Відмінності між версіями «Люлька Архип Михайлович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(→‎Життєпис: вікіфікація)
Рядок 39: Рядок 39:
 
У [[1938]] році групою Архипа Люльки розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у повоєнні роки.
 
У [[1938]] році групою Архипа Люльки розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у повоєнні роки.
   
[[28 травня]] [[1947]] року літак [[Су-11]] з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом [[ТР-1]] було встановлено на літаки [[Іл-22]]. Восени 1957 року відбулися випробування літака [[Су-7]], який вперше перевищив [[швидкість звуку]] вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів '''[[АЛ-31]] Ф''' стоїть на всесвітньо відомому [[Су-27]], яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун '''АЛ-29''' встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «[[Буран (орбітальний корабель)|Буран]]», який свого часу був розроблений у КБ ім. [[Сухой Павло Осипович|Павла Сухого]].
+
[[28 травня]] [[1947]] року літак [[Су-11]] з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом [[ТР-1]] було встановлено на літаки [[Іл-22]]. Восени 1957 року відбулися випробування літака [[Су-7]], який вперше перевищив [[швидкість звуку]] вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів '''[[АЛ-31]] Ф''' стоїть на всесвітньо відомому [[Су-27]], яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун '''АЛ-29''' встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «[[Буран (орбітальний корабель)|Буран]]», який свого часу був розроблений у [[ДКБ Сухого|КБ ім. Павла Сухого]].
   
 
== Двигуни Архипа Люльки на радянських літаках ==
 
== Двигуни Архипа Люльки на радянських літаках ==

Версія за 20:57, 22 січня 2018

Люлька Архип
Михайлович
Lulka.jpg
Народився 10 (23) березня 1908(1908-03-23)
Саварка, Київська губернія, Російська імперія (нині Богуславський район, Київська область)
Помер 1 червня 1984(1984-06-01) (76 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Національність українець
Діяльність інженер, Конструктор
Alma mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Сфера інтересів авіація
Заклад АН СРСР
Науковий ступінь доктор технічних наук
Член Російська академія наук і Академія наук СРСР
Відомий завдяки: Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941)
Нагороди Лауреат Ленінської премії (1976), Герой Соціалістичної Праці (1957), Лауреат Сталінських премій (1948, 1951)

Архи́п Миха́йлович Лю́лька (10 (23) березня 1908(19080323), Саварка, Київська губернія, Російська імперія (тепер Саварка, Богуславського району, Київської області, Україна)— 1 червня 1984, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський конструктор авіаційних двигунів. Член-кореспондент АН СРСР1960), академік АН СРСР (1968).

Життєпис

У 1925 закінчив ремісниче училище в Білій Церкві. З другого разу вступив до Київського Політехнічного інституту, який закінчив у 1931. Учень Михайла Кравчука.

У 1937-1939, працюючи у Харківському авіаційному Інституті, створив конструкцію першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна (ТРД)

Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939–1941), інших двигунів. Дослідив нові енергетичні речовини.

У 1941-1942 евакуйований у Башкортостан, працював на закритому танковому заводі у Челябінську.

З 1946 — генеральний конструктор авіаційних двигунів. Згодом під його керівництвом створені потужні ТРД нового типу.

Був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.

У 1938 році групою Архипа Люльки розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у повоєнні роки.

28 травня 1947 року літак Су-11 з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом ТР-1 було встановлено на літаки Іл-22. Восени 1957 року відбулися випробування літака Су-7, який вперше перевищив швидкість звуку вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31 Ф стоїть на всесвітньо відомому Су-27, яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун АЛ-29 встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «Буран», який свого часу був розроблений у КБ ім. Павла Сухого.

Двигуни Архипа Люльки на радянських літаках

Двигун АЛ-21 Ф3 конструкції А. М. Люльки
  • ТР-1 для Су-11 та Ил-22
  • АЛ-5 для Ил-30 та Ил-46
  • АЛ-7 для Ил-54
  • АЛ-7Б (ПБ) для Ту-98
  • АЛ-7Ф-1 для Су-7 та його модифікацій
  • АИ-7 для Су-9
  • АЛ-21 для Су-22, Су-24
  • АЛ-31 для Су-27, Су-30
  • АЛ-35 для Су-27
  • АЛ-41 для Су-37 та МіГ МФ1


Відзнаки

Герой Соціалістичної Праці (1957). Лауреат Ленінської премії (1976). Лауреат Сталінських премій (1948, 1951).

На алеї Київського політехнічного інституту — проспект Перемоги, 37, йому встановлено пам'ятник.

Вшанування

На честь академіка Саварський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» названий іменем Люльки, у російському місті Москва іменем Люльки названу площу.

Джерела та література

Посилання