Відмінності між версіями «Львів»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 26 проміжних версій 15 користувачів)
Рядок 15: Рядок 15:
 
| перша згадка = [[1256]]
 
| перша згадка = [[1256]]
 
| поділ = [[Адміністративний поділ Львова|6 районів]]
 
| поділ = [[Адміністративний поділ Львова|6 районів]]
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:726 772}} <small>(01.01.2018)</small><ref name="свіже населення">{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref>
+
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:724713}} <small>(01.01.2019)</small><ref name="свіже населення">{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
 
| агломерація = [[Львівська агломерація]]
 
| агломерація = [[Львівська агломерація]]
 
| висота = 289 [[метр|м]] (середня висота)<br/>[[Замкова гора (Львів)|г. Високий Замок]] — 412
 
| висота = 289 [[метр|м]] (середня висота)<br/>[[Замкова гора (Львів)|г. Високий Замок]] — 412
 
| площа = 182,01
 
| площа = 182,01
| густота = 3993
+
| густота = 3982
 
| поштові індекси = {{#property:p281}}
 
| поштові індекси = {{#property:p281}}
 
| код країни = 380
 
| код країни = 380
Рядок 35: Рядок 35:
 
| мер = [[Садовий Андрій Іванович]]
 
| мер = [[Садовий Андрій Іванович]]
 
}}
 
}}
'''Львів''' ({{МФА-всі|ˈʎʋiu̯|МФА|Львів вимова.ogg}})&nbsp;— [[місто]] [[Список міст обласного значення в Україні|обласного значення]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Львівська область|Львівської області]], національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається [[столиця|столицею]] [[Галичина|Галичини]] та центром [[Західна Україна|Західної України]]. За кількістю населення&nbsp;— сьоме місто країни (станом на [[1 січня]] [[2018]] року у Львові проживали {{Formatnum:726 772}} осіб<ref name="свіже населення"/>). Центр [[Львівська агломерація|Львівської агломерації]] з населенням понад 1&nbsp;млн осіб.
+
'''Львів''' ({{МФА-всі|ˈʎʋiu̯|МФА|Львів вимова.ogg}})&nbsp;— [[місто]] [[Список міст обласного значення в Україні|обласного значення]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Львівська область|Львівської області]], національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається [[столиця|столицею]] [[Галичина|Галичини]] та центром [[Західна Україна|Західної України]]. За кількістю населення&nbsp;— сьоме місто країни (станом на [[1 січня]] [[2019]] року у Львові проживали {{Formatnum:724713}} осіб<ref name="свіже населення"/>). Центр [[Львівська агломерація|Львівської агломерації]] з населенням понад 1&nbsp;млн осіб.
   
 
Львів заснований [[Данило Галицький|королем Данилом]] у середині [[XIII століття]]. Близько [[1272]] року місто стало столицею [[Королівство Русі|Королівства Русі]] ([[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]). У добу [[середньовіччя]] Львів був важливим торговельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] з 19 жовтня 1918 був столицею [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]], але після [[Битва за Львів (1918)|битви за Львів]] з листопада 1918 належав [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]], що в 1922-23 було визнано міжнародними пактами та угодами.
 
Львів заснований [[Данило Галицький|королем Данилом]] у середині [[XIII століття]]. Близько [[1272]] року місто стало столицею [[Королівство Русі|Королівства Русі]] ([[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]). У добу [[середньовіччя]] Львів був важливим торговельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] з 19 жовтня 1918 був столицею [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]], але після [[Битва за Львів (1918)|битви за Львів]] з листопада 1918 належав [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]], що в 1922-23 було визнано міжнародними пактами та угодами.
Рядок 55: Рядок 55:
 
{{Main|Львів (назва)}}
 
{{Main|Львів (назва)}}
   
Назва «Львів» дана місту на честь князя [[Лев Данилович|Лева Даниловича]], сина засновника Львова [[Данило Романович|короля Данила]]. Упродовж своєї історії Львів жодного разу не змінював назви. Назва міста різними мовами звучить так: [[польська мова|польською мовою]]&nbsp;— Lwów ({{МФА-всі|ˈlvuf}}), [[англійська мова|англійською]]&nbsp;— Lviv ({{МФА-всі|ləˈviːv}}), [[російська мова|російською]]&nbsp;— Львов ({{МФА-всі|ˈlʲvɔf}}), [[німецька мова|німецькою]]&nbsp;— [[Лемберг|Lemberg]] ({{МФА-всі|ˈlɛmbɛɐ̯k}}; зараз&nbsp;— також Lwiw), [[їдиш]]&nbsp;— לעמבערג ({{МФА-всі|ˈlɛmbɜrg}}), [[латинська мова|латинською]]&nbsp;— Leopolis ({{МФА-всі|lɛɔˈpɔlɪs}}), [[вірменська мова|вірменською]]&nbsp;— Լվով ({{МФА-всі|ˈlvɔv}}), [[Кримськотатарська мова|кримськотатарською]]&nbsp;— İlbav ({{МФА-всі|ilˈbav}}).
+
Назва «Львів» дана місту на честь князя [[Лев Данилович|Лева Даниловича]], сина засновника Львова [[Данило Романович|короля Данила]]. Упродовж своєї історії Львів жодного разу не змінював назви. Назва міста різними мовами звучить так: [[польська мова|польською мовою]]&nbsp;— Lwów ({{МФА-всі|ˈlvuf}}), [[англійська мова|англійською]]&nbsp;— Lviv ({{МФА-всі|ləˈviːv}}), [[російська мова|російською]]&nbsp;— Львов ({{МФА-всі|ˈlʲvɔf}}), [[німецька мова|німецькою]]&nbsp;— [[Лемберг|Lemberg]] ({{МФА-всі|ˈlɛmbɛɐ̯k}}; зараз&nbsp;— також Lwiw), [[їдиш]]&nbsp;— לעמבערג ({{МФА-всі|ˈlɛmbɜrg}}), [[латинська мова|латинською]]&nbsp;— Leopolis ({{МФА-всі|lɛˈɔpɔlɪs}}), [[вірменська мова|вірменською]]&nbsp;— Լվով ({{МФА-всі|ˈlvɔv}}), [[Кримськотатарська мова|кримськотатарською]]&nbsp;— İlbav ({{МФА-всі|ilˈbav}}).
   
 
У давнину зустрічалися варіанти назви Львігород (Lwihorod), Levenberg, Lemborg, Lemburg, Lemburga, Leonsburg, Lewensburg, Leontopolis, Leobios, civitas Leona, İli, İlibot, Litbon, Litbade.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/40/#info:metadata|title=Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej|last=Łoziński|first=Wł.|year=1894|publisher=|location=Львів|pages=61|language=польська|isbn=|accessdate=1 March 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190302024459/https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/40/#info:metadata|archivedate=2 March 2019|deadurl=no}}</ref><ref>''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/5/#item Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190227131331/https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/5/#item#item |date=27 February 2019 }}.&nbsp;— Warszawа&nbsp;: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845.&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— S. 551—552. {{ref-pl}}</ref>
 
У давнину зустрічалися варіанти назви Львігород (Lwihorod), Levenberg, Lemborg, Lemburg, Lemburga, Leonsburg, Lewensburg, Leontopolis, Leobios, civitas Leona, İli, İlibot, Litbon, Litbade.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/40/#info:metadata|title=Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej|last=Łoziński|first=Wł.|year=1894|publisher=|location=Львів|pages=61|language=польська|isbn=|accessdate=1 March 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190302024459/https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/40/#info:metadata|archivedate=2 March 2019|deadurl=no}}</ref><ref>''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/5/#item Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190227131331/https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/5/#item#item |date=27 February 2019 }}.&nbsp;— Warszawа&nbsp;: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845.&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— S. 551—552. {{ref-pl}}</ref>
Рядок 75: Рядок 75:
 
З [[XVII століття]] патроном Львова вважався святий [[Ян з Дуклі]]. Сьогодні заступником міста є святий [[Святий Юрій|Юрій Змієборець]]. До дня його пам'яті, у першу [[неділя|неділю]] [[травень|травня]], відзначається [[День міста]]. Серед шанованих львів'янами міських свят також День прапора ([[3 квітня]]; на згадку про 3 квітня [[1990]] року, коли за 16 місяців до [[Акт проголошення незалежності України|проголошення незалежності України]] на львівській ратуші було піднято [[Прапор України|синьо-жовтий прапор]]) та День Листопадового чину ([[1 листопада]]; в пам'ять про [[Листопадовий чин]], коли в ніч на 1 листопада [[1918]] року у Львові було встановлено [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнську Народну Республіку]]). [[27 липня]] у Львові день жалоби за жертвами [[Скнилівська трагедія|Скнилівської трагедії]].
 
З [[XVII століття]] патроном Львова вважався святий [[Ян з Дуклі]]. Сьогодні заступником міста є святий [[Святий Юрій|Юрій Змієборець]]. До дня його пам'яті, у першу [[неділя|неділю]] [[травень|травня]], відзначається [[День міста]]. Серед шанованих львів'янами міських свят також День прапора ([[3 квітня]]; на згадку про 3 квітня [[1990]] року, коли за 16 місяців до [[Акт проголошення незалежності України|проголошення незалежності України]] на львівській ратуші було піднято [[Прапор України|синьо-жовтий прапор]]) та День Листопадового чину ([[1 листопада]]; в пам'ять про [[Листопадовий чин]], коли в ніч на 1 листопада [[1918]] року у Львові було встановлено [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнську Народну Республіку]]). [[27 липня]] у Львові день жалоби за жертвами [[Скнилівська трагедія|Скнилівської трагедії]].
   
Львів отримував орден «[[Virtuti Militari|За військову доброчесність]]»<ref>
+
Львів отримував орден «[[Virtuti Militari|За військову доброчесність»]]<ref>
 
[http://www.ststanislas.org.ua/about/history/2009/06/29/347.html Включення польських орденів до нагородної системи Російської імперії.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091001112805/http://www.ststanislas.org.ua/about/history/2009/06/29/347.html |date=1 October 2009 }} Міжнародний орден святого Станіслава
 
[http://www.ststanislas.org.ua/about/history/2009/06/29/347.html Включення польських орденів до нагородної системи Російської імперії.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091001112805/http://www.ststanislas.org.ua/about/history/2009/06/29/347.html |date=1 October 2009 }} Міжнародний орден святого Станіслава
 
</ref>, найвищу військову нагороду [[Польща|Польщі]], та [[Орден Леніна]]<ref>
 
</ref>, найвищу військову нагороду [[Польща|Польщі]], та [[Орден Леніна]]<ref>
Рядок 85: Рядок 85:
   
 
=== Розміщення та фізична географія ===
 
=== Розміщення та фізична географія ===
{{Main|Геологія Львова|Природно-заповідний фонд Львова}}
+
{{Main|Геологія Львова|Природно-заповідний фонд Львова|Парки Львова}}
  +
 
Львів розміщений у центральній частині [[Львівська область|Львівської області]] між [[Яворівський район|Яворівським]], [[Жовківський район|Жовківським]] та [[Пустомитівський район|Пустомитівським]] районами, у [[Східноєвропейський час|східноєвропейському часовому поясі]] на 24 меридіані; [[Часовий пояс|місцевий час]] відстає від [[Часовий пояс|поясного]] на 24 хвилини. Площа міста в адміністративних межах [[2012]] року становить близько 182 км².
 
Львів розміщений у центральній частині [[Львівська область|Львівської області]] між [[Яворівський район|Яворівським]], [[Жовківський район|Жовківським]] та [[Пустомитівський район|Пустомитівським]] районами, у [[Східноєвропейський час|східноєвропейському часовому поясі]] на 24 меридіані; [[Часовий пояс|місцевий час]] відстає від [[Часовий пояс|поясного]] на 24 хвилини. Площа міста в адміністративних межах [[2012]] року становить близько 182 км².
   
Рядок 188: Рядок 189:
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
{{Main|Історія Львова|Хронологія Львова|Середньовічний Львів}}
 
{{Main|Історія Львова|Хронологія Львова|Середньовічний Львів}}
[[Файл:Lev Danylovich of Halych.PNG|right|220пкс|міні|Король [[Лев I Данилович]] на тлі Львова. Портрет [[XVII століття]]]]
+
[[Файл:Lev Danylovich of Halych.PNG|праворуч|220пкс|міні|Король [[Лев I Данилович]] на тлі Львова. Портрет [[XVII століття]]]]
 
Археологічні розкопки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще у [[V століття|V столітті]]<ref>{{книга |автор = |частина = Передмова|заголовок = Історія Львова. У трьох томах|оригінал = |посилання = |відповідальний = Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2006|том = 1|сторінки = 7|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-59-4|тираж = }}</ref>. Наприкінці [[X століття]] ці землі ввійшли до складу [[Київська Русь|Русі]], зокрема удільних [[Галицьке князівство|Галицького]], а з [[1199]] року&nbsp;— [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського]] князівств.
 
Археологічні розкопки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще у [[V століття|V столітті]]<ref>{{книга |автор = |частина = Передмова|заголовок = Історія Львова. У трьох томах|оригінал = |посилання = |відповідальний = Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2006|том = 1|сторінки = 7|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-59-4|тираж = }}</ref>. Наприкінці [[X століття]] ці землі ввійшли до складу [[Київська Русь|Русі]], зокрема удільних [[Галицьке князівство|Галицького]], а з [[1199]] року&nbsp;— [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського]] князівств.
   
Рядок 195: Рядок 196:
 
</ref>. [[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ярослав Ісаєвич]] припускає, що Данило Романович здійснював загальне керівництво будівництвом, а Лев Данилович керував роботами безпосередньо на місці<ref>''Ісаєвич Я.'' Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси.&nbsp;— Львів, 1996.&nbsp;— С. 16—18.</ref>{{sfn|Козицький А. (1)|2008|с=15}}. Л. Войтович зазначає, що Лев уже 1245&nbsp;р. в [[Битва під Ярославом|битві під Ярославом]] командував окремим полком, отже, мав власний [[уділ]], в якому міг закладати міста й без дозволу батька<ref>
 
</ref>. [[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ярослав Ісаєвич]] припускає, що Данило Романович здійснював загальне керівництво будівництвом, а Лев Данилович керував роботами безпосередньо на місці<ref>''Ісаєвич Я.'' Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси.&nbsp;— Львів, 1996.&nbsp;— С. 16—18.</ref>{{sfn|Козицький А. (1)|2008|с=15}}. Л. Войтович зазначає, що Лев уже 1245&nbsp;р. в [[Битва під Ярославом|битві під Ярославом]] командував окремим полком, отже, мав власний [[уділ]], в якому міг закладати міста й без дозволу батька<ref>
 
''Войтович Л.'' [http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2822/1/22-97_Войтович_Л.pdf Король Данило Романович: політик і полководець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160825215947/http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2822/1/22-97_%d0%92%d0%be%d0%b9%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87_%d0%9b.pdf |date=25 August 2016 }} // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі.&nbsp;— Львів, 2008.&nbsp;— С. 22–97.
 
''Войтович Л.'' [http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2822/1/22-97_Войтович_Л.pdf Король Данило Романович: політик і полководець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160825215947/http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2822/1/22-97_%d0%92%d0%be%d0%b9%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87_%d0%9b.pdf |date=25 August 2016 }} // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі.&nbsp;— Львів, 2008.&nbsp;— С. 22–97.
</ref>. В «[[Енциклопедія українознавства|Енциклопедії українознавства]]» час заснування датують кінцем 1240-х або початком 1250-х.<ref>Львів…&nbsp;— С. 1405.</ref> Краєзнавець [[Мечислав Орлович]] припускав, що місто засноване через цілковиту руйнацію княжого [[Галич]]а монголо-татарами [[1240]] року<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]]''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 14.</ref>, хоча Галич було зруйновано [[1241]] року<ref>''Баран В.'' Галич давній // {{ЕІУ|2|335}}</ref>.
+
</ref>. В «[[Енциклопедія українознавства|Енциклопедії українознавства»]] час заснування датують кінцем 1240-х або початком 1250-х.<ref>Львів…&nbsp;— С. 1405.</ref> Краєзнавець [[Мечислав Орлович]] припускав, що місто засноване через цілковиту руйнацію княжого [[Галич]]а монголо-татарами [[1240]] року<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]]''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 14.</ref>, хоча Галич було зруйновано [[1241]] року<ref>''Баран В.'' Галич давній // {{ЕІУ|2|335}}</ref>.
   
 
Перша письмова згадка про Львів міститься у [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинському літописі]] і датується [[1256]] роком, від якого і ведеться міське літочислення. Руський Львів складався з дитинця ([[Високий замок|Високого замку]]), королівської резиденції ([[Низький замок|Низького замку]]) та укріпленого [[Поділ (частина міста)|подолу]] в районі сучасної [[Площа Старий Ринок|площі Старий Ринок]].
 
Перша письмова згадка про Львів міститься у [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинському літописі]] і датується [[1256]] роком, від якого і ведеться міське літочислення. Руський Львів складався з дитинця ([[Високий замок|Високого замку]]), королівської резиденції ([[Низький замок|Низького замку]]) та укріпленого [[Поділ (частина міста)|подолу]] в районі сучасної [[Площа Старий Ринок|площі Старий Ринок]].
Рядок 227: Рядок 228:
 
[[Файл:Проспект Свободи старий.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Проспект Свободи (Львів)|Проспект Свободи]] на початку [[20 століття]]]]
 
[[Файл:Проспект Свободи старий.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Проспект Свободи (Львів)|Проспект Свободи]] на початку [[20 століття]]]]
 
[[Файл:Початок проспекту Шевченка (Львів).jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Готель «Жорж»]] і початок [[Проспект Шевченка (Львів)|проспекту Шевченка]] на початку [[20 століття]]]]
 
[[Файл:Початок проспекту Шевченка (Львів).jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Готель «Жорж»]] і початок [[Проспект Шевченка (Львів)|проспекту Шевченка]] на початку [[20 століття]]]]
У [[1772]] році, внаслідок [[Поділи Речі Посполитої|Третього поділу Речі Посполитої]], Львів відійшов до складу [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]], ставши столицею коронної провінції&nbsp;— [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Лодомерії]]. Австрійська влада впорядкувала міську господарку, у [[1777]]–[[1820]] роках було знесено міські мури, споруджувалися нові квартали у стилі [[класицизм]]у. Під час австрійського панування в місті активно розвивалася наука і культура: було збудовано два великі театри, реорганізовано [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Університет]] і відкрито [[Національний університет «Львівська політехніка»|Політехніку]], організовано видавничу справу, запроваджено вуличне освітлення, громадський транспорт, залізничне сполучення. У цей період у Львові було винайдено [[гас]] і [[гасова лампа|гасову лампу]], запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший в Європі залізобетонний міст.
+
У [[1772]] році, внаслідок [[Поділи Речі Посполитої|Третього поділу Речі Посполитої]], Львів відійшов до складу [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]], ставши столицею коронної провінції&nbsp;— [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Лодомерії]]. Австрійська влада впорядкувала міське господарство, у [[1777]]–[[1820]] роках було знесено міські мури, споруджувалися нові квартали у стилі [[класицизм]]у. Під час австрійського панування в місті активно розвивалася наука і культура: було збудовано два великі театри, реорганізовано [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Університет]] і відкрито [[Національний університет «Львівська політехніка»|Політехніку]], організовано видавничу справу, запроваджено вуличне освітлення, громадський транспорт, залізничне сполучення. У цей період у Львові було винайдено [[гас]] і [[гасова лампа|гасову лампу]], запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший в Європі залізобетонний міст.
   
 
Під час революції [[Революції 1848—1849 років|«Весни народів»]] ув Європі в [[1848]] році повстала [[Польська Національна гвардія (1848)|польська патріотична верхівка]]. Руське населення також створило власні репрезентативні структури. Урешті, Відень був змушений піти на поступки і надати автономію Королівству Галичини і Лодомерії. З цим починається новий розквіт міста. Львів став центром українського та польського національних визвольних рухів, адже закони в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]] були демократичнішими, ніж у [[Російська імперія|Росії]] чи [[Німецька імперія|Пруссії]], в складі яких перебували решта польських та українських земель.
 
Під час революції [[Революції 1848—1849 років|«Весни народів»]] ув Європі в [[1848]] році повстала [[Польська Національна гвардія (1848)|польська патріотична верхівка]]. Руське населення також створило власні репрезентативні структури. Урешті, Відень був змушений піти на поступки і надати автономію Королівству Галичини і Лодомерії. З цим починається новий розквіт міста. Львів став центром українського та польського національних визвольних рухів, адже закони в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]] були демократичнішими, ніж у [[Російська імперія|Росії]] чи [[Німецька імперія|Пруссії]], в складі яких перебували решта польських та українських земель.
Рядок 233: Рядок 234:
 
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у [[1914]]–[[1915]] роках Львів був окупований [[Російська імперія|Російською імперією]]. Тут перебував адміністративний центр [[Галицько-Буковинське генерал-губернаторство|Галицько-Буковинського генерал-губернаторства]].
 
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у [[1914]]–[[1915]] роках Львів був окупований [[Російська імперія|Російською імперією]]. Тут перебував адміністративний центр [[Галицько-Буковинське генерал-губернаторство|Галицько-Буковинського генерал-губернаторства]].
   
10 лютого 1918&nbsp;р. в місті пройшла велика українська маніфестація на площі Ринок на честь укладення [[Берестейський мир|Берестейського мирного договору]] з УНР; з балкону «Просвіти» учасників привітав [[Левицький Костянтин Антонович|Кость Левицький]], лунало «Вже воскресла Україна…». 12 лютого 1918&nbsp;р. в залі «Української бесіди» відбулося зібрання української громадськості, де обговорили ставлення українців Львова до миру з УНР, схвалили: укладення миру між УНР та сусідами; повернення Холмщини, Підляшшя до Української держави; текст телеграми [[Українська Центральна Рада|УЦР]], Українській Раді Народних Міністрів, Українській Мировій Делегації. Радість українців Львова занепокоїла шовіністів-поляків (професорів, доцентів університету та інших), 14 лютого було підступно побито дружину [[Четар|четаря]] [[Українські січові стрільці|УСС]] [[Новаківська Стефанія|Стефанію Новаківську]]<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів&nbsp;: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 21—23.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9.</ref>. 3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду [[Українська Народна Республіка|УНР]], на якому були присутні близько 60 000 осіб.<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 23.</ref>
+
10 лютого 1918&nbsp;р. в місті пройшла велика українська маніфестація на площі Ринок на честь укладення [[Берестейський мир|Берестейського мирного договору]] з УНР; з балкону «Просвіти» учасників привітав [[Левицький Костянтин Антонович|Кость Левицький]], лунало «Вже воскресла Україна…». 12 лютого 1918&nbsp;р. в залі «Української бесіди» відбулося зібрання української громадськості, де обговорили ставлення українців Львова до миру з УНР, схвалили: укладення миру між УНР та сусідами; повернення Холмщини, Підляшшя до Української держави; текст телеграми [[Українська Центральна Рада|УЦР]], Українській Раді Народних Міністрів, Українській Мировій Делегації. Радість українців Львова занепокоїла шовіністів-поляків (професорів, доцентів університету та інших), 14 лютого було підступно побито дружину [[четар]]я [[Українські січові стрільці|УСС]] [[Новаківська Стефанія|Стефанію Новаківську]]<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів&nbsp;: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 21—23.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9.</ref>. 3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду [[Українська Народна Республіка|УНР]], на якому були присутні близько 60 000 осіб.<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 23.</ref>
   
 
У ніч на [[1 листопада]] [[1918]] року у місті відбулося взяття українцями влади&nbsp;— ([[Листопадовий чин]]), унаслідок чого 13 листопада 1918 року була офіційно проголошена [[Західноукраїнська Народна Республіка]] зі столицею у Львові.
 
У ніч на [[1 листопада]] [[1918]] року у місті відбулося взяття українцями влади&nbsp;— ([[Листопадовий чин]]), унаслідок чого 13 листопада 1918 року була офіційно проголошена [[Західноукраїнська Народна Республіка]] зі столицею у Львові.
Рядок 245: Рядок 246:
 
</ref> і виникнення українських радикальних партій, зокрема [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]] під проводом [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]]. У цей період Львів стає центром українського визвольного руху і втримує цей статус до 1990-х років.
 
</ref> і виникнення українських радикальних партій, зокрема [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]] під проводом [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]]. У цей період Львів стає центром українського визвольного руху і втримує цей статус до 1990-х років.
   
[[Файл:Танго смерті.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Оркестра [[Янівський концентраційний табір|ЯКТ]] (1943). Світлина використовувалася для ілюстрації доказів [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзького процесу]].]]
+
[[Файл:Танго смерті.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Оркестра [[Янівський концентраційний табір|ЯКТ]] (1943). Фотографія використовувалася для ілюстрації доказів [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзького процесу]].]]
 
У [[1939]] році згідно з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова&nbsp;—&nbsp;Ріббентропа]] Львів і Галичина були окуповані [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]] і ввійшли до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української Радянської Соціалістичної Республіки]]. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні [[1941]] року Львів був окупований нацистською Німеччиною і став центром [[Дистрикт Галичина|дистрикту Галичина]] в складі [[Генерал-губернаторство (Третій Рейх)|генерал-губернаторства]], що було організоване на території колишньої Польщі. Українські націоналісти проголосили [[30 червня]] [[1941]] року на площі Ринок у Львові [[Акт відновлення Української Держави|Акт відновлення Української держави]], проте німецька адміністрація розпочала проти них терор. Німці винищували також польську ([[Убивство львівських професорів]]) інтелігенцію, а внаслідок [[Голокост в Україні|Голокосту]] загинуло майже все єврейське населення Галичини. У [[1942]] українські націоналісти створили [[Українська повстанська армія|Українську Повстанську армію]], яка почала військові дії проти німців. Від листопада [[1943]] року нею командував [[Шухевич Роман Осипович|Роман Шухевич]]. Улітку [[1944]] року [[Українська повстанська армія|УПА]] та [[Армія Крайова]] намагалися взяти місто під свій контроль, зокрема, на ратуші висів прапор Польщі,<ref>
 
У [[1939]] році згідно з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова&nbsp;—&nbsp;Ріббентропа]] Львів і Галичина були окуповані [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]] і ввійшли до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української Радянської Соціалістичної Республіки]]. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні [[1941]] року Львів був окупований нацистською Німеччиною і став центром [[Дистрикт Галичина|дистрикту Галичина]] в складі [[Генерал-губернаторство (Третій Рейх)|генерал-губернаторства]], що було організоване на території колишньої Польщі. Українські націоналісти проголосили [[30 червня]] [[1941]] року на площі Ринок у Львові [[Акт відновлення Української Держави|Акт відновлення Української держави]], проте німецька адміністрація розпочала проти них терор. Німці винищували також польську ([[Убивство львівських професорів]]) інтелігенцію, а внаслідок [[Голокост в Україні|Голокосту]] загинуло майже все єврейське населення Галичини. У [[1942]] українські націоналісти створили [[Українська повстанська армія|Українську Повстанську армію]], яка почала військові дії проти німців. Від листопада [[1943]] року нею командував [[Шухевич Роман Осипович|Роман Шухевич]]. Улітку [[1944]] року [[Українська повстанська армія|УПА]] та [[Армія Крайова]] намагалися взяти місто під свій контроль, зокрема, на ратуші висів прапор Польщі,<ref>
 
{{Cite web |url=http://archive.wz.lviv.ua/articles/96208 |title=Спершу над Ратушею замайорів не радянський, а польський прапор… |accessdate=15 May 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150518103818/http://archive.wz.lviv.ua/articles/96208 |archivedate=18 травень 2015 |deadurl=yes }}
 
{{Cite web |url=http://archive.wz.lviv.ua/articles/96208 |title=Спершу над Ратушею замайорів не радянський, а польський прапор… |accessdate=15 May 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150518103818/http://archive.wz.lviv.ua/articles/96208 |archivedate=18 травень 2015 |deadurl=yes }}
Рядок 278: Рядок 279:
 
До складу [[Львівська міська рада|Львівської міської ради]] входять 90 депутатів, що обираються громадою міста терміном на 5 років<ref>
 
До складу [[Львівська міська рада|Львівської міської ради]] входять 90 депутатів, що обираються громадою міста терміном на 5 років<ref>
 
[http://old.lvivrada.gov.ua/miskarada/pro-radu Про міську раду.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160328203120/http://old.lvivrada.gov.ua/miskarada/pro-radu |date=28 March 2016 }} Інформаційний портал депутатів Львівської міської ради
 
[http://old.lvivrada.gov.ua/miskarada/pro-radu Про міську раду.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160328203120/http://old.lvivrada.gov.ua/miskarada/pro-radu |date=28 March 2016 }} Інформаційний портал депутатів Львівської міської ради
</ref>. З [[2015]] року у Львівській міській раді представлені 7 політичних сил: [[Партія «Об'єднання „Самопоміч“»|«Об'єднання „Самопоміч“»]] (24 депутати), [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»]] (10 депутатів), [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]] (8 депутатів), «[[Громадянська позиція]]» (7 депутатів), [[Громадський рух «Народний контроль»]] (6 депутатів), «[[УКРОП (політична партія)|УКРОП]]» (5 депутатів) та «[[Українська Галицька партія]]» (4 депутати)<ref>
+
</ref>. З [[2015]] року у Львівській міській раді представлені 7 політичних сил: [[Партія «Об'єднання „Самопоміч“»|«Об'єднання „Самопоміч“»]] (24 депутати), [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»]] (10 депутатів), [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]] (8 депутатів), «[[Громадянська позиція]]» (7 депутатів), [[Громадський рух «Народний контроль»]] (6 депутатів), «[[УКРОП (політична партія)|УКРОП»]] (5 депутатів) та «[[Українська Галицька партія]]» (4 депутати)<ref>
 
[http://portal.lviv.ua/news/2015/11/02/rezultati-viboriv-do-lvivskoyi-miskoyi-radi-povniy-spisok Результати виборів до Львівської міської ради. Повний список] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160503014141/http://portal.lviv.ua/news/2015/11/02/rezultati-viboriv-do-lvivskoyi-miskoyi-radi-povniy-spisok |date=3 May 2016 }} ''portal.lviv.ua'', 2 листопада 2015
 
[http://portal.lviv.ua/news/2015/11/02/rezultati-viboriv-do-lvivskoyi-miskoyi-radi-povniy-spisok Результати виборів до Львівської міської ради. Повний список] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160503014141/http://portal.lviv.ua/news/2015/11/02/rezultati-viboriv-do-lvivskoyi-miskoyi-radi-povniy-spisok |date=3 May 2016 }} ''portal.lviv.ua'', 2 листопада 2015
 
</ref>.
 
