Перегляд вихідного коду сторінки Львів

{{Otheruses}}
{{НП України
 | назва              = Львів
 | прапор             = Lviv flag.svg
 | опис прапора       = Хоругва Львівської міської ради
 | герб               = Coat of arms of Lviv.svg
 | опис герба         = Герб Львова
 | зображення         = Lviv-downtown(2).JPG
 | зображення_розмір  = 300пкс
 | зображення_підпис  = [[Файл:Лвов Галиција.jpg|300px]]<br />[[Файл:Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької 13.jpg|300px]]<br />Згори-донизу: вигляд на [[Історичний центр Львова]] з [[Замкова гора (Львів)|Високого Замку]], [[Площа Ринок (Львів)|Площа Ринок]], [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Театр опери та балету]]
 | магдебурзьке право = [[1356]]
 | регіон             = [[Львівська область]]
 | район              = [[File:Coat of arms of Lviv.svg|13px|]] [[Львівська міська рада]]
 | код КОАТУУ         = 4610100000 
 | перша згадка       = [[1231]]
 | поділ              = [[Адміністративний поділ Львова|6 районів]]
 | населення          = {{збільшення}} {{Formatnum:740 314}} <small>(01.01.2020)</small><ref name="свіже населення">{{UKR-EnumPopEstimate2020}}</ref>
 | агломерація        = [[Львівська агломерація]]
 | висота             = 289 [[метр|м]] (середня висота)<br/>[[Замкова гора (Львів)|г. Високий Замок]] — 409
 | площа              = 196,01
 | густота            = 3985 осіб на км2
 | поштові індекси    = 79000-79490
 | код країни         = +380
 | код                = 32
 | водойма            = р. [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтва]]
 | станція            = [[Львів- Головний (станція)|Львів]]
 | залізниця с        = 575
 | фізична с          = 470
 | автошлях с         = 541
 | день міста         = перша неділя травня
 | етнікон            = львів'янин, львів'янка, львів'яни
 | міста-побратими = [[Вінніпег]], [[Фрайбург]], [[Рочдейл]], [[Ряшів]], [[Будапешт]], [[Рішон-ле-Ціон]], [[Краків]], [[Перемишль]], [[Новий Сад]], [[Кутаїсі]], [[Вроцлав]], [[Лодзь]], [[Люблін]], [[Баня-Лука]], [[Тбілісі]], [[Вільнюс]], [[Пловдів]], [[Ченду]]
 | адреса             = 79008, м. Львів, [[Площа Ринок (Львів)|пл. Ринок]], [[Львівська ратуша|1]]<br/>тел. +38 (032) 297-58-00
 | веб-сторінка       = {{URL|city-adm.lviv.ua}}
 | мер                = [[Садовий Андрій Іванович]]
|Рік заснування=Прибл. 1231|колишня назва=Lemberg|заснування=|автошлях р=|окуповане=1941|відстань=541|засноване=1256}}
'''Львів''' ({{МФА-всі|ˈʎʋiu̯|МФА|Львів вимова.ogg}})&nbsp;— [[місто]] [[Список міст обласного значення в Україні|обласного значення]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Львівська область|Львівської області]], національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається [[столиця|столицею]] [[Галичина|Галичини]] та центром [[Західна Україна|Західної України]]. За кількістю населення&nbsp;— сьоме місто країни (станом на [[1 січня]] [[2020]] року у Львові проживали 740 771 осіб<ref name="свіже населення"/>). Центр [[Львівська агломерація|Львівської агломерації]] з населенням понад 1 &nbsp;300 000млн осіб.{{fact}}

Львів було засновано [[Данило Галицький|королем Данилом]] приблизно у 1231—1235 роках (перша згадка від 1256 року). Близько [[1272]] року місто стало столицею [[Королівство Русі|Королівства Русі]] ([[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]). Невдовзі після смерті князя [[Юрій-Болеслав Тройденович|Юрія II]] Львів на понад чотири століття опинився під владою [[Королівство Польське|Королівства Польського]]. 1356 року місто отримало [[Маґдебурзьке право]]; в добу [[Середньовіччя]] Львів був важливим торговельним центром. За австрійського панування місто стало осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] восени 1918 року Львів деякий час був столицею [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]], але після [[Битва за Львів (1918)|українсько-польської битви за місто]] в листопаді 1918 перейшов до [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]], що в 1922-23 було визнано міжнародними пактами та угодами.
<!--Здається, цей коментар надто детальний для шапки статті? == 30 липня 1941 року за [[Угода Сікорського-Майського|угодою Сікорського-Майського]] СРСР визнав, що Польща є держава у кордонах серпня 1939. Тому, з точки зору міжнародного права, під час другої світовой війни Львів знаходився на території, тимчасово окупованій СРСР (1939-41), Німеччиною (1941-44), на звільненій від німців території Польщі (1944-45).-->
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто захопив Радянський Союз, а згодом&nbsp;— Німеччина. Після війни було [[Радянсько-польський договір (1945)|юридично]] закріплено [[Ялтинська конференція#Кордони УРСР|ялтинську угоду 1945]], за якою Східна Галичина і зокрема Львів лишався у складі [[УРСР|Української РСР]]. 1946 року між Польщею та УРСР відбувся обмін населення, який разом із наслідками війни суттєво вплинув на населення Львова. Після 1991 року Львів у складі [[Україна|України]].

[[Історичний центр Львова]] занесено до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]]. У місті розташована найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні<ref name="пам'ятки архітектури">
[http://www.meest-tour.com/index.php?id=17 Історико-культурний потенціал.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100225032259/http://www.meest-tour.com/index.php?id=17 |date=25 February 2010 }} Посольство України в Фінляндській республіці
</ref>. У [[2009]] році Львову надано звання [[Культурна столиця України|Культурної столиці України]]<ref>
[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090428_lviv_culture_oh.shtml BBC: Львову присвоєно статус культурної столиці України.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090504174934/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090428_lviv_culture_oh.shtml |date=4 May 2009 }} BBCUkrainian
</ref>. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості<ref name="підсумки 2009 року"/><ref name="Таймс">
[http://kava.lviv.ua/page.php?name=news&ArticleID=519& ТОП-10 вікендових міст Європи. Львів&nbsp;— третій.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130628113243/http://kava.lviv.ua/page.php?name=news&ArticleID=519& |date=28 June 2013 }} KAVA.lviv.ua
</ref><ref name="zaxid">
[http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/22/124028/ Львів&nbsp;— третій у рейтингу стратегії залучення прямих іноземних інвестицій.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130801120135/http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/22/124028/ |date=1 August 2013 }} zaxid.net
</ref>.

== Назва ==
{{Main|Львів (назва)}}

Засновник Львова [[Данило Романович|король Данило]] назвав місто на честь свого сина князя [[Лев Данилович|Лева Даниловича]]. Назва міста різними мовами виглядає так: [[польська мова|польською мовою]]&nbsp;— Lwów ({{МФА-всі|ˈlvuf}}), [[англійська мова|англійською]]&nbsp;— Lviv ({{МФА-всі|ləˈviːv}}), [[російська мова|російською]]&nbsp;— Львов ({{МФА-всі|ˈlʲvɔf}}), [[німецька мова|німецькою]]&nbsp;— [[Лемберг|Lemberg]] ({{МФА-всі|ˈlɛmbɛɐ̯k}}; зараз&nbsp;— також Lwiw), [[їдиш]]&nbsp;— לעמבערג ({{МФА-всі|ˈlɛmbɜrg}}), [[латинська мова|латинською]]&nbsp;— Leopolis ({{МФА-всі|lɛˈɔpɔlɪs}}), [[вірменська мова|вірменською]]&nbsp;— Լվով ({{МФА-всі|ˈlvɔv}}), [[Кримськотатарська мова|кримськотатарською]]&nbsp;— İlbav ({{МФА-всі|ilˈbav}}).

У давнину зустрічалися варіанти назви Львігород (Lwihorod), Levenberg, Lemborg, Lemburg, Lemburga, Leonsburg, Lewensburg, Leontopolis, Leobios, civitas Leona, İli, İlibot, Litbon, Litbade.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/40/#info:metadata|title=Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej|last=Łoziński|first=Wł.|year=1894|publisher=|location=Львів|pages=61|language=польська|isbn=|accessdate=1 March 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190302024459/https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/40/#info:metadata|archivedate=2 March 2019|deadurl=no}}</ref><ref>''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/5/#item Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190227131331/https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/5/#item#item |date=27 February 2019 }}.&nbsp;— Warszawа&nbsp;: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845.&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— S. 551—552. {{ref-pl}}</ref>

Щодо Львова традиційними є багато [[епітет]]ів. Розповсюдженою є назва «Місто [[Лев]]а». Час від часу вживаються такі порівняння, назви та словосполучення, як «місто левів», «місто сплячих левів», [[Королівське місто (Річ Посполита)|«Королівське місто»]], «Перлина корони Європи», «Місто-музей», «столиця Галичини», «маленький Париж», «маленький Відень», «[[український П'ємонт]]», «[[Бандерштадт]]», «культурна столиця України» та інші.

== Символіка ==
[[Файл:Логотип Львова.png|міні|ліворуч|150пкс|[[Логотип Львова]]]]
Офіційно затвердженими символами Львова є [[Герб Львова|герб, великий герб]], [[хоругва Львівської міської ради]] та [[Логотип Львова|логотип]]. Статут Львова символами міста визначає також назви чи зображення архітектурних та історичних пам'яток<ref>
[http://lvivrada.gov.ua/files/statut/Preambula_R1.pdf Символіка територіальної громади м. Львова.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121127062809/http://lvivrada.gov.ua/files/statut/Preambula_R1.pdf |date=27 November 2012 }} Статут територіальної громади міста Львова
</ref>.

До основи сучасного герба Львова покладено герб із печатки міста з середини XIV&nbsp;ст.&nbsp;— кам'яна брама з трьома вежами, в отворі воріт якої крокує золотий лев. Великий герб Львова&nbsp;— це щит із гербом міста, увінчаний срібною міською короною з трьома зубцями, який тримають лев і давньоруський воїн. Прапором Львова є синє квадратне полотнище з зображенням міського герба, обрамлене лиштвою, що складається з жовтих та синіх рівнобедрених трикутників по краях. Логотипом Львова є зображення п'яти різнобарвних веж (зліва&nbsp;— направо): дзвіниці [[Вірменський собор (Львів)|Вірменського собору]], [[Вежа Корнякта|вежі Корнякта]], [[Львівська ратуша|міської ратуші]], вежі [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинської катедри]], дзвіниці [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|монастиря Бернардинів]] та слоган «Львів відкритий для світу» під ними<ref>
[http://www.lviv.ua/uk/about/heraldry/ Геральдика міста.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100122224547/http://www.lviv.ua/uk/about/heraldry/ |date=22 January 2010 }} Львів відкритий для світу
</ref>.

Де-факто [[девіз]]ом Львова сьогодні є гасло «Львів відкритий для світу», адже воно зображене на логотипі міста. На гербі [[1936]]—[[1939]] років як девіз використовувався латинський вислів «[[Semper fidelis]]» (''Завжди вірний''), проте після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] він більше не вживався.

З [[XVII століття]] патроном Львова вважався святий [[Ян з Дуклі]]. Сьогодні заступником міста є святий [[Святий Юрій|Юрій Змієборець]]. До дня його пам'яті, у першу [[неділя|неділю]] [[травень|травня]], відзначається [[День міста]]. Серед шанованих львів'янами міських свят також День прапора ([[3 квітня]]; на згадку про 3 квітня [[1990]] року, коли за 16 місяців до [[Акт проголошення незалежності України|проголошення незалежності України]] на львівській ратуші було піднято [[Прапор України|синьо-жовтий прапор]]) та День Листопадового чину ([[1 листопада]]; в пам'ять про [[Листопадовий чин]], коли в ніч на 1 листопада [[1918]] року у Львові було встановлено [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнську Народну Республіку]]). [[27 липня]] у Львові день жалоби за жертвами [[Скнилівська трагедія|Скнилівської трагедії]].

Львів отримував орден «[[Virtuti Militari|За військову доброчесність»]]<ref>
[http://www.ststanislas.org.ua/about/history/2009/06/29/347.html Включення польських орденів до нагородної системи Російської імперії.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091001112805/http://www.ststanislas.org.ua/about/history/2009/06/29/347.html |date=1 October 2009 }} Міжнародний орден святого Станіслава
</ref>, найвищу військову нагороду [[Польща|Польщі]], та [[Орден Леніна]]<ref>
[http://bse.sci-lib.com/article071865.html Львов (центр Львовской обл.).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081014094225/http://bse.sci-lib.com/article071865.html |date=14 October 2008 }} Большая Советская Энциклопедия (БСЭ) {{ref-ru}}
</ref>, найвищу нагороду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]].

== Географія ==
[[Файл:Lviv City, Ukraine, Sentinel-2 satellite image, 30-AUG-2017.jpg|міні|220пкс|Львів та околиці, знімок супутника [[Європейське космічне агентство|Європейського космічного агентства]] [[Sentinel-2]] (30 серпня 2017 року)]]

=== Розміщення та фізична географія ===
{{Main|Геологія Львова|Природно-заповідний фонд Львова|Парки Львова}}

Львів розміщений у центральній частині [[Львівська область|Львівської області]] між [[Яворівський район|Яворівським]], [[Жовківський район|Жовківським]] та [[Пустомитівський район|Пустомитівським]] районами, у [[Східноєвропейський час|східноєвропейському часовому поясі]] на 24 меридіані; [[Часовий пояс|місцевий час]] відстає від [[Часовий пояс|поясного]] на 24 хвилини. Площа міста в адміністративних межах [[2012]] року становить близько 182 км².

Місто лежить на відстані бл. 70 км<ref>від центру Львова</ref> від кордону з [[Польща|Польщею]], на стику [[Львівське плато|Львівського плато]], горбкуватого [[Розточчя]] і низинної [[Надбужанська котловина|Надбужанської котловини]]. Через нього проходить [[Пагорби Львова|пасмо пагорбів]] [[Головний європейський вододіл|Головного європейського вододілу]], який розмежовує річки Балтійського та Чорноморського басейнів (відповідно річок [[Західний Буг|Західного Бугу]] та [[Дністер|Дністра]]). Середня висота Львова над [[рівень моря|рівнем моря]]&nbsp;— 289 [[метр]]ів. Найвища точка міста&nbsp;— гора [[Замкова гора (Львів)|Високий замок]] (413&nbsp;м над рівнем моря). Історично Львів було збудовано на річці [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтві]] (притока Бугу), але в [[XIX століття|XIX столітті]] її пустили через головний міський колектор (під [[Проспект Шевченка (Львів)|проспектами Шевченка]], [[Проспект Свободи (Львів)|Свободи]] та [[Проспект Чорновола (Львів)|Чорновола]]).

[[Файл:Стрийський парк - алея у верхній частині.jpg|міні|220пкс|Горішня частина [[Стрийський парк|Стрийського парку]] (2009)]]
Львів має понад 20 [[парк]]ів і зелених зон, 2 [[Ботанічний сад|ботанічні сади]] і 16 пам'яток природи. Два парки є пам'ятками садово-паркового мистецтва національного значення, один&nbsp;— місцевого. У міських межах розташований [[регіональний ландшафтний парк «Знесіння»]]&nbsp;— природоохоронна територія площею понад 300&nbsp;[[Гектар|га]], яка має максимально наближену до природних умов екосистему.

У межах міста поширені верхньокрейдові, верхньоміоценові і четвертинні відклади:
* [[Крейдовий період|Верхньокрейдові]] відклади представлені товщею [[маастрихтський ярус|маастрихтських]] світло-коричневих [[мергель|мергелів]], потужністю близько 50&nbsp;м. Ці відклади є регіональним водотривом.
* [[міоцен|Верхньоміоценові]] відклади представлені (знизу догори): миколаївськими пісками і пісковиками, товщею літотамнієвих [[вапняк]]ів із пропластками гіпсів. Ці відклади незгідно залягають на верхньокрейдових і переважно розвинуті на головному вододілі. Потужність верхньоміоценових відкладів сильно змінюється, а у багатьох місцях ці відклади повністю знищені дочетвертинною ерозією.
* Четвертинні відклади представлені переважно дольдовиковим лесом, пісками, травертинами і постльодовиковими болотними суглинками і торфовищами в районі [[Білогорща|Білогорщі]] і долині [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтви]].

У Львові поширені [[чорнозем]]и, [[Елювій|елювіальні]] і торфово-болотні ґрунти.

{{Відстані до великих міст
|обтічний=1
|заголовок=Відстань від Львова до великих міст (автошляхами)
|північний_захід={{Прапорець20|POL}} [[Варшава]] ~ 382 км<br/>{{Прапорець20|POL}} [[Люблін]] ~ 217 км
|північ={{Прапорець20|BLR}} [[Берестя]] ~ 312 км<br/>[[Володимир-Волинський]] ~ 133 км
|північний_схід=[[Рівне]] ~ 211 км<br/>[[Луцьк]] ~ 151 км<br/>[[Київ]] ~ 537 км
|захід={{Прапорець20|POL}} [[Ряшів]] ~ 164 км<br/>{{Прапорець20|POL}} [[Краків]] ~ 327 км
|схід=[[Тернопіль]] ~ 134 км<br/>[[Хмельницький]] ~ 241 км
|центр=Львів
|південний_захід=[[Ужгород]] ~ 269 км<br/>{{Прапорець20|HUN}} [[Дебрецен]] ~ 390 км
|південь=[[Хуст]] ~ 288 км<br/>{{Прапорець20|ROU}} [[Бая-Маре]] ~ 370 км
|південний_схід=[[Івано-Франківськ]] ~ 142 км<br/>[[Чернівці]] ~ 273 км
|}}

=== Клімат ===
[[Файл:Ворота в парк культуры Львов.jpg|міні|праворуч|220пкс|Головний вхід в [[Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького|парк Богдана Хмельницького]] восени (2007)]]
[[Файл:Park Franko in Lviv.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Парк імені Івана Франка (Львів)|Парк імені Івана Франка]] влітку після дощу (2010)]]
Львівський [[клімат]]&nbsp;є [[Континентальний клімат|помірно континентальним]] з м'якою [[зима|зимою]] і теплим [[літо]]м. Середньомісячна [[температура]] повітря становить −4&nbsp;[[Градус Цельсія|°C]] у [[січень|січні]] і +18&nbsp;°C у [[липень|липні]]. Абсолютний максимум температури повітря (+37,0&nbsp;°C) зафіксований у [[серпень|серпні]] [[1921]] року, абсолютний мінімум&nbsp;— (−33,6&nbsp;°C) 10 [[лютий|лютого]] [[1929]] року; максимальна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] (1&nbsp;422 мм) випала [[1893]] року. Загалом за останні 100—120 років температура [[повітря]] у Львові [[Глобальне потепління|має тенденцію до підвищення]]. За цей період середньорічна температура підвищилася принаймні на 1&nbsp;°C<ref>
[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Lviv/ Клімат Львова.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090827165946/http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Lviv/ |date=27 August 2009 }} meteoprog.ua
</ref>. [[Вологість повітря]] в середньому за рік становить 79&nbsp;%. Найчастіше дмуть [[захід]]ні [[вітер|вітри]], найрідше&nbsp;— північно-східні.

Львів характеризується найбільшою кількістю опадів і найнижчими літніми температурами серед усіх обласних центрів України, що спричинено чи не найменшою [[Континентальний клімат|континентальністю]] місцевого клімату з-поміж великих міст України. У середньому за рік випадає 740&nbsp;мм атмосферних опадів: найменше&nbsp;— в січні, найбільше&nbsp;— в [[липень|липні]]. За [[рік]] у місті в середньому 174 дні з опадами<ref>себто, опади присутні 47&nbsp;% днів у році&nbsp;— майже через день</ref>. Через це місто часто називають «приреченим на дощ»<ref>
[http://www.lvivrem.org.ua/24/24.htm Дощ без світла.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091123112052/http://www.lvivrem.org.ua/24/24.htm |date=23 November 2009 }} Львівські ремінісценції
</ref>. Тема львівського дощу є популярною в місцевих [[художник]]ів, [[поет]]ів і [[музикант]]ів. Середня висота снігового покриву становить 7.8 см<ref>
{{Cite web |url=http://rp5.ua/Архів_погоди_у_Львові_%28аеропорт%29 |title=Архів погоди по Львову |accessdate=27 February 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181003014128/http://rp5.ua/Архів_погоди_у_Львові_(аеропорт) |archivedate=3 October 2018 |deadurl=no }}
</ref>

Для всіх пір року характерні різкі перепади [[Атмосферний тиск|атмосферного тиску]], температур і вологості повітря. [[Зима|Зими]] м'які&nbsp;— [[Мороз (температура)|морози]] нижче −20&nbsp;°C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий [[сніг|сніжний]] покрив встановлюється не кожної зими. [[Весна]] прохолодна та [[дощ]]ова, заморозки і снігопади можливі до початку [[травень|травня]]. [[Літо]] прохолодне. Звичайні літні полуденні температури в межах +20-25&nbsp;°C, спека вище +30&nbsp;°C спостерігається рідко. Влітку частими є грозові [[злива|зливи]] і різкі перепади температур при проходженні атмосферних фронтів. При цьому майже щороку спостерігаються ураганні вітри, які призводять до повалення [[дерево|дерев]], обриву ліній електропередач, невеликих руйнувань. Так, у [[2008]] році внаслідок буревію загинуло 4 людей. [[Осінь]] помірно тепла і суха. Тривалість [[Вегетаційний період|вегетаційного періоду]]&nbsp;— 215 днів.

