Відмінності між версіями «Луганський обласний краєзнавчий музей»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Додана інформація про завідувача музеєм Малиношевського О.В.)
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
 
(Не показані 9 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
 
|location = {{UKR}}: [[Старобільськ]], до 2014 у м. [[Луганськ]]
 
|location = {{UKR}}: [[Старобільськ]], до 2014 у м. [[Луганськ]]
 
|координати = {{coord|48.575322|||N|39.307494|||E|scale:1000_type:landmark|format=dms|display=inline,title}}
 
|координати = {{coord|48.575322|||N|39.307494|||E|scale:1000_type:landmark|format=dms|display=inline,title}}
|address = Старобільськ, вул. Жовтнева, 53 (адреса в Луганську - вул. Шевченка, 2)
+
|address = Старобільськ, вул. Гiмназична, 53 (адреса в Луганську - вул. Шевченка, 2)
 
|opening_date=
 
|opening_date=
 
|closing_date=
 
|closing_date=
 
|working_time= Вихідні: субота, неділя.
 
|working_time= Вихідні: субота, неділя.
 
|architect =
 
|architect =
|фонд = понад 180&nbsp;000 од. зберігання<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»">''Клочко Т.М.'' (учений секретар), ''Коченко Н.М.'' (головний зберігач Луганського обласного краєзнавчого музею) [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1436 Луганський обласний краєзнавчий музей] на [http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)]</ref>
+
|фонд = понад 180&nbsp;000 од. зберігання<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»">''Клочко Т.М.'' (учений секретар), ''Коченко Н.М.'' (головний зберігач Луганського обласного краєзнавчого музею) [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1436 Луганський обласний краєзнавчий музей] на [http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110715234744/http://www.museum-ukraine.org.ua/ |date=15 липня 2011 }}</ref>
 
|visitors = бл. 100&nbsp;000 осіб на рік
 
|visitors = бл. 100&nbsp;000 осіб на рік
 
|director = директор О. В. Мілованова <ref>[http://www.loga.gov.ua/oda/about/depart/culture/culture-est/museums/lokm/ Луганський краєзнавчий музей на сайті луганської військово-цивільної адміністрації]</ref>
 
|director = директор О. В. Мілованова <ref>[http://www.loga.gov.ua/oda/about/depart/culture/culture-est/museums/lokm/ Луганський краєзнавчий музей на сайті луганської військово-цивільної адміністрації]</ref>
Рядок 23: Рядок 23:
 
== Історія закладу ==
 
== Історія закладу ==
   
На початку [[19 століття|XIX століття]] представники луганської інтелігенції неодноразово робили спроби створити в місті музей. Так, Микола Іванович Стефанович&nbsp;— інтелігент, високоосвічена людина, член Луганської міської Думи, щирий цінувальник мистецтва, в січні [[1914]] року пише до Міської Думи рапорт, в якому обстоює необхідність створення міського музею для зберігання в ньому місцевих старожитностей. Миколу Стефановича підтримав археолог і краєзнавець Сергій Олександрович Локтюшев, опублікувавши в [[1915]] році кілька статей в газеті «Луганський листок» з приводу відкриття музею. Здійсненню задумів завадила [[Перша світова війна]], а потому події, що відбувалися після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] ([[1917]])<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.
+
На початку [[19 століття|XIX століття]] представники луганської інтелігенції неодноразово робили спроби створити в місті музей. Так, Микола Іванович Стефанович&nbsp;— інтелігент, високоосвічена людина, член Луганської міської Думи, щирий цінувальник мистецтва, в січні [[1914]] року пише до Міської Думи рапорт, в якому обстоює необхідність створення міського музею для зберігання в ньому місцевих старожитностей. Миколу Стефановича підтримав археолог і краєзнавець [[Локтюшев Сергій Олександрович|Сергій Олександрович Локтюшев]], опублікувавши в [[1915]] році кілька статей в газеті «Луганський листок» з приводу відкриття музею. Здійсненню задумів завадила [[Перша світова війна]], а потому події, що відбувалися після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] ([[1917]])<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.
   
