Відмінності між версіями «Лінецький Олександр Васильович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 13: Рядок 13:
 
|працював у містах =
 
|працював у містах =
 
|стиль = [[модерн]], [[класицизм]], [[конструктивізм]]
 
|стиль = [[модерн]], [[класицизм]], [[конструктивізм]]
|найважливіші споруди = Торгівельна біржа, Харків (1925-1926), Центральний універмаг, Харків (1932)
+
|найважливіші споруди = Торгівельна біржа, Харків (1925—1926), Центральний універмаг, Харків (1932)
 
|містобудівні проекти =
 
|містобудівні проекти =
 
|реставрація пам'яток =
 
|реставрація пам'яток =
Рядок 23: Рядок 23:
 
}}
 
}}
   
'''Лінецький Олександр Васильович''' ([[23 березня]] [[1884]], [[Одеса]] — [[30 листопада]] [[1953]], [[Харків]]) — український [[архітектор]].
+
'''Лінецький Олександр Васильович''' ([[23 березня]] [[1884]], [[Одеса]] — [[30 листопада]] [[1953]], [[Харків]]) — український [[архітектор]].
   
Навчався у І-й казенній гімназії в [[Кам'янець-Подільський|Кам"янці-Подільському]]<ref>{{Cite web|title=Лінецький Олександр Васильович (1884–1953) {{!}} Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека В.Г. Заболотного|url=http://t.deco-creative.com.ua/lineckyy-oleksandr-vasylovych-1884-1953|website=t.deco-creative.com.ua|accessdate=2019-09-11}}</ref>. Працював у [[Красноярськ]]<nowiki/>у (1907-1913 рр.), [[Ачинськ]]<nowiki/>у (1908-1913 рр.), [[Омськ|Омську]] (1914-1921 рр.), [[Харків|Харкові]] (1922-1933 рр та 1938-1947 рр.), у [[Київ|Києві]] (1936-1938 рр.)<ref>{{Cite news|title=Украинский архитектор александр Линецкий: начало творческого пути|url=https://cyberleninka.ru/article/n/ukrainskiy-arhitektor-aleksandr-linetskiy-nachalo-tvorcheskogo-puti|work=Баландинские чтения|date=2014|accessdate=2019-09-11|volume=9|issue=2|first=Мокроусова Елена|last=Григорьевна}}</ref>. У 1938-1947 роках викладав у [[Харківська національна академія міського господарства|Харківському інституті інженерів комунального будівництва]].
+
Навчався у І-й казенній гімназії в [[Кам'янець-Подільський|Кам"янці-Подільському]]<ref>{{Cite web|title=Лінецький Олександр Васильович (1884–1953) {{!}} Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного|url=http://t.deco-creative.com.ua/lineckyy-oleksandr-vasylovych-1884-1953|website=t.deco-creative.com.ua|accessdate=2019-09-11}}</ref>. Працював у [[Красноярськ]]<nowiki/>у (1907—1913&nbsp;рр.), [[Ачинськ]]<nowiki/>у (1908—1913&nbsp;рр.), [[Омськ]]у (1914—1921&nbsp;рр.), [[Харків|Харкові]] (1922—1933 рр та 1938—1947&nbsp;рр.), у [[Київ|Києві]] (1936—1938&nbsp;рр.)<ref>{{Cite news|title=Украинский архитектор александр Линецкий: начало творческого пути|url=https://cyberleninka.ru/article/n/ukrainskiy-arhitektor-aleksandr-linetskiy-nachalo-tvorcheskogo-puti|work=Баландинские чтения|date=2014|accessdate=2019-09-11|volume=9|issue=2|first=Мокроусова Елена|last=Григорьевна}}</ref>. У 1938—1947 роках викладав у [[Харківська національна академія міського господарства|Харківському інституті інженерів комунального будівництва]].
   
 
== Вибрані проекти ==
 
== Вибрані проекти ==
 
Автор 20 будівельних споруд у Харкові<ref>{{Cite web|url=http://www.alyoshin.ru/Files/publika/mokrousova/mokrousova_lin_alyo.html|title=Олександр Лінецький vs Павла Альошина: конфлікт на тлі епохи|last=Мокроусова|first=Олена|date=|website=|publisher=|language=українська|accessdate=11.09.2019}}</ref>, багато з яких вважаються пам'ятками архітектури.
 