Мікроклімат центральної частини міста, яка розташована в улоговині, характеризується нижчими мінімальними та вищими максимальними температурами. Для підвищених околиць характерні сильні вітри.

{{Клімат міста
|Місто_род=Львова
|Джерело=[http://pogoda.ru.net/climate/33393.htm температура повітря і опади]
| Січ_сер= -3.1            | Січ_сер_опади=40
| Лют_сер= -2.2            | Лют_сер_опади=44
| Бер_сер= 1.9            | Бер_сер_опади=45
| Кві_сер=8.3             | Кві_сер_опади=52
| Тра_сер= 13.8            | Тра_сер_опади=89
| Чер_сер= 16.4            | Чер_сер_опади=89
| Лип_сер= 18.3            | Лип_сер_опади=96
| Сер_сер= 17.7            | Сер_сер_опади=77
| Вер_сер= 13.0            | Вер_сер_опади=67
| Жов_сер= 8.1            | Жов_сер_опади=52
| Лис_сер= 2.6            | Лис_сер_опади=49
| Гру_сер= -1.8            | Гру_сер_опади=48
| Рік_сер= 7.8            | Рік_сер_опади=748
| Січ_сер_мін=-6.1         | Січ_сер_макс=-0.1
| Лют_сер_мін=-5.5         | Лют_сер_макс=1.3
| Бер_сер_мін= -1.7        | Бер_сер_макс=6.3
| Кві_сер_мін=3.6         | Кві_сер_макс=13.6
| Тра_сер_мін= 8.4        | Тра_сер_макс=19.4
| Чер_сер_мін=11.3       | Чер_сер_макс=22.0
| Лип_сер_мін= 13.2        | Лип_сер_макс=23.9
| Сер_сер_мін= 12.5        | Сер_сер_макс=23.5
| Вер_сер_мін= 8.4        | Вер_сер_макс=18.3	
| Жов_сер_мін= 4.1        | Жов_сер_макс=12.9
| Лис_сер_мін= -0.3        | Лис_сер_макс=6.0
| Гру_сер_мін=-4.6         | Гру_сер_макс=0.9
| Рік_сер_мін=3.6         | Рік_сер_макс=12.3
| Січ_а_мін=-28.5          | Січ_а_макс=13.8
| Лют_а_мін=-29.5          | Лют_а_макс=17.7
| Бер_а_мін=-24.8          | Бер_а_макс=22.4
| Кві_а_мін=-12.1          | Кві_а_макс=28.9
| Тра_а_мін=-5.0          | Тра_а_макс=32.2
| Чер_а_мін=0.5          | Чер_а_макс=33.4
| Лип_а_мін=4.5          | Лип_а_макс=36.3
| Сер_а_мін=2.6          | Сер_а_макс=35.6
| Вер_а_мін=-3.0          | Вер_а_макс=34.5
| Жов_а_мін=-13.2          | Жов_а_макс=25.6
| Лис_а_мін=-17.6          | Лис_а_макс=21.6
| Гру_а_мін=-25.6          | Гру_а_макс=16.5
| Рік_а_мін=-29.5          | Рік_а_макс=36.3
|}}

=== Стан довкілля ===
З [[1990-ті|90-х]] років [[XX століття]], відколи у Львові спостерігається економічний спад, екологічна ситуація у місті покращилася<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2009/12/23/209857 Екологічна ситуація у Львові може погіршуватися,&nbsp;— експерт.] zik (Західна інформаційна корпорація)</ref>. За цей період закрито низку великих промислових підприємств, унаслідок чого зменшилися і промислові викиди. Водночас низка природних чинників зумовлює тенденції до підвищення [[забруднення повітря]], зокрема, у [[Історичний центр Львова|центральній частині Львова]]. У цій частині міста рельєф знижується і тому тут погана циркуляція повітря, це призводить до великої концентрації [[Діоксид вуглецю|вуглекислого газу]], оксидів [[азот]]у і [[Сірка|сірки]], цьому сприяє ще й інтенсивний автомобільний рух через історичний центр міста. Тому у безвітряну погоду в центрі Львова можливе утворення [[смог]]у. Загалом викиди автотранспорту до атмосфери становлять понад 50&nbsp;% усіх викидів міста, близько 30&nbsp;% припадає на [[Теплова електростанція|теплоенергетику]]<ref name="екологія-статистика">
[http://file.menr.gov.ua/publ/regobl02/dpsir/Lvov_2003/atmosf.htm Екологічна ситуація в Львівській області.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080507214127/http://file.menr.gov.ua/publ/regobl02/dpsir/Lvov_2003/atmosf.htm |date=7 May 2008 }} Офіційний сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища
</ref>.

Згідно з моніторингом Державного управління охорони навколишнього природного середовища, у Львові розміщені два підприємства, які фігурують у рейтингу основних забруднювачів Львівської області&nbsp;— ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» та ЛКП «[[Львівводоканал]]»<ref>
[http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=3466 Пілотний проект «Екологічний рейтинг підприємств&nbsp;— основних забруднювачів Львівщини».]{{Недоступне посилання|date=February 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Офіційний сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища
</ref>. У [[2001]] році викиди шкідливих речовин до атмосфери стаціонарними джерелами забруднення становили 16,6&nbsp;кг на 1&nbsp;км². У Львові вироблялося 20&nbsp;% забруднювальних речових [[Львівська область|області]]<ref name="екологія-статистика"/>. Водночас, порівняно з іншими великими [[Міста України|містами України]], Львів в екологічному аспекті є відносно чистим містом<ref>
[http://eco-ua.org/index.php?d_id=&item=&sub=105 Екологічна ситуація в області.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110726012948/http://eco-ua.org/index.php?d_id=&item=&sub=105 |date=26 July 2011 }} Комітет екологічного порятунку [[Україна|України]]
</ref>.

== Історія ==
{{Main|Історія Львова|Хронологія Львова|Середньовічний Львів}}
[[Файл:Lev Danylovich of Halych.PNG|праворуч|220пкс|міні|Король [[Лев I Данилович]] на тлі Львова. Портрет [[XVII століття]]]]
Археологічні розкопки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще у [[V століття|V столітті]]<ref>{{книга |автор = |частина = Передмова|заголовок = Історія Львова. У трьох томах|оригінал = |посилання = |відповідальний = Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2006|том = 1|сторінки = 7|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-59-4|тираж = }}</ref>. Наприкінці [[X століття]] ці землі ввійшли до складу [[Київська Русь|Русі]], зокрема удільних [[Галицьке князівство|Галицького]], а з [[1199]] року&nbsp;— [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського]] князівств.

Засновником міста традиційно вважають [[Данило Галицький|короля Данила]], який назвав укріплене поселення на честь свого сина [[Лев Данилович|Лева]]{{sfn|История городов и сёл Украины|1978|с=88}}{{sfn|Козицький, Підкова|2007|с=94, 483}}{{sfn|Лозинський Р.|2005|с=5}}{{sfn|Історія українського війська|1992|с=70}}, хоча жодне джерело не дає підстав для такого твердження. [[Войтович Леонтій Вікторович|Л. Войтович]] на основі білорусько-литовських літописів і авторів XVI—XVIII&nbsp;ст. стверджує, що місто заклав [[Лев Данилович]]. Місто розташувалося на межі належних Левові Перемишльського та Белзького князівств<ref>
Войтович Л. [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/78905/9-Voytovich.pdf Лев Данилович: «князь думен и хоробор на рати» чи «безчесний князь»?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160921220228/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/78905/9-Voytovich.pdf|date=21 September 2016}} // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр.&nbsp;— К. : Інститут історії України НАН України, 2013.&nbsp;— Вип. 12—13.&nbsp;— С. 148—189.
</ref>. [[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ярослав Ісаєвич]] припускає, що Данило Романович здійснював загальне керівництво будівництвом, а Лев Данилович керував роботами безпосередньо на місці<ref>''Ісаєвич Я.'' Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси.&nbsp;— Львів, 1996.&nbsp;— С. 16—18.</ref>{{sfn|Козицький А. (1)|2008|с=15}}. Л. Войтович зазначає, що Лев уже 1245&nbsp;р. в [[Битва під Ярославом|битві під Ярославом]] командував окремим полком, отже, мав власний [[уділ]], у якому міг закладати міста й без дозволу батька<ref>
''Войтович Л.'' [http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2822/1/22-97_Войтович_Л.pdf Король Данило Романович: політик і полководець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160825215947/http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2822/1/22-97_%d0%92%d0%be%d0%b9%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87_%d0%9b.pdf |date=25 August 2016 }} // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі.&nbsp;— Львів, 2008.&nbsp;— С. 22–97.
</ref>. В «[[Енциклопедія українознавства|Енциклопедії українознавства»]] час заснування датують кінцем 1240-х або початком 1250-х.<ref>Львів…&nbsp;— С. 1405.</ref> Краєзнавець [[Мечислав Орлович]] припускав, що місто засноване через цілковиту руйнацію княжого [[Галич]]а монголо-татарами [[1240]] року<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]]''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 14.</ref>, хоча Галич було зруйновано [[1241]] року<ref>''Баран В.'' Галич давній // {{ЕІУ|2|335}}</ref>.

Перша письмова згадка про Львів міститься у [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинському літописі]] і датується [[1256]] роком, від якого і ведеться міське літочислення. Руський Львів складався з дитинця ([[Високий замок|Високого замку]]), королівської резиденції ([[Низький замок|Низького замку]]) та укріпленого [[Поділ (частина міста)|подолу]] в районі сучасної [[Площа Старий Ринок|площі Старий Ринок]].

[[1272]] року син короля [[Лев Данилович|Лев I Данилович]], який сприяв розвитку міста (зокрема, визначив для новоприбулих три дільниці: на сході&nbsp;— руську, на півночі&nbsp;— для вірмен для татар, на півдні&nbsp;— для юдеїв<ref>''Baliński М., Lipiński T.'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/5/#item Lwów // Starożytna Polska] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190227131331/https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/5/#item#item |date=27 February 2019 }}…&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— S. 551.</ref>) переніс столицю Галицько-Волинської держави з [[Холм]]а до Львова. Тут також, ймовірно, перебував фактичний осідок [[Митрополит Галицький|митрополитів Галицьких]], настоятелів окремої [[Галицька митрополія (1302-1401)|митрополії]] [[Константинопольська православна церква|Константинопольського патріархату]], що існувала з перервами від [[1303]] до [[1401]] року.

Після смерті галицько-волинського князя [[Юрій II Болеслав|Юрія II Болеслава]] [[1340]] року волинські бояри проголосили правителем [[Любарт-Дмитро|Дмитра-Любарта Гедиміновича]]. Того ж року король Польщі [[Казимир III Великий|Казимир ІІІ]] напав на Львівську і [[Перемишльська земля|Перемишльську землі]]; між ним і Любартом почалася «[[Війна за галицько-волинську спадщину]]». У цих умовах місцеві бояри під проводом [[Дмитро Дедько|Дмитра Дедька]] взяли владу до своїх рук, спершу визнаючи зверхність [[Королівство Польське (1025–1385)|Королівства Польського]], а з [[1341]] року&nbsp;— сюзеренітет [[Любарт-Дмитро|Дмитра-Любарта Гедиміновича]]. [[1349]] року, після смерті Дмитра Дедька, Казимир ІІІ удруге захопив Львів і спробував приєднати (за іншими даними приєднав) [[Галичина|Галичину]] до Польщі на [[автономія|автономних]] правах.

1356 року король Казимир ІІІ здійснив повторну локацію міста, перемістивши новий центр на південь від первісного, княжого граду<ref>
''Мицько І.'' [https://zbruc.eu/node/61196 Монастирський храм // Загадка імені художника Гайля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171009194646/https://zbruc.eu/node/61196 |date=9 October 2017 }} / Zbruč
</ref>. Поруч із руським подолом запрошені королем будівничі за [[німеччина|німецькими]] зразками звели нове [[готика|готичне]] місто-фортецю, поділене на квартали, з [[Площа Ринок (Львів)|Ринком]] посередині. Більшість його населення становили [[німці]]; [[українці|українці-русини]] жили переважно в передмістях. Існували самоврядні [[вірмени|вірменська]] і [[євреї|єврейська]] громади. [[1356]] року король Казимир ІІІ надав Львову [[маґдебурзьке право|«маґдебурзьке» право самоврядування]].

[[1370]] року, за договором між Казимиром ІІІ і угорським королем [[Людовик Угорський|Людовиком]], Галичина перейшла під владу угорського монарха, який хотів включити її до складу [[Угорське королівство|Королівства Угорського]], зустрівши опір польських можновладців. [[1387]] року донька Людовика, польська королева [[Ядвіґа Анжуйська]], після військового походу захопила ці землі для Польщі.

[[1379]] року Львів, що лежав на важливому відтинку [[Великий шовковий шлях|Великого шовкового шляху]] з [[Крим]]у до [[Німеччина|Німеччини]], отримав «абсолютне<ref name="ЕУ08">Львів…&nbsp;— С. 1408.</ref> [[право складу]]». Воно передбачало, що всі купці, які везли товари через місто, були зобов'язані впродовж двох тижнів виставляти свій крам на продаж у Львові, а вже потім могли їхати далі. Місто стало важливим [[ремесло|ремісничим]] і [[торгівля|торговельним]] центром. Відомими були ярмарки на день [[Свята Агнеса|св. Аґнеси]] (21 січня) та [[Свята Маргарита Угорська|св. Маргарити]] (13 липня), пізніше святоюрські<ref name="ЕУ08"/>.

[[1434]] року автономія Галичини як [[Галицько-Волинське князівство|Королівства Руського]] була скасована, а на більшості його земель утворено [[Руське воєводство]] з центром у Львові. У [[XV століття|XV&nbsp;ст.]]<ref>у другій половині; ''Осіпян О.'' Запрошення вірмен до Львова Галицькими князями Данилом та Левом Даниловичем у «Topografia civitas Leopolitanae» Іоганна Алембека: особливості ренесансного історієписання // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— №&nbsp;6 (507) (лист.—груд.).&nbsp;— С. 149.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref> Львів був Лемберґом: місто мало «німецьке обличчя», німецькою мовою «ґмінна рада» видавала ухвали, велися дискусії, виголошували промови в костелах. [[Полонізація]] міста почалася за правління двох останніх [[Ягеллони|Ягеллонів]]<ref>''Orłowicz M.'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 18.</ref>.

[[Файл:Lwow 1.jpg|міні|ліворуч|300пкс|[[Панорама Гогенберга]] [[1618]] року]]

Через посилення експансії [[Османська імперія|Османської імперії]] до Європи обсяги торгівлі через Львів значно зменшилися, що спричиняло збідніння міста. Падіння Константинополя сприяло появі в місті багатьох греків<ref>''Kiryk F.'' Odrowąż Andrzej // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk, 1978.&nbsp;— T. ХХІІІ/3, zeszyt 98.&nbsp;— S. 542. {{ref-pl}}</ref>. Великим ударом стала пожежа [[1527]] року, найстрашніша в історії міста, коли готичний Львів вигорів дотла. Для відбудови були запрошені архітектори з [[Північна Італія|Північної Італії]], які застосовували [[Відродження|ренесансний]] стиль. Торговельні шляхи занепали, тому відновлення економіки міста було пов'язане з розвитком місцевого виробництва. Основними продуктами експорту стали [[Риби|риба]], [[віск]] та хутро, зокрема, [[Соболь|соболі]].

У другій половині [[XVI століття]] у Львові починають діяти [[Львівське Успенське братство|Успенське православне братство]] та [[Львівська братська школа|школа при ньому]], тут веде свою діяльність першодрукар [[Іван Федоров]]ич. Станом на [[1630]] рік у місті проживало 25—30 тисяч мешканців, що робило його найбільшим містом на території сучасної [[Україна|України]].

1578 року в урочистій обстановці [[Стефан Баторій]] підписав документ, яким створювалося [[Реєстрове козацтво|козацьке реєстрове військо]]. З козацької сторони свою вірність засвідчила делегація старшини на чолі з Андрієм Лиханським. Фактично узаконювався новий юридичний стан&nbsp;— козацтво, що мало важливе значення в тогочасному суспільстві<ref>''[[Леп'явко Сергій Анатолійович|Лепявко С]].'' Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій.&nbsp;— К. : Варта, 1994.&nbsp;— С. 28.&nbsp;— ISBN 5-203-01639-9.</ref>.

У [[1661]] році львівська [[Львівська єзуїтська колегія|Колегія єзуїтів]] отримала статус [[Львівський національний університет імені Івана Франка|університету]].

Однак, починаючи зі середини XVII століття місто переживає спустошливі війни. У [[1648]]&nbsp;— українське козацьке військо [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] обложило Львів, козаки [[Максим Кривоніс|Максима Кривоноса]] штурмом взяли [[Замкова гора (Львів)|Високий Замок]], уперше за всю його історію. У [[1704]] році шведські війська під керівництвом короля [[Карл XII|Карла XII]] під час [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]] [[Штурм Львова|здобули укріплений центр міста]] (також уперше в його історії) і пограбували його. Після цього Львів почав хилитися до занепаду.

[[Файл:Проспект Свободи старий.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Проспект Свободи (Львів)|Проспект Свободи]] на початку [[20 століття]]]]
[[Файл:Початок проспекту Шевченка (Львів).jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Готель «Жорж»]] і початок [[Проспект Шевченка (Львів)|проспекту Шевченка]] на початку [[20 століття]]]]
У [[1772]] році, внаслідок [[Поділи Речі Посполитої|Третього поділу Речі Посполитої]], Львів відійшов до складу [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]], ставши столицею коронної провінції&nbsp;— [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Лодомерії]]. Австрійська влада впорядкувала міське господарство, у [[1777]]–[[1820]] роках було знесено міські мури, споруджувалися нові квартали у стилі [[класицизм]]у. Під час австрійського панування в місті активно розвивалася наука і культура: було збудовано два великі театри, реорганізовано [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Університет]] і відкрито [[Національний університет «Львівська політехніка»|Політехніку]], організовано видавничу справу, запроваджено вуличне освітлення, громадський транспорт, залізничне сполучення. У цей період у Львові було винайдено [[гас]] і [[гасова лампа|гасову лампу]], запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший в Європі залізобетонний міст.

Під час революції [[Революції 1848—1849 років|«Весни народів»]] ув Європі в [[1848]] році повстала [[Польська Національна гвардія (1848)|польська патріотична верхівка]]. Руське населення також створило власні репрезентативні структури. Урешті, Відень був змушений піти на поступки і надати автономію Королівству Галичини і Лодомерії. З цим починається новий розквіт міста. Львів став центром українського та польського національних визвольних рухів, адже закони в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]] були демократичнішими, ніж у [[Російська імперія|Росії]] чи [[Німецька імперія|Пруссії]], у складі яких перебували решта польських та українських земель.

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у [[1914]]–[[1915]] роках Львів був окупований [[Російська імперія|Російською імперією]]. Тут перебував адміністративний центр [[Галицько-Буковинське генерал-губернаторство|Галицько-Буковинського генерал-губернаторства]].

10 лютого 1918&nbsp;р. в місті пройшла велика українська маніфестація на площі Ринок на честь укладення [[Берестейський мир|Берестейського мирного договору]] з УНР; з балкону «Просвіти» учасників привітав [[Левицький Костянтин Антонович|Кость Левицький]], лунало «Вже воскресла Україна…». 12 лютого 1918&nbsp;р. в залі «Української бесіди» відбулося зібрання української громадськості, де обговорили ставлення українців Львова до миру з УНР, схвалили: укладення миру між УНР та сусідами; повернення Холмщини, Підляшшя до Української держави; текст телеграми [[Українська Центральна Рада|УЦР]], Українській Раді Народних Міністрів, Українській Мировій Делегації. Радість українців Львова занепокоїла шовіністів-поляків (професорів, доцентів університету та інших), 14 лютого було підступно побито дружину [[четар]]я [[Українські січові стрільці|УСС]] [[Новаківська Стефанія|Стефанію Новаківську]]<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів&nbsp;: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 21—23.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9.</ref>. 3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду [[Українська Народна Республіка|УНР]], на якому були присутні близько 60 000 осіб.<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 23.</ref>

У ніч на [[1 листопада]] [[1918]] року у місті відбулося взяття українцями влади&nbsp;— ([[Листопадовий чин]]), унаслідок чого 13 листопада 1918 року була офіційно проголошена [[Західноукраїнська Народна Республіка]] зі столицею у Львові.

Переважання в місті польського населення та бажання поляків-шовіністів відновити кордони [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] спричинило [[Польсько-українська війна (1918—1919)|Польсько-українську війну]], яка завершилася окупацією Галичини і приєднанням до [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]]. Львів став адміністративним центром [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]].