</ref>.
Рядок 368: Рядок 369:
 
</ref> Під час [[Перепис населення України 2001|останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році]], населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у [[1989]] році,&nbsp;— 815 тисяч.
 
</ref> Під час [[Перепис населення України 2001|останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році]], населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у [[1989]] році,&nbsp;— 815 тисяч.
   
За даними обласного управління статистики 51,8&nbsp;% населення складають [[жінка|жінки]], 48,2&nbsp;%&nbsp;— [[чоловік]]и. Згідно з дослідженням Інституту розвитку міста, проведеним із червня по грудень 2011 року, 56&nbsp;% львів'ян&nbsp;— віряни [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], 23&nbsp;%&nbsp;— віряни [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], 4&nbsp;%&nbsp;— віряни [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|УАПЦ]], 2&nbsp;%&nbsp;— вірні [[УПЦ (МП)]], ще 6&nbsp;%&nbsp;— послідовники інших християнських конфесій<ref name="дослідження інституту розвитку міста">
+
За даними обласного управління статистики 51,8&nbsp;% населення складають [[жінка|жінки]], 48,2&nbsp;%&nbsp;— [[чоловік]]и. Згідно з дослідженням Інституту розвитку міста, проведеним із червня по грудень 2011 року, 56&nbsp;% львів'ян&nbsp;— віряни [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], 23&nbsp;%&nbsp;— віряни [[Українська православна церква Київського патріархату (1992–2018)|УПЦ КП]], 4&nbsp;%&nbsp;— віряни [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|УАПЦ]], 2&nbsp;%&nbsp;— вірні [[УПЦ (МП)]], ще 6&nbsp;%&nbsp;— послідовники інших християнських конфесій<ref name="дослідження інституту розвитку міста">
 
{{Cite web |url=http://city-adm.lviv.ua/portal-news/society/social-sphere/18429-institut-mista-pidgotuvav-socialnij-portret-lvivanina |title=Соціальний портрет львів'янина |accessdate=20 September 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130921054912/http://city-adm.lviv.ua/portal-news/society/social-sphere/18429-institut-mista-pidgotuvav-socialnij-portret-lvivanina |archivedate=21 September 2013 |deadurl=no }}
 
{{Cite web |url=http://city-adm.lviv.ua/portal-news/society/social-sphere/18429-institut-mista-pidgotuvav-socialnij-portret-lvivanina |title=Соціальний портрет львів'янина |accessdate=20 September 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130921054912/http://city-adm.lviv.ua/portal-news/society/social-sphere/18429-institut-mista-pidgotuvav-socialnij-portret-lvivanina |archivedate=21 September 2013 |deadurl=no }}
 
</ref>.
 
</ref>.
Рядок 425: Рядок 426:
   
 
== Економіка ==
 
== Економіка ==
[[Файл:E14101.jpg|міні|праворуч|220пкс|Електробус «[[Електрон Е19101|Е19101]]» у цеху [[Електрон (концерн)|ПАТ «Концерн-Електрон»]] (2015)]]
+
[[Файл:E14101.jpg|міні|праворуч|220пкс|Електробус «[[Електрон Е19101|Е19101»]] у цеху [[Електрон (концерн)|ПАТ «Концерн-Електрон»]] (2015)]]
 
[[Файл:Львовский пивзавод 3.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Львівська пивоварня]] (2007)]]
 
[[Файл:Львовский пивзавод 3.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Львівська пивоварня]] (2007)]]
 
[[Файл:Lwów - Plac Mickiewicza 02.JPG|міні|праворуч|220пкс|Філія [[Укрсоцбанк]]у у Львові (2007)]]
 
[[Файл:Lwów - Plac Mickiewicza 02.JPG|міні|праворуч|220пкс|Філія [[Укрсоцбанк]]у у Львові (2007)]]
Рядок 442: Рядок 443:
 
[http://www8.city-adm.lviv.ua/inTEAM/Uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/0647b2edb2f66319c2257c7c004304a9?OpenDocument Ухвала Львівської міської ради Про міський бюджет м. Львова на 2014 рік.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306025612/http://city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/0647b2edb2f66319c2257c7c004304a9?opendocument |date=6 March 2016 }} Офіційний портал Львівської міської ради
 
[http://www8.city-adm.lviv.ua/inTEAM/Uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/0647b2edb2f66319c2257c7c004304a9?OpenDocument Ухвала Львівської міської ради Про міський бюджет м. Львова на 2014 рік.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306025612/http://city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/0647b2edb2f66319c2257c7c004304a9?opendocument |date=6 March 2016 }} Офіційний портал Львівської міської ради
 
</ref>. 10 листопада 2017 року, депутатами Львівської міської ради був затверджений бюджет у сумі 5,40&nbsp;млрд гривень, з яких доходи фонду міського бюджету Львова становили 5,12&nbsp;млрд грн.<ref>
 
</ref>. 10 листопада 2017 року, депутатами Львівської міської ради був затверджений бюджет у сумі 5,40&nbsp;млрд гривень, з яких доходи фонду міського бюджету Львова становили 5,12&nbsp;млрд грн.<ref>
[https://lvivrada.gov.ua/novyny/item/6170-lyviv-otrymav-byudzhet-na-2017-rik Львів отримав бюджет на 2017 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072110/https://lvivrada.gov.ua/novyny/item/6170-lyviv-otrymav-byudzhet-na-2017-rik |date=23 January 2018 }} ''llvivrada.gov.ua''
+
[https://lvivrada.gov.ua/novyny/item/6170-lyviv-otrymav-byudzhet-na-2017-rik Львів отримав бюджет на 2017 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072110/https://lvivrada.gov.ua/novyny/item/6170-lyviv-otrymav-byudzhet-na-2017-rik |date=23 January 2018 }} ''llvivrada.gov.ua''
 
</ref>
 
</ref>
 
<ref>
 
<ref>
[https://zik.ua/news/2016/11/10/byudzhet_lvova_na_2017_rik_zatverdyly_iz_profitsytom_v_1235_milyarda_988957 Депутати Львова затвердили бюджет на 2017 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072214/https://zik.ua/news/2016/11/10/byudzhet_lvova_na_2017_rik_zatverdyly_iz_profitsytom_v_1235_milyarda_988957 |date=23 January 2018 }} ''zik.ua''
+
[https://zik.ua/news/2016/11/10/byudzhet_lvova_na_2017_rik_zatverdyly_iz_profitsytom_v_1235_milyarda_988957 Депутати Львова затвердили бюджет на 2017 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072214/https://zik.ua/news/2016/11/10/byudzhet_lvova_na_2017_rik_zatverdyly_iz_profitsytom_v_1235_milyarda_988957 |date=23 January 2018 }} ''zik.ua''
 
</ref>
 
</ref>
   
Рядок 453: Рядок 454:
 
[http://vgolos.com.ua/news/bezrobitnyh_u_lvovi_menshe_1__ofitsiyna_statystyka_134830.html Безробітних у Львові менше 1&nbsp;%&nbsp;— офіційна статистика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314161918/http://vgolos.com.ua/news/bezrobitnyh_u_lvovi_menshe_1__ofitsiyna_statystyka_134830.html |date=14 March 2016 }} ''vgolos.com.ua'', 17.02.2014
 
[http://vgolos.com.ua/news/bezrobitnyh_u_lvovi_menshe_1__ofitsiyna_statystyka_134830.html Безробітних у Львові менше 1&nbsp;%&nbsp;— офіційна статистика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314161918/http://vgolos.com.ua/news/bezrobitnyh_u_lvovi_menshe_1__ofitsiyna_statystyka_134830.html |date=14 March 2016 }} ''vgolos.com.ua'', 17.02.2014
 
</ref>. У вересні 2017 року середня номінальна заробітня плата одного штатного працівника становила 6784 грн, що на 41,0&nbsp;% більше за показник вересня 2016 року.<ref>
 
</ref>. У вересні 2017 року середня номінальна заробітня плата одного штатного працівника становила 6784 грн, що на 41,0&nbsp;% більше за показник вересня 2016 року.<ref>
[http://dyvys.info/2017/10/31/serednya-zarplata-na-lvivshhyni-zrosla-bilsh-yak-na-40/ Середня зарплата на Львівщині зросла більш як на 40&nbsp;%] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072105/http://dyvys.info/2017/10/31/serednya-zarplata-na-lvivshhyni-zrosla-bilsh-yak-na-40/ |date=23 January 2018 }} ''dyvys.info'', 31.10.2017
+
[http://dyvys.info/2017/10/31/serednya-zarplata-na-lvivshhyni-zrosla-bilsh-yak-na-40/ Середня зарплата на Львівщині зросла більш як на 40&nbsp;%] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180123072105/http://dyvys.info/2017/10/31/serednya-zarplata-na-lvivshhyni-zrosla-bilsh-yak-na-40/ |date=23 January 2018 }} ''dyvys.info'', 31.10.2017
 
</ref><ref>
 
</ref><ref>
 
[http://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6CgcOn9dN?url=http://www.ukrstat.gov.ua/ |date=5 December 2012 }} ''dukrstat.gov.ua''
 
[http://www.ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6CgcOn9dN?url=http://www.ukrstat.gov.ua/ |date=5 December 2012 }} ''dukrstat.gov.ua''
Рядок 476: Рядок 477:
 
* [[ДП «Державний ювелірний завод»]]&nbsp;— виробництво ювелірних виробів
 
* [[ДП «Державний ювелірний завод»]]&nbsp;— виробництво ювелірних виробів
 
* [[АТЗТ «Львівський жиркомбінат»]]&nbsp;— виробництво олійно-жирової продукції
 
* [[АТЗТ «Львівський жиркомбінат»]]&nbsp;— виробництво олійно-жирової продукції
* [[ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»]]&nbsp;— ремонт [[електровоз]]ів
+
*[[Львівський локомотиворемонтний завод|ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»]]&nbsp;— ремонт [[електровоз]]ів
 
* [[Електрон (концерн)|ПАТ «Концерн-Електрон»]]&nbsp;— виробництво електроприладів, машинобудування.
 
* [[Електрон (концерн)|ПАТ «Концерн-Електрон»]]&nbsp;— виробництво електроприладів, машинобудування.
 
* [[Галицький автозавод]]&nbsp;— машинобудування
 
* [[Галицький автозавод]]&nbsp;— машинобудування
* [[ЗАТ «Ензим»]]&nbsp;— виробництво [[дріжджі]]в
+
*[[Ензим (компанія)|ЗАТ «Ензим»]]&nbsp;— виробництво [[дріжджі]]в
* [[Концерн Хлібпром|ПАТ «Концерн Хлібпром»]]&nbsp;— виробництво хліба
+
* [[Концерн Хлібпром|ПАТ «Концерн Хлібпром»]]&nbsp;— виробництво [[Хліб|хліба]]
 
* [[Львівський лікеро-горілчаний завод|ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»]]&nbsp;— виробництво [[горілка|горілки]], [[лікер]]ів
 
* [[Львівський лікеро-горілчаний завод|ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»]]&nbsp;— виробництво [[горілка|горілки]], [[лікер]]ів
 
* [[ВАТ «Львівський міський молочний завод»]]&nbsp;— виробництво молочної продукції
 
* [[ВАТ «Львівський міський молочний завод»]]&nbsp;— виробництво молочної продукції
Рядок 512: Рядок 513:
 
</ref> У 2018 у Львові почалося будівництво [[IT Park (Львів)|першого IT-парку]] в Україні, у якому буде зайнято близько 10 тис. спеціалістів.
 
</ref> У 2018 у Львові почалося будівництво [[IT Park (Львів)|першого IT-парку]] в Україні, у якому буде зайнято близько 10 тис. спеціалістів.
   
У [[2008]] році британська газета «[[Таймс|The Times]]» у рейтингу міст [[Європа|Європи]], які найкраще відвідати у вихідні, третє місце віддала Львову<ref name="Таймс"/>. У червні 2013 року сайт VirtualTourist на основі відгуків туристів відніс Львів на перше місце в рейтингу міст Європи, куди треба їхати негайно<ref name="Віртуальний турист">
+
У [[2008]] році британська газета «[[Таймс|The Times»]] у рейтингу міст [[Європа|Європи]], які найкраще відвідати у вихідні, третє місце віддала Львову<ref name="Таймс"/>. У червні 2013 року сайт VirtualTourist на основі відгуків туристів відніс Львів на перше місце в рейтингу міст Європи, куди треба їхати негайно<ref name="Віртуальний турист">
 
[http://tsn.ua/ukrayina/lviv-obiyshov-london-i-rim-u-reytingu-turistiv-zavdyaki-nizkim-cinam-i-bezkoshtovnomu-vay-fayu-300339.html Львів обійшов Лондон і Рим у рейтингу туристів завдяки низьким цінам і безкоштовному вай-фаю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130704053705/http://tsn.ua/ukrayina/lviv-obiyshov-london-i-rim-u-reytingu-turistiv-zavdyaki-nizkim-cinam-i-bezkoshtovnomu-vay-fayu-300339.html |date=4 July 2013 }} ''[[ТСН]]'', 01.07.2013
 
[http://tsn.ua/ukrayina/lviv-obiyshov-london-i-rim-u-reytingu-turistiv-zavdyaki-nizkim-cinam-i-bezkoshtovnomu-vay-fayu-300339.html Львів обійшов Лондон і Рим у рейтингу туристів завдяки низьким цінам і безкоштовному вай-фаю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130704053705/http://tsn.ua/ukrayina/lviv-obiyshov-london-i-rim-u-reytingu-turistiv-zavdyaki-nizkim-cinam-i-bezkoshtovnomu-vay-fayu-300339.html |date=4 July 2013 }} ''[[ТСН]]'', 01.07.2013
 
</ref>. Місто є національним лідером зі зростання кількості [[турист]]ів<ref>
 
</ref>. Місто є національним лідером зі зростання кількості [[турист]]ів<ref>
Рядок 520: Рядок 521:
 
</ref>. За підрахунками в середньому за день іноземний турист витрачає у місті 172 [[євро]], український&nbsp;— 94 євро.<ref>
 
</ref>. За підрахунками в середньому за день іноземний турист витрачає у місті 172 [[євро]], український&nbsp;— 94 євро.<ref>
 
[http://tvoemisto.tv/news/obraz_lvivskogo_turysta_2015_yakym_vin_ie_74200.html Як виглядає турист у Львові 2015?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314164555/http://tvoemisto.tv/news/obraz_lvivskogo_turysta_2015_yakym_vin_ie_74200.html |date=14 March 2016 }} ''tvoemisto.tv'', 11 Листопада 2015
 
[http://tvoemisto.tv/news/obraz_lvivskogo_turysta_2015_yakym_vin_ie_74200.html Як виглядає турист у Львові 2015?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314164555/http://tvoemisto.tv/news/obraz_lvivskogo_turysta_2015_yakym_vin_ie_74200.html |date=14 March 2016 }} ''tvoemisto.tv'', 11 Листопада 2015
</ref> У 2018 році, Львів єдиний з українських міст увійшов в рейтинг 100 найпопулярніших серед туристів міст у світі за версією британської аналітичної компанії Euromonitor. За даними компанії, Львів за рік відвідало 2,7 млн туристів, за цим показником він зайняв 80 місце у рейтингу, обійшовши такі міста як [[Тель-Авів]], [[Франкфурт]], [[Стокгольм]], [[Ніцца]], [[Ріо-де-Жанейро]], [[Абу-Дабі]], [[Порту]], [[Доха]].<ref>
+
</ref> У 2018 році, Львів єдиний з українських міст увійшов в рейтинг 100 найпопулярніших серед туристів міст у світі за версією британської аналітичної компанії Euromonitor. За даними компанії, Львів за рік відвідало 2,7&nbsp;млн туристів, за цим показником він зайняв 80 місце у рейтингу, обійшовши такі міста як [[Тель-Авів]], [[Франкфурт]], [[Стокгольм]], [[Ніцца]], [[Ріо-де-Жанейро]], [[Абу-Дабі]], [[Порту]], [[Доха]].<ref>
 
[https://zaxid.net/lviv_uviyshov_do_sotni_naybilsh_turistichnih_mist_svitu_n1471590 Львів вперше увійшов до сотні найбільш туристичних міст світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181210214244/https://zaxid.net/lviv_uviyshov_do_sotni_naybilsh_turistichnih_mist_svitu_n1471590 |date=10 December 2018 }} ''[[zaxid.net]]'', 10.12.2018
 
[https://zaxid.net/lviv_uviyshov_do_sotni_naybilsh_turistichnih_mist_svitu_n1471590 Львів вперше увійшов до сотні найбільш туристичних міст світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181210214244/https://zaxid.net/lviv_uviyshov_do_sotni_naybilsh_turistichnih_mist_svitu_n1471590 |date=10 December 2018 }} ''[[zaxid.net]]'', 10.12.2018
 
</ref>
 
</ref>
Рядок 542: Рядок 543:
 
</ref>. У місті також діє 11 гостелів<ref>
 
</ref>. У місті також діє 11 гостелів<ref>
 
[http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/hostels/ Хостели.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100115071323/http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/hostels/ |date=15 January 2010 }} Львів відкритий для світу
 
[http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/hostels/ Хостели.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100115071323/http://www.lviv.ua/uk/tourism/wheretostay/hostels/ |date=15 January 2010 }} Львів відкритий для світу
</ref>. Львів відомий своїми [[Заклади харчування Львова|кав'ярнями, цукернями та рестораціями]]. Загалом у місті нараховується 822 об'єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими з-поміж них є: «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», «[[Хмільний дім Роберта Домса]]», заклади мережі «[[!ФЕСТ]]»: «[[Криївка (ресторан)|Криївка]]», «[[Мазох-café]]», жидівська кнайпа «[[Під Золотою Розою (Галицька Жидівська Кнайпа)|Під Золотою Розою]]» та інші. Усі вони об'єднані до [[Гільдія рестораторів Львова|Гільдії рестораторів Львова]]. Також тут представленні такі мережі харчування: [[McDonald's]], [[Пузата хата]], [[ЯпонаХата]], [[Піца Челентано]] тощо.
+
</ref>. Львів відомий своїми [[Заклади харчування Львова|кав'ярнями, цукернями та рестораціями]]. Загалом у місті нараховується 822 об'єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими з-поміж них є: «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», «[[Хмільний дім Роберта Домса]]», заклади мережі «[[!ФЕСТ]]»: «[[Криївка (ресторан)|Криївка»]], «[[Мазох-café]]», жидівська кнайпа «[[Під Золотою Розою (Галицька Жидівська Кнайпа)|Під Золотою Розою»]] та інші. Усі вони об'єднані до [[Гільдія рестораторів Львова|Гільдії рестораторів Львова]]. Також тут представленні такі мережі харчування: [[McDonald's]], [[Пузата хата]], [[ЯпонаХата]], [[Піца Челентано]] тощо.
   
 
У Львові розташовано 1 703 об'єкти [[Роздрібна торгівля|роздрібної торгівлі]], зокрема 1&nbsp;232 [[крамниця|крамниці]], з яких: 501&nbsp;— продовольча, 731&nbsp;— непродовольча, 363&nbsp;— [[аптека|аптеки]]<ref>
 
У Львові розташовано 1 703 об'єкти [[Роздрібна торгівля|роздрібної торгівлі]], зокрема 1&nbsp;232 [[крамниця|крамниці]], з яких: 501&nbsp;— продовольча, 731&nbsp;— непродовольча, 363&nbsp;— [[аптека|аптеки]]<ref>
 
[http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/12/BL122008Y08.pdf Торгова мережа Львівщини у 2008 році.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141221204414/http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/12/BL122008Y08.pdf |date=21 December 2014 }} Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Львівській області
 
[http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/12/BL122008Y08.pdf Торгова мережа Львівщини у 2008 році.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141221204414/http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/12/BL122008Y08.pdf |date=21 December 2014 }} Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Львівській області
</ref>. Упродовж останніх років у місті були відкриті одразу три великі торгово-розважальні центри: [[King Cross Leopolis]] (2010), [[Forum Lviv]] (2015) та [[Victoria Gardens]] (2016). У Львові присутні як деякі європейські, так і майже всі національні мережі [[супермаркет]]ів; великою популярністю користуються місцеві мережі: «[[Арсен (супермаркет)|Арсен]]», «[[Рукавичка (торгова мережа)|Рукавичка]]», [[Сільпо (торгова мережа)|«Сільпо»]] та інші. Найбільші міські [[Базар (торгівля)|базари]]&nbsp;— [[Південний (ринок)|«Південний»]], «[[Краківський ринок|Краківський]]» та «[[Привокзальний ринок (Львів)|Привокзальний]]». До послуг туристів у центрі міста діє сувенірний базар «[[Вернісаж (Львів)|Вернісаж]]». У Львові розміщена 81 АЗС. Свої відділення у місті мають близько 45 банків<ref>
+
</ref>. Упродовж останніх років у місті були відкриті одразу три великі торгово-розважальні центри: [[King Cross Leopolis]] (2010), [[Forum Lviv]] (2015) та [[Victoria Gardens]] (2016). У Львові присутні як деякі європейські, так і майже всі національні мережі [[супермаркет]]ів; великою популярністю користуються місцеві мережі: «[[Арсен (супермаркет)|Арсен»]], «[[Рукавичка (торгова мережа)|Рукавичка»]], [[Сільпо (торгова мережа)|«Сільпо»]] та інші. Найбільші міські [[Базар (торгівля)|базари]]&nbsp;— [[Південний (ринок)|«Південний»]], «[[Краківський ринок|Краківський»]] та «[[Привокзальний ринок (Львів)|Привокзальний»]]. До послуг туристів у центрі міста діє сувенірний базар «[[Вернісаж (Львів)|Вернісаж»]]. У Львові розміщена 81 АЗС. Свої відділення у місті мають близько 45 банків<ref>
 
[https://ubanks.com.ua/city/lviv.php Банки Львова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180723152643/https://ubanks.com.ua/city/lviv.php |date=23 July 2018 }} ubanks.com.ua
 
[https://ubanks.com.ua/city/lviv.php Банки Львова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180723152643/https://ubanks.com.ua/city/lviv.php |date=23 July 2018 }} ubanks.com.ua
 
</ref>. Медичні послуги надає 31 [[лікарня]]. З них: 11&nbsp;— міські; 19&nbsp;— [[Львівська область|обласні]] та відомчі, 1&nbsp;— приватна<ref>
 
</ref>. Медичні послуги надає 31 [[лікарня]]. З них: 11&nbsp;— міські; 19&nbsp;— [[Львівська область|обласні]] та відомчі, 1&nbsp;— приватна<ref>
Рядок 574: Рядок 575:
 
</ref>.
 
</ref>.
   
Проблемним для Львова є вивезення сміття, яке здійснюється комунальним підприємством «[[Збиранка (підприємство)|Збиранка]]» на Львівське сміттєзвалище, розташоване на території [[Жовківський район|Жовківського району]]. Сміттєзвалище, яке експлуатується з [[1959]] року, без проекту, планували закрити ще [[1 січня]] [[2006]] року<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2009/11/19/205218 Мер Львова мутить з Грибовицьким сміттєзвалищем. Парламент проведе розслідування цієї «муті».] zik (Західна інформаційна корпорація)</ref>. Його робота викликає протести мешканців навколишніх сіл, які вимагають закрити сміттєзвалище, а його територію оголосити зоною надзвичайної екологічної ситуації<ref>[http://lviv.mycityua.com/news/lviv/2009/07/03/122208.htm Грибовицьке сміттєзвалище розблокували до 1 серпня.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Газета по-львівськи</ref>. Наразі, [[Львівський полігон твердих побутових відходів|Грибовицьке сміттєзвалище]] закрите, планується будівництво сміттєпереробного заводу<ref>
+
Проблемним для Львова є вивезення сміття, яке здійснюється комунальним підприємством «[[Збиранка (підприємство)|Збиранка»]] на Львівське сміттєзвалище, розташоване на території [[Жовківський район|Жовківського району]]. Сміттєзвалище, яке експлуатується з [[1959]] року, без проекту, планували закрити ще [[1 січня]] [[2006]] року<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2009/11/19/205218 Мер Львова мутить з Грибовицьким сміттєзвалищем. Парламент проведе розслідування цієї «муті».] zik (Західна інформаційна корпорація)</ref>. Його робота викликає протести мешканців навколишніх сіл, які вимагають закрити сміттєзвалище, а його територію оголосити зоною надзвичайної екологічної ситуації<ref>[http://lviv.mycityua.com/news/lviv/2009/07/03/122208.htm Грибовицьке сміттєзвалище розблокували до 1 серпня.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Газета по-львівськи</ref>. Наразі, [[Львівський полігон твердих побутових відходів|Грибовицьке сміттєзвалище]] закрите, планується будівництво сміттєпереробного заводу<ref>
 
{{Cite web|url=http://zaxid.net/news/showList.do?gribovitske_smittyezvalishhe&tagId=43860|title=Грибовицьке сміттєзвалище - ZAXID.NET|last=|first=|date=|website=ZAXID.NET|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170301010151/http://zaxid.net/news/showList.do?gribovitske_smittyezvalishhe&tagId=43860|archivedate=2017-03-01|deadurl=no}}
 
{{Cite web|url=http://zaxid.net/news/showList.do?gribovitske_smittyezvalishhe&tagId=43860|title=Грибовицьке сміттєзвалище - ZAXID.NET|last=|first=|date=|website=ZAXID.NET|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170301010151/http://zaxid.net/news/showList.do?gribovitske_smittyezvalishhe&tagId=43860|archivedate=2017-03-01|deadurl=no}}
 
</ref>.
 
