Люгайло Станіслав Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люгайло Станіслав
Люгайло Станіслав Антонович
латис. Staņislavs Lugailo
Загальна інформація
Громадянство Україна
Місце проживання Донецьк
Народження 1 січня 1938(1938-01-01) (82 роки)
Сухумі, Грузинська РСР, СРСР
Спорт
Країна Україна
Вид спорту волейбол
Спортивне звання Заслужений майстер спорту СРСР
Команда «Радіотехнік» Рига
Участь і здобутки
Олімпійські медалі
Чоловічий волейбол
Золото 1964 Toкіо у складі команди

Люга́йло Станісла́в Анто́нович (*1 січня 1938, Сухумі, Грузинська РСР, СРСР) - радянський волейболіст українського походження, гравець збірної СРСР. Майстер спорту (1962), почесний майстер спорту (1964). Заслужений майстер спорту СРСР (1990), Олімпійський чемпіон з волейболу 1964 р. в Токіо.[1] Заслужений тренер України (2007). Почесний ветеран спорту України. Закінчив Латвійський інститут фізичної культури (Рига, 1970). Нападник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Волейболом почав займатися в Сухумі, перший тренер «Заслужений тренер Абхазії» Роберт Артемович Діленян.[2]

З 1959 року член збірних команд: молодіжної команди СРСР, збірної РРФСР, збірної Збройних Сил СРСР. Грав в Єврокубках за команду ЦСКА, м. Москва. 1963 року у складі збірної команди РРФСР срібний призер Спартакіади народів СРСР (XXVI чемпіонат СРСР).

Виступав за команду «Радіотехнік» (Рига).[3] У своїй тактичній організації гри «Радіотехнік» використовував сучасні форми атаки й оборони, переходив від гри з двома зв'язковими гравцями до гри з одним, використовував атаки зі швидкісних передач, застосовував у нападі комбінації на два темпи. Команду завжди вирізняли агресивні атакуючі дії і висока ігрова дисципліна.

У складі команди «Радіотехнік» (Рига) С. Люгайло здобував срібні медалі Чемпіонату СРСР 1965, 1966 року, бронзовий призер Чемпіонату СРСР - 1968, 1968 - 69 рр.

У складі збірної Латвійської РСР срібний призер союзної першості та Спартакіади народів СРСР 1963, так само у складі збірної Латвійської РСР вигравав дві Спартакіади профспілок СРСР.

Список 24 кращих волейболістів СРСР 1962, 1963 (ГРВН), 1964, 1968 року («Радіотехнік»).

У збірній СРСР в офіційних змаганнях виступав 1964 року. В її складі став олімпійським чемпіоном. Тренери – М. Амалін, Г. Ахвледіані.

1969 – 1973 гравець команди «Динамо» (Донецьк); до 1976 – граючий тренер.

Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2013).

Працював головним тренером чоловічої команди «Динамо» (Донецьк) з волейболу, головним тренером жіночої волейбольної команди «Спартак» (Донецьк).

1991 – 93, 1994 – 96 тренував чоловічі і жіночі команди Філіппін (м. Маніла), які стали чемпіонами і призерами Ігор Південно-Східної Азії.[4]

Після повернення в Україну працював головним тренером жіночої команди з волейболу «Медіка-ШВСМ» (нині - «ДонНУЕТ-ШВСМ») (Донецьк). Під керівництвом Станіслава Люгайла команди «Медіка-ШВСМ»[5] і «ДонНУЕТ-ШВСМ» вийшли до Вищої та Суперліг чемпіонату України. Серед вихованок – майстер спорту міжнародного класу О. Павлова, майстер спорту Я. Ковтун.

Головний організатор проведення традиційних міжнародних турнірів з волейболу серед ветеранів на Кубок олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту Станіслава Люгайло, які проводяться в Донецьку з 1997 року.[6]

У Краматорську 21-23 вересня 2017 року на базі спорткомплексу Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії проходив 20-й ювілейний турнір з волейболу серед ветеранів на призи олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту, заслуженого тренера України Станіслава Люгайло. Серед почесних гостей на урочистому відкритті змагань були олімпійські чемпіони з волейболу: Володимир Бєляєв, Володимир Іванов, Віктор Михальчук – 1968 року, Федір Лащонов – 1980 року.[7] [8]

Від 2014 – тренер-консультант Харківського вищого училища фізичної культури і спорту.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Волейбол: Справочник / Сост. А. С. Эдельман. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 224 с.(рос.)
  • Волейбол: Энциклопедия / Сост. В. Л. Свиридов, О. С. Чехов. — Томск: Компания «Янсон», 2001.(рос.)
  • Ермаков С.С. Волейбол Харькова: 1925-2000гг. факты и комментарии. - Харьков, ХГАДИ. - 2004. - 372 с.(рос.)
  • 80 років волейболу України. Літопис-хронологія 1925-2005 р.р. / за заг.ред. Єрмакова С.С. - Київ, ФВУ. - 2005. - 96 с.(укр.)
  • 90 років волейболу в Україні : в 2 т. Т. 1 / уклад. В. В. Туровський, В. О. Трофимов; Федерація волейболу України. – Ювілейне видання. – Київ : Видавничий дім «Новий Час», 2015. – 160 с. : іл.(укр.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • 3-й сет финала СССР - ЧССР на Олимпиаде в Токио - 1964
  • https://sputnik-abkhazia.ru/Abkhazia/20170515/1021039113/matematikvolejbolist-pamyati-roberta-dilenyana.html Математик–волейболист: памяти Роберта Диленяна (рос.)
  • http://sportfiction.ru/books/spravochnik-quot-voleybol-quot/?bookpart=190916 (рос.)
  • http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59889 (укр.)
  • Представление соперника. «ДонНУЕТ-ШВСМ» (рос.)
  • http://sportclub-isd.com/index.php?id=1968&show=news&newsid=3804 Волейбол. Турнир на призы Станислава Люгайло (рос.)
  • У Краматорську пройшов XX турнір з волейболу на призи олімпійського чемпіона Станіслава Люгайло (укр.)
  • В Краматорске проходит турнир по волейболу среди ветеранов в честь Станислава Люгайло (рос.)