Відмінності між версіями «Лісовий масив (Київ)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
м (Відкинуто редагування 93.72.143.153 до зробленого AMY 81-412)
(→‎Історія: граматична помилка)
Рядок 35: Рядок 35:
 
Проектування забудови дніпровського лівобережжя в районі Києва почалось в [[1929]] році після передачі дачного поселення Дарниця, як території, що належала [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]], під юрисдикцією Київського міськвиконкому.
 
Проектування забудови дніпровського лівобережжя в районі Києва почалось в [[1929]] році після передачі дачного поселення Дарниця, як території, що належала [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]], під юрисдикцією Київського міськвиконкому.
   
У [[1945]] році державними архітектурними майстернями, що потім стали науково-дослідним інститутом «[[Київпроект]]», під проводом керівника майстерні № 5 [[Дьомін Мефодій Михайлович|Мефодія Дьоміна]], була розроблена «Генеральна схема планування Дарницького району міста Києва», за якою територія колишнього артилерийського полігону мала стати зоною масової жилої забудови під проектною назвою масив Північно-Броварського шосе. На півночі та сході Лісовий масив обмежується лісом; на заході межею слугує [[Братиславська вулиця (Київ)|Братиславська вулиця]]; на півдні — [[Броварський проспект (Київ)|Броварський проспект]].
+
У [[1945]] році державними архітектурними майстернями, що потім стали науково-дослідним інститутом «[[Київпроект]]», під проводом керівника майстерні № 5 [[Дьомін Мефодій Михайлович|Мефодія Дьоміна]], була розроблена «Генеральна схема планування Дарницького району міста Києва», за якою територія колишнього артилерійського полігону мала стати зоною масової жилої забудови під проектною назвою масив Північно-Броварського шосе. На півночі та сході Лісовий масив обмежується лісом; на заході межею слугує [[Братиславська вулиця (Київ)|Братиславська вулиця]]; на півдні — [[Броварський проспект (Київ)|Броварський проспект]].
   
 
== Архітектура ==
 
== Архітектура ==

Версія за 10:40, 2 жовтня 2015

Лісовий масив
Київ
Лісовий масив

Волгоградська площа
Загальна інформація
50°28′39″ пн. ш. 30°37′53″ сх. д. / 50.47750° пн. ш. 30.63139° сх. д. / 50.47750; 30.63139Координати: 50°28′39″ пн. ш. 30°37′53″ сх. д. / 50.47750° пн. ш. 30.63139° сх. д. / 50.47750; 30.63139
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Деснянський
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці вул. Кіото, вул. Шолом-Алейхема, просп. Лісовий
Заклади освіти
та культури
КНТЕУ, КММК
Парки Парк «Кіото»
Транспорт
Метрополітен Kiev Metro First Line logo.svg «Лісова»
Kiev Metro First Line logo.svg «Чернігівська»
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Лісовий масив. Карта розташування: Україна
Лісовий масив
Лісовий масив
Лісовий масив (Україна)
CMNS: Лісовий масив на Вікісховищі

Лісови́й маси́в  — житловий масив, розташований у Деснянському районі міста Києва. Забудований у період з 1965 по 1973 роки. Автори проекту — архітектори Петро Петрушенко і Самуїл Покришевський. Первісна назва — масив Водопарк. Сучасна назва з 1973 року[1], від місцеположення серед Биківнянського лісу.

Масив розділений бульварами і магістралями на дев'ять мікрорайонів. Кожен мікрорайон забудований 5-, 9- і 16-поверховими житловими будинками. В громадських центрах мікрорайону розташовані школи, дитячі дошкільні і культурно-побутові заклади. Відкритий кінотеатр «Росія» на 1100 місць. Головні магістралі — вулиця Кіото, вулиця Шолом-Алейхема і Лісовий проспект. Загальна житлова площа масиву — 960 тис. м².

Адміністративно-територіальне підпорядкування

З 1965 року житловий масив Лісовий належав до Дарницького району, з території якого в 1969 році було виділено Дніпровський район.