 
Відтак, у січні [[1920]] року у власному будинку Софії та Миколи Стефановичів було відкрито ''Музей живописної культури'', першим директором якого власне і стала Софія Іллівна Стефанович.
 
Відтак, у січні [[1920]] року у власному будинку Софії та Миколи Стефановичів було відкрито ''Музей живописної культури'', першим директором якого власне і стала Софія Іллівна Стефанович.
Рядок 29: Рядок 29:
 
Загалом у місті на початку [[1920]] року було створено два невеликі музеї&nbsp;— живописної культури та природничо-географічний. У [[1924]] році ці два музеї були об'єднані в ''Донецький соціальний музей''.
 
Загалом у місті на початку [[1920]] року було створено два невеликі музеї&nbsp;— живописної культури та природничо-географічний. У [[1924]] році ці два музеї були об'єднані в ''Донецький соціальний музей''.
   
У період з 1925 до 1927 рр. Державним соціальним музеєм Донбасу в м. Луганську завідував Малиношевський Олександр Володимирович.
+
У період з 1925 до 1927&nbsp;рр. Державним соціальним музеєм Донбасу в м. Луганську завідував Малиношевський Олександр Володимирович.
   
 
Від [[1938]] року музей дістав назву ''Ворошиловградський краєзнавчий музей''.
 
Від [[1938]] року музей дістав назву ''Ворошиловградський краєзнавчий музей''.
   
Напередодні [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в місті функціонували принаймні 2 музеї: краєзнавчий та музей Революції. Колекції цих музеїв на той час були досить значними. Так, у краєзнавчому ([[1938]]) налічувалось понад 9 тисяч музейних предметів, з-поміж них близько 2,5 тисяч експонувалось. Тут були справжні роботи [[Франсуа Буше|Буше]], Теньяра, Катарбинського, [[Пимоненко Микола Корнилович|Пимоненка]], Богданова-Бєльського, [[Васильківський Сергій Іванович|Васильківського]], копії картин [[Мурільйо]], [[Рубенс]]а, [[Корреджіо]], скульптурні роботи [[Гінзбург Наум Абрамович|Гінзбурга]], [[Амандус Генріх Адамсон|Адамсона]], зразки старовинного саксонського і [[Севрський фарфор|севрського]] [[фарфор]]у, старовинні меблі<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.
+
Напередодні [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в місті функціонували принаймні 2 музеї: краєзнавчий та музей Революції. Колекції цих музеїв на той час були досить значними. Так, у краєзнавчому ([[1938]]) налічувалось понад 9 тисяч музейних предметів, з-поміж них близько 2,5 тисяч експонувалось. Тут були справжні роботи [[Франсуа Буше|Буше]], Теньяра, Катарбинського, [[Пимоненко Микола Корнилович|Пимоненка]], Богданова-Бєльського, [[Васильківський Сергій Іванович|Васильківського]], копії картин [[Мурільйо]], [[Рубенс]]а, [[Корреджіо]], скульптурні роботи [[Гінзбург Наум Абрамович|Гінзбурга]], [[Амандус Генріх Адамсон|Адамсона]], зразки старовинної саксонської і [[Севрська порцелянова мануфактура|севрської]] [[порцеляна|порцеляни]], старовинні меблі<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.
   
 
Із початком війни заступнику директора музею на той час С.&nbsp;О.&nbsp;Локтюшеву разом з підручними вдалося заховати частину колекції, решта ж було розграбовано або знищено у пожежі (те, ще перебувало в приміщенні музею Революції). Під час німецької окупації Локтюшев зберігав свою посаду, але відразу після звільнення міста, [[20 лютого]] [[1943]] року, його як фашистського колаборанта було заарештовано і ув'язнено, а невдовзі він помер у тюрмі. Ця людина, що чимало зробила для становлення музейної справи в Луганську, була посмертно реабілітована в [[1990]] році<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.
 
