Відмінності між версіями «Луція Харевічева»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(→‎Перелік вибраних праць: Z przeszłości Lwowianek (1935))
Рядок 65: Рядок 65:
 
* «Водогони стародавнього Львова 1404—1663» (''Wodociągi starego Lwowa 1404–1663'') (1934)
 
* «Водогони стародавнього Львова 1404—1663» (''Wodociągi starego Lwowa 1404–1663'') (1934)
 
* «[[Чорна кам'яниця]] та її мешканці» (''Czarna Kamienica i jej mieszkańcy'') (1935)
 
* «[[Чорна кам'яниця]] та її мешканці» (''Czarna Kamienica i jej mieszkańcy'') (1935)
  +
* Z przeszłości Lwowianek (1935)
 
* «Історичний музей міста Львова. Путівник.» (''Muzeum Historyczne miasta Lwowa : przewodnik po zbiorach'') (1936)
 
* «Історичний музей міста Львова. Путівник.» (''Muzeum Historyczne miasta Lwowa : przewodnik po zbiorach'') (1936)
 
* «Український жіночий рух» (''"Ukraiński" ruch kobiecy'') (1937 - під псевдонімом ''Ц. Мікуловська'' ({{lang-pl|C. Mikułowska}}), як псевдонім використала дівоче прізвище матері)
 
* «Український жіночий рух» (''"Ukraiński" ruch kobiecy'') (1937 - під псевдонімом ''Ц. Мікуловська'' ({{lang-pl|C. Mikułowska}}), як псевдонім використала дівоче прізвище матері)

Версія за 14:55, 7 січня 2018

Луція Генрика Марія Харевічова
Łucja Henryka Marja Charewiczowa
Lucja Charewiczowa.jpg
Ім'я при народженні Луція Генрика Марія Стшелецька
Псевдо Cezaryna Mikułowska
(Цезарина Мікуловська)
Народилася 12 серпня 1897(1897-08-12)
Цешанів, Австро-Угорщина, нині Польща
Померла 17 грудня 1943(1943-12-17) (46 років)
Аушвіц, нині Освенцім, Польща
·тиф
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Національність полька
Діяльність історик
Роки активності 1924 — 1939
Напрямок Історіографія
Magnum opus «Історіографія та шанування Львова» (1938)

Лу́ція Генрика Марія Харевіче́ва (Харевічо́ва, Харе́вич, дівоче прізвище Стшелецька) (пол. Łucja Henryka Marja Charewiczowa; 12 серпня 1897, Цешанів, Польща17 грудня 1943, Аушвіц, Польща) — польська вчена, історик, архівіст, доктор філософії, дослідниця історії Львова, кустош (хранитель) Львівського історичного музею, активна діячка Товариства шанувальників міста Львова.

Родина

Луція народилася в сім'ї дрібного урядовця Яна Стшелецького і його дружини Цезарини, з дому Микуловської (деякі дослідники вважають, що мати Луції була українкою за походженням[1]). Шкільні роки проходили в Цешанові, Ярославі та Перемишлі, але гімназійний атестат Луція отримала лише 1918 року у Львові.

Навчання

В 1919 році Л. Харевічева вступає до Краківського університету, а згодом продовжує навчання вже у Львівському університеті на історичному факультеті. Ще в студентські роки (з 1921 року) розпочинає дослідницьку роботу під керівництвом професора Яна Птасьника, чия наукова школа була відомою далеко за межами Польщі. Висока кваліфікація керівника, його вимоги і ставлення до історичної науки, вміння працювати з першоджерелами і архівами забезпечили Луції належний рівень професіоналізму. 1924 року вона здобуває ступінь доктора філософії, а наступного року видає монографію «Торгівля у середньовічному Львові», в якій опубліковані результати досліджень, які були проведені нею у 1921-1924 роках.

Наукова, викладацька і громадська діяльність

Після закінчення університету Л. Харевічова деякий час працює в гімназії Софії Стшалковської (тепер СШ № 6) у Львові викладачем історії і латини. В ці часи вона мешкала на вул. Академічній, 11. В 1926 році Л. Харевічова перебуває на стажуванні у Франції, де вивчає спеціальний курс історії та культури міст. Набуті знання на довгі роки визначили спеціалізацію вченої. Після повернення до Львова вона досліджує історію розвитку Львова у всіх її аспектах: торгівля, право, міжетнічні та міжконфесійні стосунки, ремесла, економіку та будівництво, а також минуле визначних осіб, чиє життя та діяльність були пов'язані зі Львовом.

Рішенням Ради гуманітарного відділу Львівського університету з 1937 р. Харевічова стала доцентом історії міст і їхньої культури. 16 червня 1931 р. доктор Л. Харевічова була призначена на посаду хранителя (кустоша) фондів Історичного музею у Львові. Багато часу працювала в Архіві м. Львова, досліджуючи історію міст і їх розвиток. Здійснювала також упорядкування і проводила каталогізацію та інвентаризацію фондів Архіву м. Львова. У 1924, 1926–1938 рр. була секретарем редакції журналу «Історичний Квартальник» (“Kwartalnik Historyczny”). 1934 р. Луцію Харевічову було обрано почесним членом історично-філософського відділу Наукового товариства у Львові. 21 січня 1935 р. стала співробітником історичної комісії Польської Академії Мистецтва. 1940 р. виконувала обов’язки заступника директора з наукової частини Історичного музею у Львові.