</ref>.
Рядок 611: Рядок 612:
 
Сучасний Львів є важливим [[Залізничний транспорт|залізничним]] вузлом, через який відбувається сполучення західних областей України ([[Чернівецька область|Чернівецької]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]] та [[Закарпатська область|Закарпатської]]) з іншою частиною держави. У напрямках старих середньовічних шляхів від Львова розходилися залізниці, побудовані перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]]<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія… с. 138</ref>. Через Львів також проходить значна частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою. У [[2010-ті|2010-х]] роках планується втілення проекту «Євроколія», суть якого зводиться до сполучення Львова з [[Польща|Польщею]] залізничною лінією з [[Європейська колія|шириною колії 1435 мм]], що дозволить інтегрувати місто до європейської мережі швидкісних залізниць. У Львові розміщена [[штаб-квартира]] [[Львівська залізниця|Львівської залізниці]]&nbsp;— найстаршої та однієї з найбільших складових [[Укрзалізниця|Державної адміністрації залізничного транспорту України]]. [[Головний залізничний вокзал (Львів)|Львівський головний залізничний вокзал]] є її основними воротами.
 
Сучасний Львів є важливим [[Залізничний транспорт|залізничним]] вузлом, через який відбувається сполучення західних областей України ([[Чернівецька область|Чернівецької]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]] та [[Закарпатська область|Закарпатської]]) з іншою частиною держави. У напрямках старих середньовічних шляхів від Львова розходилися залізниці, побудовані перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]]<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія… с. 138</ref>. Через Львів також проходить значна частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою. У [[2010-ті|2010-х]] роках планується втілення проекту «Євроколія», суть якого зводиться до сполучення Львова з [[Польща|Польщею]] залізничною лінією з [[Європейська колія|шириною колії 1435 мм]], що дозволить інтегрувати місто до європейської мережі швидкісних залізниць. У Львові розміщена [[штаб-квартира]] [[Львівська залізниця|Львівської залізниці]]&nbsp;— найстаршої та однієї з найбільших складових [[Укрзалізниця|Державної адміністрації залізничного транспорту України]]. [[Головний залізничний вокзал (Львів)|Львівський головний залізничний вокзал]] є її основними воротами.
   
[[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького]], розташований усього за 6&nbsp;км від [[Історичний центр Львова|центру міста]], сполучає Львів із найбільшими містами [[Україна|України]], [[Польща|Польщі]], [[Італія|Італії]], [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Туреччина|Туреччини]] (у 2014 році було скасовано усі рейси з Росією). Пасажиропотік львівського аеропорту, станом на 2017 рік, становив 1,080,000 осіб. Станом на листопад [[2018|2018 року]] пасажиропотік становить 1,468,100 осіб.
+
[[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького]], розташований усього за 6&nbsp;км від [[Історичний центр Львова|центру міста]], сполучає Львів із найбільшими містами [[Україна|України]], [[Польща|Польщі]], [[Італія|Італії]], [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Данія|Данії]] та [[Туреччина|Туреччини]] (у 2014 році було скасовано усі рейси з Росією). Пасажиропотік львівського аеропорту, станом на 2017 рік, становив 1,080,000 осіб, у 2018 році пасажиропотік становив 1,597,700 осіб. Станом на вересень 2019 року пасажиропотік аеропорту становить 1,671,300 осіб.
   
У Львові є 4 види громадського транспорту: [[Львівський трамвай|трамвай]], [[Львівський тролейбус|тролейбус]], [[Львівський автобус|автобус]], [[маршрутне таксі]]. На останніх двох припадає 64&nbsp;% пасажирських перевезень. Вартість проїзду в трамваях та тролейбусах становить 5 гривень загальний квиток та 2,50 гривні&nbsp;— пільговий, в автобусах та маршрутних таксі 4 гривні. У грудні 2009 був запущений [[Львівський міський рейковий автобус|міський рейковий автобус]], однак після шести місяців роботи був закритий через нерентабельність. Сьогодні реалізовано масштабний проект «[[Трамвай на Сихів|трамваю на Сихів]]». Перший такий було запущено 17 листопада 2016 року. З 1 липня 2015 року у місті діють нічні автобуси<ref>
+
У Львові є 4 види громадського транспорту: [[Львівський трамвай|трамвай]], [[Львівський тролейбус|тролейбус]], [[Львівський автобус|автобус]], [[маршрутне таксі]]. На останніх двох припадає 64&nbsp;% пасажирських перевезень. Вартість проїзду в трамваях та тролейбусах становить 5 гривень загальний квиток та 2,50 гривні&nbsp;— пільговий, в автобусах та маршрутних таксі 4 гривні. У грудні 2009 був запущений [[Львівський міський рейковий автобус|міський рейковий автобус]], однак після шести місяців роботи був закритий через нерентабельність. Сьогодні реалізовано масштабний проект «[[Трамвай на Сихів|трамваю на Сихів»]]. Перший такий було запущено 17 листопада 2016 року. З 1 липня 2015 року у місті діють нічні автобуси<ref>
 
{{Cite web|url=http://zaxid.net/news/showNews.do?miska_rada_oprilyudnila_detalniy_grafik_ta_shemu_ruhu_nichnih_marshrutok&objectId=1356789|title=Міська рада оприлюднила детальний графік та схему руху нічних маршруток|last=Zaxid.net|website=ZAXID.NET|accessdate=2016-09-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161118021042/http://zaxid.net/news/showNews.do?miska_rada_oprilyudnila_detalniy_grafik_ta_shemu_ruhu_nichnih_marshrutok&objectId=1356789|archivedate=2016-11-18|deadurl=no}}
 
{{Cite web|url=http://zaxid.net/news/showNews.do?miska_rada_oprilyudnila_detalniy_grafik_ta_shemu_ruhu_nichnih_marshrutok&objectId=1356789|title=Міська рада оприлюднила детальний графік та схему руху нічних маршруток|last=Zaxid.net|website=ZAXID.NET|accessdate=2016-09-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161118021042/http://zaxid.net/news/showNews.do?miska_rada_oprilyudnila_detalniy_grafik_ta_shemu_ruhu_nichnih_marshrutok&objectId=1356789|archivedate=2016-11-18|deadurl=no}}
 
</ref>.
 
</ref>.
Рядок 623: Рядок 624:
 
[http://zalik.org.ua/news/education-in-ukraine/2342-u-lvovi-za-ostanni-pjat-rokiv-shkoljariv.html У Львові за останні п'ять років школярів поменшало на 14 тисяч.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090627161718/http://zalik.org.ua/news/education-in-ukraine/2342-u-lvovi-za-ostanni-pjat-rokiv-shkoljariv.html |date=27 June 2009 }} Залік.org.ua
 
[http://zalik.org.ua/news/education-in-ukraine/2342-u-lvovi-za-ostanni-pjat-rokiv-shkoljariv.html У Львові за останні п'ять років школярів поменшало на 14 тисяч.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090627161718/http://zalik.org.ua/news/education-in-ukraine/2342-u-lvovi-za-ostanni-pjat-rokiv-shkoljariv.html |date=27 June 2009 }} Залік.org.ua
 
</ref>. Це пов'язано з тим, що у кризові [[1990-ті]] окремі дитячі групи і, навіть, цілі садочки закривалися, натомість приміщення продавалися чи передавалися в [[оренда|оренду]], що призвело до значного скорочення вільних місць у дошкільних навчальних закладах. Попри те, що відкриваються нові групи (у [[2009]] році, наприклад, було відкрито 11 груп<ref name="підсумки 2009 року"/>), проблема стає дедалі актуальнішою, адже у Львові спостерігається збільшення рівня народжуваності<ref>[http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/01/31/21284/ Дитячі обіцянки.] Львівська газета</ref>.
 
</ref>. Це пов'язано з тим, що у кризові [[1990-ті]] окремі дитячі групи і, навіть, цілі садочки закривалися, натомість приміщення продавалися чи передавалися в [[оренда|оренду]], що призвело до значного скорочення вільних місць у дошкільних навчальних закладах. Попри те, що відкриваються нові групи (у [[2009]] році, наприклад, було відкрито 11 груп<ref name="підсумки 2009 року"/>), проблема стає дедалі актуальнішою, адже у Львові спостерігається збільшення рівня народжуваності<ref>[http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/01/31/21284/ Дитячі обіцянки.] Львівська газета</ref>.
[[Файл:12 Bandery Street, Lviv (04).jpg|міні|left|220пкс|[[Національний університет «Львівська політехніка»]] (2015)]]
+
[[Файл:12 Bandery Street, Lviv (04).jpg|міні|ліворуч|220пкс|[[Національний університет «Львівська політехніка»]] (2015)]]
 
У місті діють 143 [[Середня загальноосвітня школа|середні навчальні заклади]] (школи). Усі вони забезпечені комп'ютерними класами<ref name="підсумки 2009 року"/>, деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 24 середні спеціальні навчальні заклади ([[технікум]]и, [[коледж]]і, [[училище|училища]]) та 30 [[Заклад вищої освіти|закладів вищої освіти]].
 
У місті діють 143 [[Середня загальноосвітня школа|середні навчальні заклади]] (школи). Усі вони забезпечені комп'ютерними класами<ref name="підсумки 2009 року"/>, деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 24 середні спеціальні навчальні заклади ([[технікум]]и, [[коледж]]і, [[училище|училища]]) та 30 [[Заклад вищої освіти|закладів вищої освіти]].
   
Рядок 634: Рядок 635:
 
</ref><ref>[http://www.oglyadach.com/news/2009/3/26/208779.htm Рейтинг вузів України. Думка працедавців.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Оглядач</ref>. Заклади вищої освіти, як-от [[Національний лісотехнічний університет України|Національний лісотехнічний університет]], [[Українська академія друкарства]], [[Львівська національна академія мистецтв|Національна академія мистецтв]] не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів, найвідомішими є [[Український католицький університет]], [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Музична академія імені Лисенка]], [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Національний медичний університет]], [[Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького|Університет ветеринарної медицини]].
 
</ref><ref>[http://www.oglyadach.com/news/2009/3/26/208779.htm Рейтинг вузів України. Думка працедавців.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Оглядач</ref>. Заклади вищої освіти, як-от [[Національний лісотехнічний університет України|Національний лісотехнічний університет]], [[Українська академія друкарства]], [[Львівська національна академія мистецтв|Національна академія мистецтв]] не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів, найвідомішими є [[Український католицький університет]], [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Музична академія імені Лисенка]], [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Національний медичний університет]], [[Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького|Університет ветеринарної медицини]].
   
Львів є давнім науковим центром. Тут було винайдено [[гас]], вперше у світі виготовлено [[Вакцини|вакцину]] проти [[Епідемічний висипний тиф|висипного тифу]]. Під керівництвом [[Стефан Банах|Стефана Банаха]] в місті діяла всесвітньо відома [[Львівська математична школа]]. У Львові розроблялося [[програмне забезпечення]] для [[Місяцехід|місяцехода]], міжпланетних апаратів програми «Венера», першого орбітального корабля багаторазового використання «[[Буран (орбітальний корабель)|Буран]]». Сьогодні тут діє 8 установ [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]]; за їхньою кількістю місто займає друге місце поруч з [[Харків|Харковом]]<ref>[https://archive.is/20120805065328/www.nbuv.gov.ua/institutions/ Наукові установи України.] Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського</ref>. Львів є основним центром діяльності [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]]&nbsp;— першої в Україні суспільної академії. Загалом, у місті розташовано ще близько 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів.
+
Львів є давнім науковим центром. Тут було винайдено [[гас]], вперше у світі виготовлено [[Вакцини|вакцину]] проти [[Епідемічний висипний тиф|висипного тифу]]. Під керівництвом [[Стефан Банах|Стефана Банаха]] в місті діяла всесвітньо відома [[Львівська математична школа]]. У Львові розроблялося [[програмне забезпечення]] для [[Місяцехід|місяцехода]], міжпланетних апаратів програми «Венера», першого орбітального корабля багаторазового використання «[[Буран (орбітальний корабель)|Буран»]]. Сьогодні тут діє 8 установ [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]]; за їхньою кількістю місто займає друге місце поруч з [[Харків|Харковом]]<ref>[https://archive.is/20120805065328/www.nbuv.gov.ua/institutions/ Наукові установи України.] Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського</ref>. Львів є основним центром діяльності [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]]&nbsp;— першої в Україні суспільної академії. Загалом, у місті розташовано ще близько 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів.
   
 
Зі Львовом пов'язане життя науковців [[Людвіг фон Мізес|Людвіга]] та [[Ріхард фон Мізес|Річарда Мізесів]], [[Стефан Банах|Стефана Банаха]], [[Юзеф Ротблат|Жозефа Ротблата]], [[Ян Лукашевич|Яна Лукашевича]], [[Єжи Курилович]]а, [[Юліус Лілієнфельд|Юліуса Лілієнфельда]], [[Рудольф Вайгль|Рудольфа Вайгля]], [[Романів Олег Миколайович|Олега Романіва]], [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], [[Бартоломей Зиморович|Бартоломея Зиморовича]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Івана Крип'якевича]], [[Освальд Бальцер|Освальда Бальцера]], [[Маєр Балабан|Маєра Балабана]], [[Шимон Ашкеназі|Шимона Ашкеназі]], [[Мартин Бубер|Мартина Бубера]] та [[Фердінанд Ціркель|Фердинанда Ціркеля]]. Тут працював український першодрукар [[Іван Федоров]].
 
Зі Львовом пов'язане життя науковців [[Людвіг фон Мізес|Людвіга]] та [[Ріхард фон Мізес|Річарда Мізесів]], [[Стефан Банах|Стефана Банаха]], [[Юзеф Ротблат|Жозефа Ротблата]], [[Ян Лукашевич|Яна Лукашевича]], [[Єжи Курилович]]а, [[Юліус Лілієнфельд|Юліуса Лілієнфельда]], [[Рудольф Вайгль|Рудольфа Вайгля]], [[Романів Олег Миколайович|Олега Романіва]], [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], [[Бартоломей Зиморович|Бартоломея Зиморовича]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Івана Крип'якевича]], [[Освальд Бальцер|Освальда Бальцера]], [[Маєр Балабан|Маєра Балабана]], [[Шимон Ашкеназі|Шимона Ашкеназі]], [[Мартин Бубер|Мартина Бубера]] та [[Фердінанд Ціркель|Фердинанда Ціркеля]]. Тут працював український першодрукар [[Іван Федоров]].
   
 
== Медіа ==
 
== Медіа ==
Найбільші у Львові [[газета|газети]] за накладами&nbsp;— це «[[Високий замок (газета)|Високий замок]]», «[[Експрес (газета)|Експрес]]», «[[Львівська газета]]», «[[Ратуша (газета)|Ратуша]]», [[Львівська пошта (газета)|«Львівська пошта»]] та ін. (в минулому також «[[Поступ (львівська самвидавна газета)|Поступ]]» і «[[Газета по-львівськи]]»). У місті видаються культові [[часопис]]и «[[Четвер (журнал)|Четвер]]», «[[Ї (часопис)|Ї]]» та часопис присвячений книзі «[[Коло (часопис)|Коло]]». Польська громада Львова продовжує традицію видання найстаршої, що виходить по сьогодні газети у [[Східна Європа|Східній Європі]]&nbsp;— «[[Gazeta Lwowska]]».
+
Найбільші у Львові [[газета|газети]] за накладами&nbsp;— це «[[Високий замок (газета)|Високий замок»]], «[[Експрес (газета)|Експрес»]], «[[Львівська газета]]», «[[Ратуша (газета)|Ратуша»]], [[Львівська пошта (газета)|«Львівська пошта»]] та ін. (в минулому також «[[Поступ (львівська самвидавна газета)|Поступ»]] і «[[Газета по-львівськи]]»). У місті видаються культові [[часопис]]и «[[Четвер (журнал)|Четвер»]], «[[Ї (часопис)|Ї»]] та часопис присвячений книзі «[[Коло (часопис)|Коло»]]. Польська громада Львова продовжує традицію видання найстаршої, що виходить по сьогодні газети у [[Східна Європа|Східній Європі]]&nbsp;— «[[Gazeta Lwowska]]».
   
 
Львівська обласна телекомпанія транслює власне мовлення на телеканалі [[Львівська обласна державна телерадіокомпанія|«12 канал»]]. Приватним телебаченням у Львові є [[ТРК «Люкс»]], «<nowiki/>[[НТА]]<nowiki/>» та [[ZIK (телеканал)|«ZIK»]].
 
Львівська обласна телекомпанія транслює власне мовлення на телеканалі [[Львівська обласна державна телерадіокомпанія|«12 канал»]]. Приватним телебаченням у Львові є [[ТРК «Люкс»]], «<nowiki/>[[НТА]]<nowiki/>» та [[ZIK (телеканал)|«ZIK»]].
   
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 17 всеукраїнських та регіональних радіостанцій: [[Радіо «Ера»|Радіо «Ера FM»]] (88.6 MHz), «[[Радіо Рокс]]» (89.1 MHz), «[[FM Галичина]]» (89.7 MHz), «[[Радіо Мелодія|Мелодія]]» (91.5 MHz), «Super Radio» (91.9 MHz), «[[Львівська Хвиля]]» (100.8 MHz), «[[Радіо ЄС]]» (101.3 MHz), «[[Хіт FM]]» (101.7 MHz), «[[Радіо 24]]» (102.1 MHz), «Ретро FM» (102.5 MHz), «[[NRJ Україна]]» (103.9 MHz), «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]» (104.3 MHz), «[[Lux FM]]» (104.7 MHz), «[[Авторадіо]]» (105.4 MHz), «<nowiki/>[[Наше радіо]]<nowiki/>» (106.0 MHz) та «Радіо Незалежність» (106.7 MHz).
+
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 17 всеукраїнських та регіональних радіостанцій: [[Радіо «Ера»|Радіо «Ера FM»]] (88.6 MHz), «[[Радіо Рокс]]» (89.1 MHz), «[[FM Галичина]]» (89.7 MHz), «[[Радіо Мелодія|Мелодія»]] (91.5 MHz), «Super Radio» (91.9 MHz), «[[Львівська Хвиля]]» (100.8 MHz), «[[Радіо ЄС]]» (101.3 MHz), «[[Хіт FM]]» (101.7 MHz), «[[Радіо 24]]» (102.1 MHz), «Ретро FM» (102.5 MHz), «[[NRJ Україна]]» (103.9 MHz), «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM»]] (104.3 MHz), «[[Lux FM]]» (104.7 MHz), «[[Авторадіо]]» (105.4 MHz), «<nowiki/>[[Наше радіо]]<nowiki/>» (106.0 MHz) та «Радіо Незалежність» (106.7 MHz).
   
 
Серед інформаційних агенцій у Львові працюють [[ZIK (інформаційна агенція)|«Західна інформаційна корпорація» (ZIK)]], «[[Zaxid.net]]», «<nowiki/>[[Гал-Інфо]]<nowiki/>», «Львівський портал» та інші.
 
Серед інформаційних агенцій у Львові працюють [[ZIK (інформаційна агенція)|«Західна інформаційна корпорація» (ZIK)]], «[[Zaxid.net]]», «<nowiki/>[[Гал-Інфо]]<nowiki/>», «Львівський портал» та інші.
Рядок 655: Рядок 656:
 
У [[1795]] році у Львові було відкрито перший в Україні професійний [[театр]]. У [[1842]] році відкрито [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Театр Скарбека]], тоді&nbsp;— третій за розмірами в Європі; у [[1900]] році з'явилася [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівська опера]]&nbsp;— один з найгарніших театрів країни, зображений на [[гривня|двадцятигривневій]] купюрі. У місті діє 7 професійних театрів: [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|опери та балету]], [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|драматичний імені Марії Заньковецької]], [[Львівський академічний театр імені Леся Курбаса|драматичний імені Леся Курбаса]], [[Львівський драматичний театр імені Лесі Українки|драматичний імені Лесі Українки]], [[Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»|«Воскресіння»]], «[[І люди, і ляльки]]», [[Перший український театр для дітей та юнацтва|для дітей та юнацтва]] і [[Львівський обласний театр ляльок|ляльковий]]<ref>
 
У [[1795]] році у Львові було відкрито перший в Україні професійний [[театр]]. У [[1842]] році відкрито [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Театр Скарбека]], тоді&nbsp;— третій за розмірами в Європі; у [[1900]] році з'явилася [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівська опера]]&nbsp;— один з найгарніших театрів країни, зображений на [[гривня|двадцятигривневій]] купюрі. У місті діє 7 професійних театрів: [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|опери та балету]], [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|драматичний імені Марії Заньковецької]], [[Львівський академічний театр імені Леся Курбаса|драматичний імені Леся Курбаса]], [[Львівський драматичний театр імені Лесі Українки|драматичний імені Лесі Українки]], [[Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»|«Воскресіння»]], «[[І люди, і ляльки]]», [[Перший український театр для дітей та юнацтва|для дітей та юнацтва]] і [[Львівський обласний театр ляльок|ляльковий]]<ref>
 
[http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/culture/theatres/ Театри.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120911011202/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/culture/theatres/ |date=11 September 2012 }} Офіційний сайт управління культури та туризму Львівської міської ради
 
[http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/culture/theatres/ Театри.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120911011202/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/culture/theatres/ |date=11 September 2012 }} Офіційний сайт управління культури та туризму Львівської міської ради
</ref>, 6 театрів-студій та [[Львівський державний цирк|цирк]]. Місто є значним осередком театрального життя&nbsp;— щороку тут проходять два театральні фестивалі: [[Золотий Лев (фестиваль)|«Золотий лев»]], найбільший театральний фестиваль країни, та «[[Драбина (фестиваль)|Драбина]]», фестиваль молодого аматорського театру. Щороку, в [[жовтень|жовтні]], у місті проходить театралізований карнавал<ref>в рамках фестивалю «[[Золотий лев (фестиваль)|Золотий лев]]»</ref>. На великі свята відбуваються вуличні вистави на ходулях та вогняні шоу.
+
</ref>, 6 театрів-студій та [[Львівський державний цирк|цирк]]. Місто є значним осередком театрального життя&nbsp;— щороку тут проходять два театральні фестивалі: [[Золотий Лев (фестиваль)|«Золотий лев»]], найбільший театральний фестиваль країни, та «[[Драбина (фестиваль)|Драбина»]], фестиваль молодого аматорського театру. Щороку, в [[жовтень|жовтні]], у місті проходить театралізований карнавал<ref>в рамках фестивалю «[[Золотий лев (фестиваль)|Золотий лев»]]</ref>. На великі свята відбуваються вуличні вистави на ходулях та вогняні шоу.
   
У Львові діє 7 [[кінотеатр]]ів: [[Планета Кіно (кінотеатр, Львів (King Cross))|«Планета кіно»]], «Кінопалац», «Копернік», «[[Кінотеатр імені Довженка (Львів)|імені Довженка]]», «[[Львів (кінотеатр, Львів)|Львів]]», «Сокіл» та «[[Київ (кінотеатр, Львів)|Київ]]»<ref>
+
У Львові діє 7 [[кінотеатр]]ів: [[Планета Кіно (кінотеатр, Львів (King Cross))|«Планета кіно»]], «Кінопалац», «Копернік», «[[Кінотеатр імені Довженка (Львів)|імені Довженка»]], «[[Львів (кінотеатр, Львів)|Львів»]], «Сокіл» та «[[Київ (кінотеатр, Львів)|Київ»]]<ref>
 
[http://v.lviv.ua/catalog/rest/kino Кінотеатри у Львові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101125022957/http://v.lviv.ua/catalog/rest/kino |date=25 November 2010 }} Відпочинок у Львові
 
[http://v.lviv.ua/catalog/rest/kino Кінотеатри у Львові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101125022957/http://v.lviv.ua/catalog/rest/kino |date=25 November 2010 }} Відпочинок у Львові
 
</ref>. Перший належить мережі [[Планета Кіно (мережа кінотеатрів)|«Планета кіно IMAX»]], три наступних входять до мережі [[Кінопалац (мережа кінотеатрів)|«Кінопалац»]], натомість три останні є власністю держави. Завершено реконструкцію «Соколу», щодо «Львова» почалися обговорення відносно реконструкції<ref>
 
</ref>. Перший належить мережі [[Планета Кіно (мережа кінотеатрів)|«Планета кіно IMAX»]], три наступних входять до мережі [[Кінопалац (мережа кінотеатрів)|«Кінопалац»]], натомість три останні є власністю держави. Завершено реконструкцію «Соколу», щодо «Львова» почалися обговорення відносно реконструкції<ref>
Рядок 665: Рядок 666:
 
Основними осередками музичного життя міста є [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|театр опери та балету]], [[Львівська обласна філармонія|філармонія]] і [[Костел святої Марії Магдалини (Львів)|будинок органної музики]], де міститься найбільший в Україні [[Орган (музичний інструмент)|орган]]<ref>
 
Основними осередками музичного життя міста є [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|театр опери та балету]], [[Львівська обласна філармонія|філармонія]] і [[Костел святої Марії Магдалини (Львів)|будинок органної музики]], де міститься найбільший в Україні [[Орган (музичний інструмент)|орган]]<ref>
 
[http://www.organy.lviv.ua/cgi-bin/index.cgi Перелік органів України.] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6CNuvxWUp?url=http://www.organy.lviv.ua/cgi-bin/index.cgi |date=23 November 2012 }} Органи України
 
[http://www.organy.lviv.ua/cgi-bin/index.cgi Перелік органів України.] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6CNuvxWUp?url=http://www.organy.lviv.ua/cgi-bin/index.cgi |date=23 November 2012 }} Органи України
</ref>. У Львові поки немає повноцінного концертного залу, нерідко концерти відбуваються в [[Львівський державний цирк|державному цирку]] або в критому велотреку при стадіоні [[СКА (стадіон, Львів)|СКА]]. Щороку у Львові проходить безліч музичних фестивалів: «[[Велика коляда]]» ([[колядки]]), «Флюґери Львова» ([[Етнічна музика|етно]]-[[джаз]]), «Віртуози» ([[класична музика]]), «[[Львів Стародавній]]» (фестиваль середньовічної культури), «Діапазон» ([[Орган (музичний інструмент)|органна]] музика), «[[Етновир]]» ([[Етнічна музика|етно]]), «[[Контрасти (фестиваль)|Контрасти]]» (сучасна [[класична музика]]), фестиваль давньої музики, «[[Jazz Bez]]» і «[[Alfa Jazz Fest]]» (джаз), «[[Stare Misto]]» (рок)<ref>
+
</ref>. У Львові поки немає повноцінного концертного залу, нерідко концерти відбуваються в [[Львівський державний цирк|державному цирку]] або в критому велотреку при стадіоні [[СКА (стадіон, Львів)|СКА]]. Щороку у Львові проходить безліч музичних фестивалів: «[[Велика коляда]]» ([[колядки]]), «Флюґери Львова» ([[Етнічна музика|етно]]-[[джаз]]), «Віртуози» ([[класична музика]]), «[[Львів Стародавній]]» (фестиваль середньовічної культури), «Діапазон» ([[Орган (музичний інструмент)|органна]] музика), «[[Етновир]]» ([[Етнічна музика|етно]]), «[[Контрасти (фестиваль)|Контрасти»]] (сучасна [[класична музика]]), фестиваль давньої музики, «[[Jazz Bez]]» і «[[Alfa Jazz Fest]]» (джаз), «[[Stare Misto]]» (рок), [[Українська пісня (фестиваль-концерт)|«Українська пісня»]] <ref>
{{Cite web |url=http://www.cultureandtourism.lviv.ua/images2/culture/Lviv_Festivals-Top_50.pdf |title=Львів — столиця фестивалів 2010 |accessdate=5 February 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121113010811/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/images2/culture/Lviv_Festivals-Top_50.pdf |archivedate=13 November 2012 |deadurl=yes }}
+
{{Cite web |url=http://www.cultureandtourism.lviv.ua/images2/culture/Lviv_Festivals-Top_50.pdf |title=Львів — столиця фестивалів 2010 |accessdate=5 February 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121113010811/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/images2/culture/Lviv_Festivals-Top_50.pdf |archivedate=13 November 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
  +
</ref>. У місті діють академічний камерний оркестр «[[Віртуози Львова]]», [[Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик»|хорова капела «Дударик»]], муніципальний оркестр «[[Галицькі Сурми]]», муніципальний хор «Гомін», камерний оркестр «Леополіс», [[Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії|симфонічний оркестр філармонії]]. З містом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]], [[Франц Ксавер Вольфганг Моцарт|Франца Ксавера Моцарта]], [[Колесса Філарет Михайлович|Філарета Колесси]], [[Скорик Мирослав Михайлович|Мирослава Скорика]], [[Лижичко Руслана Степанівна|Руслани Лижичко]], [[Вакарчук Святослав Іванович|Святослава Вакарчука]], [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимира Івасюка]] та інших. У 1986 році (ще в часи перебудови в СРСР) у Львові виникла одна з перших у Союзі неформальних громадських організацій «[[Львівський рок-клуб]]». Клуб відіграв значну роль в українізації рок-музики в Україні, а з його середовища вийшли такі відомі гурти: «[[Брати Гадюкіни]]», «[[Лесик Band|Лесик Бенд]]», «[[Плач Єремії (гурт)|Плач Єремії]]», «[[999 (гурт)|999]]», «Білий загін» тощо.
+
У місті діють академічний камерний оркестр «[[Віртуози Львова]]», [[Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик»|хорова капела «Дударик»]], муніципальний оркестр «[[Галицькі Сурми]]», муніципальний хор «Гомін», камерний оркестр «Леополіс», [[Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії|симфонічний оркестр філармонії]]. З містом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]], [[Франц Ксавер Вольфганг Моцарт|Франца Ксавера Моцарта]], [[Колесса Філарет Михайлович|Філарета Колесси]], [[Скорик Мирослав Михайлович|Мирослава Скорика]], [[Лижичко Руслана Степанівна|Руслани Лижичко]], [[Вакарчук Святослав Іванович|Святослава Вакарчука]], [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимира Івасюка]] та інших. У 1986 році (ще в часи перебудови в СРСР) у Львові виникла одна з перших у Союзі неформальних громадських організацій «[[Львівський рок-клуб]]». Клуб відіграв значну роль в українізації рок-музики в Україні, а з його середовища вийшли такі відомі гурти: «[[Брати Гадюкіни]]», «[[Лесик Band|Лесик Бенд»]], «[[Плач Єремії (гурт)|Плач Єремії»]], «[[999 (гурт)|999»]], «Білий загін» тощо.
   