Львів у складі міжвоєнної [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]] був великим культурним та науковим центром. Місто поповнилося новими районами ([[Левандівка]], [[Новий Львів]], [[Персенківка]], Нове Знесення та ін)<ref>
[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19300350286 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161023061434/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19300350286 |date=23 October 2016 }} {{ref-pl}}
</ref>. У Львові витворилася автохтонна міська вулична культура ([[Львівські батяри|батяри]], львівський шансон), з того часу з'явилася традиція називати Львів «маленьким Парижем». Більшість населення становили [[поляки]] (понад 50&nbsp;%); частка [[євреї]]в становила близько 30&nbsp;%, [[українці]]в&nbsp;— близько 15&nbsp;% населення міста. Проти українців, як і по всій Галичині, проводилася дискримінаційна політика [[Пацифікація у Галичині (1930)|пацифікації]], що породила спротив населення<ref>
''Святослав Липовецький.'' [http://tyzhden.ua/Publication/3666 Народжені в помсті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110522143606/http://tyzhden.ua/Publication/3666 |date=22 May 2011 }} // Український тиждень.&nbsp;— №&nbsp;23 (84).
</ref> і виникнення українських радикальних партій, зокрема [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]] під проводом [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]]. У цей період Львів стає центром українського визвольного руху і втримує цей статус до 1990-х років.

[[Файл:Танго смерті.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Оркестра [[Янівський концентраційний табір|ЯКТ]] (1943). Фотографія використовувалася для ілюстрації доказів [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзького процесу]].]]
У [[1939]] році згідно з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова&nbsp;—&nbsp;Ріббентропа]] Львів і Галичина були окуповані [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]] і ввійшли до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української Радянської Соціалістичної Республіки]]. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні [[1941]] року Львів був окупований нацистською Німеччиною і став центром [[Дистрикт Галичина|дистрикту Галичина]] в складі [[Генерал-губернаторство (Третій Рейх)|генерал-губернаторства]], що було організоване на території колишньої Польщі. Українські націоналісти проголосили [[30 червня]] [[1941]] року на площі Ринок у Львові [[Акт відновлення Української Держави|Акт відновлення Української держави]], проте німецька адміністрація розпочала проти них терор. Німці винищували також польську ([[Убивство львівських професорів]]) інтелігенцію, а внаслідок [[Голокост в Україні|Голокосту]] загинуло майже все єврейське населення Галичини. У [[1942]] українські націоналісти створили [[Українська повстанська армія|Українську Повстанську армію]], яка почала військові дії проти німців. Від листопада [[1943]] року нею командував [[Шухевич Роман Осипович|Роман Шухевич]]. Улітку [[1944]] року [[Українська повстанська армія|УПА]] та [[Армія Крайова]] намагалися взяти місто під свій контроль, зокрема, на ратуші висів прапор Польщі,<ref>
{{Cite web |url=http://archive.wz.lviv.ua/articles/96208 |title=Спершу над Ратушею замайорів не радянський, а польський прапор… |accessdate=15 May 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150518103818/http://archive.wz.lviv.ua/articles/96208 |archivedate=18 травень 2015 |deadurl=yes }}
</ref> однак, [[27 липня]] [[1944]] року Львів зайняла [[Червона армія|Червона Армія]].

Унаслідок [[Друга світова війна|війни]] Львів упродовж [[1946]] року покинуло більшість поляків, що населяли місто. Відбувся так званий [[Операція «Вісла»|обмін населенням із Польщею]]. На їхнє місце прибули переселенці з Росії, російськомовні євреї і українці зі Сходу. Проти УПА велася нещадна війна, що супроводжувалася жорстокими репресіями проти місцевого українського населення. [[5 березня]] [[1950]] року Роман Шухевич загинув на конспіративній квартирі в околицях Львова у [[Білогорща|Білогорщі]].

{{double image|right|Coin of Ukraine Lviv A.jpg|160|Coin of Ukraine Lviv R.jpg|160|[[750 років м. Львів (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 750—річчю міста]]}}

Радянська влада індустріалізувала Львів, звівши ряд промислових гігантів у місті. Сюди в [[1950-ті|1950-х]] і особливо у [[1960-ті|1960-х]] роках масово переселяються українці з навколишніх сіл. Було збудовано великі спальні райони, як-от [[Сихів]], [[Рясне (Львів)|Рясне]], [[Збоїща]], на вулицях [[Вулиця Любінська|Любінській]], [[Вулиця Наукова (Львів)|Науковій]], ін. У Львові вкотре змінилося населення. Тепер він став найбільшим україномовним містом (близько 80&nbsp;% мешканців) і центром національно-визвольного руху<ref>
[http://www.zaxid.net/article/16172/ Левова доля.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100110222405/http://www.zaxid.net/article/16172/ |date=10 January 2010 }} Юрій Андрухович. zaxid.net
</ref>, який привів до проголошення незалежності України [[24 серпня]] [[1991]] року. Тепер Львів залишається великим регіональним центром. Хоча місто поступово втрачає значення промислового центра, тут залишився великий освітній потенціал, розвивається сфера послуг, зокрема, туризм. У 2006 році місто відсвяткувало своє 750-річчя. У 2012 Львів був одним із приймальних міст [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Чемпіонату Європи з футболу]], у майбутньому місто планує подавати свою кандидатуру на проведення [[Зимові Олімпійські ігри|Зимових Олімпійських ігор]]<ref>
[http://www.epochtimes.com.ua/sport/other/lviv-zayavka-olimpiyski-igri-2026-116111.html Львів переніс заявку на Олімпійські ігри на 2026 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140713164434/http://www.epochtimes.com.ua/sport/other/lviv-zayavka-olimpiyski-igri-2026-116111.html |date=13 July 2014 }} ''epochtimes.com.ua'', 01.07.2014
</ref>.

У [[Листопад 2013|листопаді 2013]]&nbsp;— [[Лютий 2014|лютому 2014]] львів'яни брали активну участь в [[Євромайдан]]і. [[1 грудня]] [[2013]] року на майдані перед [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Львів)|пам'ятником Тарасові Шевченку]]&nbsp;— традиційному місці проведення міських мітингів&nbsp;— у вічі взяло участь понад 50 тисяч осіб. Львів збирав другі за чисельністю мітинги серед усіх міст України (після Києва)<ref name="lvivdec1">
{{cite news|title=#Євромайдан Львів встановив кількісний рекорд|url=http://lvivexpres.com/news/2013/12/01/55102-yevromaydan-lviv-vstanovyv-kilkisnyy-rekord|newspaper=Lviv Expres|date=1 December 2013|accessdate=1 April 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131203011742/http://lvivexpres.com/news/2013/12/01/55102-yevromaydan-lviv-vstanovyv-kilkisnyy-rekord|archivedate=3 December 2013|deadurl=yes}}
</ref>.

== Адміністрація ==
[[Файл:AndriiSadovyi.JPG|міні|200пкс|Міський голова Львова [[Садовий Андрій Іванович|Андрій Садовий]]]]

=== Адміністративний поділ ===
{{Main|Адміністративний поділ Львова}}
Адміністративно Львів поділяється на 6 районів: центральна частина належить до [[Галицький район (Львів)|Галицького району]], західна&nbsp;— до [[Залізничний район (Львів)|Залізничного]], північна&nbsp;— до [[Шевченківський район (Львів)|Шевченківського]], східна&nbsp;— до [[Личаківський район|Личаківського]], південно-східна&nbsp;— до [[Сихівський район|Сихівського]], а південна&nbsp;— до [[Франківський район|Франківського]]. Разом з цим, у вжитку збереглися давні назви частин міста та сільських місцевостей, які увійшли з часом до складу міста, як-то [[Левандівка]], [[Білогорща]], [[Збоїща]], [[Рясне (Львів)|Рясне]], [[Майорівка (Львів)|Майорівка]], [[Вулька (Львів)|Вулька]], [[Новий Львів]], [[Снопків]], [[Боднарівка (місцевість)|Боднарівка]], [[Пирогівка (Львів)|Пирогівка]], [[Козельники]], [[Сихів]] та інші. Деякі з них відображені сьогодні у назвах [[Вулиці Львова|вулиць]].

У підпорядкуванні Львівської міської ради також перебувають [[місто]] [[Винники]] і [[Селище міського типу|селища міського типу]] [[Брюховичі]] та [[Рудне]].

=== Устрій ===
{{Main|Львівська міська рада|Очільники Львова}}

До складу [[Львівська міська рада|Львівської міської ради]] входять 90 депутатів, що обираються громадою міста терміном на 5 років<ref>
[http://old.lvivrada.gov.ua/miskarada/pro-radu Про міську раду.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160328203120/http://old.lvivrada.gov.ua/miskarada/pro-radu |date=28 March 2016 }} Інформаційний портал депутатів Львівської міської ради
</ref>. З [[2015]] року у Львівській міській раді представлені 7 політичних сил: [[Об'єднання «Самопоміч»|«Об'єднання „Самопоміч“»]] (24 депутати), [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»]] (10 депутатів), [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]] (8 депутатів), «[[Громадянська позиція]]» (7 депутатів), [[Громадський рух «Народний контроль»]] (6 депутатів), «[[УКРОП (політична партія)|УКРОП»]] (5 депутатів) та «[[Українська Галицька партія]]» (4 депутати)<ref>
[http://portal.lviv.ua/news/2015/11/02/rezultati-viboriv-do-lvivskoyi-miskoyi-radi-povniy-spisok Результати виборів до Львівської міської ради. Повний список] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160503014141/http://portal.lviv.ua/news/2015/11/02/rezultati-viboriv-do-lvivskoyi-miskoyi-radi-povniy-spisok |date=3 May 2016 }} ''portal.lviv.ua'', 2 листопада 2015
</ref>.

[[Виконавча влада|Виконавчу владу]] очолює [[Міські голови Львова|міський голова (мер)]] та Виконавчий комітет (Виконком), який складається з 6 членів. Йому підпорядковані 6 департаментів, кожен з яких відповідає за певну сферу міського життя: містобудування, економічну політику, фінансову політику, гуманітарну політику, житлове господарство та інфраструктуру, а також департамент розвитку. Сьомий департамент, «Адміністрація міського голови», забезпечує координацію дій виконавчої влади у місті. У кожному адміністративному районі органом виконавчої влади є районна адміністрація<ref>
[http://city-adm.lviv.ua/lmr/ Структура ЛМР.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921175246/http://city-adm.lviv.ua/lmr/ |date=21 September 2013 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref>.

Мером Львова нині є [[Садовий Андрій Іванович|Андрій Садовий]].

Єдиного загальноміського органу [[Судова влада|судової влади]] у Львові немає, натомість існує 6 районних судів, юрисдикції яких розповсюджуються на відповідні адміністративні райони міста. Місто поділене на 56<ref>[http://daily.lviv.ua/index.php?newsid=4385 Депутати ознайомилися з роботою дільничних пунктів міліції.] Щоденний Львів</ref> міліцейських дільниць, які підпорядковуються Львівському міському управлінню УМВС України у Львівській області. У Львові діють слідчий ізолятор №&nbsp;18 та дві виправні колонії&nbsp;— №&nbsp;30 і №&nbsp;48<ref>
[https://web.archive.org/web/20071227232058/http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=E6F698D8E007CB99CD71D53E886EBA01?art_id=48657&cat_id=45510 Органи і установи виконання покарань у Львівській області.] Державний департамент України з виконання покарань
</ref>.

== Населення ==
{{main|Населення Львова}}
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
<center><timeline>
Colors=
  id:lightgrey value:gray(0.9)
  id:darkgrey  value:gray(0.7)
  id:canvas value:rgb(1,1,1)
  id:barra value:rgb(0.6,0.7,0.8)
ImageSize = width:auto height:220 barincrement:15
PlotArea = left:40 bottom:50 top:20 right:20
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:850
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
BackgroundColors = canvas:canvas
ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:100 start:0
ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:25 start:0
BarData=
  bar:1900 text:1900
  bar:1905
  bar:1910 text:1910
  bar:1915 
  bar:1920 text:1920
  bar:1925 
  bar:1930 text:1930
  bar:1935 
  bar:1940 text:1940
  bar:1944 
  bar:1950 text:1950
  bar:1955 
  bar:1960 text:1960
  bar:1965 
  bar:1970 text:1970
  bar:1975 
  bar:1980 text:1980
  bar:1985 
  bar:1990 text:1990
  bar:1995 
  bar:2000 text:2000
  bar:2005 
  bar:2010 text:2010
PlotData=
  color:barra width:5 align:left
  bar:1900 from:0 till:151
  bar:1905 from:0 till:163
  bar:1910 from:0 till:206
  bar:1915 from:0 till:212
  bar:1920 from:0 till:209
  bar:1925 from:0 till:227
  bar:1930 from:0 till:242
  bar:1935 from:0 till:316
  bar:1940 from:0 till:397
  bar:1944 from:0 till:149
  bar:1950 from:0 till:379
  bar:1955 from:0 till:378
  bar:1960 from:0 till:421
  bar:1965 from:0 till:496
  bar:1970 from:0 till:575
  bar:1975 from:0 till:617
  bar:1980 from:0 till:700
  bar:1985 from:0 till:767
  bar:1990 from:0 till:823
  bar:1995 from:0 till:831
  bar:2000 from:0 till:811
  bar:2005 from:0 till:752
  bar:2010 from:0 till:761
TextData=
  fontsize:S pos:(30,30)
  text:Динаміка зміни кількості населення Львова від початку 20 століття
</timeline></center>
</div>
Станом на [[1 січня]] [[2016]] року населення Львова становило {{Formatnum:728350}} містян<ref name="свіже населення"/>. Населення Львова станом на 1 червня 2016 року становило 756,9 тис. осіб.<ref>
[http://galinfo.com.ua/news/lvivyan_stalo_menshe_na_pivtory_tysyachi_234510.html Львів'ян стало менше на півтори тисячі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160722133253/http://galinfo.com.ua/news/lvivyan_stalo_menshe_na_pivtory_tysyachi_234510.html |date=22 July 2016 }} galinfo.com.ua 21.07.2016
</ref> Під час [[Перепис населення України (2001)|останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році]], населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у [[1989]] році,&nbsp;— 815 тисяч.

За даними обласного управління статистики 51,8&nbsp;% населення складають [[жінка|жінки]], 48,2&nbsp;%&nbsp;— [[чоловік]]и. Згідно з дослідженням Інституту розвитку міста, проведеним із червня по грудень 2011 року, 56&nbsp;% львів'ян&nbsp;— віряни [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], 23&nbsp;%&nbsp;— віряни [[Українська православна церква Київського патріархату (1992–2018)|УПЦ КП]], 4&nbsp;%&nbsp;— віряни [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|УАПЦ]], 2&nbsp;%&nbsp;— вірні [[УПЦ (МП)]], ще 6&nbsp;%&nbsp;— послідовники інших християнських конфесій<ref name="дослідження інституту розвитку міста">
{{Cite web |url=http://city-adm.lviv.ua/portal-news/society/social-sphere/18429-institut-mista-pidgotuvav-socialnij-portret-lvivanina |title=Соціальний портрет львів'янина |accessdate=20 September 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130921054912/http://city-adm.lviv.ua/portal-news/society/social-sphere/18429-institut-mista-pidgotuvav-socialnij-portret-lvivanina |archivedate=21 September 2013 |deadurl=no }}
</ref>.

Згідно з цим же дослідженням, 51&nbsp;% львів'ян мають [[вища освіта|вищу освіту]], 25&nbsp;%&nbsp;— лише середню спеціальну освіту, 10&nbsp;% мають лише [[середня освіта|середню освіту]]<ref name="дослідження інституту розвитку міста"/>. У 2000 році [[Українська мова|українською мовою]] в приватному спілкуванні послуговувались 79&nbsp;% львів'ян, 20&nbsp;%&nbsp;— [[Російська мова|російською]]<ref>
[http://www.ji.lviv.ua/n23texts/sadovyj.htm Населення Львова в дзеркалі опитування громадської думки (грудень 2000 року).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090816124100/http://www.ji.lviv.ua/n23texts/sadovyj.htm |date=16 August 2009 }} Часопис Ї
</ref>.

Найбільшу популярність серед львів'ян мають праві й, подекуди, центристські сили. Натомість, ліві політичні партії не здобувають понад 10&nbsp;% підтримки, однак це більше, ніж в інших виборчих округах [[Львівська область|Львівської області]]. На [[Парламентські вибори в Україні 2007|парламентських виборах у 2007 році]] громадяни міста, що взяли участь у голосуванні, підтримали<ref name="4 перших">подано кандидатів, які здобули підтримку у жителів Львова, більшу за 3&nbsp;%</ref> [[Блок Юлії Тимошенко]] (44&nbsp;%), [[Наша Україна — Народна самооборона|Блок «Наша Україна&nbsp;— Народна самооборона»]] (34&nbsp;%), [[Партія Регіонів|Партію регіонів]] (8&nbsp;%) і [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]] (8&nbsp;%)<ref>[http://www.cvk.gov.ua/vnd2007/W6P304-PT001F01=600&pf7331=112.htm Відомості про підрахунок голосів виборців в межах територіального виборчого округу №&nbsp;112.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України</ref><ref>[http://www.cvk.gov.ua/vnd2007/W6P304-PT001F01=600&pf7331=113.htm Відомості про підрахунок голосів виборців в межах територіального виборчого округу №&nbsp;113.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України</ref>. На [[Вибори Президента України 2010|президентських виборах у 2010 році]] у першому турі найбільшу підтримку виборців здобули [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] (31&nbsp;%), [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]] (26&nbsp;%), [[Яценюк Арсеній Петрович|Арсеній Яценюк]] (11&nbsp;%), [[Янукович Віктор Федорович|Віктор Янукович]] (9&nbsp;%) та [[Сергій Тігіпко]] (8&nbsp;%)<ref>
[https://web.archive.org/web/20100125205256/http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=700pt005f01=117.html Результати голосування по територіальному виборчому округу №&nbsp;117.] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
</ref><ref>
[https://web.archive.org/web/20100125205304/http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=700pt005f01=118.html Результати голосування по територіальному виборчому округу №&nbsp;118.] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
</ref><ref>
[https://web.archive.org/web/20100125200448/http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=700pt005f01=119.html Результати голосування по територіальному виборчому округу №&nbsp;119.] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
</ref><ref>
[https://web.archive.org/web/20100125200658/http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=700pt005f01=120.html Результати голосування по територіальному виборчому округу №&nbsp;120.] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
</ref>; у другому турі 77&nbsp;% громадян, які прийшли на дільниці, проголосували за Юлію Тимошенко, 15&nbsp;%&nbsp;— за Віктора Януковича і 7&nbsp;% не підтримали жодного кандидата<ref>
[http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=701pt005f01=117.html Результати голосування по територіальному виборчому округу №&nbsp;117.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100213012221/http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=701pt005f01=117.html |date=13 February 2010 }} Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
</ref><ref>
[http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=701pt005f01=118.html Результати голосування по територіальному виборчому округу №&nbsp;118.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100213013708/http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=701pt005f01=118.html |date=13 February 2010 }} Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
</ref><ref>
[http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=701pt005f01=119.html Результати голосування по територіальному виборчому округу №&nbsp;119.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100213012226/http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=701pt005f01=119.html |date=13 February 2010 }} Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
</ref><ref>
[http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=701pt005f01=120.html Результати голосування по територіальному виборчому округу №&nbsp;120.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100213012506/http://www.cvk.gov.ua/vp2010/wp304pt001f01=701pt005f01=120.html |date=13 February 2010 }} Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
</ref>.

У [[2011]] році у Львові було здійснено {{Formatnum:6723}} [[злочин]]ів, або 88,4 на 10 тис. населення. Львів має найнижчий рівень злочинності серед українських міст з населенням понад 500 тисяч осіб.<ref>
{{Cite web |url=http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/themes/25/theme_25_1_02.php?code=25&ind_page=stattables |title=Кількість зареєстрованих злочинів. |accessdate=20 September 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130921054446/http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/themes/25/theme_25_1_02.php?code=25&ind_page=stattables |archivedate=21 вересень 2013 |deadurl=yes }}
</ref>. У [[2005]] році в органах внутрішніх справ зареєстровано {{Formatnum:36000}} заяв громадян<ref>
[http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/02/24/13312/ Львівська міліція не залежна від обласної влади.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100815132724/http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/02/24/13312/ |date=15 August 2010 }} Львівська газета
</ref>. У [[2006]] році в місті зафіксовано 135 злочинів, здійснених неповнолітніми<ref>
[http://portal.lviv.ua/news/2007/02/07/172713.html У Львові зменшився рівень злочинності серед неповнолітніх.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130502021431/http://portal.lviv.ua/news/2007/02/07/172713.html |date=2 May 2013 }} Львівський портал
</ref>. У [[2007]] у Львові було зареєстровано 3 тисячі безхатченків<ref>
[http://ukrtime.com/node/482 Міліція&nbsp;— поза політикою.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100813085001/http://ukrtime.com/node/482 |date=13 August 2010 }} Укртайм
</ref>.