30 грудня 1987 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР зі складу Дніпровського району міста було виділено Ватутінський район, названий на честь генерала Миколи Ватутіна. До складу нового району відійшли Лісовий масив, селища Биківня і Куликове, Дарницька промзона, новий житловий масив Вигурівщина-Троєщина, планова потужність якого становила 300 тисяч мешканців. Крім того до складу району було включено село Троєщина.

Під час адміністративно-територіальної реформи в місті 2001 року територія району залишилася без змін, проте, його було перейменовано на Деснянський.

Історія

Проектування забудови дніпровського лівобережжя в районі Києва почалось в 1929 році після передачі дачного поселення Дарниця, як території, що належала Чернігівської губернії, під юрисдикцію Київського міськвиконкому.

У 1945 році державними архітектурними майстернями, що потім стали науково-дослідним інститутом «Київпроект», під проводом керівника майстерні № 5 Мефодія Дьоміна, була розроблена «Генеральна схема планування Дарницького району м. Києва», за якою територія колишнього артилерийського полігону мала стати зоною масової жилої забудови під проектною назвою масив Північно-Броварського шосе. Проектування забудови дніпровського лівобережжя в районі Києва почалось в 1929 році після передачі дачного поселення Дарниця, як території, що належала Чернігівської губернії, під юрисдикцією Київського міськвиконкому.

У 1945 році державними архітектурними майстернями, що потім стали науково-дослідним інститутом «Київпроект», під проводом керівника майстерні № 5 Мефодія Дьоміна, була розроблена «Генеральна схема планування Дарницького району міста Києва», за якою територія колишнього артилерійського полігону мала стати зоною масової жилої забудови під проектною назвою масив Північно-Броварського шосе. На півночі та сході Лісовий масив обмежується лісом; на заході межею слугує Братиславська вулиця; на півдні — Броварський проспект.

Архітектура

Основна забудова на житловому масиві Лісовий здійснювалась у 19651973 роках. Житловими вулицями Мілютенка, Шолом-Алейхема і Академіка Курчатова масив поділений на 8 прямокутних мікрорайонів; дев'ятий, обмежений проспектом Лісовим, вулицями Маршала Жукова і Космонавта Волкова має криволінійний обрис. Мікрорайони забудовані типовими житловими 5- і 9-поверховими будинками серії 1КГ-480, 1-461А, 1У-483 і 16-поверховоими будинками з вібропрокатних панелей. Загальна житлова площа масиву — 960 тисяч м². Орієнтація будівель забезпечує нормативну інсоляцію житлових приміщень. Для планування мікрорайонів характерні великі озеленені двори з спортивними та ігровими майданчиками.

Мережа культурно-побутового обслуговування організована за триступінчастою схемою, переважно в окремих кооперованих будівлях. Заклади повсякденного обслуговування групуються у зоне, де проживає 2-2,5 тисяч чоловік. До їхнього складу включені дитячі садки-ясла і вбудовані, а також окремі будівлі магазинів з продажу товарів першої необхідності. У кожному мікрорайоні передбачений господарчий блок.

Підприємства другого ступеня обслуговують 10-12 тисяч чоловік і зосереджені в громадському центрі мікрорайону. Ці кооперовані 2-3-поверхові будівлі з гастрономом, їдальнею, промтоварним магазином або побутовими закладами. Підприємства періодичного використання містяться в основному, у громадському центрі житлового району на вулиці Мілютенка.

Освіта

На території масиву розташовані:

Культура і мистецтво

Транспорт

Лісовий масив обслуговує станція метро «Лісова», від якої по району ходять автобуси, тролейбуси та маршрутні таксі. Також відносно досяжною до мешканців масиву є станція метро «Чернігівська».

Вздовж масиву проходить відрізок важливої транспортної магістралі міста — Малої Окружної дороги.

Відомі мешканці масиву

Примітки

  1. Рішення виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 жовтня 1973 року № 1770 «Про перейменування житлових масивів у Києві (Лісний, Комсомольський)».

Джерела