Відмінності між версіями «Людовік д'Евре»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 3: Рядок 3:
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
У віці 9 років помер його батько, Філіп ІІІ Сміливий, у [[Арагонський Хрестовий похід|Арагонському Хрестовому поході]]. Людовік отримав щорічну безстрокову пенсію у розмірі 15000 [[Лівр|ліврів]]. У; 1297 році отримав від свого брата [[Філіпп IV Красивий|Філіпа IV]] Бомон-ле-Руже.
+
У віці 9 років помер його батько, Філіп ІІІ Сміливий, у [[Арагонський Хрестовий похід|Арагонському Хрестовому поході]]. Людовік отримав щорічну безстрокову пенсію у розмірі 15000 [[Лівр|ліврів]]. У; 1297 році отримав від свого брата [[Філіпп IV Красивий|Філіпа IV]] Бомон-ле-Руже. В 1308 отримав в [[апанаж]] графство Евре
Людовік Евре мав стриманий характер, який особливо проявлявся його дипломатичних навичках. Однією з його найважливіших дипломатичних місій були переговори в [[Франко-Фламандська війна|Франко-Фламандській війні]] в 1305 році. За свідченням сучасників, цей принц був прихильником миру. У порівнянні зі своїм енергійним братом [[Карл Валуа|графом Карлом де Валуа]], Людовік, який до нього завжди був опозиційно налаштований, був тихий і спокійний. Однак він твердо захищав право Держави над Церквою і допоміг своєму братові Філіпу IV Красивому в його боротьбі проти папи [[Боніфацій VIII|Боніфація VIII]]. В 1314 році Людовік виступав проти нової війни з Фламандцями і закликав свого брата до торгівлі. Це призвело до утворення 3 вересня 1314 року [[Маркеттська конвенція|"Маркеттської конвенції"]].
 
   
 
.Людовік Евре мав стриманий характер, який особливо проявлявся його дипломатичних навичках. Однією з його найважливіших дипломатичних місій були переговори в [[Франко-Фландрійська війна|Франко-Фландрійській війні]] в 1305 році. За свідченням сучасників, цей принц був прихильником миру. У порівнянні зі своїм енергійним братом [[Карл Валуа|графом Карлом де Валуа]], Людовік, який до нього завжди був опозиційно налаштований, був тихий і спокійний. Однак він твердо захищав право Держави над Церквою і допоміг своєму братові Філіпу IV Красивому в його боротьбі проти папи [[Боніфацій VIII|Боніфація VIII]].
Молодший брат короля [[Філіпп IV Красивий|Філіпа IV Красивого]], від якого отримав як [[апанаж]] графство Евре.
 
   
  +
=== Макеттська конвенція ===
Брав участь у військових кампаніях у Фландрії в 1297, 1304 й 1315 роках.
 
  +
Король Франції Філіп IV скликав раду в [[Орші]], щоб вирішити продовжити чи припинити війну з [[Фландрія (графство)|Фландрією]]. Старший син короля, в майбутньому [[Людовик X Сварливий|Людовік Х]], і Карл Валуа виступали за продовження війни. Проти цього виступили Людовік Д'Евре і [[Ангерран де Мариньї]], радник короля, переконуючи прийняти пропозицію про перемир'я. Філіп, пам'ятаючи про поразку в 1302 році, вирішив прийняти пропозицію. Конвенцію було підтвердженно 3 вересня, а ратифіковано 10 жовтня в Сен-Дені.<ref>{{Cite web|url=http://chrisagde.free.fr/capetiens/ph4flandrei.htm|title=PHILIPPE LE BEL ET LA FLANDRE|website=chrisagde.free.fr|accessdate=2016-03-27}}</ref>
   
У 1317 році його племінник Філіп V Довгий звів його графство Евре в перство.
+
У 1317 році його племінник [[Філіп V Довгий]] звів його графство Евре в перство. Він також став радником молодого короля.
   
  +
Людовік Д'Евре раптово помер в 1319 році в [[Абаство Нотр-Дам де Лонгпонт|абастві Нотр-Дам де Лонгпонт]].
Людовик д'Евре, який відрізнявся спокійним і доброю вдачею, намагався триматися подалі від політичних інтриг.
 