Із початком війни заступнику директора музею на той час С.&nbsp;О.&nbsp;Локтюшеву разом з підручними вдалося заховати частину колекції, решта ж було розграбовано або знищено у пожежі (те, ще перебувало в приміщенні музею Революції). Під час німецької окупації Локтюшев зберігав свою посаду, але відразу після звільнення міста, [[20 лютого]] [[1943]] року, його як фашистського колаборанта було заарештовано і ув'язнено, а невдовзі він помер у тюрмі. Ця людина, що чимало зробила для становлення музейної справи в Луганську, була посмертно реабілітована в [[1990]] році<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.
Рядок 44: Рядок 44:
 
У [[2000-ні]] Луганський обласний краєзнавчий музей&nbsp;— науково-дослідницька та культурна установа з вивчення минулого краю, у музеї постійно оновлюється експозиція, створюються тематичні виставки з багатих музейних фондів. Заклад відвідувало близько 100 тисяч осіб щороку, тут організовувалося понад 2,5 тисяч оглядових і тематичних екскурсій з історії рідного краю, природознавства, етнографії тощо.
 
У [[2000-ні]] Луганський обласний краєзнавчий музей&nbsp;— науково-дослідницька та культурна установа з вивчення минулого краю, у музеї постійно оновлюється експозиція, створюються тематичні виставки з багатих музейних фондів. Заклад відвідувало близько 100 тисяч осіб щороку, тут організовувалося понад 2,5 тисяч оглядових і тематичних екскурсій з історії рідного краю, природознавства, етнографії тощо.
   
У зв'язку з [[ЛНР|російською окупацією Луганська]], у грудні 2014 року музей було евакуйовано до міста [[Старобільськ]].<ref>[http://donbass.comments.ua/news/111090-oblastnoy-kraevedcheskiy-muzey-izmenit.html Областной краеведческий музей изменит «прописку»]</ref>
+
У зв'язку з [[Луганська народна республіка|російською окупацією Луганська]], у грудні 2014 року музей було евакуйовано до міста [[Старобільськ]].<ref>{{Cite web |url=http://donbass.comments.ua/news/111090-oblastnoy-kraevedcheskiy-muzey-izmenit.html |title=Областной краеведческий музей изменит «прописку» |accessdate=29 червня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150701043940/http://donbass.comments.ua/news/111090-oblastnoy-kraevedcheskiy-muzey-izmenit.html |archivedate=1 липня 2015 |deadurl=yes }}</ref>
   
 
== Фонди, експозиція, структура ==
 
== Фонди, експозиція, структура ==
Рядок 75: Рядок 75:
 
* [[Свердловський краєзнавчий музей]];
 
* [[Свердловський краєзнавчий музей]];
 
* [[Старобільський краєзнавчий музей]];
 
* [[Старобільський краєзнавчий музей]];
* [[Новопсковський краєзнавчий музей]];
+
* [[Новопсковський районний краєзнавчий музей|Новопсковський краєзнавчий музей]];
 
* [[Станично-Луганський краєзнавчий музей]];
 
* [[Станично-Луганський краєзнавчий музей]];
 
* [[Алчевський історичний музей]];
 
* [[Алчевський історичний музей]];
Рядок 95: Рядок 95:
   
 
== Джерела, посилання і література ==
 
== Джерела, посилання і література ==
  +
* ''Р.&nbsp;В.&nbsp;Маньковська''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Lugansky_kraeznavchy_muzey Луганський краєзнавчий музей] // {{ЕІУ|6|286}}
{{commonscat|Luhansk local museum}}Принь М. О. Олександр Володимирович Малиношевський завідувач Державного соціального музею Донбасу (1925–1927 рр.) / М. О. Принь // Сіверщина в історії України. К. ; Глухів : Центр пам’яткознавства НАН України : УТОПІК. К., 2012. Вип. 5. С. 367–370.
 