Львівщина дала початок багатьом відомим гуртам, як-от «[[Океан Ельзи]]», «[[Скрябін (гурт)|Скрябін]]», [[Піккардійська Терція|«Піккардійська терція»]], [[Плач Єремії (гурт)|«Плач Єремії»]], «[[Мері (гурт)|Мері]]», «[[Оратанія (гурт)|Оратанія]]», «[[Механічний апельсин (гурт)|Механічний апельсин]]» та інші<ref>
+
Львівщина дала початок багатьом відомим гуртам, як-от «[[Океан Ельзи]]», «[[Скрябін (гурт)|Скрябін»]], [[Піккардійська Терція|«Піккардійська терція»]], [[Плач Єремії (гурт)|«Плач Єремії»]], «[[Мері (гурт)|Мері»]], «[[Оратанія (гурт)|Оратанія»]], «[[Механічний апельсин (гурт)|Механічний апельсин»]] та інші<ref>
 
[http://muzmapa.in.ua/lviv-top Возз'єднані Брати Гадюкіни та ще 10 вартісних гуртів Львівщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150103233858/http://muzmapa.in.ua/lviv-top/ |date=3 January 2015 }} ''muzmapa.in.ua'', 12.11.2014
 
[http://muzmapa.in.ua/lviv-top Возз'єднані Брати Гадюкіни та ще 10 вартісних гуртів Львівщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150103233858/http://muzmapa.in.ua/lviv-top/ |date=3 January 2015 }} ''muzmapa.in.ua'', 12.11.2014
 
</ref>.
 
</ref>.
   
[[Файл:Королевские покои Черная каменица.jpg|thumb|right|220px|Королівські зали в [[Палац Корнякта|Палаці Корнякта]], який сьогодні належить [[Львівський історичний музей|Львівському історичному музею]] (2007)]]
+
[[Файл:Королевские покои Черная каменица.jpg|міні|праворуч|220px|Королівські зали в [[Палац Корнякта|Палаці Корнякта]], який сьогодні належить [[Львівський історичний музей|Львівському історичному музею]] (2007)]]
[[Файл:Lviv - Arsenal - 06.jpg|thumb|right|220px|[[Музей зброї «Арсенал»]] (2007)]]
+
[[Файл:Lviv - Arsenal - 06.jpg|міні|праворуч|220px|[[Музей зброї «Арсенал»]] (2007)]]
   
 
=== Музеї та картинні галереї ===
 
=== Музеї та картинні галереї ===
Рядок 684: Рядок 686:
 
</ref>; [[Музей етнографії та художнього промислу|Етнографічний музей]], єдиний такого типу в Україні; [[Тюрма на Лонцького|Національний меморіал «Тюрма на Лонцького»]], перша в Україні [[в'язниця]]-[[музей]]. Популярними серед туристів є також «[[Шевченківський гай]]», [[Під чорним орлом|Аптека-музей]], [[Арсенал (музей)|«Арсенал»]], [[Палац Потоцьких (Львів)|Палац Потоцьких]] та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї [[Музей пивоваріння (Львів)|пива]], [[Музей пошти (Львів)|пошти]], [[Музей мистецтва давньої української книги|друкарства]], [[Музей скла (Львів)|скла]], [[Львівський музей історії релігії|релігії]] тощо. Є також певна кількість меморіальних будинків-музеїв, присвячених видатним мешканцям міста. [[Державний природознавчий музей НАН України|Природознавчий музей]], який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, сьогодні закритий на реконструкцію.
 
</ref>; [[Музей етнографії та художнього промислу|Етнографічний музей]], єдиний такого типу в Україні; [[Тюрма на Лонцького|Національний меморіал «Тюрма на Лонцького»]], перша в Україні [[в'язниця]]-[[музей]]. Популярними серед туристів є також «[[Шевченківський гай]]», [[Під чорним орлом|Аптека-музей]], [[Арсенал (музей)|«Арсенал»]], [[Палац Потоцьких (Львів)|Палац Потоцьких]] та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї [[Музей пивоваріння (Львів)|пива]], [[Музей пошти (Львів)|пошти]], [[Музей мистецтва давньої української книги|друкарства]], [[Музей скла (Львів)|скла]], [[Львівський музей історії релігії|релігії]] тощо. Є також певна кількість меморіальних будинків-музеїв, присвячених видатним мешканцям міста. [[Державний природознавчий музей НАН України|Природознавчий музей]], який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, сьогодні закритий на реконструкцію.
   
У Львові діє понад 20 художніх галерей, найвідомішими з-поміж яких є «[[Дзиґа (об'єднання)|Дзиґа]]», «<nowiki/>[[Зелена канапа]]<nowiki/>», «Сливка», «[[Музей Ідей]]» та інші.
+
У Львові діє понад 20 художніх галерей, найвідомішими з-поміж яких є «[[Дзиґа (об'єднання)|Дзиґа»]], «<nowiki/>[[Зелена канапа]]<nowiki/>», «Сливка», «[[Музей Ідей]]» та інші.
   
 
Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36,5 тисяч експонатів, у [[2009]] році музеї міста відвідало 366,5 тисяч осіб<ref>[http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/6/143059/ Музеї Львова стали частіше відвідувати.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} zaxid.net</ref>.
 
Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36,5 тисяч експонатів, у [[2009]] році музеї міста відвідало 366,5 тисяч осіб<ref>[http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/6/143059/ Музеї Львова стали частіше відвідувати.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} zaxid.net</ref>.
Рядок 690: Рядок 692:
 
=== Література ===
 
=== Література ===
 
{{main|Бібліотеки Львова}}
 
{{main|Бібліотеки Львова}}
З давніх-давен Львів був значним літературно-книговидавничим центром регіону. З містом пов'язані імена [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], [[Богдан-Ігор Антонич|Богдана-Ігоря Антонича]], [[Марія Конопницька|Марії Конопницької]], [[Єжи Яніцький|Єжи Яницького]], [[Олександра Марініна|Олександри Мариніної]], [[Ванда Василевська|Ванди Василевської]], [[Леопольд фон Захер-Мазох|Леопольда фон Захер-Мазоха]], [[Бруно Шульц]]а, [[Станіслав Лем|Станіслава Лема]], [[Станіслав Єжи Лец|Станіслава Єжи Леца]], [[Тадеуш Ріттнер|Тадеуша Ріттнера]], [[Мандельштам Надія Яківна|Надії Мандельштам]], [[Шолом-Алейхем|Шолом-Алехема]], [[Оноре де Бальзак]]а, «[[Руська трійця|Руської Трійці]]» «[[Дванадцятка (літгрупа)|Дванадцятки]]» та інших. Серед відомих сучасних українських письменників, у Львові мешкають [[Калинець Ігор Миронович|Ігор Калинець]], [[Сняданко Наталія Володимирівна|Наталка Сняданко]], [[Павлюк Ігор Зиновійович|Ігор Павлюк]], [[Винничук Юрій Павлович|Юрій Винничук]], [[Неборак Віктор Володимирович|Віктор Неборак]], [[Дереш Любко|Любко Дереш]], [[Ґабор Василь Васильович|Василь Ґабор]], [[Матіос Марія Василівна|Марія Матіос]]<ref>
+
З давніх-давен Львів був значним літературно-книговидавничим центром регіону. З містом пов'язані імена [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], [[Богдан-Ігор Антонич|Богдана-Ігоря Антонича]], [[Марія Конопницька|Марії Конопницької]], [[Єжи Яніцький|Єжи Яницького]], [[Олександра Марініна|Олександри Мариніної]], [[Ванда Василевська|Ванди Василевської]], [[Леопольд фон Захер-Мазох|Леопольда фон Захер-Мазоха]], [[Бруно Шульц]]а, [[Станіслав Лем|Станіслава Лема]], [[Станіслав Єжи Лец|Станіслава Єжи Леца]], [[Тадеуш Ріттнер|Тадеуша Ріттнера]], [[Мандельштам Надія Яківна|Надії Мандельштам]], [[Шолом-Алейхем|Шолом-Алехема]], [[Оноре де Бальзак]]а, «[[Руська трійця|Руської Трійці»]] «[[Дванадцятка (літгрупа)|Дванадцятки»]] та інших. Серед відомих сучасних українських письменників, у Львові мешкають [[Калинець Ігор Миронович|Ігор Калинець]], [[Сняданко Наталія Володимирівна|Наталка Сняданко]], [[Павлюк Ігор Зиновійович|Ігор Павлюк]], [[Винничук Юрій Павлович|Юрій Винничук]], [[Неборак Віктор Володимирович|Віктор Неборак]], [[Дереш Любко|Любко Дереш]], [[Ґабор Василь Васильович|Василь Ґабор]], [[Матіос Марія Василівна|Марія Матіос]]<ref>
 
[http://www.zaxid.net/article/8342/ Літературне обличчя сучасного Львова.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071203164906/http://www.zaxid.net/article/8342/ |date=3 December 2007 }} zaxid.net
 
[http://www.zaxid.net/article/8342/ Літературне обличчя сучасного Львова.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071203164906/http://www.zaxid.net/article/8342/ |date=3 December 2007 }} zaxid.net
</ref>. У Львові розташовані такі [[Видавництва України|відомі видавництва]]: «[[Аверс (видавництво, Львів)|Аверс]]», «[[Афіша (видавництво)|Афіша]]», «[[Видавництво Старого Лева]]», «Країна ангелят», «Мета», «[[Піраміда (видавництво, Львів)|Піраміда]]», «[[Свічадо]]», «[[Світ (видавництво, Львів)|Світ]]», «Фенікс», «Центр Європи». Щовересня у місті відбувається [[Форум видавців у Львові|Форум книговидавців]]&nbsp;— найбільша культурна подія України<ref>
+
</ref>. У Львові розташовані такі [[Видавництва України|відомі видавництва]]: «[[Аверс (видавництво, Львів)|Аверс»]], «[[Афіша (видавництво)|Афіша»]], «[[Видавництво Старого Лева]]», «Країна ангелят», «Мета», «[[Піраміда (видавництво, Львів)|Піраміда»]], «[[Свічадо]]», «[[Світ (видавництво, Львів)|Світ»]], «Фенікс», «Центр Європи». Щовересня у місті відбувається [[Форум видавців у Львові|Форум книговидавців]]&nbsp;— найбільша культурна подія України<ref>
 
[http://www.studua.org/articles/2009/09/08/2339.html 16 Міжнародний книжковий ярамрок «Форум видавців у Львові».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110728065853/http://www.studua.org/articles/2009/09/08/2339.html |date=28 July 2011 }} www.studua.org
 
[http://www.studua.org/articles/2009/09/08/2339.html 16 Міжнародний книжковий ярамрок «Форум видавців у Львові».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110728065853/http://www.studua.org/articles/2009/09/08/2339.html |date=28 July 2011 }} www.studua.org
 
</ref>. Львів у різні періоди своєї історії описаний у [[Список романів, дія яких відбувається у Львові|численних романах]].
 
</ref>. Львів у різні періоди своєї історії описаний у [[Список романів, дія яких відбувається у Львові|численних романах]].
Рядок 700: Рядок 702:
 
=== Релігія ===
 
=== Релігія ===
 
{{Main|Храми Львова|Синагоги Львова}}
 
{{Main|Храми Львова|Синагоги Львова}}
[[Файл:Церква, всередині.jpg|thumb|220px|[[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|Церква Пресвятої Євхаристії]], колишній Домініканський костел (2014)]]
+
[[Файл:Церква, всередині.jpg|міні|220px|[[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|Церква Пресвятої Євхаристії]], колишній Домініканський костел (2014)]]
Львів є центром [[Галичина|одного з найрелігійніших регіонів України]]. Так, упродовж [[1960-ті|1960]]-[[1980-ті|1980-х]] років у Львові та [[Львівська область|області]], з населенням 0,8&nbsp;% від загального населення [[СРСР]], було понад 10&nbsp;% усіх діючих культових споруд<ref name="70підстав" />. Сьогодні місто є центром єпархій [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]], [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|Української автокефальної православної церкви]], [[Українська православна церква Київського патріархату|Української православної церкви&nbsp;— Київського патріархату]], [[УПЦ (МП)|Української православної церкви (Московського патріархату)]], [[Римо-католицька церква|Римо-католицької церкви]] та [[Вірменська апостольська церква|Вірменської апостольської церкви]]. У Львові розміщений управлінський центр [[Римо-католицька церква в Україні|Римо-католицької церкви в Україні]]. Тут діє [[Українська автономна православна церква Львова]]&nbsp;— нечисленна православна юрисдикція, не визнана [[Православна церква|Вселенською Церквою]]. Крім того, в місті діють [[Протестантизм|протестантські]], [[Юдаїзм|юдаїстські]] та [[Іслам|мусульманські]] громади.
+
Львів є центром [[Галичина|одного з найрелігійніших регіонів України]]. Так, упродовж [[1960-ті|1960]]-[[1980-ті|1980-х]] років у Львові та [[Львівська область|області]], з населенням 0,8&nbsp;% від загального населення [[СРСР]], було понад 10&nbsp;% усіх діючих культових споруд<ref name="70підстав" />. Сьогодні місто є центром єпархій [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]], [[Православна церква України|Православної церкви України]], [[УПЦ (МП)|Української православної церкви (Московського патріархату)]], [[Римо-католицька церква|Римо-католицької церкви]] та [[Вірменська апостольська церква|Вірменської апостольської церкви]]. У Львові розміщений управлінський центр [[Римо-католицька церква в Україні|Римо-католицької церкви в Україні]]. Тут діє [[Українська автономна православна церква Львова]]&nbsp;— нечисленна православна юрисдикція, не визнана [[Православна церква|Вселенською Церквою]]. Крім того, в місті діють [[Протестантизм|протестантські]], [[Юдаїзм|юдаїстські]] та [[Іслам|мусульманські]] громади.
   
 
Серед найвідоміших культових споруд міста [[Собор святого Юра]], головний храм українських греко-католиків, [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)|Успенська церква]], багатовіковий центр православного життя регіону, [[Латинський катедральний собор (Львів)|Латинська катедра]], [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|Бернардинський костел]], колишній [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|Домініканський костел]], [[Церква святих Ольги і Єлизавети|костел святої Ельжбети]] та інші.
 
Серед найвідоміших культових споруд міста [[Собор святого Юра]], головний храм українських греко-католиків, [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)|Успенська церква]], багатовіковий центр православного життя регіону, [[Латинський катедральний собор (Львів)|Латинська катедра]], [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|Бернардинський костел]], колишній [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|Домініканський костел]], [[Церква святих Ольги і Єлизавети|костел святої Ельжбети]] та інші.
Рядок 707: Рядок 709:
 
Зі Львовом пов'язані життя та діяльність [[Петро Могила|Петра Могили]], [[Йосиф (Сліпий)|Йосипа Сліпого]], [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]] та інших відомих релігійних діячів.
 
Зі Львовом пов'язані життя та діяльність [[Петро Могила|Петра Могили]], [[Йосиф (Сліпий)|Йосипа Сліпого]], [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]] та інших відомих релігійних діячів.
   
У Львові наявні 8 [[цвинтар|кладовищ]]. Найвідомішим є [[Личаківський цвинтар]], де поховано багато відомих людей. Сьогодні його оголошено історико-культурним заповідником. У 1987 році [[Товариство Лева]] розпочало свою діяльність із відновлення могил на цьому цвинтарі.
+
У Львові наявні 8 [[цвинтар|кладовищ]]. Найвідомішим є [[Личаківський цвинтар]], де поховано багато відомих людей. Сьогодні його оголошено історико-культурним заповідником. У 1987 році [[Товариство Лева]] розпочало свою діяльність із відновлення могил на цьому цвинтарі.
   
 
=== Традиції ===
 
=== Традиції ===
Рядок 717: Рядок 719:
 
Вважається<ref>
 
Вважається<ref>
 
[http://www.zaxid.net/article/956/ Львів націоналістичний: міф чи реальність?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100615004817/http://zaxid.net/article/956 |date=15 June 2010 }} Олександр Зайцев, zaxid.net
 
[http://www.zaxid.net/article/956/ Львів націоналістичний: міф чи реальність?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100615004817/http://zaxid.net/article/956 |date=15 June 2010 }} Олександр Зайцев, zaxid.net
</ref>, що жителі Львова мають праві погляди, а місто є «твердинею націоналізму». Разом із тим, зі Львова вийшло багато українських політиків, які вчинили значний вплив на сучасну політичну ситуацію в державі. Це [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслав Чорновіл]], [[Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна|Ірина Калинець,]] [[Горинь Богдан Миколайович|Богдан Горинь]], [[Горинь Михайло Миколайович|Михайло Горинь]], [[Лук'яненко Левко Григорович|Левко Лук'яненко]], [[Луценко Юрій Віталійович|Юрій Луценко]], [[Куйбіда Василь Степанович|Василь Куйбіда]], [[Чорновіл Тарас Вячеславович|Тарас Чорновіл]], [[Тягнибок Олег Ярославович|Олег Тягнибок]], [[Герман Ганна Миколаївна|Ганна Герман]] та інші. Свого часу в місті жили президент Монголії [[Цахіагійн Елбегдорж]] та один з лідерів російської опозиції [[Явлінський Григорій Олексійович|Григорій Явлінський]]. З містом пов'язані життя історичних політичних діячів: [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]], [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]], [[Симон Візенталь|Симона Візенталя]], [[Яків Розенфельд|Якова Розенфельда]], [[Мухаммед Асад|Мухаммеда Асада]], [[Казимир Бартель|Казимира Бартеля]].
+
</ref>, що жителі Львова мають праві погляди, а місто є «твердинею націоналізму». Разом із тим, зі Львова вийшло багато українських політиків, які вчинили значний вплив на сучасну політичну ситуацію в державі. Це [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслав Чорновіл]], [[Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна|Ірина Калинець,]] [[Горинь Богдан Миколайович|Богдан Горинь]], [[Горинь Михайло Миколайович|Михайло Горинь]], [[Лук'яненко Левко Григорович|Левко Лук'яненко]], [[Луценко Юрій Віталійович|Юрій Луценко]], [[Куйбіда Василь Степанович|Василь Куйбіда]], [[Чорновіл Тарас Вячеславович|Тарас Чорновіл]], [[Тягнибок Олег Ярославович|Олег Тягнибок]], [[Герман Ганна Миколаївна|Ганна Герман]] та інші. Свого часу в місті жили президент Монголії [[Цахіагійн Елбегдорж]] та один з лідерів російської опозиції [[Явлінський Григорій Олексійович|Григорій Явлінський]]. З містом пов'язані життя історичних політичних діячів: [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]], [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]], [[Симон Візенталь|Симона Візенталя]], [[Яків Розенфельд|Якова Розенфельда]], [[Мухаммед Асад|Мухаммеда Асада]], [[Казимир Бартель|Казимира Бартеля]].
   
 
Давньою міською традицією є споживання [[кава|кави]]. «Львівський культ кави» широко відомий за межами міста. Вважається, що кожен «правдивий львів'янин» має принаймні раз на день пити каву. В центрі міста безліч кав'ярень, якими прокладені численні туристичні маршрути; щороку проводиться [[міське свято «На каву до Львова»]], на якому визначають найкращу кав'ярню міста<ref>
 
Давньою міською традицією є споживання [[кава|кави]]. «Львівський культ кави» широко відомий за межами міста. Вважається, що кожен «правдивий львів'янин» має принаймні раз на день пити каву. В центрі міста безліч кав'ярень, якими прокладені численні туристичні маршрути; щороку проводиться [[міське свято «На каву до Львова»]], на якому визначають найкращу кав'ярню міста<ref>
Рядок 745: Рядок 747:
 
}}
 
}}
 
{{main|Список пам'яток архітектури національного значення у Львові|Архітектура Львова}}
 
{{main|Список пам'яток архітектури національного значення у Львові|Архітектура Львова}}
В [[архітектура|архітектурі]] Львова, яка не сильно постраждала під час війн [[XX століття]], відображено багато європейських стилів та напрямків, що відповідають різним історичним епохам. Після [[пожежа|пожеж]] [[1527]] і [[1556]] року практично не залишилося слідів [[Готична архітектура Львова|готичного Львова]], проте добре представлено такі епохи: [[Ренесансна архітектура Львова|ренесанс]], [[Барокова архітектура Львова|бароко]], [[Класицистична архітектура Львова|класицизм]]. Характерним для Львова став стиль [[Модерн|сецесії]], трапляються споруди в стилях [[Ар Деко|ар-деко]] і берлінський [[модерн]].
+
В [[архітектура|архітектурі]] Львова, яка не сильно постраждала під час війн [[XX століття]], відображено багато європейських стилів та напрямків, що відповідають різним історичним епохам. Після [[пожежа|пожеж]] [[1527]] і [[1556]] року практично не залишилося слідів [[Готична архітектура Львова|готичного Львова]], проте добре представлено такі епохи: [[Ренесансна архітектура Львова|ренесанс]], [[Барокова архітектура Львова|бароко]], [[Класицистична архітектура Львова|класицизм]]. Характерним для Львова став стиль [[Віденська сецесія|сецесії]], трапляються споруди в стилях [[Ар Деко|ар-деко]] і берлінський [[Модерн (мистецтво)|модерн]].
   
 
У місті встановлено [[Пам'ятники Львова|більше півсотні пам'ятників]]: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та [[Галичина|регіону]].
 
У місті встановлено [[Пам'ятники Львова|більше півсотні пам'ятників]]: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та [[Галичина|регіону]].
Рядок 760: Рядок 762:
 
{{main|Спорт у Львові}}
 
{{main|Спорт у Львові}}
 
[[Файл:Завжди вірні.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Стадіон «[[Арена Львів]]» (2011)]]
 
[[Файл:Завжди вірні.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Стадіон «[[Арена Львів]]» (2011)]]
Спорт у Львові має давню історію: у місті відбулися перші на території сучасної України [[футбол]]ьний ([[1894]]) та [[хокей]]ний ([[1905]])<ref>{{Cite news|url=http://hockey.sport.com.ua/news.php?id=45667&noredir|title=Усі шляхи ведуть до Львова|last=|first=|date=|language=|work=СПОРТ.UA|accessdate=2017-03-01}}</ref> матчі. У той час, коли в [[Російська імперія|Російській імперії]] та [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] спорт лише поширювався, на теренах [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], а потім [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]] регулярно проводили міжнародні змагання та турніри. У 1930-х рр. проводилися [[Рівнинні перегони Краків-Львів]]. [[4 вересня]] [[1931]] року у Львові відбувся перший конгрес [[ФІТА]]&nbsp;— Міжнародної федерації стрільби з лука. У серпні-вересні того ж року Львів прийняв перший чемпіонат світу і Європи зі стрільби з лука. Львівський хокейний голкіпер [[Микола Скрипій]] одним з перших в історії почав використовувати захисну маску для обличчя&nbsp;— ще у [[1933]] році. Він сконструював її з військового шолома, причепивши спереду дротяну маску<ref>''Лось Й., [[Мікльош Карло Владиславович|Мікльош К.]], Заремба Р., Михалюк Ю.'' Спортове Товариство «Україна». До 80-річчя заснування: Альманах.&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1991.&nbsp;— С. 46—47.&nbsp;— ISBN 5-7773-0083-9.</ref>. Львівська [[футбол]]ьна команда «[[Погонь (Львів)|Погонь]]» 5 разів вигравала чемпіонат Польщі з футболу, [[Збірна Польщі з футболу|національна збірна Польщі]] деякі ігри проводила у місті Лева, за національну команду регулярно грали гравці із львівських клубів.
+
Спорт у Львові має давню історію: у місті відбулися перші на території сучасної України [[футбол]]ьний ([[1894]]) та [[хокей]]ний ([[1905]])<ref>{{Cite news|url=http://hockey.sport.com.ua/news.php?id=45667&noredir|title=Усі шляхи ведуть до Львова|last=|first=|date=|language=|work=СПОРТ.UA|accessdate=2017-03-01}}</ref> матчі. У той час, коли в [[Російська імперія|Російській імперії]] та [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] спорт лише поширювався, на теренах [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], а потім [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]] регулярно проводили міжнародні змагання та турніри. У 1930-х рр. проводилися [[Рівнинні перегони Краків-Львів]]. [[4 вересня]] [[1931]] року у Львові відбувся перший конгрес [[ФІТА]]&nbsp;— Міжнародної федерації стрільби з лука. У серпні-вересні того ж року Львів прийняв перший чемпіонат світу і Європи зі стрільби з лука. Львівський хокейний голкіпер [[Микола Скрипій]] одним з перших в історії почав використовувати захисну маску для обличчя&nbsp;— ще у [[1933]] році. Він сконструював її з військового шолома, причепивши спереду дротяну маску<ref>''Лось Й., [[Мікльош Карло Владиславович|Мікльош К.]], Заремба Р., Михалюк Ю.'' Спортове Товариство «Україна». До 80-річчя заснування: Альманах.&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1991.&nbsp;— С. 46—47.&nbsp;— ISBN 5-7773-0083-9.</ref>. Львівська [[футбол]]ьна команда «[[Погонь (Львів)|Погонь»]] 5 разів вигравала чемпіонат Польщі з футболу, [[Збірна Польщі з футболу|національна збірна Польщі]] деякі ігри проводила у місті Лева, за національну команду регулярно грали гравці із львівських клубів.
   