=== Національний склад ===
[[Файл:Національний склад населення Львова 2001.png|міні|праворуч|220пкс|Національний склад населення Львова [[Перепис населення України (2001)|станом на 2001 рік]]<ref name="перепис">За даними [[Перепис населення України (2001)|Всеукраїнського перепису населення у 2001 році]]; дані без врахування населення інших населених пунктів, що підпорядковуються [[Львівська міська рада|Львівській міській раді]]: [[Винники (Львів)|Винник]] [[Брюховичі (смт)|Брюховичів]] і [[Рудне|Рудного]]</ref>]]
Згідно з [[Перепис населення України (2001)|останнім переписом населення]], у [[2001]] році, коли він проходив, [[українці]] становили 88,1&nbsp;% населення міста. Найбільшою національною меншиною була [[росіяни|російська]] (8,9&nbsp;%), менш чисельними були [[поляки|польська]] (0,9&nbsp;%), [[білоруси|білоруська]] (0,4&nbsp;%), [[євреї|єврейська]] (0,3&nbsp;%) та [[вірмени|вірменська]] (0,1&nbsp;%). На інші національності припадало 1,3&nbsp;%<ref name="перепис"/>.

Схожа ситуація спостерігається з кінця [[XX століття]]. Історично, Львів був заснований як місто з переважальним [[Русини|руським населенням]], проте вже в середині [[XIII століття]], після перенесення до Львова столиці [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]], у місті почали з'являтися національні меншини, зокрема, [[вірмени|вірменська]] і [[німці|німецька]]. Після приєднання Львова до [[Королівство Польське (1025–1385)|Польського королівства]], більшість населення становили [[поляки]] і [[німці]], які згодом асимілювалися. У цей час сформувалися вірменський і єврейський квартали, які мали часткове самоврядування. За австрійського панування така етнічна ситуація збереглася. У [[міжвоєнний період]] XX століття більшість населення становили поляки, близько третини&nbsp;— євреї, близько десятини&nbsp;— українці. Внаслідок [[Голокост]]у та [[Операція «Вісла»|операції «Вісла»]] у Львові практично не залишилося євреїв і поляків, натомість, із приходом радянської влади, зросла частка росіян, які становили прислану адміністрацію. З [[Індустріалізація|індустріалізацією]], міське населення поповнилося українцями, урбанізованими з мешканців [[Львівська область|області]].

У місті діє ряд [[діаспора|діаспорянських]] організацій. [[Росіяни|Російська]] меншина згуртовується довкола Російського товариства імені Пушкіна, яке діє на базі [[Російський культурний центр у Львові|Російського культурного центру]]. Громада видає журнал «Русская культура Западной Украины» та «Русский вестник». Останній, щоправда, відомий провокативними публікаціями про «недолугих українців» і також розпаленням міжнаціональної ворожнечі, за що, зокрема, було відкрито кримінальне провадження<ref>
{{Cite news|url=http://detector.media/infospace/article/121859/2016-12-28-sbu-lvivshchini-vidkrilo-kriminalne-provadzhennya-shchodo-gazeti-russkii-vestnik-rosiiskogo-kulturnogo-tsentru-u-lvovi/|title=СБУ Львівщини відкрило кримінальне провадження щодо газети «Русский вестник» Російського культурного центру у Львові|language=uk|work=detector.media|accessdate=2017-02-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170301005914/http://detector.media/infospace/article/121859/2016-12-28-sbu-lvivshchini-vidkrilo-kriminalne-provadzhennya-shchodo-gazeti-russkii-vestnik-rosiiskogo-kulturnogo-tsentru-u-lvovi/|archivedate=2017-03-01|deadurl=no}}
</ref>. Нині меншина через недбальство за виділеним приміщенням, була виселена рішенням Львівської міськради від 25 жовтня 2016<ref>
{{Cite web|url=http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/106744/|title=У Львові виселяють Російський культурний центр|website=Club-tourist|language=en-US|accessdate=2017-02-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170301011255/http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/106744/|archivedate=2017-03-01|deadurl=no}}
</ref><ref>
{{Cite web|url=http://www.vgolos.com.ua/news/u_lvovi_vyselyayut_rosiyskyy_kulturnyy_tsentr_232563.html|title=У Львові «виселяють» Російський культурний центр|website=www.vgolos.com.ua|accessdate=2017-02-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170301010329/http://www.vgolos.com.ua/news/u_lvovi_vyselyayut_rosiyskyy_kulturnyy_tsentr_232563.html|archivedate=2017-03-01|deadurl=no}}
</ref>. У середніх загальноосвітніх школах №&nbsp;6, №&nbsp;17, №&nbsp;35, №&nbsp;45, №&nbsp;52 ведеться навчання [[російська мова|російською мовою]]. Діє декілька російських молодіжних організацій.

Польська громада згуртовується навколо Товариства польської культури Львівщини. Видається «[[Gazeta Lwowska]]», найстаріша [[польська мова|польськомовна]] газета світу, що виходить понині<ref>
{{Cite web |url=http://www.polska.com.ua/ua/ambasada/news/3526 |title=Поляки Львова зберігають ідентичність |accessdate=2 June 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090113000905/http://www.polska.com.ua/ua/ambasada/news/3526/ |archivedate=13 January 2009 |deadurl=yes }}
</ref>. [[Польська мова|Польською мовою]] ведеться викладання у середніх загальноосвітніх школах №&nbsp;10 та №&nbsp;24.

Життя інших національних меншин менш зорганізоване. Воно проходить навколо релігійних організацій, зокрема, [[євреї]] гуртуються навколо [[Синагоги Львова|синагоги]], [[вірмени]]&nbsp;— навколо [[Вірменський собор (Львів)|Вірменської церкви]].

== Економіка ==
[[Файл:E14101.jpg|міні|праворуч|220пкс|Електробус «[[Електрон Е19101|Е19101»]] у цеху [[Електрон (концерн)|ПАТ «Концерн-Електрон»]] (2015)]]
[[Файл:Львовский пивзавод 3.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Львівська пивоварня]] (2007)]]
[[Файл:Lwów - Plac Mickiewicza 02.JPG|міні|праворуч|220пкс|Філія [[Укрсоцбанк]]у у Львові (2007)]]
[[Файл:SoftServeHQLviv.JPG|міні|праворуч|220пкс|Офіс IT-компанії [[SoftServe]] (2015)]]
Львів є найважливішим діловим центром [[Західна Україна|Західної України]]. Станом на [[1 січня]] [[2011]] року до економіки Львова було інвестовано 837,1 мільйонів [[Долар США|доларів США]], що становить майже дві третини від загального обсягу інвестицій до [[Львівська область|Львівської області]].<ref>
[http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/press/2011/r040211_29.pdf Іноземні інвестиції в економіку Львова у 2010 році.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110519043606/http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/press/2011/r040211_29.pdf |date=19 May 2011 }} Головне управління статистики у Львівській області
</ref> У 2015 році у підприємства Львова було залучено 14,3&nbsp;млн дол. США прямих іноземних інвестицій, що, втім, удвічі менше, ніж роком раніше (30,9&nbsp;млн дол. в 2014)<ref>
[http://vgolos.com.ua/news/pryami_inozemni_investytsii_u_lviv_skorotylys_u_22_razu_207661.html Прямі іноземні інвестиції у Львів скоротились у 2,2 разу (ГРАФІК)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314161130/http://vgolos.com.ua/news/pryami_inozemni_investytsii_u_lviv_skorotylys_u_22_razu_207661.html |date=14 March 2016 }} ''vgolos.com.ua'', 19.02.2016
</ref>. Станом на січень&nbsp;— вересень 2017 року, обсяг прямих іноземних інвестицій Львівщини становив 52,4&nbsp;млн дол. США. За даними управління статистики, іноземний капітал був інвестований 31 країнами світу (найбільшими інвесторами з яких були партнери з [[Польща|Польщі]]&nbsp;— 47,7&nbsp;%; [[Австралія|Австралії]]&nbsp;— 11,3&nbsp;%; [[Кіпр]]у&nbsp;— 10,7&nbsp;% та [[Нідерланди|Нідерландів]]&nbsp;— 6&nbsp;%).<ref>
[http://leopolis.news/obsyag-pryamyh-inozemnyh-investytsij-na-lvivshhyni-syagnuv-ponad-50-mln-dol/ Обсяг прямих іноземних інвестицій на Львівщині сягнув понад 50&nbsp;млн дол.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180122184706/http://leopolis.news/obsyag-pryamyh-inozemnyh-investytsij-na-lvivshhyni-syagnuv-ponad-50-mln-dol/ |date=22 January 2018 }} ''leopolis.news'', 06.12.2017
</ref>

Загальний обсяг доходів міського бюджету Львова на 2015 рік встановлено в розмірі близько 3,81&nbsp;млрд гривень, що на 23&nbsp;% більше, ніж роком раніше (2,91&nbsp;млрд грн у 2014)<ref>
[http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/909A31A6B178D576C2257DDB0031913A?OpenDocument Ухвала Львівської міської ради Про міський бюджет м. Львова на 2015 рік.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314173229/http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/909A31A6B178D576C2257DDB0031913A?OpenDocument |date=14 March 2016 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref><ref>
[http://www8.city-adm.lviv.ua/inTEAM/Uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/0647b2edb2f66319c2257c7c004304a9?OpenDocument Ухвала Львівської міської ради Про міський бюджет м. Львова на 2014 рік.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306025612/http://city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/0647b2edb2f66319c2257c7c004304a9?opendocument |date=6 March 2016 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref>. 10 листопада 2017 року, депутатами Львівської міської ради був затверджений бюджет у сумі 5,40&nbsp;млрд гривень, з яких доходи фонду міського бюджету Львова становили 5,12&nbsp;млрд грн.<ref>
[https://lvivrada.gov.ua/novyny/item/6170-lyviv-otrymav-byudzhet-na-2017-rik Львів отримав бюджет на 2017 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072110/https://lvivrada.gov.ua/novyny/item/6170-lyviv-otrymav-byudzhet-na-2017-rik |date=23 January 2018 }} ''llvivrada.gov.ua''
</ref>
<ref>
[https://zik.ua/news/2016/11/10/byudzhet_lvova_na_2017_rik_zatverdyly_iz_profitsytom_v_1235_milyarda_988957 Депутати Львова затвердили бюджет на 2017 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072214/https://zik.ua/news/2016/11/10/byudzhet_lvova_na_2017_rik_zatverdyly_iz_profitsytom_v_1235_milyarda_988957 |date=23 January 2018 }} ''zik.ua''
</ref>

Середня заробітна плата у Львові в 2015 році у сфері бізнесу становила 7 041 грн, у бюджетній сфері&nbsp;— 4 175 грн<ref name="зарплата">
[http://galinfo.com.ua/news/u_lvovi_serednya_zarplata_v_galuzi_it__28_tys_grn_217703.html У Львові середня зарплата в галузі ІТ&nbsp;— 28 тис. грн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314193826/http://galinfo.com.ua/news/u_lvovi_serednya_zarplata_v_galuzi_it__28_tys_grn_217703.html |date=14 March 2016 }} ''galinfo.com.ua'', 22 січня 2016
</ref>. 1 лютого 2014 року зареєстроване [[безробіття]] становило 0,6&nbsp;%<ref>
[http://vgolos.com.ua/news/bezrobitnyh_u_lvovi_menshe_1__ofitsiyna_statystyka_134830.html Безробітних у Львові менше 1&nbsp;%&nbsp;— офіційна статистика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314161918/http://vgolos.com.ua/news/bezrobitnyh_u_lvovi_menshe_1__ofitsiyna_statystyka_134830.html |date=14 March 2016 }} ''vgolos.com.ua'', 17.02.2014
</ref>. У вересні 2017 року середня номінальна заробітня плата одного штатного працівника становила 6784 грн, що на 41,0&nbsp;% більше за показник вересня 2016 року.<ref>
[http://dyvys.info/2017/10/31/serednya-zarplata-na-lvivshhyni-zrosla-bilsh-yak-na-40/ Середня зарплата на Львівщині зросла більш як на 40&nbsp;%] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072105/http://dyvys.info/2017/10/31/serednya-zarplata-na-lvivshhyni-zrosla-bilsh-yak-na-40/ |date=23 January 2018 }} ''dyvys.info'', 31.10.2017
</ref><ref>
[http://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6CgcOn9dN?url=http://www.ukrstat.gov.ua/ |date=5 December 2012 }} ''dukrstat.gov.ua''
</ref>

У Львові працює 218 великих промислових підприємств, понад 40 [[Комерційний банк|комерційних банків]], 4 біржі, 13 інвестиційних компаній, 80 страхових організацій, 24 лізингові фірми, 77 аудиторських фірм, майже 9 тисяч малих підприємств<ref name="меп">
[http://map.lviv.ua/lviv04.html Львів діловий, виставковий, бізнесовий.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100714035316/http://map.lviv.ua/lviv04.html |date=14 July 2010 }} Карта Львова
</ref>. Після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]] в місті спостерігаються тенденції до закриття великих промислових підприємств<ref>
[http://www.zaxid.net/article/463/ Львів&nbsp;— індустріальна руїна!?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090108034032/http://www.zaxid.net/article/463/ |date=8 January 2009 }} zaxid.net
</ref>, зокрема, через [[банкрутство]], спричинене, подекуди, невдалою пострадянською приватизацією. Наприклад, у Львові базувалися [[Львівські авіалінії]], однак з року в рік флот авіакомпанії зменшувався і зрештою вона була ліквідована. Натомість, спостерігається розвиток [[Туризм в Україні|туристичної]] галузі та галузі [[Інформаційно-комунікаційні технології в Україні|інформаційних технологій]]<ref name="меп"/>. Так, у [[1991]] році провідне місце серед галузей промисловості займало [[Машинобудування України|машинобудування]] та [[металообробка]]. Натомість на початку [[XXI століття]] переважальною є [[харчова промисловість]], частка якої вже у [[2001]] році становила 39,4&nbsp;%. Питома вага продукції машинобудування та металообробки склала 17,6&nbsp;%, [[Легка промисловість|легкої промисловості]]&nbsp;— 6,2&nbsp;%, [[Хімічна промисловість|хімічної]] та [[Нафтохімія|нафтохімічної]]&nbsp;— 6,0&nbsp;%, [[Енергетика|енергетики]]&nbsp;— 4,9&nbsp;%, [[Промисловість будівельних матеріалів|промисловості будматеріалів]]&nbsp;— 5,5&nbsp;%. У місті сконцентровано 95&nbsp;% загальнодержавного виробництва освітлювальних [[Лампа розжарення|ламп]], 100&nbsp;% виробництва [[автонавантажувач]]ів, 11&nbsp;% виробництва [[автобус]]ів<ref>
[http://ukr-tur.narod.ru/istoukrgeo/allpubl/antropos/rolpromyslvova.htm Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100812235314/http://ukr-tur.narod.ru/istoukrgeo/allpubl/antropos/rolpromyslvova.htm |date=12 August 2010 }} Микола Назарук, Світ географії та туризму
</ref>.


Основні промислові підприємства:
* [[Галнафтогаз|ПАТ «Концерн Галнафтогаз»]]&nbsp;— власник мережі АЗК «[[ОККО]]»&nbsp;— однієї з найбільших в Україні
* [[Світоч (фабрика)|ЗАТ «ЛФК Світоч»]]&nbsp;— виробництво [[какао]], [[шоколад]]у та [[солодощі]]в
* [[Галка (фабрика)|«Галка Лтд»]]&nbsp;— виробництво напоїв на основі [[Кава|кави]], [[какао]]
* [[Львівська пивоварня|ВАТ «Львівська пивоварня»]]&nbsp;— виробництво [[пиво|пива]]
* [[Львівська тютюнова фабрика]]&nbsp;— тютюнові вироби
* [[ВАТ «ШП Світанок»]]&nbsp;— шкіряна промисловість
* [[Іскра (акціонерне товариство)|ВАТ «Іскра»]]&nbsp;— виробництво [[Лампа розжарення|ламп]]
* [[ДП «Державний ювелірний завод»]]&nbsp;— виробництво ювелірних виробів
* [[АТЗТ «Львівський жиркомбінат»]]&nbsp;— виробництво олійно-жирової продукції
* [[Львівський локомотиворемонтний завод|ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»]]&nbsp;— ремонт [[електровоз]]ів
* [[Електрон (концерн)|ПАТ «Концерн-Електрон»]]&nbsp;— виробництво електроприладів, машинобудування.
* [[Галицький автозавод]]&nbsp;— машинобудування
* [[Ензим (компанія)|ЗАТ «Ензим»]]&nbsp;— виробництво [[дріжджі]]в
* [[Концерн Хлібпром|ПАТ «Концерн Хлібпром»]]&nbsp;— виробництво [[хліб]]а
* [[Львівський лікеро-горілчаний завод|ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»]]&nbsp;— виробництво [[горілка|горілки]], [[лікер]]ів
* [[ВАТ «Львівський міський молочний завод»]]&nbsp;— виробництво молочної продукції
* [[СУШАТ «Весна»]]&nbsp;— виробництво [[одяг]]у
* [[Перша приватна броварня|ТзОВ «Перша приватна броварня»]]&nbsp;— виробництво [[пиво|пива]] та [[квас]]у

Загальний обсяг реалізованої промислової продукції в місті у [[2015]] році склав 24,2&nbsp;млрд гривень, що на 39&nbsp;% більше, ніж роком раніше (14,6&nbsp;млрд грн. в 2014)<ref>
[http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/express/2016/v0309_20.pdf Обсяг реалізованої промислової продукції за основними видами діяльності у місті Львові за 2015 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314172608/http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/express/2016/v0309_20.pdf |date=14 March 2016 }} [[Державна служба статистики України|Держстат України]] у Львівській області, 02.02.2016
</ref><ref>
[http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/themes/99/2015/pp_LV_0115.pdf ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ МІСТА ЛЬВОВА У СІЧНІ 2015 РОКУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314172735/http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/themes/99/2015/pp_LV_0115.pdf |date=14 March 2016 }} [[Державна служба статистики України|Головне укправління статистики]] у Львівській області
</ref>.

У Львові базуються такі банки: [[Кредобанк]], [[Ідея Банк]], [[ОКСІ БАНК|Оксі Банк]] та [[Львів (банк)|банк «Львів»]]. Примітно що жоден львівський банк не збанкрутував протягом політичної і економічної кризи 2014-16 років (коли загалом в Україні закрився кожен другий банк). Це можна пояснити присутністю іноземного капіталу у більшості з них а також меншим впливом анексії Криму і війни на Донбасі на економіку [[Західна Україна|Західної України]] (в порівняні з рештою країни), де зосереджена більша частина їхньої діяльності.

