Лімітуючі фактори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:41, 2 січня 2020, створена Brunei (обговорення | внесок) (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ліміту́ючі фа́ктори — фактори, які при певному наборі умов довкілля обмежують будь-які прояви життєдіяльності організмів. Екологічні фактори, концентрація яких вища або нижча оптимальної. Поняття відносно лімітуючих факторів бере початок від закону мінімуму Лібіха (1840р) та закону толерантності Шелфорда (1913р).

Як лімітуючі фактори особливо часто виступають світло, температура, біогенні речовини, тиск, характер ґрунту, пожежі, мікросередовище та ін.

Концепція лімітуючих факторів має істотне значення для охорони природи і всіх галузей природокристування, для кращого пізнання компонентів екосистем.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]