У [[1969]] році львівський футбольний клуб «[[Карпати (Львів)|Карпати]]» став єдиним клубом із нижчої ліги, який здобув [[Кубок СРСР з футболу]]. Сьогодні він представляє місто у [[Чемпіонат України з футболу|футбольній прем'єр-лізі України]]. Інший львівський клуб, [[Львів (футбольний клуб)|ФК «Львів»]], також представляє місто у [[Чемпіонат України з футболу|футбольній прем'єр-лізі України]]. Щороку в місті проводиться наймасштабніший фестиваль футбольних фанів у Східній Європі «[[EUROFANZ]]». Львів був одним з міст-господарів [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|чемпіонату Європи з футболу 2012 року]].
+
У [[1969]] році львівський футбольний клуб «[[Карпати (Львів)|Карпати»]] став єдиним клубом із нижчої ліги, який здобув [[Кубок СРСР з футболу]]. Сьогодні він представляє місто у [[Чемпіонат України з футболу|футбольній прем'єр-лізі України]]. Інший львівський клуб, [[Львів (футбольний клуб)|ФК «Львів»]], також представляє місто у [[Чемпіонат України з футболу|футбольній прем'єр-лізі України]]. Щороку в місті проводиться наймасштабніший фестиваль футбольних фанів у Східній Європі «[[EUROFANZ]]». Львів був одним з міст-господарів [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|чемпіонату Європи з футболу 2012 року]].
   
 
Також у Львові з [[2012]] року у рамках чемпіонату України [[Українська Ліга Американського Футболу ULAF|Української Ліги Американського Футболу ULAF]] грає команда з [[американський футбол|американського футболу]] [[Львівські Леви]], а гравці клубу регулярно викликаються на матчі збірної України з американського футболу.
 
Також у Львові з [[2012]] року у рамках чемпіонату України [[Українська Ліга Американського Футболу ULAF|Української Ліги Американського Футболу ULAF]] грає команда з [[американський футбол|американського футболу]] [[Львівські Леви]], а гравці клубу регулярно викликаються на матчі збірної України з американського футболу.
   
Головною спортивною спорудою Львова є стадіон «[[Арена Львів]]». Окрім того, у місті функціонують стадіони «[[Україна (стадіон)|Україна]]», «[[СКА (стадіон, Львів)|СКА]]», «[[Скіф (стадіон, Львів)|Скіф]]», «[[Юність (стадіон, Львів)|Юність]]» та інші. У Львові знаходиться також єдиний в Україні критий [[велотрек]]&nbsp;— [[Велотрек СКА]].
+
Головною спортивною спорудою Львова є стадіон «[[Арена Львів]]». Окрім того, у місті функціонують стадіони «[[Україна (стадіон)|Україна»]], «[[СКА (стадіон, Львів)|СКА»]], «[[Скіф (стадіон, Львів)|Скіф»]], «[[Юність (стадіон, Львів)|Юність»]] та інші. У Львові знаходиться також єдиний в Україні критий [[велотрек]]&nbsp;— [[Велотрек СКА]].
   
Львів є одним з лідерів українського [[футзал]]у&nbsp;— у сезонах 2006/07, 2011/12 та 2015/16 чемпіоном України ставала «[[Енергія (Львів)|Енергія]]», а в першостях 2008/09 та 2009/10 переміг «[[Тайм (Львів)|Тайм]]». Жіночий [[гандбол]]ьний клуб «<nowiki/>[[Галичанка (гандбольний клуб)|Галичанка]]<nowiki/>» починаючи із сезону 2001—2002&nbsp;років перебуває у чільній трійці вищої ліги чемпіонату України. Також, є дворазовим чемпіоном (2015, 2016) і п'ятиразовим срібним призером (2005, 2007, 2008, 2013, 2014). У вищих лігах національних чемпіонатів Львів також представляють [[баскетбол]]ьний клуб «<nowiki/>[[Львівська Політехніка (баскетбольний клуб)|Політехніка-Галичина]]<nowiki/>», [[Водне поло|ватерпольний]] клуб «<nowiki/>[[Динамо (ватерпольний клуб)|Динамо]]<nowiki/>» та [[волейбол]]ьний клуб «Львів».
+
Львів є одним з лідерів українського [[футзал]]у&nbsp;— у сезонах 2006/07, 2011/12 та 2015/16 чемпіоном України ставала «[[Енергія (Львів)|Енергія»]], а в першостях 2008/09 та 2009/10 переміг «[[Тайм (Львів)|Тайм»]]. Жіночий [[гандбол]]ьний клуб «<nowiki/>[[Галичанка (гандбольний клуб)|Галичанка]]<nowiki/>» починаючи із сезону 2001—2002&nbsp;років перебуває у чільній трійці вищої ліги чемпіонату України. Також, є дворазовим чемпіоном (2015, 2016) і п'ятиразовим срібним призером (2005, 2007, 2008, 2013, 2014). У вищих лігах національних чемпіонатів Львів також представляють [[баскетбол]]ьний клуб «<nowiki/>[[Львівська Політехніка (баскетбольний клуб)|Політехніка-Галичина]]<nowiki/>», [[Водне поло|ватерпольний]] клуб «<nowiki/>[[Динамо (ватерпольний клуб)|Динамо]]<nowiki/>» та [[волейбол]]ьний клуб «Львів».
   
 
[[Львівська шахова школа]] за радянських часів була однією з найвідоміших у [[СРСР]] і дотепер залишилася серед провідних шахових центрів України. Серед найвідоміших гросмейстерів міста [[Попель Степан Михайлович|Степан Попель]], [[Штейн Леонід Захарович|Леонід Штейн]], [[Бєлявський Олександр Генріхович|Олександр Бєлявський]], [[Волокітін Андрій Олександрович|Андрій Волокітін]], [[Іванчук Василь Михайлович|Василь Іванчук]] та інші. Відомими є також львівські [[Стрільба з лука|лукова]], [[регбі]]йна, [[спідвей]]на та [[велотрек]]ова школи.
 
[[Львівська шахова школа]] за радянських часів була однією з найвідоміших у [[СРСР]] і дотепер залишилася серед провідних шахових центрів України. Серед найвідоміших гросмейстерів міста [[Попель Степан Михайлович|Степан Попель]], [[Штейн Леонід Захарович|Леонід Штейн]], [[Бєлявський Олександр Генріхович|Олександр Бєлявський]], [[Волокітін Андрій Олександрович|Андрій Волокітін]], [[Іванчук Василь Михайлович|Василь Іванчук]] та інші. Відомими є також львівські [[Стрільба з лука|лукова]], [[регбі]]йна, [[спідвей]]на та [[велотрек]]ова школи.
Рядок 813: Рядок 815:
 
* {{Прапорець20|RUS}} [[Санкт-Петербург]], [[Росія]] <small>([[2006]], зносини перервані)</small><ref>[https://zaxid.net/lvivski_deputati_hochut_rozirvati_pobratimstvo_mizh_lvovom_i_sanktpeterburgom_n1327241 Львівські депутати хочуть розірвати побратимство між Львовом і Санкт-Петербургом], zaxid.net, Тетяна Слісарчук, 23 жовтня 2014</ref><ref>[https://portal.lviv.ua/news/2016/05/13/lviv-ne-bazhaye-postaviti-krapku-u-pobratimstvi-z-sankt-peterburgom Львів не бажає поставити «крапку» у побратимстві з Санкт-Петербургом?], Львівський портал, 13 Травня 2016</ref>
 
* {{Прапорець20|RUS}} [[Санкт-Петербург]], [[Росія]] <small>([[2006]], зносини перервані)</small><ref>[https://zaxid.net/lvivski_deputati_hochut_rozirvati_pobratimstvo_mizh_lvovom_i_sanktpeterburgom_n1327241 Львівські депутати хочуть розірвати побратимство між Львовом і Санкт-Петербургом], zaxid.net, Тетяна Слісарчук, 23 жовтня 2014</ref><ref>[https://portal.lviv.ua/news/2016/05/13/lviv-ne-bazhaye-postaviti-krapku-u-pobratimstvi-z-sankt-peterburgom Львів не бажає поставити «крапку» у побратимстві з Санкт-Петербургом?], Львівський портал, 13 Травня 2016</ref>
 
* {{flagicon|FRA}} [[Ліон]], [[Франція]] <small>(2007—2012)</small>
 
* {{flagicon|FRA}} [[Ліон]], [[Франція]] <small>(2007—2012)</small>
* [[Файл:Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg|20пкс|border]] [[Грозний (місто)|Джхар]], [[Чеченська Республіка Ічкерія|Ічкерія]] <small>([[1998]]&nbsp;— [[2000]]: зносини перервані після зайняття міста Росією)</small><ref name="джохар">
+
* [[Файл:Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg|20пкс|межа]] [[Грозний (місто)|Джхар]], [[Чеченська Республіка Ічкерія|Ічкерія]] <small>([[1998]]&nbsp;— [[2000]]: зносини перервані після зайняття міста Росією)</small><ref name="джохар">
 
З [[2000]] року&nbsp;— Грозний, [[Росія]]. Зв'язки встановлені, коли місто контролювалося [[Ічкерія|Чеченською Республікою Ічкерією]] ([http://194.44.218.103/uk/sister-cities/first-page/part1.html Посилання на згадку про це на сайті Асоціації міст України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140804224909/http://194.44.218.103/uk/sister-cities/first-page/part1.html |date=4 August 2014 }}). Після зайняття міста Росією зв'язки перервані ([http://www.city-adm.lviv.ua/index/cities-partners Зокрема, офіційний сайт Львівської міської ради не згадує Грозний в переліку міст-побратимів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100818183209/http://www.city-adm.lviv.ua/index/cities-partners |date=18 August 2010 }})</ref>
 
З [[2000]] року&nbsp;— Грозний, [[Росія]]. Зв'язки встановлені, коли місто контролювалося [[Ічкерія|Чеченською Республікою Ічкерією]] ([http://194.44.218.103/uk/sister-cities/first-page/part1.html Посилання на згадку про це на сайті Асоціації міст України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140804224909/http://194.44.218.103/uk/sister-cities/first-page/part1.html |date=4 August 2014 }}). Після зайняття міста Росією зв'язки перервані ([http://www.city-adm.lviv.ua/index/cities-partners Зокрема, офіційний сайт Львівської міської ради не згадує Грозний в переліку міст-побратимів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100818183209/http://www.city-adm.lviv.ua/index/cities-partners |date=18 August 2010 }})</ref>
 
З чотирма містами Львів співпрацює без укладення договору<ref>
 
З чотирма містами Львів співпрацює без укладення договору<ref>
Рядок 826: Рядок 828:
 
|}
 
|}
   
У Львові є генеральні консульства [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]] та [[Чехія|Чехії]], почесні консульства [[Австрія|Австрії]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Королівство Бельгія|Королівства Бельгії]], [[Білорусія|Білорусії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Казахстан]]у, [[Канада|Канади]], [[Королівство Нідерландів|Королівства Нідерландів]], [[Південна Корея|Південної Кореї]], [[Латвійська республіка|Латвійської Республіки]], [[Литва|Литви]], [[Молдова|Молдови]], [[ФРН]], [[Франція|Франції]], [[Угорщина|Угорщини]]. У місті також діє Візовий центр Посольства [[Іспанія|Іспанії]] в Україні<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2010/08/06/240152 Іспанія відкрила Візовий центр у Львові.] Західна інформаційна корпорація (zik)</ref> та постійно перебуває Консульський кореспондент Посольства [[Італія|Італії]] в [[Україна|Україні]]<ref>
+
У Львові є генеральні консульства [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]] та [[Чехія|Чехії]], почесні консульства [[Австрія|Австрії]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Королівство Бельгія|Королівства Бельгії]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Казахстан]]у, [[Канада|Канади]], [[Королівство Нідерландів|Королівства Нідерландів]], [[Південна Корея|Південної Кореї]], [[Латвійська республіка|Латвійської Республіки]], [[Литва|Литви]], [[Молдова|Молдови]], [[ФРН]], [[Франція|Франції]], [[Угорщина|Угорщини]]. У місті також діє Візовий центр Посольства [[Іспанія|Іспанії]] в Україні<ref>[http://zik.com.ua/ua/news/2010/08/06/240152 Іспанія відкрила Візовий центр у Львові.] Західна інформаційна корпорація (zik)</ref> та постійно перебуває Консульський кореспондент Посольства [[Італія|Італії]] в [[Україна|Україні]]<ref>
 
[http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/information/consulates/ Консульства іноземних держав у Львові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100123140708/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/information/consulates |date=23 January 2010 }} Сайт управління культури і туризму Львівської міської ради
 
[http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/information/consulates/ Консульства іноземних держав у Львові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100123140708/http://www.cultureandtourism.lviv.ua/uk/information/consulates |date=23 January 2010 }} Сайт управління культури і туризму Львівської міської ради
 
</ref>; діє [[Британська рада]]<ref>
 
</ref>; діє [[Британська рада]]<ref>
Рядок 857: Рядок 859:
 
== Панорами Львова ==
 
== Панорами Львова ==
 
{{Панорама|Rough 360-degree panoram of Lviv center. - panoramio.jpg|1773px|Панорама центру Львова з [[Львівська ратуша|Ратуші]] (2007)|text-align=center}}
 
{{Панорама|Rough 360-degree panoram of Lviv center. - panoramio.jpg|1773px|Панорама центру Львова з [[Львівська ратуша|Ратуші]] (2007)|text-align=center}}
{{Панорама|Львівська опер - нічна панорама.jpg|773px|Площа перед [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперним театром]] (2013)|text-align=center}}{{Панорама|Сихівський_район_Львова.jpg|1000px|Сихівський район Львова (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Транспортне_кільце_Кільпарківська_-_Виговського_-_В._Великого.jpg|1000px|Транспортне кільце [[Вулиця Кульпарківська|Кульпарківська]] - [[Вулиця Виговського (Львів)|Виговського]] - [[Вулиця Володимира Великого (Львів)|В. Великого]] (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Панорама_міста_Львова_з_вулиці_Лукаша,_1.jpg|1000px|Панорама міста Львова з вулиці [[Вулиця Лукаша (Львів)|Лукаша]], 1 (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Вигляд на північну частину міста з гори Лева.jpg|1000px|Вигляд на північну частину міста з [[Гора Лева|гори Лева]] (2017)|text-align=center}}
+
{{Панорама|Львівська опер - нічна панорама.jpg|773px|Площа перед [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперним театром]] (2013)|text-align=center}}{{Панорама|Сихівський_район_Львова.jpg|1000px|Сихівський район Львова (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Транспортне_кільце_Кільпарківська_-_Виговського_-_В._Великого.jpg|1000px|Транспортне кільце [[Вулиця Кульпарківська|Кульпарківська]] - [[Вулиця Виговського (Львів)|Виговського]] - [[Вулиця Володимира Великого (Львів)|В. Великого]] (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Панорама_міста_Львова_з_вулиці_Лукаша,_1.jpg|1000px|Панорама міста Львова з вулиці [[Вулиця Лукаша (Львів)|Лукаша]], 1 (2016)|text-align=center}}{{Панорама|Вигляд на північну частину міста з гори Лева.jpg|1000px|Вигляд вночі на північну частину міста з [[Гора Лева|гори Лева]] (2017)|text-align=center}}
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
  +
{{div col}}
* [[Люди, пов'язані зі Львовом]]
 
* [[Пам'ятники Львова]]
 
* [[Фонтани Львова]]
 
 
* [[Вікіпедія:Шаблони:Львів]]
 
* [[Вікіпедія:Шаблони:Львів]]
 
* [[Львівський полігон твердих побутових відходів]]
 
* [[Львівський полігон твердих побутових відходів]]
 
* [[Середньовічний Львів]]
 
* [[Середньовічний Львів]]
 
* [[Злочинність і правосуддя в середньовічному Львові]]
 
* [[Злочинність і правосуддя в середньовічному Львові]]
  +
* [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького]]{{div col end}}
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 884: Рядок 885:
 
* {{книга| автор= [[Мечислав Орлович|Orłowicz M.]] |частина= |посилання частина= |заголовок= Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Lwów—Warszawa |видавництво= |рік= 1925 |том= |сторінки= |сторінок= |серія= |isbn= |тираж= }}&nbsp;— 276 s. {{ref-pl}}
 
* {{книга| автор= [[Мечислав Орлович|Orłowicz M.]] |частина= |посилання частина= |заголовок= Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Lwów—Warszawa |видавництво= |рік= 1925 |том= |сторінки= |сторінок= |серія= |isbn= |тираж= }}&nbsp;— 276 s. {{ref-pl}}
 
* {{ЕЄЕ|12523|Львов}}
 
* {{ЕЄЕ|12523|Львов}}
  +
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11327 Львов : справочник / сост.: Г. Гербильский и др. — Львов : Віл. Україна, 1949. — 200 с.]
  +
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=609 Львів : провідник. — Львів : Червона калина, 1925. – 179 с.]
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
Рядок 950: Рядок 953:
 
[[Категорія:1256 у Європі]]
 
[[Категорія:1256 у Європі]]
 
[[Категорія:Населені пункти, засновані у 13 столітті]]
 
[[Категорія:Населені пункти, засновані у 13 столітті]]
  +
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]

Поточна версія на 18:56, 6 жовтня 2019

Львів
Coat of arms of Lviv.svg Flag of Lviv.svg
Герб Львова Хоругва Львівської міської ради
Lviv-downtown(2).JPG
Лвов Галиција.jpg
Lviv.Theatre.of.Opera.and.Ballet.jpg
Згори-донизу: вигляд на Історичний центр Львова з Високого Замку, Площа Ринок, Театр опери та балету
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Львівська міська рада
Код КОАТУУ 4610100000
Перша згадка 1256
Магдебурзьке право 1356
Поділ міста 6 районів
Населення 724 713 (01.01.2019)[1]
 - повне 724 713 (01.01.2019)[1]
Агломерація Львівська агломерація
Площа 182,01 км²
Густота населення 3982 осіб/км²
Поштові індекси 79000–79490
Телефонний код +380-32
Координати 49°50′30″ пн. ш. 24°01′53″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 289 м (середня висота)
г. Високий Замок — 412 м
Водойма р. Полтва
Назва мешканців львів'янин, львів'янка, львів'яни
Міста-побратими Вінніпег, Фрайбург, Рочдейл, Ряшів, Будапешт, Рішон-ле-Ціон, Краків, Перемишль, Новий Сад, Кутаїсі, Вроцлав, Лодзь, Люблін, Баня-Лука, Тбілісі, Вільнюс, Пловдів, Ченду
День міста перша неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Львів
До Києва
 - фізична 469 км
 - залізницею 575 км
 - автошляхами 537 км
Міська влада
Адреса 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1
тел. +38 (032) 297-58-00
Веб-сторінка city-adm.lviv.ua
Міський голова Садовий Андрій Іванович

CMNS: Львів на Вікісховищі

Карта
Львів. Карта розташування: Україна
Львів
Львів
Львів. Карта розташування: Львівська область
Львів
Львів

Львів (МФА[ˈʎʋiu̯] ( прослухати)) — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України. За кількістю населення — сьоме місто країни (станом на 1 січня 2019 року у Львові проживали 724 713 осіб[1]). Центр Львівської агломерації з населенням понад 1 млн осіб.

Львів заснований королем Данилом у середині XIII століття. Близько 1272 року місто стало столицею Королівства Русі (Галицько-Волинського князівства). У добу середньовіччя Львів був важливим торговельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини з 19 жовтня 1918 був столицею Західноукраїнської Народної Республіки, але після битви за Львів з листопада 1918 належав Польщі, що в 1922-23 було визнано міжнародними пактами та угодами. 30 липня 1941 року за угодою Сікорського-Майського СРСР визнав, що Польща є держава у кордонах серпня 1939. Тому, з точки зору міжнародного права, під час другої світовой війни Львів знаходився на території, тимчасово окупованій СРСР (1939-41), Німеччиною (1941-44), на звільненій від німців території Польщі (1944-45). На Ялтинській конференції 4-11 лютого 1945 питання східних кордонів Польщі, зокрема приналежності Львова, було одним з найбільш гострих та суперечливих. Після Другої світової війни за ялтинськими угодами, юридично закріпленими 16 серпня 1945 року радянсько-польським договором, Львів знаходився в Українській РСР, із 1991 року — в Україні.

Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті розташована найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні[2]. У 2009 році Львову надано звання Культурної столиці України[3]. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості[4][5][6].

Назва

Докладніше: Львів (назва)

Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина засновника Львова короля Данила. Упродовж своєї історії Львів жодного разу не змінював назви. Назва міста різними мовами звучить так: польською мовою — Lwów (МФА[ˈlvuf]), англійською — Lviv (МФА[ləˈviːv]), російською — Львов (МФА[ˈlʲvɔf]), німецькою — Lemberg (МФА[ˈlɛmbɛɐ̯k]; зараз — також Lwiw), їдиш — לעמבערג (МФА[ˈlɛmbɜrg]), латинською — Leopolis (МФА[lɛˈɔpɔlɪs]), вірменською — Լվով (МФА[ˈlvɔv]), кримськотатарською — İlbav (МФА[ilˈbav]).

У давнину зустрічалися варіанти назви Львігород (Lwihorod), Levenberg, Lemborg, Lemburg, Lemburga, Leonsburg, Lewensburg, Leontopolis, Leobios, civitas Leona, İli, İlibot, Litbon, Litbade.[7][8]

Щодо Львова традиційними є багато епітетів. Розповсюдженою є назва «Місто Лева». Час від часу вживаються такі порівняння, назви та словосполучення, як «місто левів», «місто сплячих левів», «Королівське місто», «Перлина корони Європи», «Місто-музей», «столиця Галичини», «маленький Париж», «маленький Відень», «український П'ємонт», «Бандерштадт», «культурна столиця України» та інші.

Символіка

Офіційно затвердженими символами Львова є герб, великий герб, хоругва Львівської міської ради та логотип. Статут Львова символами міста визначає також назви чи зображення архітектурних та історичних пам'яток[9].

До основи сучасного герба Львова покладено герб із печатки міста з середини XIV ст. — кам'яна брама з трьома вежами, в отворі воріт якої крокує золотий лев. Великий герб Львова — це щит із гербом міста, увінчаний срібною міською короною з трьома зубцями, який тримають лев і давньоруський воїн. Прапором Львова є синє квадратне полотнище з зображенням міського герба, обрамлене лиштвою, що складається з жовтих та синіх рівнобедрених трикутників по краях. Логотипом Львова є зображення п'яти різнобарвних веж (зліва — направо): дзвіниці Вірменського собору, вежі Корнякта, міської ратуші, вежі Латинської катедри, дзвіниці монастиря Бернардинів та слоган «Львів відкритий для світу» під ними[10].

Де-факто девізом Львова сьогодні є гасло «Львів відкритий для світу», адже воно зображене на логотипі міста. На гербі 19361939 років як девіз використовувався латинський вислів «Semper fidelis» (Завжди вірний), проте після Другої світової війни він більше не вживався.

З XVII століття патроном Львова вважався святий Ян з Дуклі. Сьогодні заступником міста є святий Юрій Змієборець. До дня його пам'яті, у першу неділю травня, відзначається День міста. Серед шанованих львів'янами міських свят також День прапора (3 квітня; на згадку про 3 квітня 1990 року, коли за 16 місяців до проголошення незалежності України на львівській ратуші було піднято синьо-жовтий прапор) та День Листопадового чину (1 листопада; в пам'ять про Листопадовий чин, коли в ніч на 1 листопада 1918 року у Львові було встановлено Західноукраїнську Народну Республіку). 27 липня у Львові день жалоби за жертвами Скнилівської трагедії.

Львів отримував орден «За військову доброчесність»[11], найвищу військову нагороду Польщі, та Орден Леніна[12], найвищу нагороду Радянського Союзу.

Географія

Львів та околиці, знімок супутника Європейського космічного агентства Sentinel-2 (30 серпня 2017 року)

Розміщення та фізична географія

Львів розміщений у центральній частині Львівської області між Яворівським, Жовківським та Пустомитівським районами, у східноєвропейському часовому поясі на 24 меридіані; місцевий час відстає від поясного на 24 хвилини. Площа міста в адміністративних межах 2012 року становить близько 182 км².

Місто лежить на відстані бл. 70 км[13] від кордону з Польщею, на стику Львівського плато, горбкуватого Розточчя і низинної Надбужанської котловини. Через нього проходить пасмо пагорбів Головного європейського вододілу, який розмежовує річки Балтійського та Чорноморського басейнів (відповідно річок Західного Бугу та Дністра). Середня висота Львова над рівнем моря — 289 метрів. Найвища точка міста — гора Високий замок (413 м над рівнем моря). Історично Львів було збудовано на річці Полтві (притока Бугу), але в XIX столітті її пустили через головний міський колектор (під проспектами Шевченка, Свободи та Чорновола).

Горішня частина Стрийського парку (2009)

Львів має понад 20 парків і зелених зон, 2 ботанічні сади і 16 пам'яток природи. Два парки є пам'ятками садово-паркового мистецтва національного значення, один — місцевого. У міських межах розташований регіональний ландшафтний парк «Знесіння» — природоохоронна територія площею понад 300 га, яка має максимально наближену до природних умов екосистему.

У межах міста поширені верхньокрейдові, верхньоміоценові і четвертинні відклади:

  • Верхньокрейдові відклади представлені товщею маастрихтських світло-коричневих мергелів, потужністю близько 50 м. Ці відклади є регіональним водотривом.
  • Верхньоміоценові відклади представлені (знизу догори): миколаївськими пісками і пісковиками, товщею літотамнієвих вапняків із пропластками гіпсів. Ці відклади незгідно залягають на верхньокрейдових і переважно розвинуті на головному вододілі. Потужність верхньоміоценових відкладів сильно змінюється, а у багатьох місцях ці відклади повністю знищені дочетвертинною ерозією.
  • Четвертинні відклади представлені переважно дольдовиковим лесом, пісками, травертинами і постльодовиковими болотними суглинками і торфовищами в районі Білогорщі і долині Полтви.

У Львові поширені чорноземи, елювіальні і торфово-болотні ґрунти.

Клімат

Головний вхід в парк Богдана Хмельницького восени (2007)
Парк імені Івана Франка влітку після дощу (2010)

Львівський клімат є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячна температура повітря становить −4 °C у січні і +18 °C у липні. Абсолютний максимум температури повітря (+37,0 °C) зафіксований у серпні 1921 року, абсолютний мінімум — (−33,6 °C) 10 лютого 1929 року; максимальна кількість опадів (1 422 мм) випала 1893 року. Загалом за останні 100—120 років температура повітря у Львові має тенденцію до підвищення. За цей період середньорічна температура підвищилася принаймні на 1 °C[14]. Вологість повітря в середньому за рік становить 79 %. Найчастіше дмуть західні вітри, найрідше — північно-східні.

Львів характеризується найбільшою кількістю опадів і найнижчими літніми температурами серед усіх обласних центрів України, що спричинено чи не найменшою континентальністю місцевого клімату з-поміж великих міст України. У середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів: найменше — в січні, найбільше — в липні. За рік у місті в середньому 174 дні з опадами[15]. Через це місто часто називають «приреченим на дощ»[16]. Тема львівського дощу є популярною в місцевих художників, поетів і музикантів. Середня висота снігового покриву становить 7.8 см[17]

Для всіх пір року характерні різкі перепади атмосферного тиску, температур і вологості повітря. Зими м'які — морози нижче −20 °C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий сніжний покрив встановлюється не кожної зими. Весна прохолодна та дощова, заморозки і снігопади можливі до початку травня. Літо прохолодне. Звичайні літні полуденні температури в межах +20-25 °C, спека вище +30 °C спостерігається рідко. Влітку частими є грозові зливи і різкі перепади температур при проходженні атмосферних фронтів. При цьому майже щороку спостерігаються ураганні вітри, які призводять до повалення дерев, обриву ліній електропередач, невеликих руйнувань. Так, у 2008 році внаслідок буревію загинуло 4 людей. Осінь помірно тепла і суха. Тривалість вегетаційного періоду — 215 днів.

Мікроклімат центральної частини міста, яка розташована в улоговині, характеризується нижчими мінімальними та вищими максимальними температурами. Для підвищених околиць характерні сильні вітри.