Місто залишається великим бізнес-центром між [[Варшава|Варшавою]] та [[Київ|Києвом]]. Згідно зі Стратегією економічного розвитку Львова до 2025 року передбачається, що основними галузями економіки міста мають стати [[туризм]] та [[інформаційні технології]], пріоритетним також є сфера бізнес-послуг та [[Логістика|логістики]]<ref>
[http://www.city-adm.lviv.ua/adm/projects/department-of-economic-policy/649-strategija-jekonomichnogo-rozvitku Стратегія економічного розвитку.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091024061219/http://www.city-adm.lviv.ua/adm/projects/department-of-economic-policy/649-strategija-jekonomichnogo-rozvitku |date=24 October 2009 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref>. Так наприклад, у Львові розміщений сервісний центр [[Nestlé]], з якого керуються підрозділи компанії в 20 країнах Центральної та Східної Європи<ref>
[http://zaxid.net/news/showNews.do?u_lvovi_vidkrili_pershiy_u_yevropi_obyednaniy_biznesservistsentr_neztl&objectId=1230327 У Львові відкрили перший у Європі об'єднаний бізнес-сервіс-центр Nestlé] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160128221548/http://zaxid.net/news/showNews.do?u_lvovi_vidkrili_pershiy_u_yevropi_obyednaniy_biznesservistsentr_neztl&objectId=1230327 |date=28 January 2016 }} ''[[zaxid.net]]'', 4 липня 2011
</ref>. У 2016 було відкрито Глобальний сервісний центр [[VimpelCom Ltd.|VimpelCom]], який обслуговує операції з фінансів, закупівель і HR-процесів у восьми країнах присутності компанії<ref>
[http://city-adm.lviv.ua/news/city/lviv-changes/236291-vimpelcom-vidkryla-u-lvovi-hlobalnyi-servisnyi-tsentr-na-900-robochykh-mists VimpelCom відкрила у Львові Глобальний сервісний центр на 900 робочих місць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161218180607/http://city-adm.lviv.ua/news/city/lviv-changes/236291-vimpelcom-vidkryla-u-lvovi-hlobalnyi-servisnyi-tsentr-na-900-robochykh-mists |date=18 December 2016 }} ''[[Львівська міська рада]]'', 16.12.2016
</ref>. У 2018 у Львові був відкритий Центр надання послуг [[PricewaterhouseCoopers]] який надає консультаційні та аудиторські послуги в країнах Центральної і Східної Європи.<ref>[https://mind.ua/news/20183649-gigant-konsaltingu-kompaniya-pwc-vidkrila-u-lvovi-centr-nadannya-poslug Гігант консалтингу компанія PwC відкрила у Львові Центр надання послуг] ''mind.ua'', 5 КВІТНЯ 2018</ref>

У [[2009]] році [[KPMG]], одна з найвідоміших міжнародних аудиторських компаній, внесла Львів до списку 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку [[інформаційні технології|інформаційних технологій]]<ref name="підсумки 2009 року">
[http://www.city-adm.lviv.ua/news/lviv-zminujetsa/7375-text1 Події 2009 року, що змінили Львів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103085130/http://www.city-adm.lviv.ua/news/lviv-zminujetsa/7375-text1 |date=3 January 2010 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref>. У місті станом на грудень [[2015]] року діяло 192 IT-компанії, з яких: 4 великі (понад 400 працівників), 16 середніх (150—300 працівників), 97 малих (10—110 працівників) та 70 мікро-компаній (3—7 працівників). Серед найбільших є такі: [[SoftServe]], [[ELEKS]], [[GlobalLogic]], [[Ciklum]], [[EPAM Systems|EPAM]], [[N-iX]], [[Lohika]], [[Sigma Sofware]], [[Symphony Solutions NV|Symphony Solutions]], [[Perfectial]], [[CoreValue]] та інші. Оборот ІТ-галузі Львова у 2015 році склав 300&nbsp;млн&nbsp;$. Щорічний прогнозований приріст у галузі складає 20&nbsp;%. Близько 50&nbsp;% IT-послуг експортується на ринок [[Сполучені Штати Америки|США]], 37&nbsp;% до країн Європи, решта до інших країн світу. У цій галузі було зайнято близько 15 тис. спеціалістів. Середня заробітна плата в 10 найбільших IT-компаній Львова у 2015 році становила 28&nbsp;тис. грн.<ref name="зарплата"/><ref>
{{Cite web|url =http://itcluster.lviv.ua/wp-content/uploads/2015/12/IT_Research-2015_12_21.pdf|title =Дослідження ІТ-ринку Львова (21 Грудень 2015)|last =|first =|date =|website =|publisher =|language =|accessdate =|archiveurl =https://web.archive.org/web/20160310205801/http://itcluster.lviv.ua/wp-content/uploads/2015/12/IT_Research-2015_12_21.pdf|archivedate =10 March 2016|deadurl =no}}
</ref>. За даними дослідження економічного ефекту IT-ринку Львова, реалізованого та оприлюдненого Львівським ІТ Кластером та соціологічною агенцією Фарма, станом на 2017 у Львові функціонує 257 ІT-компанії, у яких працевлаштовано близько 17 тис. спеціалістів. Економічний ефект від ІТ-індустрії Львова складає 734&nbsp;млн доларів США.<ref>
[https://itcluster.lviv.ua/projects/it-research/ IT Research 2.0] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180122181621/https://itcluster.lviv.ua/projects/it-research/ |date=22 January 2018 }} ''itcluster.lviv.ua''
</ref> У 2017 році львівська компанія [[N-iX]] стала першою українською компанією, яка ввійшла в міжнародний рейтинг найбільших і найприбутковіших IT-компаній Software 500.<ref>
{{Cite news|url=https://tsn.ua/groshi/ukrayinska-it-kompaniya-uviyshla-do-500-naybilshih-u-sviti-rozrobnikiv-programnogo-zabezpechennya-1045820.html|title=Українська IT-компанія увійшла до 500 найбільших у світі розробників програмного забезпечення|date=2017-11-23|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2018-05-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180522042356/https://tsn.ua/groshi/ukrayinska-it-kompaniya-uviyshla-do-500-naybilshih-u-sviti-rozrobnikiv-programnogo-zabezpechennya-1045820.html|archivedate=2018-05-22|deadurl=no}}
</ref> У 2018 у Львові почалося будівництво [[IT Park (Львів)|першого IT-парку]] в Україні, у якому буде зайнято близько 10 тис. спеціалістів.

У [[2008]] році британська газета «[[Таймс|The Times»]] у рейтингу міст [[Європа|Європи]], які найкраще відвідати у вихідні, третє місце віддала Львову<ref name="Таймс"/>. У червні 2013 року сайт VirtualTourist на основі відгуків туристів відніс Львів на перше місце в рейтингу міст Європи, куди треба їхати негайно<ref name="Віртуальний турист">
[http://tsn.ua/ukrayina/lviv-obiyshov-london-i-rim-u-reytingu-turistiv-zavdyaki-nizkim-cinam-i-bezkoshtovnomu-vay-fayu-300339.html Львів обійшов Лондон і Рим у рейтингу туристів завдяки низьким цінам і безкоштовному вай-фаю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130704053705/http://tsn.ua/ukrayina/lviv-obiyshov-london-i-rim-u-reytingu-turistiv-zavdyaki-nizkim-cinam-i-bezkoshtovnomu-vay-fayu-300339.html |date=4 July 2013 }} ''[[ТСН]]'', 01.07.2013
</ref>. Місто є національним лідером зі зростання кількості [[турист]]ів<ref>
[http://2012ua.net/news/2009-04-15-1363 Львів&nbsp;— лідер за показником зростання кількості туристів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722235905/http://2012ua.net/news/2009-04-15-1363 |date=2011-07-22 }} Євро-2012
</ref>. Так, за [[2008]]—[[2009|09]] роки їх кількість зросла на 40&nbsp;%, за рік місто відвідує близько 2 мільйонів осіб. У Львові розвивається як [[Міжнародний туризм|міжнародний]], так і [[внутрішній туризм]]<ref>
[http://www.lviv.ua/uk/tourism/history/culturalcapital/ Культурна столиця України.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100115071219/http://www.lviv.ua/uk/tourism/history/culturalcapital/ |date=15 January 2010 }} Львів відкритий для світу
</ref>. За підрахунками в середньому за день іноземний турист витрачає у місті 172 [[євро]], український&nbsp;— 94 євро.<ref>
[http://tvoemisto.tv/news/obraz_lvivskogo_turysta_2015_yakym_vin_ie_74200.html Як виглядає турист у Львові 2015?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314164555/http://tvoemisto.tv/news/obraz_lvivskogo_turysta_2015_yakym_vin_ie_74200.html |date=14 March 2016 }} ''tvoemisto.tv'', 11 Листопада 2015
</ref> У 2018 році, Львів єдиний з українських міст увійшов в рейтинг 100 найпопулярніших серед туристів міст у світі за версією британської аналітичної компанії Euromonitor. За даними компанії, Львів за рік відвідало 2,7&nbsp;млн туристів, за цим показником він зайняв 80 місце у рейтингу, обійшовши такі міста як [[Тель-Авів]], [[Франкфурт]], [[Стокгольм]], [[Ніцца]], [[Ріо-де-Жанейро]], [[Абу-Дабі]], [[Порту]], [[Доха]].<ref>
[https://zaxid.net/lviv_uviyshov_do_sotni_naybilsh_turistichnih_mist_svitu_n1471590 Львів вперше увійшов до сотні найбільш туристичних міст світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181210214244/https://zaxid.net/lviv_uviyshov_do_sotni_naybilsh_turistichnih_mist_svitu_n1471590 |date=10 December 2018 }} ''[[zaxid.net]]'', 10.12.2018
</ref>

За даними дослідження проведеного компанією [[Ernst & Young]] у 2015 році, Львів названий найпривабливішим містом в Україні для професійної діяльності. Сюди хотіли б переїхати 71&nbsp;% опитаних респондентів<ref>
[http://news.finance.ua/ua/news/-/371252/ey-nazvala-najbilsh-pryvablyvyh-robotodavtsiv-ukrayiny-infografika E&Y назвала найбільш привабливих роботодавців України (інфографіка)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314164739/http://news.finance.ua/ua/news/-/371252/ey-nazvala-najbilsh-pryvablyvyh-robotodavtsiv-ukrayiny-infografika |date=14 March 2016 }} ''finance.ua'', 14.03.2016
</ref>.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту Львова в іноземній і національній валютах (РДЕ) на рівні «В-», прогноз за рейтингами «стабільний».<ref>
{{Cite news|url=https://ua.interfax.com.ua/news/economic/516758.html|title=Fitch підтвердило рейтинги Львова на рівні "B-"|last=InterFax-Україна|language=ua|accessdate=2018-07-09|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180709132952/https://ua.interfax.com.ua/news/economic/516758.html|archivedate=2018-07-09|deadurl=no}}
</ref>

== Інфраструктура ==
[[Файл:King Cross Leopolis.jpg|міні|ліворуч|220пкс|«[[King Cross Leopolis]]»&nbsp;— найбільший торговельний центр Західної України (2010)]]
[[Файл:Вулиця Староєврейська.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Відкриті тераси біля ресторацій на [[Вулиця Староєврейська|вулиці Староєврейській]] (2010)]]

=== Сфера послуг ===
{{Main|Готелі Львова|Торгові центри Львова|Заклади харчування Львова}}
Станом на [[1 січня]] [[2010]] року у Львові налічується 7 чотиризіркових, 8 тризіркових та 16 інших [[готель|готелів]]<ref>
[http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/inlviv/ Де зупинитись у Львові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100115071328/http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/inlviv/ |date=15 January 2010 }} Львів відкритий для світу
</ref>. У місті також діє 11 гостелів<ref>
[http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/hostels/ Хостели.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100115071323/http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/hostels/ |date=15 January 2010 }} Львів відкритий для світу
</ref>. Львів відомий своїми [[Заклади харчування Львова|кав'ярнями, цукернями та рестораціями]]. Загалом у місті нараховується 822 об'єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими з-поміж них є: «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», «[[Хмільний дім Роберта Домса]]», заклади мережі «[[!ФЕСТ]]»: «[[Криївка (ресторан)|Криївка»]], «[[Мазох-café]]», жидівська кнайпа «[[Під Золотою Розою (Галицька Жидівська Кнайпа)|Під Золотою Розою»]] та інші. Усі вони об'єднані до [[Гільдія рестораторів Львова|Гільдії рестораторів Львова]]. Також тут представленні такі мережі харчування: [[McDonald's]], [[Пузата хата]], [[ЯпонаХата]], [[Піца Челентано]] тощо.

У Львові розташовано 1 703 об'єкти [[Роздрібна торгівля|роздрібної торгівлі]], зокрема 1&nbsp;232 [[крамниця|крамниці]], з яких: 501&nbsp;— продовольча, 731&nbsp;— непродовольча, 363&nbsp;— [[аптека|аптеки]]<ref>
[http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/12/BL122008Y08.pdf Торгова мережа Львівщини у 2008 році.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141221204414/http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/12/BL122008Y08.pdf |date=21 December 2014 }} Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Львівській області
</ref>. Упродовж останніх років у місті були відкриті одразу три великі торгово-розважальні центри: [[King Cross Leopolis]] (2010), [[Форум Львів|Forum Lviv]] (2015) та [[Victoria Gardens]] (2016). У Львові присутні як деякі європейські, так і майже всі національні мережі [[супермаркет]]ів; великою популярністю користуються місцеві мережі: «[[Арсен (супермаркет)|Арсен»]], «[[Рукавичка (торгова мережа)|Рукавичка»]], [[Сільпо (торгова мережа)|«Сільпо»]] та інші. Найбільші міські [[Базар (торгівля)|базари]]&nbsp;— [[Південний (ринок)|«Південний»]], «[[Краківський ринок|Краківський»]] та «[[Привокзальний ринок (Львів)|Привокзальний»]]. До послуг туристів у центрі міста діє сувенірний базар «[[Вернісаж (Львів)|Вернісаж»]]. У Львові розміщена 81 АЗС. Свої відділення у місті мають близько 45 банків<ref>
[https://ubanks.com.ua/city/lviv.php Банки Львова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180723152643/https://ubanks.com.ua/city/lviv.php |date=23 July 2018 }} ubanks.com.ua
</ref>. Медичні послуги надає 31 [[лікарня]]. З них: 11&nbsp;— міські; 19&nbsp;— [[Львівська область|обласні]] та відомчі, 1&nbsp;— приватна<ref>
[http://www.lviv.ua/uk/tourism/information/healthcare/hospitals/# Лікарні та госпіталі.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100525123950/http://www.lviv.ua/uk/tourism/information/healthcare/hospitals/ |date=25 May 2010 }} Львів відкритий для світу
</ref>.

У 2009 та 2016 роках, журнал [[Фокус (журнал, Україна)|«Фокус»]] називав Львів [[Найкращі міста для життя в Україні за версією журналу «Фокус»|найкомфортнішим для життя серед українських міст]]<ref>
[http://focus.in.ua/society/44147 Львов занял первое место в рейтинге лучших городов для жизни.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090614081840/http://focus.in.ua/society/44147 |date=14 June 2009 }} ФОКУС {{ref-ru}}
</ref><ref>
{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/press_review/2016/10/161029_ukr_weekly_review_vs |title=ЗМІ: кому і де в Україні жити найкраще — BBC Україна |accessdate=27 November 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161130231635/http://www.bbc.com/ukrainian/press_review/2016/10/161029_ukr_weekly_review_vs |archivedate=30 November 2016 |deadurl=no }}
</ref>.

=== Комунальне господарство ===
{{main|Житлово-комунальне господарство Львова}}
Міським монополістом із послуг [[водопостачання]] та [[водовідведення]] є комунальне підприємство «[[Львівводоканал]]». Вода для Львова видобувається зі 180 [[Артезіанська свердловина|артезіанських свердловин]], об'єднаних до 17 водозборів, розташованих на території Львівської області. Загальна довжина магістральних [[Водогін|водогонів]], які сполучають свердловини з містом, перевищує 600 [[км]], міські водопровідні мережі мають довжину 1 100 км<ref>
[http://www.city-adm.lviv.ua/for-citizen/case-utilities/water/lmkp-lvivvodokanal ЛМКП «Львівводоканал».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100411231928/http://www.city-adm.lviv.ua/for-citizen/case-utilities/water/lmkp-lvivvodokanal |date=11 April 2010 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref>. Забезпечення Львова водою здавна було однією з найбільших проблем міста, розташованого на вододілі. Перший водогін було збудовано у [[XIV століття|XIV столітті]]<ref>
[http://mpj.lviv.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=289 Лазні давнього Львова.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071108195506/http://mpj.lviv.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=289 |date=8 November 2007 }} Mikroskop pana Jurka
</ref>, але ще на початку [[2000-ні|2000-х]] більшість львів'ян мала воду лише 6 годин на добу, [[29 грудня]] [[2009]] року у Львові було запроваджено цілодобове водопостачання. Попри те, що вода, яка постачається до міста, має артезіанське походження, її якість треба покращити, адже водогони перебувають не в найкращому стані&nbsp;— труби кородують<ref>
[http://www.zaxid.net/article/55804/ Цілодобове водопостачання: чого бракує aqua, аби стати aqua vitae.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100213230644/http://www.zaxid.net/article/55804/ |date=13 February 2010 }} Христина Нога. zaxid.net
</ref>.

Вуличне освітлення здійснюється у Львові комунальним підприємством «[[Львівсвітло]]». Освітлено 95&nbsp;% магістральних вулиць та 85&nbsp;% міжквартальних, тривають роботи з капітального ремонту зовнішнього освітлення<ref>
[http://www.lvivnews.info/news/3513.html На освітлення Львова до Євро-2012 необхідно 30&nbsp;млн грн.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090518043952/http://www.lvivnews.info/news/3513.html |date=18 May 2009 }} ЛьвівNEWS
</ref>. Постачання електроенергії міським споживачам здійснює ВАТ «[[Львівобленерго]]». Постачання теплової енергії здійснюють комунальні підприємства «[[Львівтеплоенерго]]» ([[Галицький район (Львів)|Галицький]], [[Франківський район|Франківський]], [[Шевченківський район (Львів)|Шевченківський]], [[Личаківський район|Личаківський]], [[Сихівський район]]и) та «[[Залізничнетеплоенерго]]» ([[Залізничний район (Львів)|Залізничний район]]). На їхньому балансі перебуває 2 ТЕЦ, 146 котелень, 164 центральних теплових пункти, 540 км [[Теплова мережа|теплових мереж]]<ref>
[http://www.city-adm.lviv.ua/for-citizen/case-utilities/heat/heat-supply-company Теплопостачальні підприємства.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100828111112/http://www.city-adm.lviv.ua/for-citizen/case-utilities/heat/heat-supply-company |date=28 August 2010 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref>.

Проблемним для Львова є вивезення сміття, яке здійснюється комунальним підприємством «[[Збиранка (підприємство)|Збиранка»]] на Львівське сміттєзвалище, розташоване на території [[Жовківський район|Жовківського району]]. Сміттєзвалище, яке експлуатується з [[1959]] року, без проєкту, планували закрити ще [[1 січня]] [[2006]] року<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2009/11/19/205218 Мер Львова мутить з Грибовицьким сміттєзвалищем. Парламент проведе розслідування цієї «муті».] zik (Західна інформаційна корпорація)</ref>. Його робота викликає протести мешканців навколишніх сіл, які вимагають закрити сміттєзвалище, а його територію оголосити зоною надзвичайної екологічної ситуації<ref>[http://lviv.mycityua.com/news/lviv/2009/07/03/122208.htm Грибовицьке сміттєзвалище розблокували до 1 серпня.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Газета по-львівськи</ref>. Наразі, [[Львівський полігон твердих побутових відходів|Грибовицьке сміттєзвалище]] закрите, планується будівництво сміттєпереробного заводу<ref>
{{Cite web|url=http://zaxid.net/news/showList.do?gribovitske_smittyezvalishhe&tagId=43860|title=Грибовицьке сміттєзвалище - ZAXID.NET|last=|first=|date=|website=ZAXID.NET|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170301010151/http://zaxid.net/news/showList.do?gribovitske_smittyezvalishhe&tagId=43860|archivedate=2017-03-01|deadurl=no}}
</ref>.

[[Файл:Телефонний автомат Львів.jpg|міні|праворуч|220пкс|Традиційний для міста телефонний автомат на вулиці Гнатюка (2010)]]
Експлуатацію багатоквартирних житлових будинків та прибудинкових території здійснює 54 комунальні підприємства («ЖЕКи»). Разом із цим, міська рада пропагує створення [[Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку|Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків]] (ОСББ), яких у Львові понад 250<ref>
[http://gkh.com.ua/gkh/full-news-gkh/view11696/ З кожним днем у Львові збільшується кількість ОСББ.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090801230309/http://gkh.com.ua/gkh/full-news-gkh/view11696/ |date=1 August 2009 }} Мир коммунальных услуг
</ref>.

У [[2007]] році у Львові, вперше в Україні, з'явився безкоштовний публічний бездротовий інтернет [[Wi-Fi]]. Сьогодні ним покриті [[Площа Ринок (Львів)|площа Ринок]], [[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]], [[Площа Міцкевича (Львів)|площі Міцкевича]] та [[Площа Галицька (Львів)|Галицька]], [[Бернарденгарден|Бернарденґаден]]<ref>
[http://www.lviv.ua/?pageid=463 Wi-Fi точки доступу у Львові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150922032904/http://www.lviv.ua/?pageid=463 |date=22 September 2015 }} Львів відкритий для світу
</ref>. Послуги пошти надає національний монополіст «[[Укрпошта]]», фіксованого телефонного зв'язку&nbsp;— «[[Укртелеком]]». У Львові розташовано 53 поштових відділення. Поштові індекси міста&nbsp;— 79000&nbsp;— 79090; телефонний код&nbsp;— +38032. Усі міські телефонні номери семизначні. У місті представлені всі національні оператори мобільного зв'язку стандартів [[GSM]], [[Code Division Multiple Access|CDMA]] та [[UMTS]].

=== Транспорт ===
{{Main|Транспорт Львова}}
[[Файл:Вулиця Митрополита Андрея.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Вулиця Митрополита Андрея]]&nbsp;— [[Площа святого Юра]] (2010)]]
У часи середньовіччя через місто пролягали важливі шляхи:
* так званий «[[Чорний шлях]]»: із заходу через [[Краків]], [[Перемишль]], [[Мостиська]], [[Городок (Львівська область)|Городок Ягайлонський]], [[Рудне]]&nbsp;— на схід до Києва
* з півдня через Карпати&nbsp;— шлях з Угорщини і Волощини&nbsp;— на північ до Балтики
* так званий «Краківський шлях»&nbsp;— вів на схід через [[Личаків]], [[Винники]], [[Глиняни]], [[Золочів]], [[Зборів]] на [[Поділля]].