Автор 20 будівельних споруд у Харкові<ref>{{Cite web|url=http://www.alyoshin.ru/Files/publika/mokrousova/mokrousova_lin_alyo.html|title=Олександр Лінецький vs Павла Альошина: конфлікт на тлі епохи|last=Мокроусова|first=Олена|date=|website=|publisher=|language=українська|accessdate=11.09.2019}}</ref>, багато з яких вважаються пам'ятками архітектури.
*Торгівельна біржа, Харків, м[[Майдан Конституції (Харків)|айд. Конституції]], 13 (1925-1926)<ref>площа Конституції, будинок №&nbsp;13. Зараз частка комплексу [[Харківський державний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Університету мистецтв (консерваторія)]]</ref>. Охоронний № 34.
+
* Торгівельна біржа, Харків, м[[Майдан Конституції (Харків)|айд. Конституції]], 13 (1925—1926)<ref>площа Конституції, будинок №&nbsp;13. Зараз частка комплексу [[Харківський державний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Університету мистецтв (консерваторія)]]</ref>. Охоронний №&nbsp;34.
* Новий пасаж, Харків (1925-1937)&nbsp;— не зберігся.
+
* Новий пасаж, Харків (1925—1937)&nbsp;— не зберігся.
* Центральний універмаг, Харків, майд. Павлівський, 1/3 (1932)<ref>{{Cite web|title=Центральный универмаг|url=http://theconstructivistproject.com/ru/object/2140/centralnyj-univermag|website=theconstructivistproject.com|accessdate=2019-09-11|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Официальный сайт ОАО "Харьковский ЦУМ" - Историческая справка|url=https://web.archive.org/web/20100928233509/http://www.cum.kharkov.ua/history.htm|website=web.archive.org|date=2010-09-28|accessdate=2019-09-13}}</ref>&nbsp;— один з перших [[універмаг]]ів в Україні<ref>[http://www.rada.com.ua/ukr/catalog/4823/ Акціонерне товариство "Харківський центральний універмаг"]</ref>Охоронний № 36.
+
* Центральний універмаг, Харків, майд. Павлівський, 1/3 (1932)<ref>{{Cite web|title=Центральный универмаг|url=http://theconstructivistproject.com/ru/object/2140/centralnyj-univermag|website=theconstructivistproject.com|accessdate=2019-09-11|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Официальный сайт ОАО "Харьковский ЦУМ" - Историческая справка|url=https://web.archive.org/web/20100928233509/http://www.cum.kharkov.ua/history.htm|website=web.archive.org|date=2010-09-28|accessdate=2019-09-13}}</ref>&nbsp;— один з перших [[універмаг]]ів в Україні<ref>[http://www.rada.com.ua/ukr/catalog/4823/ Акціонерне товариство «Харківський центральний універмаг»]</ref>Охоронний №&nbsp;36.
* Палац піонерів та жовтенят, Харків, [[Сумська вулиця (Харків)|вул. Сумська]], 37 (керівник групи архітекторів і художників, 1935)&nbsp;— перший дитячий заклад подібного типу в країні та у світі - не зберігся.
+
* Палац піонерів та жовтенят, Харків, [[Сумська вулиця (Харків)|вул. Сумська]], 37 (керівник групи архітекторів і художників, 1935)&nbsp;— перший дитячий заклад подібного типу в країні та у світі&nbsp;— не зберігся.
* Друга міська лікарня (1925-1927), Харків, [[Московський проспект (Харків)|пр. Московський]], 197. Охоронний № 58. Співавтор [[Естрович Віктор Абрамович|Естрович В.А.]]
+
* Друга міська лікарня (1925—1927), Харків, [[Московський проспект (Харків)|пр. Московський]], 197. Охоронний №&nbsp;58. Співавтор [[Естрович Віктор Абрамович|Естрович В. А.]]
*Житловий будинок «Комунар»<ref>{{Cite web|title=Дом жилкооператива "Коммунар"|url=http://theconstructivistproject.com/ru/object/1580/dom-zhilkooperativa-kommunar|website=theconstructivistproject.com|accessdate=2019-09-11|language=ru}}</ref> (1932), Харків, [[Вулиця Гіршмана (Харків)|вул. Гіршмана]], 17. Охоронний № 13. Співавтор Богомолов В.І.
+
* Житловий будинок «Комунар»<ref>{{Cite web|title=Дом жилкооператива "Коммунар"|url=http://theconstructivistproject.com/ru/object/1580/dom-zhilkooperativa-kommunar|website=theconstructivistproject.com|accessdate=2019-09-11|language=ru}}</ref> (1932), Харків, [[Вулиця Гіршмана (Харків)|вул. Гіршмана]], 17. Охоронний №&nbsp;13. Співавтор Богомолов В. І.
* Житловий будинок артистів оперного театру, Київ, [[Пушкінська вулиця (Київ)|вул. Пушкінська]], 20 А (співавтор з [[Штейнберґ Яків Аронович|Я.&nbsp;Штейнберг]], [[Смик Олександр|О.&nbsp;Смик]], [[Барзилович Семен Андрійович|С.&nbsp; Барзилович]], [[Благодатний Григорій Арнольдович|Г.&nbsp; Благодатний]], 1936-1939)<ref>Нині будинок по [[Вулиця Пушкінська (Київ)|вул. Пушкінській]], 20.</ref>. В ньому мешкали видатні діячі сцени: у 1938–1965 рр. — [[Гайдай Зоя Михайлівна|З. М. Гайдай]], у 1938–1966 рр. — [[Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна|М. І. Литвиненко-Вольгемут]], у 1938–1947 рр. — [[Смолич Микола Васильович|М. В. Смолич]]; у 1946–1968 рр. художник [[Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович|О. В. Хвостенко-Хвостов]].
+
* Житловий будинок артистів оперного театру, Київ, [[Пушкінська вулиця (Київ)|вул. Пушкінська]], 20 А (співавтор з [[Штейнберґ Яків Аронович|Я.&nbsp;Штейнберг]], [[Смик Олександр|О.&nbsp;Смик]], [[Барзилович Семен Андрійович|С.&nbsp; Барзилович]], [[Благодатний Григорій Арнольдович|Г.&nbsp; Благодатний]], 1936—1939)<ref>Нині будинок по [[Вулиця Пушкінська (Київ)|вул. Пушкінській]], 20.</ref>. В ньому мешкали видатні діячі сцени: у 1938—1965&nbsp;рр.&nbsp;— [[Гайдай Зоя Михайлівна|З.&nbsp;М.&nbsp;Гайдай]], у 1938—1966&nbsp;рр.&nbsp;— [[Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна|М.&nbsp;І.&nbsp;Литвиненко-Вольгемут]], у 1938—1947&nbsp;рр.&nbsp;— [[Смолич Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Смолич]]; у 1946—1968&nbsp;рр.&nbsp;— художник [[Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович|О.&nbsp;В.&nbsp;Хвостенко-Хвостов]].
   