Клімат Львова
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 13,8 17,7 22,4 28,9 32,2 33,4 36,3 35,6 34,5 25,6 21,6 16,5 36,3
Середній максимум, °C −0,1 1,3 6,3 13,6 19,4 22,0 23,9 23,5 18,3 12,9 6,0 0,9 12,3
Середня температура, °C −3,1 −2,2 1,9 8,3 13,8 16,4 18,3 17,7 13,0 8,1 2,6 −1,8 7,8
Середній мінімум, °C −6,1 −5,5 −1,7 3,6 8,4 11,3 13,2 12,5 8,4 4,1 −0,3 −4,6 3,6
Абсолютний мінімум, °C −28,5 −29,5 −24,8 −12,1 −5 0,5 4,5 2,6 −3 −13,2 −17,6 −25,6 −29,5
Норма опадів, мм 40 44 45 52 89 89 96 77 67 52 49 48 748
Джерело: температура повітря і опади

Стан довкілля

З 90-х років XX століття, відколи у Львові спостерігається економічний спад, екологічна ситуація у місті покращилася[18]. За цей період закрито низку великих промислових підприємств, унаслідок чого зменшилися і промислові викиди. Водночас низка природних чинників зумовлює тенденції до підвищення забруднення повітря, зокрема, у центральній частині Львова. У цій частині міста рельєф знижується і тому тут погана циркуляція повітря, це призводить до великої концентрації вуглекислого газу, оксидів азоту і сірки, цьому сприяє ще й інтенсивний автомобільний рух через історичний центр міста. Тому у безвітряну погоду в центрі Львова можливе утворення смогу. Загалом викиди автотранспорту до атмосфери становлять понад 50 % усіх викидів міста, близько 30 % припадає на теплоенергетику[19].

Згідно з моніторингом Державного управління охорони навколишнього природного середовища, у Львові розміщені два підприємства, які фігурують у рейтингу основних забруднювачів Львівської області — ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» та ЛКП «Львівводоканал»[20]. У 2001 році викиди шкідливих речовин до атмосфери стаціонарними джерелами забруднення становили 16,6 кг на 1 км². У Львові вироблялося 20 % забруднювальних речових області[19]. Водночас, порівняно з іншими великими містами України, Львів в екологічному аспекті є відносно чистим містом[21].

Історія

Король Лев I Данилович на тлі Львова. Портрет XVII століття

Археологічні розкопки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще у V столітті[22]. Наприкінці X століття ці землі ввійшли до складу Русі, зокрема удільних Галицького, а з 1199 року — Галицько-Волинського князівств.

Засновником міста традиційно вважають короля Данила, який назвав укріплене поселення на честь свого сина Лева[23][24][25][26], хоча жодне джерело не дає підстав для такого твердження. Л. Войтович на основі білорусько-литовських літописів і авторів XVI—XVIII ст. стверджує, що місто заклав Лев Данилович. Місто розташувалося на межі належних Левові Перемишльського та Белзького князівств[27]. Ярослав Ісаєвич припускає, що Данило Романович здійснював загальне керівництво будівництвом, а Лев Данилович керував роботами безпосередньо на місці[28][29]. Л. Войтович зазначає, що Лев уже 1245 р. в битві під Ярославом командував окремим полком, отже, мав власний уділ, в якому міг закладати міста й без дозволу батька[30]. В «Енциклопедії українознавства» час заснування датують кінцем 1240-х або початком 1250-х.[31] Краєзнавець Мечислав Орлович припускав, що місто засноване через цілковиту руйнацію княжого Галича монголо-татарами 1240 року[32], хоча Галич було зруйновано 1241 року[33].

Перша письмова згадка про Львів міститься у Галицько-Волинському літописі і датується 1256 роком, від якого і ведеться міське літочислення. Руський Львів складався з дитинця (Високого замку), королівської резиденції (Низького замку) та укріпленого подолу в районі сучасної площі Старий Ринок.

1272 року син короля Лев I Данилович, який сприяв розвитку міста (зокрема, визначив для новоприбулих три дільниці: на сході — руську, на півночі — для вірмен для татар, на півдні — для юдеїв[34]) переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Тут також, ймовірно, перебував фактичний осідок митрополитів Галицьких, настоятелів окремої митрополії Константинопольського патріархату, що існувала з перервами від 1303 до 1401 року.

Після смерті галицько-волинського князя Юрія II Болеслава 1340 року волинські бояри проголосили правителем Дмитра-Любарта Гедиміновича. Того ж року король Польщі Казимир ІІІ напав на Львівську і Перемишльську землі; між ним і Любартом почалася «Війна за галицько-волинську спадщину». У цих умовах місцеві бояри під проводом Дмитра Дедька взяли владу до своїх рук, спершу визнаючи зверхність Королівства Польського, а з 1341 року — сюзеренітет Дмитра-Любарта Гедиміновича. 1349 року, після смерті Дмитра Дедька, Казимир ІІІ удруге захопив Львів і спробував приєднати (за іншими даними приєднав) Галичину до Польщі на автономних правах.

1356 року король Казимир ІІІ здійснив повторну локацію міста, перемістивши новий центр на південь від первісного, княжого граду[35]. Поруч із руським подолом запрошені королем будівничі за німецькими зразками звели нове готичне місто-фортецю, поділене на квартали, з Ринком посередині. Більшість його населення становили німці; українці-русини жили переважно в передмістях. Існували самоврядні вірменська і єврейська громади. 1356 року король Казимир ІІІ надав Львову «маґдебурзьке» право самоврядування.

1370 року, за договором між Казимиром ІІІ і угорським королем Людовиком, Галичина перейшла під владу угорського монарха, який хотів включити її до складу Королівства Угорського, зустрівши опір польських можновладців. 1387 року донька Людовика, польська королева Ядвіґа Анжуйська, після військового походу захопила ці землі для Польщі.

1379 року Львів, що лежав на важливому відтинку Великого шовкового шляху з Криму до Німеччини, отримав «абсолютне[36] право складу». Воно передбачало, що всі купці, які везли товари через місто, були зобов'язані впродовж двох тижнів виставляти свій крам на продаж у Львові, а вже потім могли їхати далі. Місто стало важливим ремісничим і торговельним центром. Відомими були ярмарки на день св. Аґнеси (21 січня) та св. Маргарити (13 липня), пізніше святоюрські[36].

1434 року автономія Галичини як Королівства Руського була скасована, а на більшості його земель утворено Руське воєводство з центром у Львові. У XV ст.[37] Львів був Лемберґом: місто мало «німецьке обличчя», німецькою мовою «ґмінна рада» видавала ухвали, велися дискусії, виголошували промови в костелах. Полонізація міста почалася за правління двох останніх Ягеллонів[38].

Через посилення експансії Османської імперії до Європи обсяги торгівлі через Львів значно зменшилися, що спричиняло збідніння міста. Падіння Константинополя сприяло появі в місті багатьох греків[39]. Великим ударом стала пожежа 1527 року, найстрашніша в історії міста, коли готичний Львів вигорів дотла. Для відбудови були запрошені архітектори з Північної Італії, які застосовували ренесансний стиль. Торговельні шляхи занепали, тому відновлення економіки міста було пов'язане з розвитком місцевого виробництва. Основними продуктами експорту стали риба, віск та хутро, зокрема, соболі.

У другій половині XVI століття у Львові починають діяти Успенське православне братство та школа при ньому, тут веде свою діяльність першодрукар Іван Федорович. Станом на 1630 рік у місті проживало 25—30 тисяч мешканців, що робило його найбільшим містом на території сучасної України.

1578 року в урочистій обстановці Стефан Баторій підписав документ, яким створювалося козацьке реєстрове військо. З козацької сторони свою вірність засвідчила делегація старшини на чолі з Андрієм Лиханським. Фактично узаконювався новий юридичний стан — козацтво, що мало важливе значення в тогочасному суспільстві[40].

У 1661 році львівська Колегія єзуїтів отримала статус університету.

Однак, починаючи зі середини XVII століття місто переживає спустошливі війни. У 1648 — українське козацьке військо Богдана Хмельницького обложило Львів, козаки Максима Кривоноса штурмом взяли Високий Замок, уперше за всю його історію. У 1704 році шведські війська під керівництвом короля Карла XII під час Великої Північної війни здобули укріплений центр міста (також уперше в його історії) і пограбували його. Після цього Львів почав хилитися до занепаду.

У 1772 році, внаслідок Третього поділу Речі Посполитої, Львів відійшов до складу Габсбурзької монархії, ставши столицею коронної провінції — Королівства Галичини і Лодомерії. Австрійська влада впорядкувала міське господарство, у 17771820 роках було знесено міські мури, споруджувалися нові квартали у стилі класицизму. Під час австрійського панування в місті активно розвивалася наука і культура: було збудовано два великі театри, реорганізовано Університет і відкрито Політехніку, організовано видавничу справу, запроваджено вуличне освітлення, громадський транспорт, залізничне сполучення. У цей період у Львові було винайдено гас і гасову лампу, запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший в Європі залізобетонний міст.

Під час революції «Весни народів» ув Європі в 1848 році повстала польська патріотична верхівка. Руське населення також створило власні репрезентативні структури. Урешті, Відень був змушений піти на поступки і надати автономію Королівству Галичини і Лодомерії. З цим починається новий розквіт міста. Львів став центром українського та польського національних визвольних рухів, адже закони в Австро-Угорщині були демократичнішими, ніж у Росії чи Пруссії, в складі яких перебували решта польських та українських земель.

Під час Першої світової війни у 19141915 роках Львів був окупований Російською імперією. Тут перебував адміністративний центр Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

10 лютого 1918 р. в місті пройшла велика українська маніфестація на площі Ринок на честь укладення Берестейського мирного договору з УНР; з балкону «Просвіти» учасників привітав Кость Левицький, лунало «Вже воскресла Україна…». 12 лютого 1918 р. в залі «Української бесіди» відбулося зібрання української громадськості, де обговорили ставлення українців Львова до миру з УНР, схвалили: укладення миру між УНР та сусідами; повернення Холмщини, Підляшшя до Української держави; текст телеграми УЦР, Українській Раді Народних Міністрів, Українській Мировій Делегації. Радість українців Львова занепокоїла шовіністів-поляків (професорів, доцентів університету та інших), 14 лютого було підступно побито дружину четаря УСС Стефанію Новаківську[41]. 3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду УНР, на якому були присутні близько 60 000 осіб.[42]

У ніч на 1 листопада 1918 року у місті відбулося взяття українцями влади — (Листопадовий чин), унаслідок чого 13 листопада 1918 року була офіційно проголошена Західноукраїнська Народна Республіка зі столицею у Львові.

Переважання в місті польського населення та бажання поляків-шовіністів відновити кордони Речі Посполитої спричинило Польсько-українську війну, яка завершилася окупацією Галичини і приєднанням до Польщі. Львів став адміністративним центром Львівського воєводства.

Львів у складі міжвоєнної Польщі був великим культурним та науковим центром. Місто поповнилося новими районами (Левандівка, Новий Львів, Персенківка, Нове Знесення та ін)[43]. У Львові витворилася автохтонна міська вулична культура (батяри, львівський шансон), з того часу з'явилася традиція називати Львів «маленьким Парижем». Більшість населення становили поляки (понад 50 %); частка євреїв становила близько 30 %, українців — близько 15 % населення міста. Проти українців, як і по всій Галичині, проводилася дискримінаційна політика пацифікації, що породила спротив населення[44] і виникнення українських радикальних партій, зокрема Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери. У цей період Львів стає центром українського визвольного руху і втримує цей статус до 1990-х років.

Оркестра ЯКТ (1943). Фотографія використовувалася для ілюстрації доказів Нюрнберзького процесу.

У 1939 році згідно з пактом Молотова — Ріббентропа Львів і Галичина були окуповані Радянським Союзом і ввійшли до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні 1941 року Львів був окупований нацистською Німеччиною і став центром дистрикту Галичина в складі генерал-губернаторства, що було організоване на території колишньої Польщі. Українські націоналісти проголосили 30 червня 1941 року на площі Ринок у Львові Акт відновлення Української держави, проте німецька адміністрація розпочала проти них терор. Німці винищували також польську (Убивство львівських професорів) інтелігенцію, а внаслідок Голокосту загинуло майже все єврейське населення Галичини. У 1942 українські націоналісти створили Українську Повстанську армію, яка почала військові дії проти німців. Від листопада 1943 року нею командував Роман Шухевич. Улітку 1944 року УПА та Армія Крайова намагалися взяти місто під свій контроль, зокрема, на ратуші висів прапор Польщі,[45] однак, 27 липня 1944 року Львів зайняла Червона Армія.

Унаслідок війни Львів упродовж 1946 року покинуло більшість поляків, що населяли місто. Відбувся так званий обмін населенням із Польщею. На їхнє місце прибули переселенці з Росії, російськомовні євреї і українці зі Сходу. Проти УПА велася нещадна війна, що супроводжувалася жорстокими репресіями проти місцевого українського населення. 5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув на конспіративній квартирі в околицях Львова у Білогорщі.

Радянська влада індустріалізувала Львів, звівши ряд промислових гігантів у місті. Сюди в 1950-х і особливо у 1960-х роках масово переселяються українці з навколишніх сіл. Було збудовано великі спальні райони, як-от Сихів, Рясне, Збоїща, на вулицях Любінській, Науковій, ін. У Львові вкотре змінилося населення. Тепер він став найбільшим україномовним містом (близько 80 % мешканців) і центром національно-визвольного руху[46], який привів до проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Тепер Львів залишається великим регіональним центром. Хоча місто поступово втрачає значення промислового центра, тут залишився великий освітній потенціал, розвивається сфера послуг, зокрема, туризм. У 2006 році місто відсвяткувало своє 750-річчя. У 2012 Львів був одним із приймальних міст Чемпіонату Європи з футболу, в майбутньому місто планує подавати свою кандидатуру на проведення Зимових Олімпійських ігор[47].

У листопаді 2013 — лютому 2014 львів'яни брали активну участь в Євромайдані. 1 грудня 2013 року на майдані перед пам'ятником Тарасові Шевченку — традиційному місці проведення міських мітингів — у вічі взяло участь понад 50 тисяч осіб. Львів збирав другі за чисельністю мітинги серед усіх міст України (після Києва)[48].

Адміністрація

Міський голова Львова Андрій Садовий

Адміністративний поділ

Адміністративно Львів поділяється на 6 районів: центральна частина належить до Галицького району, західна — до Залізничного, північна — до Шевченківського, східна — до Личаківського, південно-східна — до Сихівського, а південна — до Франківського. Разом з цим, у вжитку збереглися давні назви частин міста та сільських місцевостей, які увійшли з часом до складу міста, як-то Левандівка, Білогорща, Збоїща, Рясне, Майорівка, Вулька, Новий Львів, Снопків, Боднарівка, Пирогівка, Козельники, Сихів та інші. Деякі з них відображені сьогодні у назвах вулиць.

У підпорядкуванні Львівської міської ради також перебувають місто Винники і селища міського типу Брюховичі та Рудне.

Устрій

До складу Львівської міської ради входять 90 депутатів, що обираються громадою міста терміном на 5 років[49]. З 2015 року у Львівській міській раді представлені 7 політичних сил: «Об'єднання „Самопоміч“» (24 депутати), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (10 депутатів), Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (8 депутатів), «Громадянська позиція» (7 депутатів), Громадський рух «Народний контроль» (6 депутатів), «УКРОП» (5 депутатів) та «Українська Галицька партія» (4 депутати)[50].

Виконавчу владу очолює міський голова (мер) та Виконавчий комітет (Виконком), який складається з 6 членів. Йому підпорядковані 6 департаментів, кожен з яких відповідає за певну сферу міського життя: містобудування, економічну політику, фінансову політику, гуманітарну політику, житлове господарство та інфраструктуру, а також департамент розвитку. Сьомий департамент, «Адміністрація міського голови», забезпечує координацію дій виконавчої влади у місті. У кожному адміністративному районі органом виконавчої влади є районна адміністрація[51].

Мером Львова нині є Андрій Садовий.

Єдиного загальноміського органу судової влади у Львові немає, натомість існує 6 районних судів, юрисдикції яких розповсюджуються на відповідні адміністративні райони міста. Місто поділене на 56[52] міліцейських дільниць, які підпорядковуються Львівському міському управлінню УМВС України у Львівській області. У Львові діють слідчий ізолятор № 18 та дві виправні колонії — № 30 і № 48[53].

Населення

Докладніше: Населення Львова

Станом на 1 січня 2016 року населення Львова становило 728 350 міщан[1]. Населення Львова станом на 1 червня 2016 року становило 756,9 тис. осіб.[54] Під час останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році, населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у 1989 році, — 815 тисяч.

За даними обласного управління статистики 51,8 % населення складають жінки, 48,2 % — чоловіки. Згідно з дослідженням Інституту розвитку міста, проведеним із червня по грудень 2011 року, 56 % львів'ян — віряни УГКЦ, 23 % — віряни УПЦ КП, 4 % — віряни УАПЦ, 2 % — вірні УПЦ (МП), ще 6 % — послідовники інших християнських конфесій[55].

Згідно з цим же дослідженням, 51 % львів'ян мають вищу освіту, 25 % — лише середню спеціальну освіту, 10 % мають лише середню освіту[55]. У 2000 році українською мовою в приватному спілкуванні послуговувались 79 % львів'ян, 20 % — російською[56].

Найбільшу популярність серед львів'ян мають праві й, подекуди, центристські сили. Натомість, ліві політичні партії не здобувають понад 10 % підтримки, однак це більше, ніж в інших виборчих округах Львівської області. На парламентських виборах у 2007 році громадяни міста, що взяли участь у голосуванні, підтримали[57] Блок Юлії Тимошенко (44 %), Блок «Наша Україна — Народна самооборона» (34 %), Партію регіонів (8 %) і Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (8 %)[58][59]. На президентських виборах у 2010 році у першому турі найбільшу підтримку виборців здобули Віктор Ющенко (31 %), Юлія Тимошенко (26 %), Арсеній Яценюк (11 %), Віктор Янукович (9 %) та Сергій Тігіпко (8 %)[60][61][62][63]; у другому турі 77 % громадян, які прийшли на дільниці, проголосували за Юлію Тимошенко, 15 % — за Віктора Януковича і 7 % не підтримали жодного кандидата[64][65][66][67].

У 2011 році у Львові було здійснено 6723 злочинів, або 88,4 на 10 тис. населення. Львів має найнижчий рівень злочинності серед українських міст з населенням понад 500 тисяч осіб.[68]. У 2005 році в органах внутрішніх справ зареєстровано 36 000 заяв громадян[69]. У 2006 році в місті зафіксовано 135 злочинів, здійснених неповнолітніми[70]. У 2007 у Львові було зареєстровано 3 тисячі безхатченків[71].

Національний склад

Національний склад населення Львова станом на 2001 рік[72]

Згідно з останнім переписом населення, у 2001 році, коли він проходив, українці становили 88,1 % населення міста. Найбільшою національною меншиною була російська (8,9 %), менш чисельними були польська (0,9 %), білоруська (0,4 %), єврейська (0,3 %) та вірменська (0,1 %). На інші національності припадало 1,3 %[72].

Схожа ситуація спостерігається з кінця XX століття. Історично, Львів був заснований як місто з переважальним руським населенням, проте вже в середині XIII століття, після перенесення до Львова столиці Галицько-Волинського князівства, у місті почали з'являтися національні меншини, зокрема, вірменська і німецька. Після приєднання Львова до Польського королівства, більшість населення становили поляки і німці, які згодом асимілювалися. У цей час сформувалися вірменський і єврейський квартали, які мали часткове самоврядування. За австрійського панування така етнічна ситуація збереглася. У міжвоєнний період XX століття більшість населення становили поляки, близько третини — євреї, близько десятини — українці. Внаслідок Голокосту та операції «Вісла» у Львові практично не залишилося євреїв і поляків, натомість, із приходом радянської влади, зросла частка росіян, які становили прислану адміністрацію. З індустріалізацією, міське населення поповнилося українцями, урбанізованими з мешканців області.

У місті діє ряд діаспорянських організацій. Російська меншина згуртовується довкола Російського товариства імені Пушкіна, яке діє на базі Російського культурного центру. Громада видає журнал «Русская культура Западной Украины» та «Русский вестник». Останній, щоправда, відомий провокативними публікаціями про «недолугих українців» і також розпаленням міжнаціональної ворожнечі, за що, зокрема, було відкрито кримінальне провадження[73]. Нині меншина через недбальство за виділеним приміщенням, була виселена рішенням Львівської міськради від 25 жовтня 2016[74][75]. У середніх загальноосвітніх школах № 6, № 17, № 35, № 45, № 52 ведеться навчання російською мовою. Діє декілька російських молодіжних організацій.

Польська громада згуртовується навколо Товариства польської культури Львівщини. Видається «Gazeta Lwowska», найстаріша польськомовна газета світу, що виходить понині[76]. Польською мовою ведеться викладання у середніх загальноосвітніх школах № 10 та № 24.

Життя інших національних меншин менш зорганізоване. Воно проходить навколо релігійних організацій, зокрема, євреї гуртуються навколо синагоги, вірмени — навколо Вірменської церкви.

Економіка

Електробус «Е19101» у цеху ПАТ «Концерн-Електрон» (2015)
Філія Укрсоцбанку у Львові (2007)
Офіс IT-компанії SoftServe (2015)

Львів є найважливішим діловим центром Західної України. Станом на 1 січня 2011 року до економіки Львова було інвестовано 837,1 мільйонів доларів США, що становить майже дві третини від загального обсягу інвестицій до Львівської області.[77] У 2015 році у підприємства Львова було залучено 14,3 млн дол. США прямих іноземних інвестицій, що, втім, удвічі менше, ніж роком раніше (30,9 млн дол. в 2014)[78]. Станом на січень — вересень 2017 року, обсяг прямих іноземних інвестицій Львівщини становив 52,4 млн дол. США. За даними управління статистики, іноземний капітал був інвестований 31 країнами світу (найбільшими інвесторами з яких були партнери з Польщі — 47,7 %; Австралії — 11,3 %; Кіпру — 10,7 % та Нідерландів — 6 %).[79]

Загальний обсяг доходів міського бюджету Львова на 2015 рік встановлено в розмірі близько 3,81 млрд гривень, що на 23 % більше, ніж роком раніше (2,91 млрд грн у 2014)[80][81]. 10 листопада 2017 року, депутатами Львівської міської ради був затверджений бюджет у сумі 5,40 млрд гривень, з яких доходи фонду міського бюджету Львова становили 5,12 млрд грн.[82] [83]

Середня заробітна плата у Львові в 2015 році у сфері бізнесу становила 7 041 грн, у бюджетній сфері — 4 175 грн[84]. 1 лютого 2014 року зареєстроване безробіття становило 0,6 %[85]. У вересні 2017 року середня номінальна заробітня плата одного штатного працівника становила 6784 грн, що на 41,0 % більше за показник вересня 2016 року.[86][87]

У Львові працює 218 великих промислових підприємств, понад 40 комерційних банків, 4 біржі, 13 інвестиційних компаній, 80 страхових організацій, 24 лізингові фірми, 77 аудиторських фірм, майже 9 тисяч малих підприємств[88]. Після розпаду Радянського Союзу в місті спостерігаються тенденції до закриття великих промислових підприємств[89], зокрема, через банкрутство, спричинене, подекуди, невдалою пострадянською приватизацією. Наприклад, у Львові базувалися Львівські авіалінії, однак з року в рік флот авіакомпанії зменшувався і зрештою вона була ліквідована. Натомість, спостерігається розвиток туристичної галузі та галузі інформаційних технологій[88]. Так, у 1991 році провідне місце серед галузей промисловості займало машинобудування та металообробка. Натомість на початку XXI століття переважальною є харчова промисловість, частка якої вже у 2001 році становила 39,4 %. Питома вага продукції машинобудування та металообробки склала 17,6 %, легкої промисловості — 6,2 %, хімічної та нафтохімічної — 6,0 %, енергетики — 4,9 %, промисловості будматеріалів — 5,5 %. У місті сконцентровано 95 % загальнодержавного виробництва освітлювальних ламп, 100 % виробництва автонавантажувачів, 11 % виробництва автобусів[90].

Основні промислові підприємства:

Загальний обсяг реалізованої промислової продукції в місті у 2015 році склав 24,2 млрд гривень, що на 39 % більше, ніж роком раніше (14,6 млрд грн. в 2014)[91][92].

У Львові базуються такі банки: Кредобанк, Ідея Банк, VS Bank, Оксі Банк та банк «Львів». Примітно що жоден львівський банк не збанкрутував протягом політичної і економічної кризи 2014-16 років (коли загалом в Україні закрився кожен другий банк). Це можна пояснити присутністю іноземного капіталу у більшості з них а також меншим впливом анексії Криму і війни на Донбасі на економіку Західної України (в порівняні з рештою країни), де зосереджена більша частина їх діяльності.

Місто залишається великим бізнес-центром між Варшавою та Києвом. Згідно зі Стратегією економічного розвитку Львова до 2025 року передбачається, що основними галузями економіки міста мають стати туризм та інформаційні технології, пріоритетним також є сфера бізнес-послуг та логістики[93]. Так наприклад, у Львові розміщений сервісний центр Nestlé, з якого керуються підрозділи компанії в 20 країнах Центральної та Східної Європи[94]. У 2016 було відкрито Глобальний сервісний центр VimpelCom, який обслуговує операції з фінансів, закупівель і HR-процесів у восьми країнах присутності компанії[95]. У 2018 у Львові був відкритий Центр надання послуг PricewaterhouseCoopers який надає консультаційні та аудиторські послуги в країнах Центральної і Східної Європи.[96]

У 2009 році KPMG, одна з найвідоміших міжнародних аудиторських компаній, внесла Львів до списку 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку інформаційних технологій[4]. У місті станом на грудень 2015 року діяло 192 IT-компанії, з яких: 4 великі (понад 400 працівників), 16 середніх (150—300 працівників), 97 малих (10—110 працівників) та 70 мікро-компаній (3—7 працівників). Серед найбільших є такі: SoftServe, ELEKS, GlobalLogic, Ciklum, EPAM, N-iX, Lohika, Sigma Sofware, Symphony Solutions, Perfectial, CoreValue та інші. Оборот ІТ-галузі Львова у 2015 році склав 300 млн $. Щорічний прогнозований приріст у галузі складає 20 %. Близько 50 % IT-послуг експортується на ринок США, 37 % до країн Європи, решта до інших країн світу. У цій галузі було зайнято близько 15 тис. спеціалістів. Середня заробітна плата в 10 найбільших IT-компаній Львова у 2015 році становила 28 тис. грн.[84][97]. За даними дослідження економічного ефекту IT-ринку Львова, реалізованого та оприлюдненого Львівським ІТ Кластером та соціологічною агенцією Фарма, станом на 2017 у Львові функціонує 257 ІT-компанії, в яких працевлаштовано близько 17 тис. спеціалістів. Економічний ефект від ІТ-індустрії Львова складає 734 млн доларів США.[98] У 2017 році львівська компанія N-iX стала першою українською компанією, яка ввійшла в міжнародний рейтинг найбільших і найприбутковіших IT-компаній Software 500.[99] У 2018 у Львові почалося будівництво першого IT-парку в Україні, у якому буде зайнято близько 10 тис. спеціалістів.

У 2008 році британська газета «The Times» у рейтингу міст Європи, які найкраще відвідати у вихідні, третє місце віддала Львову[5]. У червні 2013 року сайт VirtualTourist на основі відгуків туристів відніс Львів на перше місце в рейтингу міст Європи, куди треба їхати негайно[100]. Місто є національним лідером зі зростання кількості туристів[101]. Так, за 200809 роки їх кількість зросла на 40 %, за рік місто відвідує близько 2 мільйонів осіб. У Львові розвивається як міжнародний, так і внутрішній туризм[102]. За підрахунками в середньому за день іноземний турист витрачає у місті 172 євро, український — 94 євро.[103] У 2018 році, Львів єдиний з українських міст увійшов в рейтинг 100 найпопулярніших серед туристів міст у світі за версією британської аналітичної компанії Euromonitor. За даними компанії, Львів за рік відвідало 2,7 млн туристів, за цим показником він зайняв 80 місце у рейтингу, обійшовши такі міста як Тель-Авів, Франкфурт, Стокгольм, Ніцца, Ріо-де-Жанейро, Абу-Дабі, Порту, Доха.[104]

За даними дослідження проведеного компанією Ernst & Young у 2015 році, Львів названий найпривабливішим містом в Україні для професійної діяльності. Сюди хотіли б переїхати 71 % опитаних респондентів[105].