З півдня до Львова пролягали:
* «[[Волоський шлях]]»&nbsp;— через [[Ясси]], Коломию, Галич; входив до міста теперішньою вул. Зеленою
* «Угорський шлях»&nbsp;— через Лавочне, Славсько, Стрий; вів до старого Львова через Галицьку браму.<ref>''Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І.'' Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці.&nbsp;— Львів&nbsp;: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 137.&nbsp;— ISBN 978-617-655-000-6.</ref>
   
Львів є одним з найважливіших транспортних вузлів України. Через місто проходять європейські {{Автошлях E|40}}, {{Автошлях E|372}}, {{Автошлях E|471}} та міжнародні автошляхи {{Автошлях М|06}}, {{Автошлях М|09}}, {{Автошлях М|10}} та {{Автошлях М|11}}, які з'єднують Львів з [[Київ|Києвом]], [[Будапешт]]ом, [[Варшава|Варшавою]] та [[Краків|Краковом]], національні автошляхи {{Автошлях Н|09}}, {{Автошлях Н|13}} і {{Автошлях Н|17}}, якими Львів з'єднаний з іншими містами [[Західна Україна|Західної України]]. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою, проте це не вирішує внутрішньоміських транспортних проблем. Вони спричинені передусім автомобільними заторами та незадовільним станом дорожнього покриття<ref>
[http://h.ua/story/69922/ «Лев» у корках.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110522143259/http://h.ua/story/69922/ |date=22 May 2011 }} ХайВей
</ref><ref>[http://news.lvivport.com/content/view/5461/105/ Депутати міськради обурені постійними «корками» в центрі Львова.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Львівські новини</ref><ref>
[http://www.city-adm.lviv.ua/news/articles/6906-misto-z-uporadkovanim-ruhom Місто з упорядкованим рухом.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091115023310/http://www.city-adm.lviv.ua/news/articles/6906-misto-z-uporadkovanim-ruhom |date=15 November 2009 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref>. Це пов'язано зі стрімким збільшенням кількості [[автомобіль|автомобілів]]<ref>
[http://portal.lviv.ua/news/2008/06/03/135116.html Сірик назвав головні проблеми Львова.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130615064009/http://portal.lviv.ua/news/2008/06/03/135116.html |date=15 June 2013 }} Львівський портал
</ref>, вузькістю вулиць у центральній частині міста та [[Пагорби Львова|складністю рельєфу]], який зумовлює проходження основних транспортних потоків через центр Львова. Однією з причин заторів є недостатня кількість паркомісць, зокрема багаторівневих<ref>
[http://portal.lviv.ua/news/2009/02/09/175306.html Паркінги у Львові: віртуальна реальність.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130615080450/http://portal.lviv.ua/news/2009/02/09/175306.html |date=15 June 2013 }} Львівський портал
</ref>.
[[Файл:Electron 1179 (2).jpg|міні|ліворуч|[[Львівський трамвай|Трамвай]] [[Електрон T5L64]] на [[Вулиця Івана Франка (Львів)|вулиці Франка]]]]
Сучасний Львів є важливим [[Залізничний транспорт|залізничним]] вузлом, через який відбувається сполучення західних областей України ([[Чернівецька область|Чернівецької]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]] та [[Закарпатська область|Закарпатської]]) з іншою частиною держави. У напрямках старих середньовічних шляхів від Львова розходилися залізниці, побудовані перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]]<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія… с. 138</ref>. Через Львів також проходить значна частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою. У [[2010-ті|2010-х]] роках планується втілення проєкту «Євроколія», суть якого зводиться до сполучення Львова з [[Польща|Польщею]] залізничною лінією з [[Європейська колія|шириною колії 1435 мм]], що дозволить інтегрувати місто до європейської мережі швидкісних залізниць. У Львові розміщена [[штаб-квартира]] [[Львівська залізниця|Львівської залізниці]]&nbsp;— найстаршої та однієї з найбільших складових [[Укрзалізниця|Державної адміністрації залізничного транспорту України]]. [[Головний залізничний вокзал (Львів)|Львівський головний залізничний вокзал]] є її основними воротами.

[[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького]], розташований усього за 6&nbsp;км від [[Історичний центр Львова|центру міста]], сполучає Львів із найбільшими містами [[Україна|України]], [[Польща|Польщі]], [[Італія|Італії]], [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Данія|Данії]] та [[Туреччина|Туреччини]] (у 2014 році було скасовано усі рейси з Росією). Пасажиропотік львівського аеропорту, станом на 2017 рік, становив 1.080.000 осіб, у 2018 році пасажиропотік становив 1.597.700 осіб. Станом на 2 грудня 2019 року пасажиропотік аеропорту становить 2.044.500 осіб.

У Львові є 4 види громадського транспорту: [[Львівський трамвай|трамвай]], [[Львівський тролейбус|тролейбус]], [[Львівський автобус|автобус]], [[маршрутне таксі]]. На останніх двох припадає 64&nbsp;% пасажирських перевезень. Вартість проїзду в трамваях та тролейбусах становить 5 гривень загальний квиток та 2,50 гривні&nbsp;— пільговий, в автобусах та маршрутних таксі 4 гривні. У грудні 2009 був запущений [[Львівський міський рейковий автобус|міський рейковий автобус]], однак після шести місяців роботи був закритий через нерентабельність. Сьогодні реалізовано масштабний проєкт «[[Трамвай на Сихів|трамваю на Сихів»]]. Перший такий було запущено 17 листопада 2016 року. З 1 липня 2015 року у місті діють нічні автобуси<ref>
{{Cite web|url=http://zaxid.net/news/showNews.do?miska_rada_oprilyudnila_detalniy_grafik_ta_shemu_ruhu_nichnih_marshrutok&objectId=1356789|title=Міська рада оприлюднила детальний графік та схему руху нічних маршруток|last=Zaxid.net|website=ZAXID.NET|accessdate=2016-09-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161118021042/http://zaxid.net/news/showNews.do?miska_rada_oprilyudnila_detalniy_grafik_ta_shemu_ruhu_nichnih_marshrutok&objectId=1356789|archivedate=2016-11-18|deadurl=no}}
</ref>.

== Освіта і наука ==
{{Main|Заклади вищої освіти Львова}}
[[Файл:Lwów - uniwersytet.JPG|міні|праворуч|220пкс|[[Львівський національний університет імені Івана Франка]] (2006)]]
Станом на початок [[2010]] року у Львові діє 96 [[Дошкільний навчальний заклад|дошкільних навчальних закладів]] ([[дитячий садок|дитячих садочків]]), проте їх явно мало&nbsp;— лише 59&nbsp;% [[дитина|дітей]] у місті мають доступ до дошкільної освіти. [[Батьки|Батькам]] доводиться ставати в чергу, аби записати дитину до дошкільного закладу, на 100 місць претендує 143 дитини<ref>
[http://zalik.org.ua/news/education-in-ukraine/2342-u-lvovi-za-ostanni-pjat-rokiv-shkoljariv.html У Львові за останні п'ять років школярів поменшало на 14 тисяч.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090627161718/http://zalik.org.ua/news/education-in-ukraine/2342-u-lvovi-za-ostanni-pjat-rokiv-shkoljariv.html |date=27 June 2009 }} Залік.org.ua
</ref>. Це пов'язано з тим, що у кризові [[1990-ті]] окремі дитячі групи і, навіть, цілі садочки закривалися, натомість приміщення продавалися чи передавалися в [[оренда|оренду]], що призвело до значного скорочення вільних місць у дошкільних навчальних закладах. Попри те, що відкриваються нові групи (у [[2009]] році, наприклад, було відкрито 11 груп<ref name="підсумки 2009 року"/>), проблема стає дедалі актуальнішою, адже у Львові спостерігається збільшення рівня народжуваності<ref>[http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/01/31/21284/ Дитячі обіцянки.] Львівська газета</ref>.
[[Файл:12 Bandery Street, Lviv (04).jpg|міні|ліворуч|220пкс|[[Національний університет «Львівська політехніка»]] (2015)]]
У місті діють 143 [[Середня загальноосвітня школа|середні навчальні заклади]] (школи). Усі вони забезпечені комп'ютерними класами<ref name="підсумки 2009 року"/>, деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 24 середні спеціальні навчальні заклади ([[технікум]]и, [[коледж]]і, [[училище|училища]]) та 30 [[Заклад вищої освіти|закладів вищої освіти]].

Вища школа має у Львові давні традиції. Так, у місті засновано [[Львівський національний університет імені Івана Франка|перший в Україні університет]]<ref name="70підстав">[http://lviv.biz/uk/history/proud/ 70 підстав пишатися Львовом.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080828113217/http://lviv.biz/uk/history/proud |date=28 August 2008 }} Lviv.biz</ref> та [[Національний університет «Львівська політехніка»|перший у Східній Європі виш технічного спрямування]]<ref>
{{Cite web |url=http://lp.edu.ua/ |title=Офіційний сайт Національного Університету «Львівська Політехніка» |accessdate=29 January 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100923055045/http://lp.edu.ua/ |archivedate=23 September 2010 |deadurl=no }}
</ref>. [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівський університет Франка]] та [[Національний університет «Львівська політехніка»|Університет «Львівська Політехніка»]] є одними з найкращих закладів вищої освіти країни та періодично займають чільні місця в національних рейтингах<ref>
[http://unian.net/ukr/news/news-316922.html Складено рейтинг найкращих вищих навчальних закладів України.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100104134108/http://www.unian.net/ukr/news/news-316922.html |date=4 January 2010 }} УНІАН
</ref><ref>
[http://euroosvita.net/?category=4&id=435 Рейтинг ВУЗів України від журналу «ДЕНЬГИ»&nbsp;— 2009&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100426074711/http://euroosvita.net/?category=4&id=435 |date=26 April 2010 }} Центр міжнародних проектів НДІ прикладних інформаційних техноголій
</ref><ref>[http://www.oglyadach.com/news/2009/3/26/208779.htm Рейтинг вузів України. Думка працедавців.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Оглядач</ref>. Заклади вищої освіти, як-от [[Національний лісотехнічний університет України|Національний лісотехнічний університет]], [[Українська академія друкарства]], [[Львівська національна академія мистецтв|Національна академія мистецтв]] не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів, найвідомішими є [[Український католицький університет]], [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Музична академія імені Лисенка]], [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Національний медичний університет]], [[Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького|Національний університет ветеринарної медицини]].

Львів є давнім науковим центром. Тут було винайдено [[гас]], вперше у світі виготовлено [[Вакцини|вакцину]] проти [[Епідемічний висипний тиф|висипного тифу]]. Під керівництвом [[Стефан Банах|Стефана Банаха]] в місті діяла всесвітньо відома [[Львівська математична школа]]. У Львові розроблялося [[програмне забезпечення]] для [[Місяцехід|місяцехода]], міжпланетних апаратів програми «Венера», першого орбітального корабля багаторазового використання «[[Буран (орбітальний корабель)|Буран»]]. Сьогодні тут діє 8 установ [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]]; за їхньою кількістю місто займає друге місце поруч з [[Харків|Харковом]]<ref>[https://archive.is/20120805065328/www.nbuv.gov.ua/institutions/ Наукові установи України.] Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського</ref>. Львів є основним центром діяльності [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]]&nbsp;— першої в Україні суспільної академії. Загалом, у місті розташовано ще близько 40 науково-дослідних та проєктно-конструкторських інститутів.

Зі Львовом пов'язане життя науковців [[Людвіг фон Мізес|Людвіга]] та [[Ріхард фон Мізес|Річарда Мізесів]], [[Стефан Банах|Стефана Банаха]], [[Юзеф Ротблат|Жозефа Ротблата]], [[Ян Лукашевич|Яна Лукашевича]], [[Єжи Курилович]]а, [[Юліус Лілієнфельд|Юліуса Лілієнфельда]], [[Рудольф Вайгль|Рудольфа Вайгля]], [[Романів Олег Миколайович|Олега Романіва]], [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], [[Бартоломей Зиморович|Бартоломея Зиморовича]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Івана Крип'якевича]], [[Освальд Бальцер|Освальда Бальцера]], [[Маєр Балабан|Маєра Балабана]], [[Шимон Ашкеназі|Шимона Ашкеназі]], [[Мартин Бубер|Мартина Бубера]] та [[Фердінанд Ціркель|Фердинанда Ціркеля]]. Тут працював український першодрукар [[Іван Федоров]].

== Медіа ==
Найбільші у Львові [[газета|газети]] за накладами&nbsp;— це «[[Високий замок (газета)|Високий замок»]], «[[Експрес (газета)|Експрес»]], «[[Львівська газета]]», «[[Ратуша (газета)|Ратуша»]], [[Львівська пошта (газета)|«Львівська пошта»]] та ін. (в минулому також «[[Поступ (львівська самвидавна газета)|Поступ»]] і «[[Газета по-львівськи]]»). У місті видаються культові [[часопис]]и «[[Четвер (журнал)|Четвер»]], «[[Ї (часопис)|Ї»]] та часопис присвячений книзі «[[Коло (часопис)|Коло»]]. Польська громада Львова продовжує традицію видання найстаршої, що виходить по сьогодні газети у [[Східна Європа|Східній Європі]]&nbsp;— «[[Gazeta Lwowska]]».

[[UA: Львів|Суспільне телебачення у Львові]] — телеканал [https://lv.suspilne.media/ UA: ЛЬВІВ]. Приватним телебаченням у Львові є [[ТРК «Люкс»]], «[[НТА]]» та [[ZIK (телеканал)|«ZIK»]].

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 17 всеукраїнських та регіональних радіостанцій: [[Радіо «Ера»|Радіо «Ера FM»]] (88.6&nbsp;MHz), «[[Радіо Рокс]]» (89.1&nbsp;MHz), «[[FM Галичина]]» (89.7&nbsp;MHz), «[[Радіо Мелодія|Мелодія»]] (91.5 MHz), «Super Radio» (91.9&nbsp;MHz), «[[Львівська Хвиля]]» (100.8&nbsp;MHz), «[[Радіо ЄС]]» (101.3&nbsp;MHz), «[[Хіт FM]]» (101.7&nbsp;MHz), «[[Радіо 24]]» (102.1&nbsp;MHz), «Ретро FM» (102.5&nbsp;MHz), «[[NRJ Україна]]» (103.9&nbsp;MHz), «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM»]] (104.3 MHz), «[[Lux FM]]» (104.7 MHz), «[[Авторадіо]]» (105.4 MHz), «[[Наше радіо]]» (106.0 MHz) та «Радіо Незалежність» (106.7&nbsp;MHz). [[UA: Українське радіо|Суспільне радіо]] — UA: Українське радіо Львів (103.3 MHz).

Серед інформаційних агенцій у Львові працюють [[ZIK (інформаційна агенція)|«Західна інформаційна корпорація» (ZIK)]], «[[Zaxid.net]]», «[[Гал-Інфо]]», «Львівський портал» та інші.

== Культура ==

=== Музика, театр і кіно ===
{{Main|Театри Львова|Кінотеатри Львова}}
[[Файл:Театр опери та балету (Вигляд з фронту).jpg|міні|ліворуч|220пкс|[[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Національний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької]]]]

[[1795]] року у Львові було відкрито перший в Україні професійний [[театр]]. [[1842]] року відкрито [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Театр Скарбека]], тоді&nbsp;— третій за розмірами в Європі; [[1900]] року з'явилася [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівська опера]]&nbsp;— один із найгарніших театрів країни, зображений на [[гривня|двадцятигривневій]] купюрі. У місті діє 8 професійних театрів: [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|опери та балету]], [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|драматичний імені Марії Заньковецької]], [[Львівський академічний театр імені Леся Курбаса|драматичний імені Леся Курбаса]], [[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки|драматичний імені Лесі Українки]], [[Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»|духовний «Воскресіння»]], [[І люди, і ляльки|естрадних мініатюр «І люди, і ляльки]]», [[Перший український театр для дітей та юнацтва|для дітей та юнацтва]] та [[Львівський обласний театр ляльок|ляльковий]]<ref>
[http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/culture/theatres/ Театри.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120911011202/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/culture/theatres/ |date=11 September 2012 }} Офіційний сайт управління культури та туризму Львівської міської ради
</ref>, 6 театрів-студій та [[Львівський державний цирк|цирк]]. Місто є значним осередком театрального життя: щороку тут проходять два театральні фестивалі: [[Золотий Лев (фестиваль)|«Золотий лев»]], найбільший театральний фестиваль країни, та «[[Драбина (фестиваль)|Драбина»]], фестиваль молодого аматорського театру. Щороку в [[жовтень|жовтні]] у місті проходить театралізований карнавал<ref>в рамках фестивалю «[[Золотий лев (фестиваль)|Золотий лев»]]</ref>. На великі свята проводять вуличні вистави на ходулях та вогняні шоу.

У Львові діє 7 [[кінотеатр]]ів: [[Планета Кіно (кінотеатр, Львів (King Cross))|«Планета кіно»]], «Кінопалац», «Копернік», [[Центр Довженка (Львів)|«Центр Довженка»]], «[[Львів (кінотеатр, Львів)|Львів»]], «Сокіл» та «[[Київ (кінотеатр, Львів)|Київ»]]<ref>
[http://v.lviv.ua/catalog/rest/kino Кінотеатри у Львові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101125022957/http://v.lviv.ua/catalog/rest/kino |date=25 November 2010 }} Відпочинок у Львові
</ref>. Перший належить мережі [[Планета Кіно (мережа кінотеатрів)|«Планета кіно IMAX»]], три наступних входять до мережі [[Кінопалац (мережа кінотеатрів)|«Кінопалац»]], натомість три останні є власністю держави. Завершено реконструкцію «Соколу», щодо «Львова» почалися обговорення відносно реконструкції<ref>
{{Cite web|url=http://tvoemisto.tv/news/yakym_maie_buty_kinoteatr_lviv_lvivyan_prosyat_vyslovlyuvaty_propozytsii_75276.html|title=Яким має бути кінотеатр «Львів»: львів’ян просять висловлювати пропозиції|website=tvoemisto.tv|accessdate=2017-02-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170301180252/http://tvoemisto.tv/news/yakym_maie_buty_kinoteatr_lviv_lvivyan_prosyat_vyslovlyuvaty_propozytsii_75276.html|archivedate=2017-03-01|deadurl=no}}
</ref>. Однак через брак фінансування починаючи з 1990-х років багато кінотеатрів було ліквідовано. Також у місті діє перший в Україні автомобільний кінотеатр «[[Кінопарк]]». Разом із цим, Львів часто стає знімальним майданчиком: місто «грає роль» європейських столиць, де вартість зйомок значно дорожча<ref>[http://obk.lviv.ua/news/9772.htm Тарифи на зйомки фільмів у Львові вирішили не змінювати.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190227131331/http://obk.lviv.ua/news/9772.htm |date=27 February 2019 }} Об'єктивно</ref>. Щороку у Львові проходять фестивалі «[[Wiz-Art]]» (фестиваль [[Короткометражний фільм|короткометражних фільмів]]) та «[[Кінолев]]» (фестиваль «незалежного кіно»). Зі Львова походять відомі актори [[Пол Муні]], [[Лео Фукс]], [[Берта Каліч]] та інші.

Основними осередками музичного життя міста є [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|театр опери та балету]], [[Львівська національна філармонія|філармонія]] і [[Костел святої Марії Магдалини (Львів)|будинок органної музики]], де міститься найбільший в Україні [[Орган (музичний інструмент)|орган]]<ref>
[http://www.organy.lviv.ua/cgi-bin/index.cgi Перелік органів України.] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6CNuvxWUp?url=http://www.organy.lviv.ua/cgi-bin/index.cgi |date=23 November 2012 }} Органи України
</ref>. У Львові поки немає повноцінного концертного залу, нерідко концерти відбуваються в [[Львівський державний цирк|державному цирку]] або в критому велотреку при стадіоні [[СКА (стадіон, Львів)|СКА]]. Щороку у Львові проходить безліч музичних фестивалів: «[[Велика коляда]]» ([[колядки]]), «Флюґери Львова» ([[Етнічна музика|етно]]-[[джаз]]), «Віртуози» ([[класична музика]]), «[[Львів Стародавній]]» (фестиваль середньовічної культури), «Діапазон» ([[Орган (музичний інструмент)|органна]] музика), «[[Етновир]]» ([[Етнічна музика|етно]]), «[[Контрасти (фестиваль)|Контрасти»]] (сучасна [[класична музика]]), фестиваль давньої музики, [[Jazz Bez]] і [[Leopolis Jazz Fest]] (джаз), [[Stare Misto]] (рок), [[Українська пісня (фестиваль-концерт)|«Українська пісня»]]<ref>
{{Cite web |url=http://www.cultureandtourism.lviv.ua/images2/culture/Lviv_Festivals-Top_50.pdf |title=Львів — столиця фестивалів 2010 |accessdate=5 February 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121113010811/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/images2/culture/Lviv_Festivals-Top_50.pdf |archivedate=13 November 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

У місті діють академічний камерний оркестр «[[Віртуози Львова]]», [[Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик»|хорова капела «Дударик»]], муніципальний оркестр «[[Галицькі Сурми]]», муніципальний хор «Гомін», камерний оркестр «Леополіс», [[Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії|симфонічний оркестр філармонії]]. З містом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]], [[Франц Ксавер Вольфганг Моцарт|Франца Ксавера Моцарта]], [[Колесса Філарет Михайлович|Філарета Колесси]], [[Скорик Мирослав Михайлович|Мирослава Скорика]], [[Лижичко Руслана Степанівна|Руслани Лижичко]], [[Вакарчук Святослав Іванович|Святослава Вакарчука]], [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимира Івасюка]] та інших. У 1986 році (ще в часи перебудови в СРСР) у Львові виникла одна з перших у Союзі неформальних громадських організацій «[[Львівський рок-клуб]]». Клуб відіграв значну роль в українізації рок-музики в Україні, а з його середовища вийшли такі відомі гурти: «[[Брати Гадюкіни]]», «[[Лесик Band|Лесик Бенд»]], «[[Плач Єремії (гурт)|Плач Єремії»]], «[[999 (гурт)|999»]], «Білий загін» тощо.

Львівщина дала початок багатьом відомим гуртам, як-от «[[Океан Ельзи]]», «[[Скрябін (гурт)|Скрябін»]], [[Піккардійська Терція|«Піккардійська терція»]], [[Плач Єремії (гурт)|«Плач Єремії»]], [[МЕРІ (гурт)|«Мері»]], «[[Оратанія (гурт)|Оратанія»]], [[Nebraska|«Механічний апельсин»]], [[ROCKOKO]] та інші<ref>
[http://muzmapa.in.ua/lviv-top Возз'єднані Брати Гадюкіни та ще 10 вартісних гуртів Львівщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150103233858/http://muzmapa.in.ua/lviv-top/ |date=3 January 2015 }} ''muzmapa.in.ua'', 12.11.2014
</ref>.