  +
{{commonscat|Luhansk local museum}}
* ''Клочко Т. М.'' (учений секретар), ''Коченко Н. М.'' (головний зберігач Луганського обласного краєзнавчого музею) [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1436 Луганський обласний краєзнавчий музей] на [http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)]
 
  +
* Принь М.&nbsp;О.&nbsp;Луганський обласний краєзнавчий музей&nbsp;— форпост пам'яткоохоронної роботи на сході України / М.&nbsp;О.&nbsp;Принь // Праці Центру пам'яткознавства: зб. наук. праць.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— Вип. 17.&nbsp;— С.&nbsp;151–156.
* ''Висоцький В. І.'' Ворошиловградський краєзнавчий музей // {{УРЕ-2/2}}, стор. 399
 
 
* Принь М.&nbsp;О.&nbsp;Олександр Володимирович Малиношевський&nbsp;— завідувач Державного соціального музею Донбасу (1925—1927&nbsp;рр.) / М.&nbsp;О.&nbsp;Принь // Сіверщина в історії України.&nbsp;— К. ; Глухів: Центр пам'яткознавства НАН України: УТОПІК.&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— Вип. 5.&nbsp;— С. 367—370.
* [http://www.loga.gov.ua/oda/about/depart/culture/culture-est/museums/lokm/ Інформація про роботу Луганського обласного краєзнавчого музею за період з 12.03.2012 по 19.03.2012] на сайті [[Луганська обласна військово-цивільна адміністрація|Луганської обласної військово-цивільної адміністрації]]
 
 
* ''Клочко Т. М.'' (учений секретар), ''Коченко Н. М.'' (головний зберігач Луганського обласного краєзнавчого музею) [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1436 Луганський обласний краєзнавчий музей] на [https://web.archive.org/web/20110715234744/http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)]
 
* ''Висоцький В. І.'' Ворошиловградський краєзнавчий музей // {{УРЕ-2/2}}, стор. 399.
 
* [https://web.archive.org/web/20160304211311/http://www.loga.gov.ua/oda/about/depart/culture/culture-est/museums/lokm/ Інформація про роботу Луганського обласного краєзнавчого музею за період з 12.03.2012 по 19.03.2012] на сайті [[Луганська обласна військово-цивільна адміністрація|Луганської обласної військово-цивільної адміністрації]]
   
 
{{Музеї Луганщини}}
 
{{Музеї Луганщини}}
Рядок 107: Рядок 110:
 
[[Категорія:Краєзнавчі музеї України]]
 
[[Категорія:Краєзнавчі музеї України]]
 
[[Категорія:Музеї Луганська]]
 
[[Категорія:Музеї Луганська]]
[[Категорія:Засновані 1920]]
+
[[Категорія:Музеї, засновані 1920]]
[[Категорія:Заклади та установи евакуйовані із зони російської окупації в Україні]]
+
[[Категорія:Заклади та установи, евакуйовані із зони російської окупації в Україні]]

Поточна версія на 11:43, 17 жовтня 2019

Луганський обласний краєзнавчий музей Pictogram infobox palace.png
Луганський краєзнавчий Старобільськ.jpg
Будинок Луганського обласного краєзнавчого музею у Старобільську. Фото 2015 року
48.575322° пн. ш. 39.307494° сх. д. / 48.575322° пн. ш. 39.307494° сх. д. / 48.575322; 39.307494Координати: 48.575322° пн. ш. 39.307494° сх. д. / 48.575322° пн. ш. 39.307494° сх. д. / 48.575322; 39.307494
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна: Старобільськ, до 2014 у м. Луганськ
Адреса Старобільськ, вул. Гiмназична, 53 (адреса в Луганську - вул. Шевченка, 2)
Засновано січень 1920 року
Режим роботи Вихідні: субота, неділя.
Фонд понад 180 000 од. зберігання[1]
Відвідувачі бл. 100 000 осіб на рік
Директор директор О. В. Мілованова [2]
Сайт museum.inf.ua
Луганський обласний краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Луганський обласний краєзнавчий музей
Луганський обласний краєзнавчий музей (Україна)

Луганський обласний краєзнавчий музей у Вікісховищі?

Луганський обласний краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей Луганської області; науково-дослідницький та науково-просвітницький центр, головне сховище пам'яток матеріальної та духовної культури Луганщини, науково-методичний центр музеєзнавства в регіоні.