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту Львова в іноземній і національній валютах (РДЕ) на рівні «В-», прогноз за рейтингами «стабільний».[106]

Інфраструктура

«King Cross Leopolis» — найбільший торговельний центр Західної України (2010)
Відкриті тераси біля ресторацій на вулиці Староєврейській (2010)

Сфера послуг

Станом на 1 січня 2010 року у Львові налічується 7 чотиризіркових, 8 тризіркових та 16 інших готелів[107]. У місті також діє 11 гостелів[108]. Львів відомий своїми кав'ярнями, цукернями та рестораціями. Загалом у місті нараховується 822 об'єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими з-поміж них є: «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», «Хмільний дім Роберта Домса», заклади мережі «!ФЕСТ»: «Криївка», «Мазох-café», жидівська кнайпа «Під Золотою Розою» та інші. Усі вони об'єднані до Гільдії рестораторів Львова. Також тут представленні такі мережі харчування: McDonald's, Пузата хата, ЯпонаХата, Піца Челентано тощо.

У Львові розташовано 1 703 об'єкти роздрібної торгівлі, зокрема 1 232 крамниці, з яких: 501 — продовольча, 731 — непродовольча, 363 — аптеки[109]. Упродовж останніх років у місті були відкриті одразу три великі торгово-розважальні центри: King Cross Leopolis (2010), Forum Lviv (2015) та Victoria Gardens (2016). У Львові присутні як деякі європейські, так і майже всі національні мережі супермаркетів; великою популярністю користуються місцеві мережі: «Арсен», «Рукавичка», «Сільпо» та інші. Найбільші міські базари — «Південний», «Краківський» та «Привокзальний». До послуг туристів у центрі міста діє сувенірний базар «Вернісаж». У Львові розміщена 81 АЗС. Свої відділення у місті мають близько 45 банків[110]. Медичні послуги надає 31 лікарня. З них: 11 — міські; 19 — обласні та відомчі, 1 — приватна[111].

У 2009 та 2016 роках, журнал «Фокус» називав Львів найкомфортнішим для життя серед українських міст[112][113].

Комунальне господарство

Міським монополістом із послуг водопостачання та водовідведення є комунальне підприємство «Львівводоканал». Вода для Львова видобувається зі 180 артезіанських свердловин, об'єднаних до 17 водозборів, розташованих на території Львівської області. Загальна довжина магістральних водогонів, які сполучають свердловини з містом, перевищує 600 км, міські водопровідні мережі мають довжину 1 100 км[114]. Забезпечення Львова водою здавна було однією з найбільших проблем міста, розташованого на вододілі. Перший водогін було збудовано у XIV столітті[115], але ще на початку 2000-х більшість львів'ян мала воду лише 6 годин на добу, 29 грудня 2009 року у Львові було запроваджено цілодобове водопостачання. Попри те, що вода, яка постачається до міста, має артезіанське походження, її якість треба покращити, адже водогони перебувають не в найкращому стані — труби кородують[116].

Вуличне освітлення здійснюється у Львові комунальним підприємством «Львівсвітло». Освітлено 95 % магістральних вулиць та 85 % міжквартальних, тривають роботи з капітального ремонту зовнішнього освітлення[117]. Постачання електроенергії міським споживачам здійснює ВАТ «Львівобленерго». Постачання теплової енергії здійснюють комунальні підприємства «Львівтеплоенерго» (Галицький, Франківський, Шевченківський, Личаківський, Сихівський райони) та «Залізничнетеплоенерго» (Залізничний район). На їхньому балансі перебуває 2 ТЕЦ, 146 котелень, 164 центральних теплових пункти, 540 км теплових мереж[118].

Проблемним для Львова є вивезення сміття, яке здійснюється комунальним підприємством «Збиранка» на Львівське сміттєзвалище, розташоване на території Жовківського району. Сміттєзвалище, яке експлуатується з 1959 року, без проекту, планували закрити ще 1 січня 2006 року[119]. Його робота викликає протести мешканців навколишніх сіл, які вимагають закрити сміттєзвалище, а його територію оголосити зоною надзвичайної екологічної ситуації[120]. Наразі, Грибовицьке сміттєзвалище закрите, планується будівництво сміттєпереробного заводу[121].

Традиційний для міста телефонний автомат на вулиці Гнатюка (2010)

Експлуатацію багатоквартирних житлових будинків та прибудинкових території здійснює 54 комунальні підприємства («ЖЕКи»). Разом із цим, міська рада пропагує створення Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), яких у Львові понад 250[122].

У 2007 році у Львові, вперше в Україні, з'явився безкоштовний публічний бездротовий інтернет Wi-Fi. Сьогодні ним покриті площа Ринок, проспект Свободи, площі Міцкевича та Галицька, Бернарденґаден[123]. Послуги пошти надає національний монополіст «Укрпошта», фіксованого телефонного зв'язку — «Укртелеком». У Львові розташовано 53 поштових відділення. Поштові індекси міста — 79000 — 79090; телефонний код — +38032. Усі міські телефонні номери семизначні. У місті представлені всі національні оператори мобільного зв'язку стандартів GSM, CDMA та UMTS.

Транспорт

Докладніше: Транспорт Львова

У часи середньовіччя через місто пролягали важливі шляхи:

З півдня до Львова пролягали:

  • «Волоський шлях» — через Ясси, Коломию, Галич; входив до міста теперішньою вул. Зеленою
  • «Угорський шлях» — через Лавочне, Славсько, Стрий; вів до старого Львова через Галицьку браму.[124]

Львів є одним з найважливіших транспортних вузлів України. Через місто проходять європейські E40, E372, E471 та міжнародні автошляхи М06, М09, М10 та М11, які з'єднують Львів з Києвом, Будапештом, Варшавою та Краковом, національні автошляхи Н02, Н09, Н13 і Н17, якими Львів з'єднаний з іншими містами Західної України. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою, проте це не вирішує внутрішньоміських транспортних проблем. Вони спричинені передусім автомобільними заторами та незадовільним станом дорожнього покриття[125][126][127]. Це пов'язано зі стрімким збільшенням кількості автомобілів[128], вузькістю вулиць у центральній частині міста та складністю рельєфу, який зумовлює проходження основних транспортних потоків через центр Львова. Через те, що значна кількість магістральних вулиць міста вимощена бруківкою, перекладання якої дорожче за зміну асфальту, покриття на деяких, зокрема центральних, вулицях перебуває в жахливому стані. Однією з причин заторів є недостатня кількість паркомісць, зокрема багаторівневих[129].

Сучасний Львів є важливим залізничним вузлом, через який відбувається сполучення західних областей України (Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської) з іншою частиною держави. У напрямках старих середньовічних шляхів від Львова розходилися залізниці, побудовані перед Першою світовою війною[130]. Через Львів також проходить значна частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою. У 2010-х роках планується втілення проекту «Євроколія», суть якого зводиться до сполучення Львова з Польщею залізничною лінією з шириною колії 1435 мм, що дозволить інтегрувати місто до європейської мережі швидкісних залізниць. У Львові розміщена штаб-квартира Львівської залізниці — найстаршої та однієї з найбільших складових Державної адміністрації залізничного транспорту України. Львівський головний залізничний вокзал є її основними воротами.

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, розташований усього за 6 км від центру міста, сполучає Львів із найбільшими містами України, Польщі, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Іспанії, Великої Британії, Данії та Туреччини (у 2014 році було скасовано усі рейси з Росією). Пасажиропотік львівського аеропорту, станом на 2017 рік, становив 1,080,000 осіб, у 2018 році пасажиропотік становив 1,597,700 осіб. Станом на вересень 2019 року пасажиропотік аеропорту становить 1,671,300 осіб.

У Львові є 4 види громадського транспорту: трамвай, тролейбус, автобус, маршрутне таксі. На останніх двох припадає 64 % пасажирських перевезень. Вартість проїзду в трамваях та тролейбусах становить 5 гривень загальний квиток та 2,50 гривні — пільговий, в автобусах та маршрутних таксі 4 гривні. У грудні 2009 був запущений міський рейковий автобус, однак після шести місяців роботи був закритий через нерентабельність. Сьогодні реалізовано масштабний проект «трамваю на Сихів». Перший такий було запущено 17 листопада 2016 року. З 1 липня 2015 року у місті діють нічні автобуси[131].

Освіта і наука

Станом на початок 2010 року у Львові діє 96 дошкільних навчальних закладів (дитячих садочків), проте їх явно мало — лише 59 % дітей у місті мають доступ до дошкільної освіти. Батькам доводиться ставати в чергу, аби записати дитину до дошкільного закладу, на 100 місць претендує 143 дитини[132]. Це пов'язано з тим, що у кризові 1990-ті окремі дитячі групи і, навіть, цілі садочки закривалися, натомість приміщення продавалися чи передавалися в оренду, що призвело до значного скорочення вільних місць у дошкільних навчальних закладах. Попри те, що відкриваються нові групи (у 2009 році, наприклад, було відкрито 11 груп[4]), проблема стає дедалі актуальнішою, адже у Львові спостерігається збільшення рівня народжуваності[133].

У місті діють 143 середні навчальні заклади (школи). Усі вони забезпечені комп'ютерними класами[4], деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 24 середні спеціальні навчальні заклади (технікуми, коледжі, училища) та 30 закладів вищої освіти.

Вища школа має у Львові давні традиції. Так, у місті засновано перший в Україні університет[134] та перший у Східній Європі виш технічного спрямування[135]. Львівський університет Франка та Університет «Львівська Політехніка» є одними з найкращих закладів вищої освіти країни та періодично займають чільні місця в національних рейтингах[136][137][138]. Заклади вищої освіти, як-от Національний лісотехнічний університет, Українська академія друкарства, Національна академія мистецтв не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів, найвідомішими є Український католицький університет, Музична академія імені Лисенка, Національний медичний університет, Університет ветеринарної медицини.

Львів є давнім науковим центром. Тут було винайдено гас, вперше у світі виготовлено вакцину проти висипного тифу. Під керівництвом Стефана Банаха в місті діяла всесвітньо відома Львівська математична школа. У Львові розроблялося програмне забезпечення для місяцехода, міжпланетних апаратів програми «Венера», першого орбітального корабля багаторазового використання «Буран». Сьогодні тут діє 8 установ Національної академії наук України; за їхньою кількістю місто займає друге місце поруч з Харковом[139]. Львів є основним центром діяльності Наукового товариства імені Шевченка — першої в Україні суспільної академії. Загалом, у місті розташовано ще близько 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів.

Зі Львовом пов'язане життя науковців Людвіга та Річарда Мізесів, Стефана Банаха, Жозефа Ротблата, Яна Лукашевича, Єжи Куриловича, Юліуса Лілієнфельда, Рудольфа Вайгля, Олега Романіва, Михайла Грушевського, Бартоломея Зиморовича, Івана Крип'якевича, Освальда Бальцера, Маєра Балабана, Шимона Ашкеназі, Мартина Бубера та Фердинанда Ціркеля. Тут працював український першодрукар Іван Федоров.

Медіа

Найбільші у Львові газети за накладами — це «Високий замок», «Експрес», «Львівська газета», «Ратуша», «Львівська пошта» та ін. (в минулому також «Поступ» і «Газета по-львівськи»). У місті видаються культові часописи «Четвер», «Ї» та часопис присвячений книзі «Коло». Польська громада Львова продовжує традицію видання найстаршої, що виходить по сьогодні газети у Східній Європі — «Gazeta Lwowska».

Львівська обласна телекомпанія транслює власне мовлення на телеканалі «12 канал». Приватним телебаченням у Львові є ТРК «Люкс», «НТА» та «ZIK».

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 17 всеукраїнських та регіональних радіостанцій: Радіо «Ера FM» (88.6 MHz), «Радіо Рокс» (89.1 MHz), «FM Галичина» (89.7 MHz), «Мелодія» (91.5 MHz), «Super Radio» (91.9 MHz), «Львівська Хвиля» (100.8 MHz), «Радіо ЄС» (101.3 MHz), «Хіт FM» (101.7 MHz), «Радіо 24» (102.1 MHz), «Ретро FM» (102.5 MHz), «NRJ Україна» (103.9 MHz), «Kiss FM» (104.3 MHz), «Lux FM» (104.7 MHz), «Авторадіо» (105.4 MHz), «Наше радіо» (106.0 MHz) та «Радіо Незалежність» (106.7 MHz).

Серед інформаційних агенцій у Львові працюють «Західна інформаційна корпорація» (ZIK), «Zaxid.net», «Гал-Інфо», «Львівський портал» та інші.

Культура

Музика, театр і кіно

У 1795 році у Львові було відкрито перший в Україні професійний театр. У 1842 році відкрито Театр Скарбека, тоді — третій за розмірами в Європі; у 1900 році з'явилася Львівська опера — один з найгарніших театрів країни, зображений на двадцятигривневій купюрі. У місті діє 7 професійних театрів: опери та балету, драматичний імені Марії Заньковецької, драматичний імені Леся Курбаса, драматичний імені Лесі Українки, «Воскресіння», «І люди, і ляльки», для дітей та юнацтва і ляльковий[140], 6 театрів-студій та цирк. Місто є значним осередком театрального життя — щороку тут проходять два театральні фестивалі: «Золотий лев», найбільший театральний фестиваль країни, та «Драбина», фестиваль молодого аматорського театру. Щороку, в жовтні, у місті проходить театралізований карнавал[141]. На великі свята відбуваються вуличні вистави на ходулях та вогняні шоу.

У Львові діє 7 кінотеатрів: «Планета кіно», «Кінопалац», «Копернік», «імені Довженка», «Львів», «Сокіл» та «Київ»[142]. Перший належить мережі «Планета кіно IMAX», три наступних входять до мережі «Кінопалац», натомість три останні є власністю держави. Завершено реконструкцію «Соколу», щодо «Львова» почалися обговорення відносно реконструкції[143]. Однак, через брак фінансування, починаючи з 1990-х років, багато кінотеатрів було ліквідовано. Також у місті діє перший в Україні автомобільний кінотеатр «Кінопарк». Разом із цим, Львів часто стає знімальним майданчиком: місто «грає роль» європейських столиць, де вартість зйомок значно дорожча[144]. Щороку у Львові проходять фестивалі «Wiz-Art» (фестиваль короткометражних фільмів) та «Кінолев» (фестиваль «незалежного кіно»). Зі Львова походять відомі актори Пол Муні, Лео Фукс, Берта Каліч та інші.

Основними осередками музичного життя міста є театр опери та балету, філармонія і будинок органної музики, де міститься найбільший в Україні орган[145]. У Львові поки немає повноцінного концертного залу, нерідко концерти відбуваються в державному цирку або в критому велотреку при стадіоні СКА. Щороку у Львові проходить безліч музичних фестивалів: «Велика коляда» (колядки), «Флюґери Львова» (етно-джаз), «Віртуози» (класична музика), «Львів Стародавній» (фестиваль середньовічної культури), «Діапазон» (органна музика), «Етновир» (етно), «Контрасти» (сучасна класична музика), фестиваль давньої музики, «Jazz Bez» і «Alfa Jazz Fest» (джаз), «Stare Misto» (рок), «Українська пісня» [146].

У місті діють академічний камерний оркестр «Віртуози Львова», хорова капела «Дударик», муніципальний оркестр «Галицькі Сурми», муніципальний хор «Гомін», камерний оркестр «Леополіс», симфонічний оркестр філармонії. З містом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків Соломії Крушельницької, Франца Ксавера Моцарта, Філарета Колесси, Мирослава Скорика, Руслани Лижичко, Святослава Вакарчука, Володимира Івасюка та інших. У 1986 році (ще в часи перебудови в СРСР) у Львові виникла одна з перших у Союзі неформальних громадських організацій «Львівський рок-клуб». Клуб відіграв значну роль в українізації рок-музики в Україні, а з його середовища вийшли такі відомі гурти: «Брати Гадюкіни», «Лесик Бенд», «Плач Єремії», «999», «Білий загін» тощо.

Львівщина дала початок багатьом відомим гуртам, як-от «Океан Ельзи», «Скрябін», «Піккардійська терція», «Плач Єремії», «Мері», «Оратанія», «Механічний апельсин» та інші[147].

Королівські зали в Палаці Корнякта, який сьогодні належить Львівському історичному музею (2007)

Музеї та картинні галереї

Докладніше: Музеї Львова

Для відвідувачів у місті відкриті двері понад 40 музеїв. Серед них: Львівський історичний музей, другий за розмірами історичний музей України[148]; Національний музей, одна з найвизначніших[149] в Україні скарбниць українського мистецтва, заснована митрополитом Шептицьким; Львівська галерея мистецтв, один з найбагатших музеїв України, в минулому очолюваний відомим мистецтвознавцем Борисом Возницьким[150]; Етнографічний музей, єдиний такого типу в Україні; Національний меморіал «Тюрма на Лонцького», перша в Україні в'язниця-музей. Популярними серед туристів є також «Шевченківський гай», Аптека-музей, «Арсенал», Палац Потоцьких та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї пива, пошти, друкарства, скла, релігії тощо. Є також певна кількість меморіальних будинків-музеїв, присвячених видатним мешканцям міста. Природознавчий музей, який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, сьогодні закритий на реконструкцію.

У Львові діє понад 20 художніх галерей, найвідомішими з-поміж яких є «Дзиґа», «Зелена канапа», «Сливка», «Музей Ідей» та інші.

Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36,5 тисяч експонатів, у 2009 році музеї міста відвідало 366,5 тисяч осіб[151].

Література

Докладніше: Бібліотеки Львова

З давніх-давен Львів був значним літературно-книговидавничим центром регіону. З містом пов'язані імена Івана Франка, Богдана-Ігоря Антонича, Марії Конопницької, Єжи Яницького, Олександри Мариніної, Ванди Василевської, Леопольда фон Захер-Мазоха, Бруно Шульца, Станіслава Лема, Станіслава Єжи Леца, Тадеуша Ріттнера, Надії Мандельштам, Шолом-Алехема, Оноре де Бальзака, «Руської Трійці» «Дванадцятки» та інших. Серед відомих сучасних українських письменників, у Львові мешкають Ігор Калинець, Наталка Сняданко, Ігор Павлюк, Юрій Винничук, Віктор Неборак, Любко Дереш, Василь Ґабор, Марія Матіос[152]. У Львові розташовані такі відомі видавництва: «Аверс», «Афіша», «Видавництво Старого Лева», «Країна ангелят», «Мета», «Піраміда», «Свічадо», «Світ», «Фенікс», «Центр Європи». Щовересня у місті відбувається Форум книговидавців — найбільша культурна подія України[153]. Львів у різні періоди своєї історії описаний у численних романах.

У 1817 році у Львові засновано Оссолінеум, бібліотеку і науково-дослідний інститут, який незабаром став одним з найвизначніших центрів польської науки. Після Другої світової війни 70 % фондів було перевезено до Вроцлава, натомість у Львові на базі колишнього Оссолінеуму було створено Національну бібліотеку імені Василя Стефаника, одну з найбільших в Україні. Тут зберігаються прижиттєві видання творів Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського, Гоголя, Гюго, де Бальзака, Дюма, Діккенса, Міцкевича, Толстого, Чехова, Пушкіна, Лермонтова та інших письменників. Одними з найцінніших придбань бібліотеки є колекція оригіналів листів багатьох відомих людей. Книжковий фонд становить понад 7 мільйонів екземплярів. Серед інших відомих бібліотек Львова — Бібліотека Львівського університету, Міська центральна бібліотека імені Лесі Українки, Центральна міська дитяча бібліотека, Обласна бібліотека для дітей, Обласна бібліотека для юнацтва та інші.

Релігія

Церква Пресвятої Євхаристії, колишній Домініканський костел (2014)

Львів є центром одного з найрелігійніших регіонів України. Так, упродовж 1960-1980-х років у Львові та області, з населенням 0,8 % від загального населення СРСР, було понад 10 % усіх діючих культових споруд[134]. Сьогодні місто є центром єпархій Української греко-католицької церкви, Православної церкви України, Української православної церкви (Московського патріархату), Римо-католицької церкви та Вірменської апостольської церкви. У Львові розміщений управлінський центр Римо-католицької церкви в Україні. Тут діє Українська автономна православна церква Львова — нечисленна православна юрисдикція, не визнана Вселенською Церквою. Крім того, в місті діють протестантські, юдаїстські та мусульманські громади.

Серед найвідоміших культових споруд міста Собор святого Юра, головний храм українських греко-католиків, Успенська церква, багатовіковий центр православного життя регіону, Латинська катедра, Бернардинський костел, колишній Домініканський костел, костел святої Ельжбети та інші.

Зі Львовом пов'язані життя та діяльність Петра Могили, Йосипа Сліпого, Андрея Шептицького та інших відомих релігійних діячів.

У Львові наявні 8 кладовищ. Найвідомішим є Личаківський цвинтар, де поховано багато відомих людей. Сьогодні його оголошено історико-культурним заповідником. У 1987 році Товариство Лева розпочало свою діяльність із відновлення могил на цьому цвинтарі.

Традиції

Святкування Дня батяра на площі Ринок у 2008 році

Львів — споконвічне місто українсько-польського прикордоння, в якому століттями змішувалися традиції, культури і мови. Так, унаслідок взаємних запозичень, наприкінці XIX століття у міському середовищі сформувалася львівська ґвара — говір, що утворився внаслідок змішання української і польської мов з вкрапленнями німецької та єврейської лексики. На думку деяких дослідників, вона є складовою південнокреського діалекту польської мови[154], інші вважають її одним з варіантів балаку. У другій половині XX століття ґвара вийшла з широкого вжитку, однак багато слів досі побутують серед львів'ян. Останнім часом деякі інституції (Львівська міська рада, часопис «Ї») докладають зусиль для її певного відродження.

Наприкінці XIX — на початку XX століття розповсюдженою у Львові була субкультура батярів — авантюристів і гульвіс, які з часом набули кумедних рис. Вона стала причиною формування міського фольклору, який іще називають батярським. Львівський міський фольклор ув основному складає батярські пісні (найвідоміша — неофіційний гімн міста «Тільку ві Львові») і легенди (видані в численних збірниках; найвідоміші серед них — «Легенди Львова» Юрія Винничука і «Легенди старого Львова» Ілька Лемка). З 2000-х років для відродження батярських традицій у Львові щорічно, 1 травня, проводять День батяра.

Вважається[155], що жителі Львова мають праві погляди, а місто є «твердинею націоналізму». Разом із тим, зі Львова вийшло багато українських політиків, які вчинили значний вплив на сучасну політичну ситуацію в державі. Це В'ячеслав Чорновіл, Ірина Калинець, Богдан Горинь, Михайло Горинь, Левко Лук'яненко, Юрій Луценко, Василь Куйбіда, Тарас Чорновіл, Олег Тягнибок, Ганна Герман та інші. Свого часу в місті жили президент Монголії Цахіагійн Елбегдорж та один з лідерів російської опозиції Григорій Явлінський. З містом пов'язані життя історичних політичних діячів: Богдана Хмельницького, Романа Шухевича, Степана Бандери, Симона Візенталя, Якова Розенфельда, Мухаммеда Асада, Казимира Бартеля.

Давньою міською традицією є споживання кави. «Львівський культ кави» широко відомий за межами міста. Вважається, що кожен «правдивий львів'янин» має принаймні раз на день пити каву. В центрі міста безліч кав'ярень, якими прокладені численні туристичні маршрути; щороку проводиться міське свято «На каву до Львова», на якому визначають найкращу кав'ярню міста[156][157]. Іншим продуктом, з яким часто ідентифікують Львів, вважається шоколад. Місцеві жителі називають його «чоколяда»[158]. Щороку в місті проводяться Свято шоколаду, Свято сиру і вина.

Особливим є святкування Різдва у Львові, під час якого в місті відбувається різдвяний ярмарок, встановлюється шопка та дідух, відбуваються народні гуляння, виступи вертепів та парад звіздарів, фестиваль «Велика коляда» і Свято пампуха[159].

Архітектура

Львів
Lviv – the Ensemble of the Historic Centre [160]
Світова спадщина
Cables Lviv.jpg
Львів
49°50′30″ пн. ш. 24°01′53″ сх. д. / 49.84188888891677749° пн. ш. 24.03150000002777986° сх. д. / 49.84188888891677749; 24.03150000002777986
Країна Україна Україна
Тип місто обласного значення України
Критерії ii, v
Об'єкт № 865
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1998 (22 сесія)
Львів (Європа)
Львів

Львів у Вікісховищі?

В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала під час війн XX століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, що відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, проте добре представлено такі епохи: ренесанс, бароко, класицизм. Характерним для Львова став стиль сецесії, трапляються споруди в стилях ар-деко і берлінський модерн.

У місті встановлено більше півсотні пам'ятників: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та регіону.

Радянська «панельна» забудова Сихова (2007)

У Львові розташовано найбільше пам'яток архітектури серед усіх українських міст[2]. Переважна їх більшість сконцентрована в історичному центрі, який занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Серед найвизначніших архітектурних пам'яток міста Ратуша, ансамбль площі Ринок, Чорна кам'яниця, Палац Корнякта, колишній Домініканський костел, комплекс Успенської церкви, Королівський арсенал, Порохова вежа, Міський арсенал, монастир Бернардинів, Латинська катедра, Собор святого Юра, Костел святої Ольги і Єлизавети, Залізничний вокзал, Університет Франка, Оперний театр, Театр Марії Заньковецької, Преображенська церква, Вірменська церква, Монастир святого Онуфрія, Церква Святої Параскеви П'ятниці та інші.

На південь та на схід від Старого міста йдуть елітні райони, забудовані, передовсім, наприкінці XIX — на початку XX століття. Навколо них — радянська забудова: промислові зони та спальні райони. На долю типового масового жита припадає 40 % житлових площ міста. Ще близько 20 % житла — приватна малоповерхова забудова, переважно зосереджена на околицях, у районах, де раніше були приміські села. У Львові спостерігається найвища щільність міської забудови серед усіх обласних центрів і великих міст країни.

З 1990-х років значно знизилися темпи будівництва. Так, у 1990 році було здано 369 тисяч квадратних метрів житла, в 1995 році — 90 тисяч квадратних метрів, а в 2000-ому — 96 тисяч квадратних метрів житлової площі[161]. Починаючи з 2003 року темпи будівництва поступово нарощуються. У 2005 році було здано 158,7 тисяч кв. метрів житлової площі, у 2009 році — 187,2 тисяч кв.метрів, а в 2012 році — 242,5 тисяч кв.метрів житла[162].

Спорт

Докладніше: Спорт у Львові
Стадіон «Арена Львів» (2011)

Спорт у Львові має давню історію: у місті відбулися перші на території сучасної України футбольний (1894) та хокейний (1905)[163] матчі. У той час, коли в Російській імперії та СРСР спорт лише поширювався, на теренах Австро-Угорщини, а потім Польщі регулярно проводили міжнародні змагання та турніри. У 1930-х рр. проводилися Рівнинні перегони Краків-Львів. 4 вересня 1931 року у Львові відбувся перший конгрес ФІТА — Міжнародної федерації стрільби з лука. У серпні-вересні того ж року Львів прийняв перший чемпіонат світу і Європи зі стрільби з лука. Львівський хокейний голкіпер Микола Скрипій одним з перших в історії почав використовувати захисну маску для обличчя — ще у 1933 році. Він сконструював її з військового шолома, причепивши спереду дротяну маску[164]. Львівська футбольна команда «Погонь» 5 разів вигравала чемпіонат Польщі з футболу, національна збірна Польщі деякі ігри проводила у місті Лева, за національну команду регулярно грали гравці із львівських клубів.