   

Поточна версія на 08:20, 14 вересня 2019

Лінецький Олександр Васильович
Народження 23 березня 1884(1884-03-23)Одеса, Російська імперія
Смерть 30 листопада 1953(1953-11-30) (69 років)Харків УРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність архітектор, викладач університету
Архітектурний стиль модерн, класицизм, конструктивізм
Найважливіші споруди Торгівельна біржа, Харків (1925—1926), Центральний універмаг, Харків (1932)
Вчене звання професор[d]
Заклад Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
Батько Ісаак Іоель Лінецький[d]

Лінецький Олександр Васильович (23 березня 1884, Одеса — 30 листопада 1953, Харків) — український архітектор.

Навчався у І-й казенній гімназії в Кам"янці-Подільському[1]. Працював у Красноярську (1907—1913 рр.), Ачинську (1908—1913 рр.), Омську (1914—1921 рр.), Харкові (1922—1933 рр та 1938—1947 рр.), у Києві (1936—1938 рр.)[2]. У 1938—1947 роках викладав у Харківському інституті інженерів комунального будівництва.

Вибрані проекти[ред. | ред. код]

Автор 20 будівельних споруд у Харкові[3], багато з яких вважаються пам'ятками архітектури.


Джерела[ред. | ред. код]

  1. Лінецький Олександр Васильович (1884–1953) | Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека В. Г. Заболотного. t.deco-creative.com.ua. Процитовано 2019-09-11. 
  2. Григорьевна, Мокроусова Елена (2014). Украинский архитектор александр Линецкий: начало творческого пути. Баландинские чтения 9 (2). Процитовано 2019-09-11. 
  3. Мокроусова, Олена. Олександр Лінецький vs Павла Альошина: конфлікт на тлі епохи (українська). Процитовано 11.09.2019. 
  4. площа Конституції, будинок № 13. Зараз частка комплексу Університету мистецтв (консерваторія)
  5. Центральный универмаг. theconstructivistproject.com (ru). Процитовано 2019-09-11. 
  6. Официальный сайт ОАО "Харьковский ЦУМ" - Историческая справка. web.archive.org. 2010-09-28. Процитовано 2019-09-13. 
  7. Акціонерне товариство «Харківський центральний універмаг»
  8. Дом жилкооператива "Коммунар". theconstructivistproject.com (ru). Процитовано 2019-09-11. 
  9. Нині будинок по вул. Пушкінській, 20.