[[Файл:Королевские покои Черная каменица.jpg|міні|праворуч|220px|Королівські зали в [[Палац Корнякта|Палаці Корнякта]], який сьогодні належить [[Львівський історичний музей|Львівському історичному музею]] (2007)]]
[[Файл:Lviv - Arsenal - 06.jpg|міні|праворуч|220px|[[Музей зброї «Арсенал»]] (2007)]]

=== Музеї та картинні галереї ===
{{Main|Музеї Львова}}
Для відвідувачів у місті відкриті двері понад 40 [[музей|музеїв]]. Серед них: [[Львівський історичний музей]], другий за розмірами історичний музей України<ref>{{книга |автор = Мельник Б. В.|частина = Площа Ринок — серце Львова|заголовок = Вулицями старовинного Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = 2-ге, зі змінами|місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2002|том = |сторінки = 69|сторінок = 272|серія = |isbn = 966-603-167-3|тираж = }}</ref>; [[Національний музей у Львові|Національний музей]], одна з найвизначніших<ref>
[http://prostir.museum/museums/ua/detail?id=195 Національний музей імені Андрея Шептицького.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090803094904/http://prostir.museum/museums/ua/detail?id=195 |date=3 August 2009 }} Музейний простір України
</ref> в Україні скарбниць [[Українське образотворче мистецтво|українського мистецтва]], заснована [[Андрей (Шептицький)|митрополитом Шептицьким]]; [[Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького|Львівська галерея мистецтв]], один з найбагатших музеїв України, у минулому очолюваний відомим мистецтвознавцем [[Возницький Борис Григорович|Борисом Возницьким]]<ref>
[http://www.artclass.lviv.ua/artclass/academy/museums/ukraine/lviv-art-gallery/ Львівська національна картинна галерея.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091201011523/http://www.artclass.lviv.ua/artclass/academy/museums/ukraine/lviv-art-gallery |date=1 December 2009 }} Видавничий дім «Артклас»
</ref>; [[Музей етнографії та художнього промислу|Етнографічний музей]], єдиний такого типу в Україні; [[Тюрма на Лонцького|Національний меморіал «Тюрма на Лонцького»]], перша в Україні [[в'язниця]]-[[музей]]. Популярними серед туристів є також «[[Шевченківський гай]]», [[Під чорним орлом|Аптека-музей]], [[Арсенал (музей)|«Арсенал»]], [[Палац Потоцьких (Львів)|Палац Потоцьких]] та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї [[Музей пивоваріння (Львів)|пива]], [[Музей пошти (Львів)|пошти]], [[Музей мистецтва давньої української книги|друкарства]], [[Музей скла (Львів)|скла]], [[Львівський музей історії релігії|релігії]] тощо. Є також певна кількість меморіальних будинків-музеїв, присвячених видатним мешканцям міста. [[Державний природознавчий музей НАН України|Природознавчий музей]], який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, сьогодні закритий на реконструкцію.

У Львові діє понад 20 художніх галерей, найвідомішими з-поміж яких є «[[Дзиґа (об'єднання)|Дзиґа»]], «[[Зелена канапа]]», «Сливка», «[[Музей Ідей]]» та інші.

Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36,5 тисяч експонатів, у [[2009]] році музеї міста відвідало 366,5 тисяч осіб<ref>[http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/6/143059/ Музеї Львова стали частіше відвідувати.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} zaxid.net</ref>.

=== Література ===
{{main|Бібліотеки Львова}}
З давніх-давен Львів був значним літературно-книговидавничим центром регіону. З містом пов'язані імена [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], [[Богдан-Ігор Антонич|Богдана-Ігоря Антонича]], [[Марія Конопницька|Марії Конопницької]], [[Єжи Яніцький|Єжи Яницького]], [[Олександра Марініна|Олександри Мариніної]], [[Ванда Василевська|Ванди Василевської]], [[Леопольд фон Захер-Мазох|Леопольда фон Захер-Мазоха]], [[Бруно Шульц]]а, [[Станіслав Лем|Станіслава Лема]], [[Станіслав Єжи Лец|Станіслава Єжи Леца]], [[Тадеуш Ріттнер|Тадеуша Ріттнера]], [[Мандельштам Надія Яківна|Надії Мандельштам]], [[Шолом-Алейхем|Шолом-Алехема]], [[Оноре де Бальзак]]а, «[[Руська трійця|Руської Трійці»]] «[[Дванадцятка (літгрупа)|Дванадцятки»]] та інших. Серед відомих сучасних українських письменників, у Львові мешкають [[Калинець Ігор Миронович|Ігор Калинець]], [[Сняданко Наталія Володимирівна|Наталка Сняданко]], [[Павлюк Ігор Зиновійович|Ігор Павлюк]], [[Винничук Юрій Павлович|Юрій Винничук]], [[Неборак Віктор Володимирович|Віктор Неборак]], [[Дереш Любко|Любко Дереш]], [[Ґабор Василь Васильович|Василь Ґабор]], [[Матіос Марія Василівна|Марія Матіос]]<ref>
[http://www.zaxid.net/article/8342/ Літературне обличчя сучасного Львова.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071203164906/http://www.zaxid.net/article/8342/ |date=3 December 2007 }} zaxid.net
</ref>. У Львові розташовані такі [[Видавництва України|відомі видавництва]]: «[[Аверс (видавництво, Львів)|Аверс»]], «[[Афіша (видавництво)|Афіша»]], «[[Видавництво Старого Лева]]», «Країна ангелят», «Мета», «[[Піраміда (видавництво, Львів)|Піраміда»]], «[[Свічадо]]», «[[Світ (видавництво, Львів)|Світ»]], «Фенікс», «Центр Європи». Щовересня у місті відбувається [[Форум видавців у Львові|Форум книговидавців]]&nbsp;— найбільша культурна подія України<ref>
[http://www.studua.org/articles/2009/09/08/2339.html 16 Міжнародний книжковий ярамрок «Форум видавців у Львові».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110728065853/http://www.studua.org/articles/2009/09/08/2339.html |date=28 July 2011 }} www.studua.org
</ref>. Львів у різні періоди своєї історії описаний у [[Список романів, дія яких відбувається у Львові|численних романах]].

У [[1817]] році у Львові засновано [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Оссолінеум]], бібліотеку і науково-дослідний інститут, який незабаром став одним з найвизначніших центрів польської науки. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] 70&nbsp;% фондів було перевезено до [[Вроцлав]]а, натомість у Львові на базі колишнього Оссолінеуму було створено [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Національну бібліотеку імені Василя Стефаника]], одну з найбільших в Україні. Тут зберігаються прижиттєві видання творів [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]], [[Франко Іван Якович|Франка]], [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Коцюбинського]], [[Гоголь Микола Васильович|Гоголя]], [[Віктор Гюго|Гюго]], [[Оноре де Бальзак|де Бальзака]], [[Александр Дюма (батько)|Дюма]], [[Чарлз Діккенс|Діккенса]], [[Адам Міцкевич|Міцкевича]], [[Толстой Лев Миколайович|Толстого]], [[Чехов Антон Павлович|Чехова]], [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]], [[Лермонтов Михайло Юрійович|Лермонтова]] та інших письменників. Одними з найцінніших придбань бібліотеки є колекція оригіналів листів багатьох відомих людей. Книжковий фонд становить понад 7 мільйонів екземплярів. Серед інших відомих бібліотек Львова&nbsp;— [[Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка|Бібліотека Львівського університету]], [[Міська центральна бібліотека імені Лесі Українки (Львів)|Міська центральна бібліотека імені Лесі Українки]], [[Централізована бібліотечна система для дітей міста Львова|Центральна міська дитяча бібліотека]], [[Львівська обласна бібліотека для дітей|Обласна бібліотека для дітей]], [[Львівська обласна бібліотека для юнацтва|Обласна бібліотека для юнацтва]] та інші.

=== Релігія ===
{{Main|Храми Львова|Синагоги Львова}}
[[Файл:Церква, всередині.jpg|міні|220px|[[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|Церква Пресвятої Євхаристії]], колишній Домініканський костел (2014)]]
Львів є центром [[Галичина|одного з найрелігійніших регіонів України]]. Так, упродовж [[1960-ті|1960]]-[[1980-ті|1980-х]] років у Львові та [[Львівська область|області]], з населенням 0,8&nbsp;% від загального населення [[СРСР]], було понад 10&nbsp;% усіх діючих культових споруд<ref name="70підстав" />. Сьогодні місто є центром єпархій [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]], [[Православна церква України|Православної церкви України]], [[УПЦ (МП)|Української православної церкви (Московського патріархату)]], [[Римо-католицька церква|Римо-католицької церкви]] та [[Вірменська апостольська церква|Вірменської апостольської церкви]]. У Львові розміщений управлінський центр [[Римо-католицька церква в Україні|Римо-католицької церкви в Україні]]. Тут діє [[Українська автономна православна церква Львова]]&nbsp;— нечисленна православна юрисдикція, не визнана [[Православна церква|Вселенською Церквою]]. Крім того, у місті діють [[Протестантизм|протестантські]], [[Юдаїзм|юдаїстські]] та [[Іслам|мусульманські]] громади.

Серед найвідоміших культових споруд міста [[Собор святого Юра]], головний храм українських греко-католиків, [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)|Успенська церква]], багатовіковий центр православного життя регіону, [[Латинський катедральний собор (Львів)|Латинська катедра]], [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|Бернардинський костел]], колишній [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|Домініканський костел]], [[Церква святих Ольги і Єлизавети|костел святої Ельжбети]] та інші.

Зі Львовом пов'язані життя та діяльність [[Петро Могила|Петра Могили]], [[Йосиф (Сліпий)|Йосипа Сліпого]], [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]] та інших відомих релігійних діячів.

У Львові наявні 8 [[цвинтар|кладовищ]]. Найвідомішим є [[Личаківський цвинтар]], де поховано багато відомих людей. Сьогодні його оголошено історико-культурним заповідником. У 1987 році [[Товариство Лева]] розпочало свою діяльність із відновлення могил на цьому цвинтарі.

=== Традиції ===
[[Файл:ВП День батяра 2.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Святкування [[День батяра у Львові|Дня батяра]] на [[Площа Ринок (Львів)|площі Ринок]] у 2008 році]]
Львів&nbsp;— споконвічне місто українсько-польського прикордоння, у якому століттями змішувалися традиції, культури і мови. Так, унаслідок взаємних запозичень, наприкінці [[XIX століття]] у міському середовищі сформувалася [[львівська ґвара]]&nbsp;— [[говір]], що утворився внаслідок [[Піджин|змішання]] [[українська мова|української]] і [[польська мова|польської]] мов з вкрапленнями [[німецька мова|німецької]] та [[їдиш|єврейської]] лексики. На думку деяких дослідників, вона є складовою [[Південнокреський діалект|південнокреського діалекту]] польської мови<ref>{{книга|
|місце = Kraków
|серія = 
|сторінок = 
|сторінки = 
|том = 
|рік = 2006
|видавництво = UNIVERSITAS
|видання = 
|автор = Kurzowa Z.
|відповідальний = Szpiczakowska M., Skarżyński M
|посилання = 
|оригінал = 
|заголовок = Polszczyzna Lwowa i kresów południowo-wschodnich do 1939 roku
|посилання частина = 
|частина = 
|тираж = 
}}&nbsp;— 439 s.&nbsp;— ISBN 83-242-0656-6. {{ref-pl}}</ref>, інші вважають її одним з варіантів [[балак]]у. У другій половині [[XX століття]] ґвара вийшла з широкого вжитку, однак багато слів досі побутують серед львів'ян. Останнім часом деякі інституції ([[Львівська міська рада]], [[часопис «Ї»]]) докладають зусиль для її певного відродження.

Наприкінці [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— на початку [[XX століття]] розповсюдженою у Львові була [[львівські батяри|субкультура батярів]]&nbsp;— авантюристів і гульвіс, які з часом набули кумедних рис. Вона стала причиною формування міського фольклору, який іще називають батярським. Львівський міський фольклор ув основному складає батярські пісні (найвідоміша&nbsp;— неофіційний гімн міста «Тільку ві Львові») і легенди (видані в численних збірниках; найвідоміші серед них&nbsp;— «[[Легенди Львова]]» [[Юрій Винничук|Юрія Винничука]] і «[[Легенди старого Львова]]» [[Ілько Лемко|Ілька Лемка]]). З [[2000-ні|2000-х]] років для відродження батярських традицій у Львові щорічно, [[1 травня]], проводять [[День батяра у Львові|День батяра]].

Вважається<ref>
[http://www.zaxid.net/article/956/ Львів націоналістичний: міф чи реальність?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100615004817/http://zaxid.net/article/956 |date=15 June 2010 }} Олександр Зайцев, zaxid.net
</ref>, що жителі Львова мають праві погляди, а місто є «твердинею націоналізму». Разом із тим, зі Львова вийшло багато українських політиків, які вчинили значний вплив на сучасну політичну ситуацію в державі. Це [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслав Чорновіл]], [[Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна|Ірина Калинець,]] [[Горинь Богдан Миколайович|Богдан Горинь]], [[Горинь Михайло Миколайович|Михайло Горинь]], [[Лук'яненко Левко Григорович|Левко Лук'яненко]], [[Луценко Юрій Віталійович|Юрій Луценко]], [[Куйбіда Василь Степанович|Василь Куйбіда]], [[Чорновіл Тарас Вячеславович|Тарас Чорновіл]], [[Тягнибок Олег Ярославович|Олег Тягнибок]], [[Герман Ганна Миколаївна|Ганна Герман]] та інші. Свого часу в місті жили президент Монголії [[Цахіагійн Елбегдорж]] та один з лідерів російської опозиції [[Явлінський Григорій Олексійович|Григорій Явлінський]]. З містом пов'язані життя історичних політичних діячів: [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]], [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]], [[Симон Візенталь|Симона Візенталя]], [[Яків Розенфельд|Якова Розенфельда]], [[Мухаммед Асад|Мухаммеда Асада]], [[Казимир Бартель|Казимира Бартеля]].

Давньою міською традицією є споживання [[кава|кави]]. «Львівський культ кави» широко відомий за межами міста. Вважається, що кожен «правдивий львів'янин» має принаймні раз на день пити каву. В центрі міста безліч кав'ярень, якими прокладені численні туристичні маршрути; щороку проводиться [[міське свято «На каву до Львова»]], на якому визначають найкращу кав'ярню міста<ref>
[https://archive.is/20120712025900/mylviv.blogspot.com/2009/03/blog-post_9970.html Кав'ярня&nbsp;— пуп буття.] Львів&nbsp;— перлина України. Все цікаве про Львів
</ref><ref>
[http://www.coffeefest.lviv.ua/about/ Відомі люди про каву і Львів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091006011901/http://www.coffeefest.lviv.ua/about/ |date=6 October 2009 }} Міське свято кави «На каву до Львова»
</ref>. Іншим продуктом, з яким часто ідентифікують Львів, вважається [[шоколад]]. Місцеві жителі називають його «чоколяда»<ref>
[http://www.radiosvoboda.org/content/article/1920932.html Україна стала одним зі світових лідерів за приростом продажу шоколаду.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100901174444/http://www.radiosvoboda.org/content/article/1920932.html |date=1 September 2010 }} Радіо Свобода
</ref>. Щороку в місті проводяться [[Національне Свято шоколаду|Свято шоколаду]], [[Свято сиру і вина у Львові|Свято сиру і вина]].

Особливим є [[Різдво у Львові|святкування Різдва у Львові]], під час якого в місті відбувається [[Львівський різдвяний ярмарок|різдвяний ярмарок]], встановлюється [[шопка]] та [[дідух]], відбуваються народні гуляння, виступи [[вертеп]]ів та парад звіздарів, фестиваль «[[Велика коляда]]» і [[Свято пампуха]]<ref>
[http://www.radiosvoboda.org/content/article/1923190.html На Різдво до Львова&nbsp;— це уже гарна традиція.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100901184312/http://www.radiosvoboda.org/content/article/1923190.html |date=1 September 2010 }} Радіо «Свобода»
</ref>.

== Архітектура ==
{{Infobox World Heritage Site
|WHS    = Lviv – the Ensemble of the Historic Centre
|State Party= {{UKR}}
 | зображення          =  Cables_Lviv.jpg
|Criteria = ii, v
|ID    = 865
|Region  =Європа і Північна Америка
|Year   = 1998
|Session  = 22nd
 |карта розташування  = Європа
|Link   = http://whc.unesco.org/en/list/865
}}
{{main|Список пам'яток архітектури національного значення у Львові|Архітектура Львова|Пам'ятки монументального мистецтва Львова}}
В [[архітектура|архітектурі]] Львова, яка не сильно постраждала під час війн [[XX століття]], відображено багато європейських стилів та напрямків, що відповідають різним історичним епохам. Після [[пожежа|пожеж]] [[1527]] і [[1556]] року практично не залишилося слідів [[Готична архітектура Львова|готичного Львова]], проте добре представлено такі епохи: [[Ренесансна архітектура Львова|ренесанс]], [[Барокова архітектура Львова|бароко]], [[Класицистична архітектура Львова|класицизм]]. Характерним для Львова став стиль [[Віденська сецесія|сецесії]], трапляються споруди в стилях [[Ар Деко|ар-деко]] і берлінський [[Модерн (мистецтво)|модерн]].

У місті встановлено [[Пам'ятники Львова|більше півсотні пам'ятників]]: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та [[Галичина|регіону]].
[[Файл:Панельный Сихов.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Радянська «панельна» забудова [[Сихів|Сихова]] (2007)]]
У Львові розташовано найбільше пам'яток архітектури серед усіх українських міст<ref name="пам'ятки архітектури"/>. Переважна їх більшість сконцентрована в [[Історичний центр Львова|історичному центрі]], який занесено до [[Світова спадщина ЮНЕСКО|списку Світової спадщини ЮНЕСКО]]. Серед найвизначніших архітектурних пам'яток міста [[Львівська ратуша|Ратуша]], [[Площа Ринок (Львів)|ансамбль площі Ринок]], [[Чорна кам'яниця]], [[Палац Корнякта]], колишній [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|Домініканський костел]], [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)|комплекс Успенської церкви]], [[Королівський арсенал]], [[Порохова вежа]], [[Міський арсенал (Львів)|Міський арсенал]], [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|монастир Бернардинів]], [[Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії|Латинська катедра]], [[Собор святого Юра]], [[Церква святих Ольги і Єлизавети|Костел святої Ольги і Єлизавети]], [[Головний залізничний вокзал (Львів)|Залізничний вокзал]], [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Університет Франка]], [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперний театр]], [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Театр Марії Заньковецької]], [[Преображенська церква (Львів)|Преображенська церква]], [[Вірменський собор (Львів)|Вірменська церква]], [[Монастир святого Онуфрія (Львів)|Монастир святого Онуфрія]], [[Церква святої Параскеви П'ятниці (Львів)|Церква Святої Параскеви П'ятниці]] та інші.

На південь та на схід від Старого міста йдуть елітні райони, забудовані, передовсім, наприкінці [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— на початку [[XX століття]]. Навколо них&nbsp;— [[СРСР|радянська]] забудова: промислові зони та спальні райони. На долю типового масового жита припадає 40&nbsp;% житлових площ міста. Ще близько 20&nbsp;% житла&nbsp;— приватна малоповерхова забудова, переважно зосереджена на околицях, у районах, де раніше були приміські села. У Львові спостерігається найвища щільність міської забудови серед усіх обласних центрів і великих міст країни.

З 1990-х років значно знизилися темпи будівництва. Так, у [[1990]] році було здано 369 тисяч квадратних метрів житла, в [[1995]] році&nbsp;— 90 тисяч квадратних метрів, а в [[2000]]-ому&nbsp;— 96 тисяч квадратних метрів житлової площі<ref>{{Стаття |автор = [[Назарук Микола Миколайович|Назарук М. М.]]|назва = Житлова забудова як чинник геопросторової оптимізації соціоекосистеми м. Львова|журнал = Вісник Львівського університету. Серія географічна|випуск = №33/[[2006]]|сторінки = 288|url = }}</ref>. Починаючи з 2003 року темпи будівництва поступово нарощуються. У 2005 році було здано 158,7 тисяч кв. метрів житлової площі, у 2009 році&nbsp;— 187,2 тисяч кв.метрів, а в 2012 році&nbsp;— 242,5 тисяч кв.метрів житла<ref name="stat">
{{Cite web |url=http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/press/2013/r040213_20.pdf |title=Динаміка введення в експлуатацію житла у Львові |accessdate=2 May 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140202100749/http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/press/2013/r040213_20.pdf |archivedate=2 February 2014 |deadurl=no }}
</ref>.