Відзнаки, нагороди

  • 1928 р. нагороджена медаллю до 10-річчя відновлення незалежності Польщі “Dziesięciolecia Odzyskanej Niepodległości”.
  • За заслуги у громадській діяльності 11 листопада 1938 р. нагороджена Золотим Хрестом.

Роки окупації

Після німецько-радянського поділу Польщі у 1939 році Л. Харевичова деякий час працює доцентом Львівського університету і продовжує роботу в Історичному музеї. Її чоловік, капітан Війська Польського Здіслав Харевич, пропав безвісті під час бойових дій. В 1940 році Л. Харевічова перебирається до Варшави, яка перебувала в зоні німецької окупації. Про цей період її життя зберіглось дуже мало відомостей, відомо лише, що вона брала участь у таємному навчанні польської молоді за що була арештована гітлерівцями в липні 1943 року і ув'язнена в сумнозвісному Пав'яку — варшавській політичній в'язниці, яку німецькі окупанти перетворили на гестапівську катівню. З в'язниці Л. Харевічеву перевели до концтабору Освенцим, де вона померла від епідемічного висипного тифу 17 грудня 1943 року.

Праці і публікації Л. Харевич

Розвідки, публікації та особистий архів Луції Харевичової й у XXI столітті є важливими джерелами для істориків, про що свідчить кількість цитувань у науковій періодиці, монографіях та дисертаціях сучасних істориків.

Перелік вибраних праць

  • «Торгівля Львова з Молдавією і Мультянами в середніх віках» (Handel Lwowa z Mołdawią i Multanami w wiekach średnich) (1924)
  • «Торгівля в середньовічному Львові» (Handel średniowiecznego Lwowa) (1925)
  • «Обмеження економічних прав православних і євреїв у Львові в XV і XVI століттях» (Ograniczenia gospodarcze nacyj schizmatyckich i Żydów we Lwowie XV i XVI wieku) (1925)
  • «Історія міста Золочів» (Dzieje miasta Złoczowa) (1929)
  • «Десятиріччя дослідження історії міста Львова» (Dziesięciolecie badań nad dziejami miasta Lwowa) (1929)
  • «Львівські професійні організації за часів до поділу Польщі» (Lwowskie organizacie zawodowe za czasów Polski przedrozbiorowej) (1929)
  • «Пошесті в стародавньому Львові» (Klęski zaraz w dawnym Lwowie) (1930)
  • «Замки короля Яна ІІІ у Східній Малопольщі» (Zamki króla Jana III w Małopolsce Wschodniej) (1934)
  • «Водогони стародавнього Львова 1404—1663» (Wodociągi starego Lwowa 1404–1663) (1934)
  • «Чорна кам'яниця та її мешканці» (Czarna Kamienica i jej mieszkańcy) (1935)
  • Z przeszłości Lwowianek (1935)
  • «Історичний музей міста Львова. Путівник.» (Muzeum Historyczne miasta Lwowa : przewodnik po zbiorach) (1936)
  • «Український жіночий рух» ("Ukraiński" ruch kobiecy) (1937 - під псевдонімом Ц. Мікуловська (пол. C. Mikułowska), як псевдонім використала дівоче прізвище матері)
  • «Історіографія та шанування Львова» (Historiografia i miłośnictwo Lwowa) (1938)
  • «Жінка в стародавній Польщі» (Kobieta w dawnej Polsce) (1938)

Найважливішими працями Л. Харевічевої вважаються «Чорна кам'яниця та її мешканці», «Історіографія та шанування Львова», «Торгівля в середньовічному Львові» та «Жінка в стародавній Польщі», які є найбільш цитованими у науковій і популярній літературі.

Примітки

  1. Олександр Шишка, «Єдина і неперевершена», «Галицька Брама», № 9-10 (57-58), жовтень 1999,

Джерела

  • Ольшевска-Пазижина Г. Мій Львівський мікрокосмос // Ї. — 2008. — Ч. 52.
  • Українські архівісти (XIX—XX ст.): Біобібліографічний довідник / Держ комархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. — К., 2007. — 752 с. — ISBN 978-966-625-050-9.
  • Харевич Луція, Генрика Марія, Українські архівісти. Біобібліографічний довідник. Випуск перший (XIX ст. — 1930-ті рр.). — К. : Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України, Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — 1999. — С. 334—335.
  • Шишка О. Єдина і неперевершена // Галицька брама. — 1999. — № 9—10 (57—58) (жовтень).
  • Suchmiel J. Łucja Charewiczowa, 1897—1943 : życie i dzieło. — Częstochowa : WSP, 2001.

Посилання