Історія закладу[ред. | ред. код]

На початку XIX століття представники луганської інтелігенції неодноразово робили спроби створити в місті музей. Так, Микола Іванович Стефанович — інтелігент, високоосвічена людина, член Луганської міської Думи, щирий цінувальник мистецтва, в січні 1914 року пише до Міської Думи рапорт, в якому обстоює необхідність створення міського музею для зберігання в ньому місцевих старожитностей. Миколу Стефановича підтримав археолог і краєзнавець Сергій Олександрович Локтюшев, опублікувавши в 1915 році кілька статей в газеті «Луганський листок» з приводу відкриття музею. Здійсненню задумів завадила Перша світова війна, а потому події, що відбувалися після Жовтневого перевороту (1917)[1].

Відтак, у січні 1920 року у власному будинку Софії та Миколи Стефановичів було відкрито Музей живописної культури, першим директором якого власне і стала Софія Іллівна Стефанович.

Загалом у місті на початку 1920 року було створено два невеликі музеї — живописної культури та природничо-географічний. У 1924 році ці два музеї були об'єднані в Донецький соціальний музей.

У період з 1925 до 1927 рр. Державним соціальним музеєм Донбасу в м. Луганську завідував Малиношевський Олександр Володимирович.

Від 1938 року музей дістав назву Ворошиловградський краєзнавчий музей.

Напередодні Німецько-радянської війни в місті функціонували принаймні 2 музеї: краєзнавчий та музей Революції. Колекції цих музеїв на той час були досить значними. Так, у краєзнавчому (1938) налічувалось понад 9 тисяч музейних предметів, з-поміж них близько 2,5 тисяч експонувалось. Тут були справжні роботи Буше, Теньяра, Катарбинського, Пимоненка, Богданова-Бєльського, Васильківського, копії картин Мурільйо, Рубенса, Корреджіо, скульптурні роботи Гінзбурга, Адамсона, зразки старовинної саксонської і севрської порцеляни, старовинні меблі[1].

Із початком війни заступнику директора музею на той час С. О. Локтюшеву разом з підручними вдалося заховати частину колекції, решта ж було розграбовано або знищено у пожежі (те, ще перебувало в приміщенні музею Революції). Під час німецької окупації Локтюшев зберігав свою посаду, але відразу після звільнення міста, 20 лютого 1943 року, його як фашистського колаборанта було заарештовано і ув'язнено, а невдовзі він помер у тюрмі. Ця людина, що чимало зробила для становлення музейної справи в Луганську, була посмертно реабілітована в 1990 році[1].

Будинок в Луганську, де розташовувався музей до 2014 року

Наприкінці 1945 року краєзнавчий музей у Ворошиловграді (Луганську) починає відроджуватись. Йому виділяється приміщення, передаються з НКВС жалюгідні залишки колекції.

У повоєнний час колекція Луганського обласного краєзнавчого музею створюється фактично наново. Найважливіше значення у її наповненні відігравали наукові (археологічні) експедиції, що організовувались на Донбасі. Так, улітку 1979 року Сіверсько-Донецька експедиція Інституту археології АН УРСР проводила пошукові археологічні роботи у зоні будівництва Суходольської зрошувальної системи біля села Великий Суходіл Краснодонського району, в ході якої були досліджені 4 давніх кургани, багаті на археологічні артефакти, як бабинської та зрубної археологічних культур, так і пізніших сармато-половецьких нашарувань. Ще одним джерелом поповнення колекції музею є знахідки й подарунки громадян.

У 2000-ні Луганський обласний краєзнавчий музей — науково-дослідницька та культурна установа з вивчення минулого краю, у музеї постійно оновлюється експозиція, створюються тематичні виставки з багатих музейних фондів. Заклад відвідувало близько 100 тисяч осіб щороку, тут організовувалося понад 2,5 тисяч оглядових і тематичних екскурсій з історії рідного краю, природознавства, етнографії тощо.

У зв'язку з російською окупацією Луганська, у грудні 2014 року музей було евакуйовано до міста Старобільськ.[3]

Фонди, експозиція, структура[ред. | ред. код]

Збірний план м. Луганськ
Округові курси українознавства проф. активу при О. Р. П. С./округовій раді професійних спілок/. 1928 р.
Жіноче народне вбрання

Колекція Луганського обласного краєзнавчого музею налічує понад 180 тисяч одиниць зберігання (оригінали) — це пам'ятки археології, етнографії, зібрання нумізматики, світлини, документи, твори мистецтва й побутові речі.