== Спорт ==
{{main|Спорт у Львові}}
[[Файл:Завжди вірні.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Стадіон «[[Арена Львів]]» (2011)]]
Спорт у Львові має давню історію: у місті відбулися перші на території сучасної України [[футбол]]ьний ([[1894]]) та [[хокей]]ний ([[1905]])<ref>{{Cite news|url=http://hockey.sport.com.ua/news.php?id=45667&noredir|title=Усі шляхи ведуть до Львова|last=|first=|date=|language=|work=СПОРТ.UA|accessdate=2017-03-01}}</ref> матчі. У той час, коли в [[Російська імперія|Російській імперії]] та [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] спорт лише поширювався, на теренах [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], а потім [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]] регулярно проводили міжнародні змагання та турніри. У 1930-х рр. проводилися [[Рівнинні перегони Краків-Львів]]. [[4 вересня]] [[1931]] року у Львові відбувся перший конгрес [[ФІТА]]&nbsp;— Міжнародної федерації стрільби з лука. У серпні-вересні того ж року Львів прийняв перший чемпіонат світу і Європи зі стрільби з лука. Львівський хокейний голкіпер [[Микола Скрипій]] одним з перших в історії почав використовувати захисну маску для обличчя&nbsp;— ще у [[1933]] році. Він сконструював її з військового шолома, причепивши спереду дротяну маску<ref>''Лось Й., [[Мікльош Карло Владиславович|Мікльош К.]], Заремба Р., Михалюк Ю.'' Спортове Товариство «Україна». До 80-річчя заснування: Альманах.&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1991.&nbsp;— С. 46—47.&nbsp;— ISBN 5-7773-0083-9.</ref>. Львівська [[футбол]]ьна команда «[[Погонь (Львів)|Погонь»]] 5 разів вигравала чемпіонат Польщі з футболу, [[Збірна Польщі з футболу|національна збірна Польщі]] деякі ігри проводила у місті Лева, за національну команду регулярно грали гравці із львівських клубів.

У [[1969]] році львівський футбольний клуб «[[Карпати (Львів)|Карпати»]] став єдиним клубом із нижчої ліги, який здобув [[Кубок СРСР з футболу]]. Сьогодні він представляє місто у [[Чемпіонат України з футболу|футбольній прем'єр-лізі України]]. Інший львівський клуб, [[Львів (футбольний клуб)|ФК «Львів»]], також представляє місто у [[Чемпіонат України з футболу|футбольній прем'єр-лізі України]]. Щороку в місті проводиться наймасштабніший фестиваль футбольних фанів у Східній Європі «[[EUROFANZ]]». Львів був одним з міст-господарів [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|чемпіонату Європи з футболу 2012 року]].

Також у Львові з [[2012]] року у рамках чемпіонату України [[Українська Ліга Американського Футболу ULAF|Української Ліги Американського Футболу ULAF]] грає команда з [[американський футбол|американського футболу]] [[Львівські Леви]], а гравці клубу регулярно викликаються на матчі збірної України з американського футболу.

Головною спортивною спорудою Львова є стадіон «[[Арена Львів]]». Окрім того, у місті функціонують стадіони «[[Україна (стадіон)|Україна»]], «[[СКА (стадіон, Львів)|СКА»]], «[[Скіф (стадіон, Львів)|Скіф»]], «[[Юність (стадіон, Львів)|Юність»]] та інші. У Львові знаходиться також єдиний в Україні критий [[велотрек]]&nbsp;— [[Велотрек СКА]].

Львів є одним з лідерів українського [[футзал]]у&nbsp;— у сезонах 2006/07, 2011/12 та 2015/16 чемпіоном України ставала «[[Енергія (Львів)|Енергія»]], а в першостях 2008/09 та 2009/10 переміг «[[Тайм (Львів)|Тайм»]]. Жіночий [[гандбол]]ьний клуб «[[Галичанка (гандбольний клуб)|Галичанка]]» починаючи із сезону 2001—2002&nbsp;років перебуває у чільній трійці вищої ліги чемпіонату України. Також, є дворазовим чемпіоном (2015, 2016) і п'ятиразовим срібним призером (2005, 2007, 2008, 2013, 2014). У вищих лігах національних чемпіонатів Львів також представляють [[баскетбол]]ьний клуб «[[Львівська Політехніка (баскетбольний клуб)|Політехніка-Галичина]]», [[Водне поло|ватерпольний]] клуб «[[Динамо (ватерпольний клуб, Львів)|Динамо]]» та [[волейбол]]ьний клуб «Львів».

[[Львівська шахова школа]] за радянських часів була однією з найвідоміших у [[СРСР]] і дотепер залишилася серед провідних шахових центрів України. Серед найвідоміших гросмейстерів міста [[Попель Степан Михайлович|Степан Попель]], [[Штейн Леонід Захарович|Леонід Штейн]], [[Бєлявський Олександр Генріхович|Олександр Бєлявський]], [[Волокітін Андрій Олександрович|Андрій Волокітін]], [[Іванчук Василь Михайлович|Василь Іванчук]] та інші. Відомими є також львівські [[Стрільба з лука|лукова]], [[регбі]]йна, [[спідвей]]на та [[велотрек]]ова школи.

Львів мав приймати [[Чемпіонат Європи з баскетболу 2015|Чемпіонат Європи з баскетболу 2015 року]], однак через ситуацію в країні від проведення вирішили відмовитися. Натомість, надано пріоритетне право проведення [[Чемпіонат Європи з баскетболу 2017|Європейського чемпіонату 2017 року]]. [[Уряд України]] мав намір висунути кандидатуру Львова на проведення [[Зимові Олімпійські ігри 2022|Зимових Олімпійських ігор у 2022 році]]<ref>
[http://zik.com.ua/ua/news/2010/11/04/254685 Колесніков: Зимову Олімпіаду 2022 року прийматиме Львів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101105194534/http://zik.com.ua/ua/news/2010/11/04/254685 |date=5 November 2010 }} zik (Західна інформаційна корпорація)
</ref><ref>
[http://zik.com.ua/ua/news/2010/12/17/262508 Колесніков обіцяє найкращі Олімпійські ігри в історії.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101220064537/http://zik.com.ua/ua/news/2010/12/17/262508 |date=20 December 2010 }} zik (Західна інформаційна корпорація)
</ref>.

== Міжнародна співпраця ==
Львів має 18 [[Міста-побратими|міст-побратимів]]<ref>
[http://city-adm.lviv.ua/lmr/partner-cities Міста-партнери.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141122080702/http://city-adm.lviv.ua/lmr/partner-cities |date=22 November 2014 }} Офіційний портал Львівської міської ради
</ref><ref>[[:commons:File:Маріуполь, міста-побратими.pdf|Список міст-побратимів Маріуполя станом на 27.04.2017]]&nbsp;— відповідь [[Маріупольська міська рада|Маріупольської міської ради]] на Запит на отримання публічної інформації</ref><ref>в дужках зазначена дата укладення договору</ref>:
{|style="width: 100%; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|CAN}} [[Вінніпег]], [[Канада]] <small>([[1973]])</small>
* {{Прапорець20|GER}} [[Фрайбург]], [[Німеччина]] <small>([[1989]])</small>
* {{Прапорець20|GBR}} [[Рочдейл]], [[Велика Британія]] <small>([[1992]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Ряшів]], [[Польща]] <small>([[1992]])</small>
* {{Прапорець20|HUN}} [[Будапешт]], [[Угорщина]] <small>([[1993]])</small>
* {{Прапорець20|ISR}} [[Рішон-ле-Ціон]], [[Ізраїль]] <small>([[1993]])</small>
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|POL}} [[Краків]], [[Польща]] <small>([[1995]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Перемишль]], [[Польща]] <small>([[1995]])</small>
* {{Прапорець20|SRB}} [[Новий Сад]], [[Сербія]] <small>([[1999]])</small>
* {{Прапорець20|GEO}} [[Кутаїсі]], [[Грузія]] <small>([[2002]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Вроцлав]], [[Польща]] <small>([[2003]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Лодзь]], [[Польща]] <small>([[2003]])</small>
 |valign="top"|
* {{Прапорець20|POL}} [[Люблін]], [[Польща]] <small>([[2004]])</small>
* {{Прапорець20|BIH}} [[Баня-Лука]], [[Боснія і Герцеговина]] <small>([[2004]])</small>
* {{Прапорець20|GEO}} [[Тбілісі]], [[Грузія]] <small>([[2013]])</small><ref>
[http://zik.ua/ua/news/2013/10/07/432974 Львів і Тбілісі побраталися.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140730000137/http://zik.ua/ua/news/2013/10/07/432974 |date=30 July 2014 }} zik (Західна інформаційна корпорація)
</ref>
* {{Прапорець20|Литва}} [[Вільнюс]], [[Литва]] <small>(2014)</small>
* {{Прапорець20|Болгарія}} [[Пловдів]], [[Болгарія]] <small>(2016)</small>
* {{Прапорець20|CHN}} [[Ченду]], [[Китай]] <small>([[2017]])</small><ref>[https://lvivrada.gov.ua/deputaty/2013-12-02-11-38-10/itemlist/category/334-mista-partnery МІСТА-ПАРТНЕРИ.] Львівська міська рада&nbsp;— Інформаційний портал депутатів</ref>
 |}
У минулому:
* {{Прапорець20|UZB}} [[Самарканд]], [[Узбекистан]] <small>([[2000]], зносини перервані)</small>
* {{flagicon|UKR}} [[Маріуполь]], [[Україна]] <small>([[1994]], зносини перервані)</small>
* {{Прапорець20|RUS}} [[Санкт-Петербург]], [[Росія]] <small>([[2006]], зносини перервані)</small><ref>[https://zaxid.net/lvivski_deputati_hochut_rozirvati_pobratimstvo_mizh_lvovom_i_sanktpeterburgom_n1327241 Львівські депутати хочуть розірвати побратимство між Львовом і Санкт-Петербургом], zaxid.net, Тетяна Слісарчук, 23 жовтня 2014</ref><ref>[https://portal.lviv.ua/news/2016/05/13/lviv-ne-bazhaye-postaviti-krapku-u-pobratimstvi-z-sankt-peterburgom Львів не бажає поставити «крапку» у побратимстві з Санкт-Петербургом?], Львівський портал, 13 Травня 2016</ref>
* {{flagicon|FRA}} [[Ліон]], [[Франція]] <small>(2007—2012)</small>
* [[Файл:Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg|20пкс|межа]] [[Грозний (місто)|Джхар]], [[Чеченська Республіка Ічкерія|Ічкерія]] <small>([[1998]]&nbsp;— [[2000]]: зносини перервані після зайняття міста Росією)</small><ref name="джохар">
З [[2000]] року&nbsp;— Грозний, [[Росія]]. Зв'язки встановлені, коли місто контролювалося [[Ічкерія|Чеченською Республікою Ічкерією]] ([http://194.44.218.103/uk/sister-cities/first-page/part1.html Посилання на згадку про це на сайті Асоціації міст України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140804224909/http://194.44.218.103/uk/sister-cities/first-page/part1.html |date=4 August 2014 }}). Після зайняття міста Росією зв'язки перервані ([http://www.city-adm.lviv.ua/index/cities-partners Зокрема, офіційний сайт Львівської міської ради не згадує Грозний в переліку міст-побратимів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100818183209/http://www.city-adm.lviv.ua/index/cities-partners |date=18 August 2010 }})</ref>
З чотирма містами Львів співпрацює без укладення договору<ref>
[http://www.lviv.ua/uk/about/international/cooperation/ Співпраця із містами без укладення договору.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100123200459/http://www.lviv.ua/uk/about/international/cooperation/ |date=23 January 2010 }} Львів відкритий для світу
</ref>:
{|style="width: 100%; align:top"
 |-
* {{Прапорець20|Польща}} [[Варшава]] ([[Польща]])
* {{Прапорець20|Польща}} [[Гданськ]] ([[Польща]])
* {{Прапорець20|Австрія}} [[Відень]] ([[Австрія]])
* {{Прапорець20|Німеччина}} [[Лейпциг]] ([[Німеччина]])
 |}

У Львові є генеральні консульства [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]] та [[Чехія|Чехії]], почесні консульства [[Австрія|Австрії]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Королівство Бельгія|Королівства Бельгії]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Казахстан]]у, [[Канада|Канади]], [[Королівство Нідерландів|Королівства Нідерландів]], [[Південна Корея|Південної Кореї]], [[Латвійська республіка|Латвійської Республіки]], [[Литва|Литви]], [[Молдова|Молдови]], [[ФРН]], [[Франція|Франції]], [[Угорщина|Угорщини]]. У місті також діє Візовий центр Посольства [[Іспанія|Іспанії]] в Україні<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2010/08/06/240152 Іспанія відкрила Візовий центр у Львові.] Західна інформаційна корпорація (zik)</ref> та постійно перебуває Консульський кореспондент Посольства [[Італія|Італії]] в [[Україна|Україні]]<ref>
[http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/information/consulates/ Консульства іноземних держав у Львові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100123140708/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/information/consulates |date=23 January 2010 }} Сайт управління культури і туризму Львівської міської ради
</ref>; діє [[Британська рада]]<ref>
{{Cite web|url=http://www.lviv.ua/uk/information/consulates/|title=Консульства іноземних держав у Львові. Довідкова інформація.|website=www.lviv.ua|language=uk|accessdate=2017-03-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170301181336/http://www.lviv.ua/uk/information/consulates/|archivedate=2017-03-01|deadurl=yes}}
</ref>.

Також у Львові функціонують представництво [[ОБСЄ]], Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС), представництво [[ЄБРР]], [[Альянс Франсез]], Австрійський центр, Goethe-Institute, GIZ ([[Німецьке товариство міжнародного співробітництва]]).

Львів є членом організацій «[[Eurocities]]»<ref>
[http://www.eurocities.eu/main.php Офіційний сайт організації «Eurocities»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090609170419/http://www.eurocities.eu/main.php |date=9 June 2009 }} {{ref-en}}
</ref>, «[[European Cities Marketing]]»<ref>[http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/18/183235/ Львів увійшов до міжнародної організації «European Cities Marketing».]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} zaxid.net</ref>, OWHC (Організації міст світової спадщини)<ref>
[http://www.ovpm.org/en/ukraine/l-viv OWHC (Organisation of World Heritage sites).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110521090748/http://www.ovpm.org/en/ukraine/l-viv |date=21 May 2011 }} Львів відкритий для світу {{ref-en}} {{ref-fr}} {{ref-es}}
</ref> та «[[Energie-Cites]]»<ref>
[http://www.city-adm.lviv.ua/news/housing-and-utilities/8728-lviv-stav-chlenom-jevropejskoji-asociaciji-energie-cites Львів став членом європейської асоціації «Energie-Cites».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306040404/http://city-adm.lviv.ua/news/housing-and-utilities/8728-lviv-stav-chlenom-jevropejskoji-asociaciji-energie-cites |date=6 March 2016 }} Офіційний сайт Львівської міської ради
</ref>.

== Панорами Львова ==
{{Панорама|Rough 360-degree panoram of Lviv center. - panoramio.jpg|1773px|Панорама центру Львова з [[Львівська ратуша|Ратуші]] (2007)|text-align=center}}
{{Панорама|Львівська опер - нічна панорама.jpg|773px|Площа перед [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперним театром]] (2013)|text-align=center}}{{Панорама|Сихівський_район_Львова.jpg|1000px|Сихівський район Львова (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Транспортне_кільце_Кільпарківська_-_Виговського_-_В._Великого.jpg|1000px|Транспортне кільце [[Вулиця Кульпарківська|Кульпарківська]] - [[Вулиця Виговського (Львів)|Виговського]] - [[Вулиця Володимира Великого (Львів)|В. Великого]] (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Панорама_міста_Львова_з_вулиці_Лукаша,_1.jpg|1000px|Панорама міста Львова з вулиці [[Вулиця Лукаша (Львів)|Лукаша]], 1 (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Вигляд на північну частину міста з гори Лева.jpg|1000px|Вигляд вночі на північну частину міста з [[Гора Лева|гори Лева]] (2017)|text-align=center}}
== Персоналії==
* [[Станіслав Лем|Стані́слав Герман Ле́м]] (пол. Stanisław Herman Lem; 12 вересня [[1921]] — 27 березня [[2006]]) — польський письменник-фантаст єврейського походження.

== Див. також ==
{{div col}}
* [[Вікіпедія:Шаблони:Львів]]
* [[Львівський полігон твердих побутових відходів]]
* [[Середньовічний Львів]]
* [[Злочинність і правосуддя в середньовічному Львові]]
* [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького]]{{div col end}}

== Примітки ==
{{примітки|3}}

== Джерела ==
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = |сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]&nbsp;: у 2 т.|оригінал = |посилання = |відповідальний = Андрій Козицький, Ігор Підкова|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2007 — 2008|том = |сторінки = |сторінок = 653 (І том), 608 (ІІ том)|серія = |isbn = 966-7007-68-8 (І том), ISBN 978-966-7007-69-0 (ІІ том)|тираж = }}
* {{публікація|книга|автор=Івченко А. С. |назва=Закохайся у Львів|вид = путівник |посилання=http://www.ukrmap.com.ua/catalog/turistichna-tematika/putivniki/putivnik-zakohajsja-u-lviv/?id=434 |відповідальний= |місце=К. |видавництво=ДНВП «Картографія» |рік=2012 |том= |сторінок=80 |сторінки= |isbn=978-966-475-954-7 |тираж=4000 }}
* ''[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я. Д]]''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Lvіv_mst Львів] // {{ЕІУ|6|320}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Історія Львова. У трьох томах|оригінал = |посилання = |відповідальний = Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2006|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-58-7|тираж = }}
* Львів // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 1404—1416.
* {{книга |автор = Мельник Б. В.|частина = |заголовок = Вулицями старовинного Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = Вид. 2-ге, зі змінами|місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2002|том = |сторінки = |сторінок = 273|серія = |isbn = 966-603-197-3|тираж = }}
* {{книга |автор = [[Назарук Микола Миколайович|Назарук М. М.]]  |частина = |заголовок = Львів у XX столітті: соціально-екологічний аналіз|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Українська академія друкарства]], Видавничий центр [[ЛНУ ім. Івана Франка]]|рік = 2008|том = |сторінки = |сторінок = 348|серія = |isbn = 978-966-322-108-3|тираж = }}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Таємниці міста Лева : книга для читання|оригінал = |посилання = |відповідальний = О. Волосевич, О. Даниленко|видання = |місце = Львів|видавництво = Аверс|рік = 2004|том = |сторінки = |сторінок = 356|серія = |isbn = 966-7466-90-6|тираж = }}
* ''Dziedzicki L.'' {{SgKP|V|496|Lwów}}&nbsp;— S. 496—554. {{ref-pl}}
* {{книга| автор= [[Мечислав Орлович|Orłowicz M.]] |частина= |посилання частина= |заголовок= Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Lwów—Warszawa |видавництво= |рік= 1925 |том= |сторінки= |сторінок= |серія= |isbn= |тираж= }}&nbsp;— 276 s. {{ref-pl}}
* {{ЕЄЕ|12523|Львов}}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11327 Львов: справочник / сост.: Г. Гербильский и др.&nbsp;— Львов: Віл. Україна, 1949.&nbsp;— 200 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=609 Львів: провідник.&nbsp;— Львів: Червона калина, 1925.&nbsp;— 179 с.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11327 Львов: справочник / сост.: Г. Гербильский и др.&nbsp;— Львов: Віл. Україна, 1949.&nbsp;— 200 с.]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=12079 Львов : краткий справочник / сост.: Б. К. Дудыкевич и др.; под ред. Г. П. Пинчука. — Львов : Вільна Україна, 1946. — 85, 1 с. : іл.]

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Львів
|Портал             = Львів
|Портал-зображення  = Lviv-modern-coat-of-arms.png
|Портал1            = Галичина
|Портал1-зображення = ZUNR coa.svg
|Портал2            = Україна
|Портал2-зображення = Flag of Ukraine.svg
|Вікісловник        = Львів
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Львів
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Lviv
|Вікімандри         = Львів
|Метавікі           = 
|Проект             = Львів
}}
* [http://city-adm.lviv.ua Сайт Львівської міської ради]
* [http://lviv.travel/ Офіційний туристичний сайт Львова]
* [http://www.visitlviv.net/ Культурно-туристичний портал «VisitLviv»]
* [http://zik.com.ua/ Західна інформаційна корпорація]
* [http://www.daily.lviv.ua Щоденний Львів]
* [http://zaxid.net/ Zaxid.net]
*[https://lv.locator.ua/?l=ua Карта Львова та міський довідник]

{{Розташування2|nw=|n=[[Жовківський район]]|ne=|w=[[Яворівський район]]<br/>[[Городоцький район (Львівська область)|Городоцький район]]|e=[[Пустомитівський район]]|sw=|s=[[Пустомитівський район]]|se=}}

{{Львівська міськрада}}
{{Львів у темах}}
{{Navboxes
|title = інші статті та теми пов'язані зі Львовом
|list  =
{{Населені пункти Львівської області}}
{{Львівська область}}
{{Обласні центри України}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Історичні місця Львівської області}}
{{Столиці державних утворень на території сучасної України}}
{{Найкращі міста для життя в Україні}}
{{Провінційні міста Другої Польської Республіки}}
}}
{{Authority control}}
{{медаль|з географії}}

[[Категорія:Львів| ]]
[[Категорія:Міста Львівської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Virtuti Militari]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Колишні столиці України]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною вірменською громадою]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Міста, названі на честь людей]]
[[Категорія:Львівська агломерація]]
[[Категорія:Міста Галицького князівства]]
[[Категорія:Звенигородське князівство]]
[[Категорія:1256 у Європі]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані у 13 столітті]]
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]

{{DEFAULTSORT:Львів}}