Відмінності між версіями «Лінія Тразімено»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (уточнення)
(доповнення)
Рядок 4: Рядок 4:
   
 
Бої на цій оборонній лінії дозволили німцям затримати просування союзних військ на північ майже на місяць. [[14-а армія (Третій Рейх)|14-а польова армія]] [[генерал-полковник]]а [[Еберхард фон Маккензен|Е.фон Маккензена]] у взаємодії з [[10-а армія (Третій Рейх)|10-ою армією]] генерала [[Генріх фон Фітингоф|Г. фон Фітингоф]] своїми діями дали можливість основним силам [[Головнокомандування Вермахту «Південний Захід»]] перейти до оборони на головному рубежі німецької оборони — на [[Готська лінія|Готській лінії]].
 
Бої на цій оборонній лінії дозволили німцям затримати просування союзних військ на північ майже на місяць. [[14-а армія (Третій Рейх)|14-а польова армія]] [[генерал-полковник]]а [[Еберхард фон Маккензен|Е.фон Маккензена]] у взаємодії з [[10-а армія (Третій Рейх)|10-ою армією]] генерала [[Генріх фон Фітингоф|Г. фон Фітингоф]] своїми діями дали можливість основним силам [[Головнокомандування Вермахту «Південний Захід»]] перейти до оборони на головному рубежі німецької оборони — на [[Готська лінія|Готській лінії]].
  +
  +
== Зміст ==
  +
[[4 червня]] 1944, союзники опанували столицю Італії Рим, що сталося після прориву військ фельдмаршала [[Александер Гаролд Руперт Леофрік Джордж I|Г.Александера]] біля [[Кассіно]] та [[Анціо]] в ході операції Діадема у травні 1944, німецькі 14-а та 10-а армії почали відступати у північному напрямку: 14-а генерала фон Маккензена відходила поздовж [[Тірренське море|тірренського узбережжя]] і 10-а через центральну Італію та [[Адріатичне море|адріатичного узбережжя]] країни. Темп відходу німецьких військ був високий, між їх арміями та союзниками утворився величезний розрив; англо-американські формування просувалися по 10 км на день, місцями фланги обох армій Вермаїту не були прикрити, існувала загроза їх [[оточення]].
  +
  +
6 червня [[фельдмаршал]] [[Александер Гаролд Руперт Леофрік Джордж I|Г.Александер]], головнокомандувач усіма військами антигітлерівської коаліції в Італії, отримав від Верховного Головнокомандувача союзними військами у Середземномор'ї генерала сера Генрі Вілсона наказ прискорити просування своїх військ і якомога швидше подолати відстань 170 миль до оборонних позицій німців між Пізи до Ріміні (рубежі Готської лінії) та не дати ворогу можливості надійно закріпитися на цьому рубежі й створити ще один фортифікаційний рубіж подібний до Зимової лінії.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Версія за 14:40, 22 грудня 2014

Карта просування союзних військ після опанування Риму поздовж західного узбережжя Італії від столиці до Готської лінії. Лінія Тразімено — перша оборонна лінія північніше Риму

Лінія Тразімено (нім. Trasimene Linie) — проміжний оборонний рубіж військ німецького Вермахту в західній частині Центральної Італії за часів Другої світової війни. Оборонна лінія, що отримала назву на честь італійського озера Тразімено, поблизу якого сталася славетна битва часів Другої Пунічної війни 217 до н. е., слугувала основним рубежем стримання наступу англо-американських військ у ході Італійської кампанії, після того, як вони опанували Рим і намагалися продовжити рух вперед на північ Апеннінського півострову. Іноді в документах ця лінія носить назву — «лінія Альберта», на честь німецького головнокомандувача Головнокомандування Вермахту «Південний Захід», генерал-фельдмаршала Альберта Кессельрінга.

Бої на цій оборонній лінії дозволили німцям затримати просування союзних військ на північ майже на місяць. 14-а польова армія генерал-полковника Е.фон Маккензена у взаємодії з 10-ою армією генерала Г. фон Фітингоф своїми діями дали можливість основним силам Головнокомандування Вермахту «Південний Захід» перейти до оборони на головному рубежі німецької оборони — на Готській лінії.

Зміст

4 червня 1944, союзники опанували столицю Італії Рим, що сталося після прориву військ фельдмаршала Г.Александера біля Кассіно та Анціо в ході операції Діадема у травні 1944, німецькі 14-а та 10-а армії почали відступати у північному напрямку: 14-а генерала фон Маккензена відходила поздовж тірренського узбережжя і 10-а через центральну Італію та адріатичного узбережжя країни. Темп відходу німецьких військ був високий, між їх арміями та союзниками утворився величезний розрив; англо-американські формування просувалися по 10 км на день, місцями фланги обох армій Вермаїту не були прикрити, існувала загроза їх оточення.

6 червня фельдмаршал Г.Александер, головнокомандувач усіма військами антигітлерівської коаліції в Італії, отримав від Верховного Головнокомандувача союзними військами у Середземномор'ї генерала сера Генрі Вілсона наказ прискорити просування своїх військ і якомога швидше подолати відстань 170 миль до оборонних позицій німців між Пізи до Ріміні (рубежі Готської лінії) та не дати ворогу можливості надійно закріпитися на цьому рубежі й створити ще один фортифікаційний рубіж подібний до Зимової лінії.

Див. також

Посилання

Література

Джерела