Музейну експозицію розгорнуто на площі понад 2 тисячі м² — в 19 залах на 3 поверхах приміщення музею представлено більше 15 тисяч оригінальних експонатів, й вона складається з таких відділів:

  • «Природа краю»;
  • «Наш край у давнину (археологія)»;
  • «Народна спадщина (етнографія)»;
  • «Край у 1917—1922 роки»;
  • «Луганщина у 1920—40-х роках»;
  • «Луганська область у роки Другої світової війни»;
  • «Луганщина сучасна».

Колектив музею по праву пишається своєю археологічною колекцією — це близько 65 тисяч предметів, що належать до різних епох, зроблені руками представників різних етносів. Прикрасами археологічного зібрання, зокрема, є залізний прорізний скіфський меч акинак, знайдений в ході розкопок у степовому кургані влітку 1969 року на території міста Перевальська на Луганщині в похованні знатного скіфа-воїна IV століття до н. е.; жіноча половецька скульптура з дитиною, знайдена в зруйнованому кургані біля села Чорнухине[1].

Перлиною музейного зібрання є невелика, але цінна, колекція стародруків — вона налічує 39 примірників, зокрема й «Євангеліє» 1746 року, надруковане в друкарні Києво-Печерської Лаври[1]

Серед інших цікавих експонатів Луганського краєзнавчого музею та історій їх винайдення[1]:

  • у довоєнній колекції музею зберігається цікавий раритет — російська медаль, яка була затверджена 10 липня 1904 року і вручена учасникам битви російського і японського флотів під Чемульпо, зокрема і луганчанину Карпу Івановичу Болдирєву, машиністу крейсера «Варяг», чия нагорода тебер у музеї;
  • 13 червня 1961 року до музею прийшов вибійник шахти ім. Артема Л. З. Борзнов і передав скарб, який складався з 35 срібних монет XVII століття. Минув значний час, доки працівники музею з допомогою науковців Ленінградського Ермітажу визначили наукову значимість цього скарбу. Найбільш ранньою його монетою був польський коронний півторак Сигізмунда ІІІ Ваза, карбований в місті Бидгощі в 1621 році, а «найпізнішими» — так звані «єфимки» царя Олексія Михайловича 1655 року. Основну частину скарбу складали монети Польщі, карбовані у 162126 роки. Проте найбільш рідкісними й цікаві виявились са́ме «єфимки», адже ці монети спеціального воєнного випуску, викарбувано в 1655 році в Москві на європейських талерах. Існує думка, що са́ме це і є славнозвісні «Богданові гроші» — монети, що складали платню Запорізькому війську від московського царя після Переяслава;
  • у 1983 році з Кремінної до обласного музею приїхали двоє молодих людей. Вони запропонували купити у них скляний кубок з металевою кришкою, в якому у їхньому господарстві зберігали крупу. Після ретельного дослідження було встановлено наявність на кришці та оковці клейма фірми Карла Фаберже в Москві. Кубок виготовлений з гірського кришталю з ручною алмазною гранню, зі срібною оковкою по краю, кришкою та масивною ручкою. На кубку напис: «Примите же сей кубокъ как приветъ. Как дружбы нашей знакъ за четверть въка! 1 марта 1899 г.»;
  • найбільшим і найважчим з усіх музейних експонатів є встановлена перед входом до музею гармата «кріпосний єдиноріг», відлита на Луганському ливарному заводі, первісткові української металургії. Дата виготовлення викарбувана на самій гарматі: «1814 рік».

Луганський обласний краєзнавчий музей має 7 філій-відділів у містах і районах області:

Світлини[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Клочко Т.М. (учений секретар), Коченко Н.М. (головний зберігач Луганського обласного краєзнавчого музею) Луганський обласний краєзнавчий музей на www.museum-ukraine.org.ua (журнал «Музеї України») Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.
  2. Луганський краєзнавчий музей на сайті луганської військово-цивільної адміністрації
  3. Областной краеведческий музей изменит «прописку». Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 29 червня 2015. 

Джерела, посилання і література[ред. | ред. код]