліджень.<ref>[http://bugorwiki.info/?id=677941 Лоуренс Фридман]</ref>
+
Основними сферами інтересів Фрідмана є проблеми сучасної оборони і зовнішньої політики. Він багато писав про ядерну стратегію у «холодній війні», а також регулярно коментує сучасні проблеми безпеки і дає огляди книг із закордонних справ. Його останні книги включають в себе документ Адельфи «Революція в стратегічних питаннях», відредаговану книгу «Стратегічне примус», ілюстровану книгу про «холодну війну», збірка есеїв із британської оборонної політики і війнам [[Кеннеді]], в яких висвітлюються основні кризи початку 1960-х років в [[Берлін]], [[Куба]] і [[В'єтнам]]. Війни Кеннеді були срібними призерами премії Артура Росса, що присуджується Радою з міжнародних відносин в [[Нью-Йорк]]у. Крім того, в 2004 році була опублікована книга про стримування. «Вибір ворогів: Америка протистоїть Близькому Сходу» (Нью-Йорк: PublicAffairs, 2008), завоювала премію Лайонела Гельбера 2009 року і медаль герцога Вестмінстерського за військову літературу 2009 року. Стратегія: Історія (New York: Oxford University Press, 2013) була названа Financial Times однією з кращих книг 2013 року і була удостоєна премії WJ McKenzie Book Prize від Асоціації політичних досліджень.<ref>[http://bugorwiki.info/?id=677941 Лоуренс Фридман]</ref>
   
 
== Нагороди та відзнаки ==
 
== Нагороди та відзнаки ==
* Член Британської академії (1995)
+
* Член [[Британська академія|Британської академії]] (1995)
* Командор ордену Британської імперії (1996)
+
* Командор [[Орден Британської імперії|ордену Британської імперії]] (1996)
* Лицар-командор ордену Святого Михайла і Святого Георгія (2003).
+
* Лицар-командор [[Орден Святого Михайла і Святого Георгія|ордену Святого Михайла і Святого Георгія]] (2003).
 
* Золота медаль Чесні за видатний внесок в області оборони і міжнародної безпеки. (2006), Королівським інститутом об'єднаних служб
 
* Золота медаль Чесні за видатний внесок в області оборони і міжнародної безпеки. (2006), Королівським інститутом об'єднаних служб
 
* Премія за видатні наукові досягнення від Секції досліджень міжнародної безпеки Асоціації міжнародних досліджень США (2007)
 
* Премія за видатні наукові досягнення від Секції досліджень міжнародної безпеки Асоціації міжнародних досліджень США (2007)
Рядок 26: Рядок 47:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
[[Категорія:Випускники Манчестерського університету]]
  +
[[Категорія:Випускники Йоркського університету]]
  +
[[Категорія:Випускники Оксфордського університету]]
  +
[[Категорія:Британські науковці]]
  +
[[Категорія:Британські письменники]]
  +
[[Категорія:Британські військові історики]]
  +
[[Категорія:Командори Ордена Британської імперії]]
  +
[[Категорія:Кавалери Ордена Святого Михайла і Святого Георгія]]
  +
[[Категорія:Члени Британської академії]]

Версія за 15:17, 6 листопада 2019

Лоуренс Девід Фрідман
Professor Sir Lawrence Freedman at Chatham House.jpg
Народився 7 грудня 1948(1948-12-07) (70 років)
Tynemouthd, Тайн-енд-Вір, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність єврей
Діяльність історик
Галузь міжнародні відносини
Відомий завдяки професор військових досліджень
Alma mater Манчестерський університет
Знання мов англійська[1]
Заклад Кінгс-коледж
Членство Британська академія і Європейська академія[2]
Посада Член Таємної ради Великої Британіїd
Нагороди

Лоуренс Девід Фрідман (7 грудня 1948) — почесний професор військових досліджень в Королівському коледжі Лондона. Він був описаний як «декан британських стратегічних досліджень», і був членом іракського розслідування[3][4][5][6].

Життєпис

Отримав освіту в гімназії Уітлі Бей, в Університеті Вікторії в Манчестері (BA), в Університеті Йорка (BPhil) і Оксфордському університеті, де він навчався в коледжі Наффілд (стипендіат 1974-75) і Факультет соціальних досліджень. Його докторська дисертація, представлена ​​в 1975 році, була «Визначення радянської загрози в стратегічних рішеннях США з питань озброєнь: 1961—1974». Потім він провів неповний робочий день в коледжі Балліола.

Кар'єра

Фрідман обіймав посади в Міжнародному інституті стратегічних досліджень та Королівському інституті міжнародних відносин, перш ніж він був призначений в 1982 році професором військових досліджень в Королівському коледжі Лондона. До 1997 року він очолював Військові дослідження. У 2000 році він був першим керівником Школи соціальних наук і державної політики коледжу. З 2003 року по грудень 2013 року він був заступником директора в Королівському коледжі Лондона. Він звільнився з Кінгс-коледжу в грудні 2014 року. Він був призначений членом коледжу в 1992 році. Він був призначений запрошеним професором в Оксфордському університеті в Школі державного управління Blavatnik в 2015 році. Фрідман брав участь в підготовці чиказької промови 1999 року, в якій Тоні Блер виклав «доктрину Блера». Фрідман був офіційним істориком кампанії Фолклендських островів і автором Кампанії «Офіційна Історія Фолклендських островів», опублікованій в двох томах (London: Routledge, 2006).

Сфера наукових інтересів

Основними сферами інтересів Фрідмана є проблеми сучасної оборони і зовнішньої політики. Він багато писав про ядерну стратегію у «холодній війні», а також регулярно коментує сучасні проблеми безпеки і дає огляди книг із закордонних справ. Його останні книги включають в себе документ Адельфи «Революція в стратегічних питаннях», відредаговану книгу «Стратегічне примус», ілюстровану книгу про «холодну війну», збірка есеїв із британської оборонної політики і війнам Кеннеді, в яких висвітлюються основні кризи початку 1960-х років в Берлін, Куба і В'єтнам. Війни Кеннеді були срібними призерами премії Артура Росса, що присуджується Радою з міжнародних відносин в Нью-Йорку. Крім того, в 2004 році була опублікована книга про стримування. «Вибір ворогів: Америка протистоїть Близькому Сходу» (Нью-Йорк: PublicAffairs, 2008), завоювала премію Лайонела Гельбера 2009 року і медаль герцога Вестмінстерського за військову літературу 2009 року. Стратегія: Історія (New York: Oxford University Press, 2013) була названа Financial Times однією з кращих книг 2013 року і була удостоєна премії WJ McKenzie Book Prize від Асоціації політичних досліджень.[7]

Нагороди та відзнаки

  • Член Британської академії (1995)
  • Командор ордену Британської імперії (1996)
  • Лицар-командор ордену Святого Михайла і Святого Георгія (2003).
  • Золота медаль Чесні за видатний внесок в області оборони і міжнародної безпеки. (2006), Королівським інститутом об'єднаних служб
  • Премія за видатні наукові досягнення від Секції досліджень міжнародної безпеки Асоціації міжнародних досліджень США (2007)
  • Перша премія Джорджа Белла за лідерство в стратегічних дослідженнях від Міжнародної ради Канади (2008).
  • Член Таємної ради Сполученого Королівства, (2009), коли був призначений до розслідування щодо Іраку.

Сім'я

  • Дружина — Джудіт, професор податкового права Пінсент Масон і член Вустерского коледжу Оксфордського університету.
  • Діти — Рут і Сем.

Примітки