Луценко Ірина Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Степанівна Луценко
Iryna Lutsenko.jpg
Народилася 7 лютого 1966(1966-02-07) (53 роки)
Дубно
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка» (1988) і Національний університет водного господарства та природокористування (1996)
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Блок Петра Порошенка
У шлюбі з Юрій Луценко
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
7-го скликання
безпартійна (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 січня 2015 29 серпня 2019
9-го скликання
Європейська Солідарність 29 серпня 2019 12 листопада 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Ірина Луценко поруч з чоловіком на Євромайдані 19 лютого 2014

Ірина Степанівна Луценко (нар. 7 лютого 1966, м. Дубно, Рівненська область) — український службовець, підприємець, політик. Народний депутат України VII та VIII скликань. Заступник голови фракції Європейська солідарність у Верховній Раді VIII скликання. З квітня 2017 року до травня 2019 року Представник Президента України у Верховній Раді[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 7 лютого 1966 року в Дубні на Рівненщині. В дитинстві вчилася в музичній школі за класом бандури, займалась біатлоном і танцями.

Освіта[ред. | ред. код]

1988 року закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Прикладна математика». 1996 року закінчила Українську державну академію водного господарства, за спеціальністю «Облік і аудит».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після отримання першої вищої освіти у 1988 році працювала інженером-програмістом АСУ на СКТБ ВСНПО «Союзучприбор» у м.Рівне. У 1991 році переходить на роботу в Управління економіки Рівненського облвиконкому, де працює провідним фахівцем. У 1994 році переходить до Рівненського територіального відділення Антимонопольного комітету України на посаду заступника начальника відділу. В 1998 році стає начальником відділу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. У 2004 році переходить на посаду начальника відділу головного офісу НАСК «Оранта».

  • 19881991 — інженер-програміст АСУ СКТБ ВСНПО «Союзучприбор».
  • 19911994 — провідний спеціаліст управління економіки Рівненського облвиконкому.
  • 19941998 — заступник начальника відділу Рівненського територіального управління Антимонопольного комітету України.
  • 19982004 — начальник відділу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
  • 20042005 — начальник відділу Головного офісу НАСК «Оранта».

Підприємницька діяльність[ред. | ред. код]

З 2005 році залишає державну службу і починає підприємницьку діяльність. У 2005 році стає директором ТОВ «Українські новітні телекомунікації», де до 2012 року працює фінансовим директором, а також за сумісництвом — адміністративним і комерційним директором. Основний вид діяльності компанії — надання телекомунікаційних послуг фізичним і юридичним особам. Також у 2008—2012 роках працює директором ТОВ "Бізнес центр «Лотос».

  • 20052008 — фінансовий директор ТОВ «Українські новітні телекомунікації».
  • 20082012 — директор ТОВ "Бізнес центр «Лотос».
  • 20082009 — адміністративний директор ТОВ «Українські новітні телекомунікації» (за сумісництвом).
  • 20092012 — комерційний директор ТОВ «Українські новітні телекомунікації» (за сумісництвом).

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Казуси та фальсифікації[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg І. Луценко голосує за кількох депутатів на сайті YouTube
Nuvola apps kaboodle.svg І. Луценко: Олєг, винєсі козла на сайті YouTube

17 вересня 2014 року учасники мітингу під будівлею Адміністрації Президента України із закликами «Ганьба!» прогнали із заходу Ірину Луценко.[7]

9 грудня 2015 року будучи депутатом фракції БПП неодноразово голосувала за себе та ще 3-х депутатів. Цей випадок став наймасштабнішим фактом фальсифікації у Верховній Раді 2015-го року.[8]

ВРУ, 2015

5 жовтня 2017 року у залі ВРУ відзначилась реплікою «Олєг, винєсі козла, Винєсі єво нафіг!», адресованою народному депутату від БПП, виходцю з Єнакієвого Олегові Недаві[9][10] аби той нейтралізував депутата Юрія Левченка (член ВО «Свобода»[11]), що виступав проти президентського законопроекту № 7164 «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей», який встановлював термін дії Закону України «про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» — 1 рік з моменту набуття чинності[12].

7 лютого 2019 року у залі ВРУ під час обговорення питання про перейменування Дніпропетровської області, спікер Верховної Ради Андрій Парубій запросив її за трибуну. Ірина Луценко вийшла і почала доповідати про спостерігачів від Росії та можливу підготовку втручання у вибори президента та народних депутатів. Парубій перервав Луценко та звернув її увагу на те, що вона переплутала доповіді.Через це вона вилаялась лайливою реплікою «Бляха-муха»[13][14][15]

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Чоловік — Юрій Луценко, з яким познайомилась ще під час навчання у Львівському політехнічному інституті.
  • Сини — Олександр (1989) і Віталій (1999).
  • Батько — Степан Нарембік, до 2007 р. очолював ВАТ «Дубновантажавтотранс», в 2008 р. певний час значився власником ТОВ "Бізнес-центр «Лотос» і в 2009—2010 рр. — ТОВ «Українські новітні телекомунікації» (пізніше власницею обох стала дочка Ірина)[16].
  • Мати — Стефанія Нарембік, викладала англійську мову в загальноосвітній середній школі.

Власність[ред. | ред. код]

Ірина є співвласницею:

  • ТОВ «Українські новітні телекомунікації».
  • ТОВ "Бізнес-центр «Лотос».
  • ТОВ «Бел фам».
  • ТОВ «Гейтвей-Харків Сервіс ЛТД».

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 254/2019 Про увільнення І.Луценко від виконання обов'язків Представника Президента України у Верховній Раді України
  3. Дружина Юрія Луценка стала народним депутатом від «БПП»
  4. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  5. Ірина Луценко складає депутатські повноваження
  6. Рада припинила повноваження Ірини Луценко. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-11-12. 
  7. Дружину Луценка хотіли кинути у смітник (відео)
  8. Жену Юрия Луценко уличили в масштабном «кнопкодавстве»
  9. «Олег, винєси козла! Недава..! Винєси козла!….» Журналістка Мирослава Барчук підмітила особливість у сканадальному відео з Іриною Луценко. Архів оригіналу за 8 жовтень 2017. Процитовано 8 жовтень 2017. 
  10. «Олєг, винєсі козла нафіг!» — навіжена Луценко в Раді (ВІДЕО)
  11. Ірина Луценко кричала в Раді про Левченка: «Винеси козла» // Українська правда
  12. Проект Закону про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей
  13. UA, Голос. «Бля..!»: Ирина Луценко перепутала доклад и грубо выругалась в Раде (ВИДЕО). golos.ua. Процитовано 2019-12-02. 
  14. "Бляха-муха!" Луценко в Раде стала докладывать о российских наблюдателях вместо переименования Днепропетровской области. strana.ua. Процитовано 2019-12-02. 
  15. Цензор.НЕТ. "Бляха-муха!" - Ірина Луценко переплутала текст доповіді під час виступу у ВР. ВIДЕО. Цензор.НЕТ (uk). Процитовано 2019-12-02. 
  16. Леся Іванова. Власники елітних маєтків у Стоянці // Наші гроші.

Посилання[ред. | ред. код]