У 1969 році львівський футбольний клуб «Карпати» став єдиним клубом із нижчої ліги, який здобув Кубок СРСР з футболу. Сьогодні він представляє місто у футбольній прем'єр-лізі України. Інший львівський клуб, ФК «Львів», також представляє місто у футбольній прем'єр-лізі України. Щороку в місті проводиться наймасштабніший фестиваль футбольних фанів у Східній Європі «EUROFANZ». Львів був одним з міст-господарів чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Також у Львові з 2012 року у рамках чемпіонату України Української Ліги Американського Футболу ULAF грає команда з американського футболу Львівські Леви, а гравці клубу регулярно викликаються на матчі збірної України з американського футболу.

Головною спортивною спорудою Львова є стадіон «Арена Львів». Окрім того, у місті функціонують стадіони «Україна», «СКА», «Скіф», «Юність» та інші. У Львові знаходиться також єдиний в Україні критий велотрек — Велотрек СКА.

Львів є одним з лідерів українського футзалу — у сезонах 2006/07, 2011/12 та 2015/16 чемпіоном України ставала «Енергія», а в першостях 2008/09 та 2009/10 переміг «Тайм». Жіночий гандбольний клуб «Галичанка» починаючи із сезону 2001—2002 років перебуває у чільній трійці вищої ліги чемпіонату України. Також, є дворазовим чемпіоном (2015, 2016) і п'ятиразовим срібним призером (2005, 2007, 2008, 2013, 2014). У вищих лігах національних чемпіонатів Львів також представляють баскетбольний клуб «Політехніка-Галичина», ватерпольний клуб «Динамо» та волейбольний клуб «Львів».

Львівська шахова школа за радянських часів була однією з найвідоміших у СРСР і дотепер залишилася серед провідних шахових центрів України. Серед найвідоміших гросмейстерів міста Степан Попель, Леонід Штейн, Олександр Бєлявський, Андрій Волокітін, Василь Іванчук та інші. Відомими є також львівські лукова, регбійна, спідвейна та велотрекова школи.

Львів мав приймати Чемпіонат Європи з баскетболу 2015 року, однак через ситуацію в країні від проведення вирішили відмовитися. Натомість, надано пріоритетне право проведення Європейського чемпіонату 2017 року. Уряд України мав намір висунути кандидатуру Львова на проведення Зимових Олімпійських ігор у 2022 році[165][166].

Міжнародна співпраця

Львів має 18 міст-побратимів[167][168][169]:

У минулому:

З чотирма містами Львів співпрацює без укладення договору[175]:

У Львові є генеральні консульства Польщі, Росії та Чехії, почесні консульства Австрії, Бразилії, Королівства Бельгії, Білорусі, Болгарії, Ізраїлю, Казахстану, Канади, Королівства Нідерландів, Південної Кореї, Латвійської Республіки, Литви, Молдови, ФРН, Франції, Угорщини. У місті також діє Візовий центр Посольства Іспанії в Україні[176] та постійно перебуває Консульський кореспондент Посольства Італії в Україні[177]; діє Британська рада[178].

Також у Львові функціонують представництво ОБСЄ, Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС), представництво ЄБРР, Альянс Франсез, Австрійський центр, Goethe-Institute, GIZ (Німецьке товариство міжнародного співробітництва).

Львів є членом організацій «Eurocities»[179], «European Cities Marketing»[180], OWHC (Організації міст світової спадщини)[181] та «Energie-Cites»[182].

Цікаві факти

У Львові надрукували першу в Україні книгу, започаткували першу залізницю, пошту європейського зразка, відкрили перший в Україні професійний театр та першу українську школу. Також запалили першу в світі гасову лампу й запустили першу повітряну кулю[183].

У 2016 році Львів під № 5 ввійшов до топ-10 місць, котрі, за версією видавництва «Lonely Planet», варто відвідати в Європі[184][185][186].

Панорами Львова

Панорама центру Львова з Ратуші (2007)
Площа перед Оперним театром (2013)
Сихівський район Львова (2016)
Транспортне кільце Кульпарківська - Виговського - В. Великого (2016)
Панорама міста Львова з вулиці Лукаша, 1 (2016)
Вигляд вночі на північну частину міста з гори Лева (2017)

Див. також

Примітки

  1. а б в Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. а б Історико-культурний потенціал. Архівовано 25 February 2010 у Wayback Machine. Посольство України в Фінляндській республіці
  3. BBC: Львову присвоєно статус культурної столиці України. Архівовано 4 May 2009 у Wayback Machine. BBCUkrainian
  4. а б в г Події 2009 року, що змінили Львів. Архівовано 3 January 2010 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  5. а б ТОП-10 вікендових міст Європи. Львів — третій. Архівовано 28 June 2013 у Wayback Machine. KAVA.lviv.ua
  6. Львів — третій у рейтингу стратегії залучення прямих іноземних інвестицій. Архівовано 1 August 2013 у Wayback Machine. zaxid.net
  7. Łoziński, Wł. (1894). Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej (польська). Львів. с. 61. Архів оригіналу за 2 March 2019. Процитовано 1 March 2019. 
  8. Baliński М., Lipiński T. Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana Архівовано 27 February 2019 у Wayback Machine.. — Warszawа : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 551—552. (пол.)
  9. Символіка територіальної громади м. Львова. Архівовано 27 November 2012 у Wayback Machine. Статут територіальної громади міста Львова
  10. Геральдика міста. Архівовано 22 January 2010 у Wayback Machine. Львів відкритий для світу
  11. Включення польських орденів до нагородної системи Російської імперії. Архівовано 1 October 2009 у Wayback Machine. Міжнародний орден святого Станіслава
  12. Львов (центр Львовской обл.). Архівовано 14 October 2008 у Wayback Machine. Большая Советская Энциклопедия (БСЭ) (рос.)
  13. від центру Львова
  14. Клімат Львова. Архівовано 27 August 2009 у Wayback Machine. meteoprog.ua
  15. себто, опади присутні 47 % днів у році — майже через день
  16. Дощ без світла. Архівовано 23 November 2009 у Wayback Machine. Львівські ремінісценції
  17. Архів погоди по Львову. Архів оригіналу за 3 October 2018. Процитовано 27 February 2019. 
  18. Екологічна ситуація у Львові може погіршуватися, — експерт. zik (Західна інформаційна корпорація)
  19. а б Екологічна ситуація в Львівській області. Архівовано 7 May 2008 у Wayback Machine. Офіційний сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища
  20. Пілотний проект «Екологічний рейтинг підприємств — основних забруднювачів Львівщини».[недоступне посилання з 01.02.2019] Офіційний сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища
  21. Екологічна ситуація в області. Архівовано 26 July 2011 у Wayback Machine. Комітет екологічного порятунку України
  22. Передмова // Історія Львова. У трьох томах / Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. — Львів : Центр Європи, 2006. — Т. 1. — С. 7. — ISBN 978-966-7022-59-4.
  23. История городов и сёл Украины, 1978, с. 88
  24. Козицький, Підкова, 2007, с. 94, 483
  25. Лозинський Р., 2005, с. 5
  26. Історія українського війська, 1992, с. 70
  27. Войтович Л. Лев Данилович: «князь думен и хоробор на рати» чи «безчесний князь»? Архівовано 21 September 2016 у Wayback Machine. // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К. : Інститут історії України НАН України, 2013. — Вип. 12—13. — С. 148—189.
  28. Ісаєвич Я. Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси. — Львів, 1996. — С. 16—18.
  29. Козицький А. (1), 2008, с. 15
  30. Войтович Л. Король Данило Романович: політик і полководець Архівовано 25 August 2016 у Wayback Machine. // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. — Львів, 2008. — С. 22–97.
  31. Львів… — С. 1405.
  32. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 14.
  33. Баран В. Галич давній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 335. — ISBN 966-00-0405-2.
  34. Baliński М., Lipiński T. Lwów // Starożytna Polska Архівовано 27 February 2019 у Wayback Machine.… — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 551.
  35. Мицько І. Монастирський храм // Загадка імені художника Гайля Архівовано 9 October 2017 у Wayback Machine. / Zbruč
  36. а б Львів… — С. 1408.
  37. у другій половині; Осіпян О. Запрошення вірмен до Львова Галицькими князями Данилом та Левом Даниловичем у «Topografia civitas Leopolitanae» Іоганна Алембека: особливості ренесансного історієписання // Український історичний журнал. — К., 2012. — № 6 (507) (лист.—груд.). — С. 149. — ISSN 0130-5247.
  38. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 18.
  39. Kiryk F. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. ХХІІІ/3, zeszyt 98. — S. 542. (пол.)
  40. Лепявко С. Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 28. — ISBN 5-203-01639-9.
  41. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 21—23. — ISBN 5-7707-7867-9.
  42. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 23.
  43. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. Архівовано 23 October 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  44. Святослав Липовецький. Народжені в помсті Архівовано 22 May 2011 у Wayback Machine. // Український тиждень. — № 23 (84).
  45. Спершу над Ратушею замайорів не радянський, а польський прапор…. Архів оригіналу за 18 травень 2015. Процитовано 15 May 2015. 
  46. Левова доля. Архівовано 10 January 2010 у Wayback Machine. Юрій Андрухович. zaxid.net
  47. Львів переніс заявку на Олімпійські ігри на 2026 рік Архівовано 13 July 2014 у Wayback Machine. epochtimes.com.ua, 01.07.2014
  48. #Євромайдан Львів встановив кількісний рекорд. Lviv Expres. 1 December 2013. Архів оригіналу за 3 December 2013. Процитовано 1 April 2015. 
  49. Про міську раду. Архівовано 28 March 2016 у Wayback Machine. Інформаційний портал депутатів Львівської міської ради
  50. Результати виборів до Львівської міської ради. Повний список Архівовано 3 May 2016 у Wayback Machine. portal.lviv.ua, 2 листопада 2015
  51. Структура ЛМР. Архівовано 21 September 2013 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  52. Депутати ознайомилися з роботою дільничних пунктів міліції. Щоденний Львів
  53. Органи і установи виконання покарань у Львівській області. Державний департамент України з виконання покарань
  54. Львів'ян стало менше на півтори тисячі Архівовано 22 July 2016 у Wayback Machine. galinfo.com.ua 21.07.2016
  55. а б Соціальний портрет львів'янина. Архів оригіналу за 21 September 2013. Процитовано 20 September 2013. 
  56. Населення Львова в дзеркалі опитування громадської думки (грудень 2000 року). Архівовано 16 August 2009 у Wayback Machine. Часопис Ї
  57. подано кандидатів, які здобули підтримку у жителів Львова, більшу за 3 %
  58. Відомості про підрахунок голосів виборців в межах територіального виборчого округу № 112.[недоступне посилання з квітень 2019] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  59. Відомості про підрахунок голосів виборців в межах територіального виборчого округу № 113.[недоступне посилання з квітень 2019] Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  60. Результати голосування по територіальному виборчому округу № 117. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  61. Результати голосування по територіальному виборчому округу № 118. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  62. Результати голосування по територіальному виборчому округу № 119. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  63. Результати голосування по територіальному виборчому округу № 120. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  64. Результати голосування по територіальному виборчому округу № 117. Архівовано 13 February 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  65. Результати голосування по територіальному виборчому округу № 118. Архівовано 13 February 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  66. Результати голосування по територіальному виборчому округу № 119. Архівовано 13 February 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  67. Результати голосування по територіальному виборчому округу № 120. Архівовано 13 February 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт Центральної виборчої комісії України
  68. Кількість зареєстрованих злочинів. Архів оригіналу за 21 вересень 2013. Процитовано 20 September 2013. 
  69. Львівська міліція не залежна від обласної влади. Архівовано 15 August 2010 у Wayback Machine. Львівська газета
  70. У Львові зменшився рівень злочинності серед неповнолітніх. Архівовано 2 May 2013 у Wayback Machine. Львівський портал
  71. Міліція — поза політикою. Архівовано 13 August 2010 у Wayback Machine. Укртайм
  72. а б За даними Всеукраїнського перепису населення у 2001 році; дані без врахування населення інших населених пунктів, що підпорядковуються Львівській міській раді: Винник Брюховичів і Рудного
  73. СБУ Львівщини відкрило кримінальне провадження щодо газети «Русский вестник» Російського культурного центру у Львові. detector.media (uk). Архів оригіналу за 2017-03-01. Процитовано 2017-02-28. 
  74. У Львові виселяють Російський культурний центр. Club-tourist (en-US). Архів оригіналу за 2017-03-01. Процитовано 2017-02-28. 
  75. У Львові «виселяють» Російський культурний центр. www.vgolos.com.ua. Архів оригіналу за 2017-03-01. Процитовано 2017-02-28. 
  76. Поляки Львова зберігають ідентичність. Архів оригіналу за 13 January 2009. Процитовано 2 June 2010. 
  77. Іноземні інвестиції в економіку Львова у 2010 році. Архівовано 19 May 2011 у Wayback Machine. Головне управління статистики у Львівській області
  78. Прямі іноземні інвестиції у Львів скоротились у 2,2 разу (ГРАФІК) Архівовано 14 March 2016 у Wayback Machine. vgolos.com.ua, 19.02.2016
  79. Обсяг прямих іноземних інвестицій на Львівщині сягнув понад 50 млн дол. Архівовано 22 January 2018 у Wayback Machine. leopolis.news, 06.12.2017
  80. Ухвала Львівської міської ради Про міський бюджет м. Львова на 2015 рік. Архівовано 14 March 2016 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  81. Ухвала Львівської міської ради Про міський бюджет м. Львова на 2014 рік. Архівовано 6 March 2016 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  82. Львів отримав бюджет на 2017 рік Архівовано 23 January 2018 у Wayback Machine. llvivrada.gov.ua
  83. Депутати Львова затвердили бюджет на 2017 рік Архівовано 23 January 2018 у Wayback Machine. zik.ua
  84. а б У Львові середня зарплата в галузі ІТ — 28 тис. грн Архівовано 14 March 2016 у Wayback Machine. galinfo.com.ua, 22 січня 2016
  85. Безробітних у Львові менше 1 % — офіційна статистика Архівовано 14 March 2016 у Wayback Machine. vgolos.com.ua, 17.02.2014
  86. Середня зарплата на Львівщині зросла більш як на 40 % Архівовано 23 January 2018 у Wayback Machine. dyvys.info, 31.10.2017
  87. Державна служба статистики України Архівовано 5 December 2012 у WebCite dukrstat.gov.ua
  88. а б Львів діловий, виставковий, бізнесовий. Архівовано 14 July 2010 у Wayback Machine. Карта Львова
  89. Львів — індустріальна руїна!? Архівовано 8 January 2009 у Wayback Machine. zaxid.net
  90. Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті. Архівовано 12 August 2010 у Wayback Machine. Микола Назарук, Світ географії та туризму
  91. Обсяг реалізованої промислової продукції за основними видами діяльності у місті Львові за 2015 рік Архівовано 14 March 2016 у Wayback Machine. Держстат України у Львівській області, 02.02.2016
  92. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ МІСТА ЛЬВОВА У СІЧНІ 2015 РОКУ Архівовано 14 March 2016 у Wayback Machine. Головне укправління статистики у Львівській області
  93. Стратегія економічного розвитку. Архівовано 24 October 2009 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  94. У Львові відкрили перший у Європі об'єднаний бізнес-сервіс-центр Nestlé Архівовано 28 January 2016 у Wayback Machine. zaxid.net, 4 липня 2011
  95. VimpelCom відкрила у Львові Глобальний сервісний центр на 900 робочих місць Архівовано 18 December 2016 у Wayback Machine. Львівська міська рада, 16.12.2016
  96. Гігант консалтингу компанія PwC відкрила у Львові Центр надання послуг mind.ua, 5 КВІТНЯ 2018
  97. Дослідження ІТ-ринку Львова (21 Грудень 2015). Архів оригіналу за 10 March 2016. 
  98. IT Research 2.0 Архівовано 22 January 2018 у Wayback Machine. itcluster.lviv.ua
  99. Українська IT-компанія увійшла до 500 найбільших у світі розробників програмного забезпечення. ТСН.ua (uk). 2017-11-23. Архів оригіналу за 2018-05-22. Процитовано 2018-05-23. 
  100. Львів обійшов Лондон і Рим у рейтингу туристів завдяки низьким цінам і безкоштовному вай-фаю Архівовано 4 July 2013 у Wayback Machine. ТСН, 01.07.2013
  101. Львів — лідер за показником зростання кількості туристів. Архівовано 2011-07-22 у Wayback Machine. Євро-2012
  102. Культурна столиця України. Архівовано 15 January 2010 у Wayback Machine. Львів відкритий для світу
  103. Як виглядає турист у Львові 2015? Архівовано 14 March 2016 у Wayback Machine. tvoemisto.tv, 11 Листопада 2015
  104. Львів вперше увійшов до сотні найбільш туристичних міст світу Архівовано 10 December 2018 у Wayback Machine. zaxid.net, 10.12.2018
  105. E&Y назвала найбільш привабливих роботодавців України (інфографіка) Архівовано 14 March 2016 у Wayback Machine. finance.ua, 14.03.2016
  106. InterFax-Україна. Fitch підтвердило рейтинги Львова на рівні "B-" (ua). Архів оригіналу за 2018-07-09. Процитовано 2018-07-09. 
  107. Де зупинитись у Львові. Архівовано 15 January 2010 у Wayback Machine. Львів відкритий для світу
  108. Хостели. Архівовано 15 January 2010 у Wayback Machine. Львів відкритий для світу
  109. Торгова мережа Львівщини у 2008 році. Архівовано 21 December 2014 у Wayback Machine. Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Львівській області
  110. Банки Львова Архівовано 23 July 2018 у Wayback Machine. ubanks.com.ua
  111. Лікарні та госпіталі. Архівовано 25 May 2010 у Wayback Machine. Львів відкритий для світу
  112. Львов занял первое место в рейтинге лучших городов для жизни. Архівовано 14 June 2009 у Wayback Machine. ФОКУС (рос.)
  113. ЗМІ: кому і де в Україні жити найкраще — BBC Україна. Архів оригіналу за 30 November 2016. Процитовано 27 November 2016. 
  114. ЛМКП «Львівводоканал». Архівовано 11 April 2010 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  115. Лазні давнього Львова. Архівовано 8 November 2007 у Wayback Machine. Mikroskop pana Jurka
  116. Цілодобове водопостачання: чого бракує aqua, аби стати aqua vitae. Архівовано 13 February 2010 у Wayback Machine. Христина Нога. zaxid.net
  117. На освітлення Львова до Євро-2012 необхідно 30 млн грн. Архівовано 18 May 2009 у Wayback Machine. ЛьвівNEWS
  118. Теплопостачальні підприємства. Архівовано 28 August 2010 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  119. Мер Львова мутить з Грибовицьким сміттєзвалищем. Парламент проведе розслідування цієї «муті». zik (Західна інформаційна корпорація)
  120. Грибовицьке сміттєзвалище розблокували до 1 серпня.[недоступне посилання з квітень 2019] Газета по-львівськи
  121. Грибовицьке сміттєзвалище - ZAXID.NET. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 2017-03-01. Процитовано 2017-02-28. 
  122. З кожним днем у Львові збільшується кількість ОСББ. Архівовано 1 August 2009 у Wayback Machine. Мир коммунальных услуг
  123. Wi-Fi точки доступу у Львові. Архівовано 22 September 2015 у Wayback Machine. Львів відкритий для світу
  124. Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — іл. — С. 137. — ISBN 978-617-655-000-6.
  125. «Лев» у корках. Архівовано 22 May 2011 у Wayback Machine. ХайВей
  126. Депутати міськради обурені постійними «корками» в центрі Львова.[недоступне посилання з квітень 2019] Львівські новини
  127. Місто з упорядкованим рухом. Архівовано 15 November 2009 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  128. Сірик назвав головні проблеми Львова. Архівовано 15 June 2013 у Wayback Machine. Львівський портал
  129. Паркінги у Львові: віртуальна реальність. Архівовано 15 June 2013 у Wayback Machine. Львівський портал
  130. Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак. Перша колія… с. 138
  131. Zaxid.net. Міська рада оприлюднила детальний графік та схему руху нічних маршруток. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 2016-11-18. Процитовано 2016-09-23. 
  132. У Львові за останні п'ять років школярів поменшало на 14 тисяч. Архівовано 27 June 2009 у Wayback Machine. Залік.org.ua
  133. Дитячі обіцянки. Львівська газета
  134. а б 70 підстав пишатися Львовом. Архівовано 28 August 2008 у Wayback Machine. Lviv.biz
  135. Офіційний сайт Національного Університету «Львівська Політехніка». Архів оригіналу за 23 September 2010. Процитовано 29 January 2010. 
  136. Складено рейтинг найкращих вищих навчальних закладів України. Архівовано 4 January 2010 у Wayback Machine. УНІАН
  137. Рейтинг ВУЗів України від журналу «ДЕНЬГИ» — 2009 р. Архівовано 26 April 2010 у Wayback Machine. Центр міжнародних проектів НДІ прикладних інформаційних техноголій
  138. Рейтинг вузів України. Думка працедавців.[недоступне посилання з квітень 2019] Оглядач
  139. Наукові установи України. Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського
  140. Театри. Архівовано 11 September 2012 у Wayback Machine. Офіційний сайт управління культури та туризму Львівської міської ради
  141. в рамках фестивалю «Золотий лев»
  142. Кінотеатри у Львові. Архівовано 25 November 2010 у Wayback Machine. Відпочинок у Львові
  143. Яким має бути кінотеатр «Львів»: львів’ян просять висловлювати пропозиції. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 2017-03-01. Процитовано 2017-02-28. 
  144. Тарифи на зйомки фільмів у Львові вирішили не змінювати. Архівовано 27 February 2019 у Wayback Machine. Об'єктивно
  145. Перелік органів України. Архівовано 23 November 2012 у WebCite Органи України
  146. Львів — столиця фестивалів 2010. Архів оригіналу за 13 November 2012. Процитовано 5 February 2010. 
  147. Возз'єднані Брати Гадюкіни та ще 10 вартісних гуртів Львівщини Архівовано 3 January 2015 у Wayback Machine. muzmapa.in.ua, 12.11.2014
  148. Мельник Б. В. Площа Ринок — серце Львова // Вулицями старовинного Львова. — 2-ге, зі змінами. — Львів : Світ, 2002. — С. 69. — ISBN 966-603-167-3.
  149. Національний музей імені Андрея Шептицького. Архівовано 3 August 2009 у Wayback Machine. Музейний простір України
  150. Львівська національна картинна галерея. Архівовано 1 December 2009 у Wayback Machine. Видавничий дім «Артклас»
  151. Музеї Львова стали частіше відвідувати.[недоступне посилання з квітень 2019] zaxid.net
  152. Літературне обличчя сучасного Львова. Архівовано 3 December 2007 у Wayback Machine. zaxid.net
  153. 16 Міжнародний книжковий ярамрок «Форум видавців у Львові». Архівовано 28 July 2011 у Wayback Machine. www.studua.org
  154. Kurzowa Z. Polszczyzna Lwowa i kresów południowo-wschodnich do 1939 roku / Szpiczakowska M., Skarżyński M. — Kraków : UNIVERSITAS, 2006. — 439 s. — ISBN 83-242-0656-6. (пол.)
  155. Львів націоналістичний: міф чи реальність? Архівовано 15 June 2010 у Wayback Machine. Олександр Зайцев, zaxid.net
  156. Кав'ярня — пуп буття. Львів — перлина України. Все цікаве про Львів
  157. Відомі люди про каву і Львів. Архівовано 6 October 2009 у Wayback Machine. Міське свято кави «На каву до Львова»
  158. Україна стала одним зі світових лідерів за приростом продажу шоколаду. Архівовано 1 September 2010 у Wayback Machine. Радіо Свобода
  159. На Різдво до Львова — це уже гарна традиція. Архівовано 1 September 2010 у Wayback Machine. Радіо «Свобода»
  160. * Назва в офіційному англомовному списку
  161. Назарук М. М. Житлова забудова як чинник геопросторової оптимізації соціоекосистеми м. Львова // Вісник Львівського університету. Серія географічна. — Вип. №33/2006. — С. 288.
  162. Динаміка введення в експлуатацію житла у Львові. Архів оригіналу за 2 February 2014. Процитовано 2 May 2013. 
  163. Усі шляхи ведуть до Львова. СПОРТ.UA. Процитовано 2017-03-01. 
  164. Лось Й., Мікльош К., Заремба Р., Михалюк Ю. Спортове Товариство «Україна». До 80-річчя заснування: Альманах. — Львів : Світ, 1991. — С. 46—47. — ISBN 5-7773-0083-9.
  165. Колесніков: Зимову Олімпіаду 2022 року прийматиме Львів. Архівовано 5 November 2010 у Wayback Machine. zik (Західна інформаційна корпорація)
  166. Колесніков обіцяє найкращі Олімпійські ігри в історії. Архівовано 20 December 2010 у Wayback Machine. zik (Західна інформаційна корпорація)
  167. Міста-партнери. Архівовано 22 November 2014 у Wayback Machine. Офіційний портал Львівської міської ради
  168. Список міст-побратимів Маріуполя станом на 27.04.2017 — відповідь Маріупольської міської ради на Запит на отримання публічної інформації
  169. в дужках зазначена дата укладення договору
  170. Львів і Тбілісі побраталися. Архівовано 30 July 2014 у Wayback Machine. zik (Західна інформаційна корпорація)
  171. МІСТА-ПАРТНЕРИ. Львівська міська рада — Інформаційний портал депутатів
  172. Львівські депутати хочуть розірвати побратимство між Львовом і Санкт-Петербургом, zaxid.net, Тетяна Слісарчук, 23 жовтня 2014
  173. Львів не бажає поставити «крапку» у побратимстві з Санкт-Петербургом?, Львівський портал, 13 Травня 2016
  174. З 2000 року — Грозний, Росія. Зв'язки встановлені, коли місто контролювалося Чеченською Республікою Ічкерією (Посилання на згадку про це на сайті Асоціації міст України Архівовано 4 August 2014 у Wayback Machine.). Після зайняття міста Росією зв'язки перервані (Зокрема, офіційний сайт Львівської міської ради не згадує Грозний в переліку міст-побратимів Архівовано 18 August 2010 у Wayback Machine.)
  175. Співпраця із містами без укладення договору. Архівовано 23 January 2010 у Wayback Machine. Львів відкритий для світу
  176. Іспанія відкрила Візовий центр у Львові. Західна інформаційна корпорація (zik)
  177. Консульства іноземних держав у Львові. Архівовано 23 January 2010 у Wayback Machine. Сайт управління культури і туризму Львівської міської ради
  178. Консульства іноземних держав у Львові. Довідкова інформація.. www.lviv.ua (uk). Архів оригіналу за 2017-03-01. Процитовано 2017-03-01. 
  179. Офіційний сайт організації «Eurocities» Архівовано 9 June 2009 у Wayback Machine. (англ.)
  180. Львів увійшов до міжнародної організації «European Cities Marketing».[недоступне посилання з квітень 2019] zaxid.net
  181. OWHC (Organisation of World Heritage sites). Архівовано 21 May 2011 у Wayback Machine. Львів відкритий для світу (англ.) (фр.) (ісп.)
  182. Львів став членом європейської асоціації «Energie-Cites». Архівовано 6 March 2016 у Wayback Machine. Офіційний сайт Львівської міської ради
  183. Львову — 760: Десять цікавих фактів про місто та його мешканців Архівовано 7 May 2016 у Wayback Machine.. BBC Україна. 5 травня 2016 року.
  184. Львов вошел в пятерку туристических мест Европы. Архів оригіналу за 27 May 2016. Процитовано 25 May 2016. 
  185. Львов попал в ТОП-5 городов Европы, которые советует Lonely Planet. Архів оригіналу за 25 May 2016. Процитовано 25 May 2016. 
  186. Best in Europe. Архів оригіналу за 20 May 2016. Процитовано 25 May 2016. 

Джерела

Посилання

Жовківський район
Яворівський район
Городоцький район
Gray compass rose.svg Пустомитівський район
Пустомитівський район