  +
  +
== Сім'я і діти ==
  +
Дружина: (з 1301) '''Маргарита д'Артуа''' (бл. 1285-1311), дочка [[Філіп д'Артуа|Філіпа д'Артуа]] і [[Бланка Британська|Бланки де Дре]]. Мали п'ятеро дітей:
  +
* [[Марія Д'Евре|Марія]] (1303-1335), чоловік (з приблизно 1314) - герцог [[Жан III, герцог Брабанту|Жан III Брабантський]] (1300-1355);
  +
  +
* [[Карл Д'Етамп|Карл]] (1305-1336), граф д'Етамп;
  +
  +
* [[Філіп ІІІ Д'Евре|Філіп]] (1306-1343), граф д'Евре, король [[Королівство Наварра|Наварри]] через шлюб з [[Жанна II,королева Наварри|Жанною II,королевою Наварри]];
  +
  +
* [[Маргарита Д'Евре|Маргарита]] (1307-1350), чоловік (з 1325) - граф [[Гійом XII, граф Оверну|Гійом XII Овернський]] (бл. 1300-1332);
  +
  +
* [[Жанна Д'Евре|Жанна]] (1310-1371), чоловік (з 1325) - король [[Карл IV Красивий|Карл IV Красивий]] (1294-1328).
  +
  +
== В культурі ==
  +
Людовік Д'Евре є одним із героїв роману французького письменника [[Моріс Дрюон|Моріса Дрюона]] [[Прокляті королі|"Прокляті королі"]].
  +
  +
== Примітки ==
  +
<references />
  +
  +
== Джерела ==
  +
* http://chrisagde.free.fr/capetiens/ph4flandrei.htm

Версія за 18:29, 27 березня 2016

Людовік д'Евре (фр. Louis d'Évreux; 1276 - 19 травня 1319) - граф д'Евре, д'Етамп і де Бомон-ле-Роже, син короля Філіпа III Сміливого і Марії Брабантської. Французький принц з династії Капетингів. Засновник дому Д'Евре.

Біографія

У віці 9 років помер його батько, Філіп ІІІ Сміливий, у Арагонському Хрестовому поході. Людовік отримав щорічну безстрокову пенсію у розмірі 15000 ліврів. У; 1297 році отримав від свого брата Філіпа IV Бомон-ле-Руже. В 1308 отримав в апанаж графство Евре

.Людовік Евре мав стриманий характер, який особливо проявлявся його дипломатичних навичках. Однією з його найважливіших дипломатичних місій були переговори в Франко-Фландрійській війні в 1305 році. За свідченням сучасників, цей принц був прихильником миру. У порівнянні зі своїм енергійним братом графом Карлом де Валуа, Людовік, який до нього завжди був опозиційно налаштований, був тихий і спокійний. Однак він твердо захищав право Держави над Церквою і допоміг своєму братові Філіпу IV Красивому в його боротьбі проти папи Боніфація VIII.

Макеттська конвенція

Король Франції Філіп IV скликав раду в Орші, щоб вирішити продовжити чи припинити війну з Фландрією. Старший син короля, в майбутньому Людовік Х, і Карл Валуа виступали за продовження війни. Проти цього виступили Людовік Д'Евре і Ангерран де Мариньї, радник короля, переконуючи прийняти пропозицію про перемир'я. Філіп, пам'ятаючи про поразку в 1302 році, вирішив прийняти пропозицію. Конвенцію було підтвердженно 3 вересня, а ратифіковано 10 жовтня в Сен-Дені.[1]

У 1317 році його племінник Філіп V Довгий звів його графство Евре в перство. Він також став радником молодого короля.

Людовік Д'Евре раптово помер в 1319 році в абастві Нотр-Дам де Лонгпонт.

Сім'я і діти

Дружина: (з 1301) Маргарита д'Артуа (бл. 1285-1311), дочка Філіпа д'Артуа і Бланки де Дре. Мали п'ятеро дітей:

  • Карл (1305-1336), граф д'Етамп;

В культурі

Людовік Д'Евре є одним із героїв роману французького письменника Моріса Дрюона "Прокляті королі".

Примітки

  1. PHILIPPE LE BEL ET LA FLANDRE. chrisagde.free.fr. Процитовано 2016-03-27. 

Джерела