Відмінності між версіями «Ліський деканат»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 59: Рядок 59:
 
[[Категорія:Політика I Речі Посполитої]]
 
[[Категорія:Політика I Речі Посполитої]]
 
[[Категорія:Східні католицькі церкви]]
 
[[Категорія:Східні католицькі церкви]]
[[Категорія:Берестя]]
 
 
[[Категорія:Історія християнства в Україні]]
 
[[Категорія:Історія християнства в Україні]]

Версія за 15:48, 2 грудня 2016

Ліський деканат — колишня структурна одиниця Перемишльської єпархії греко-католицької церкви з центром в м. Лісько. Очолювалась Деканом.

Історичні відомості

З 1772 року деканат налічував 26 парафій, в 1784 році — 31 церкву і 7 приходів без церков, а декан був у с. Монастирець. В 1790-1795 роках — 25 парафій і 7.647 осіб парафіян (6,2 особи в родині).

В 1828 році складалася з 14 парафій у наступних населених пунктах: Бібрка, Креців, Лісько, Лещава Гірна, Ліщовате, Монастирець, Постолів, Середниця, Стефкова, Тирава Сольна, Тирава Волоська, Угерче, Ванківа, Завадка.

В 1924 році від Ліського деканату відійшли три парафії — Лещава Гірна, Стефкова, Тирава Сольна, але приєднані чотири з ліквідованого Вільховецького деканатуЧашин, Лукове, Середне Велике і Тернава Гірна. З того часу деканат налічував 15 парафій.

В 1934 р. приєднана ще одна парафія в с. Пашова.

В 1936 р. парафію в Крецові передано до Бірчанського деканату і до нього входили 15 парафій (з іншими селами у складі парафії):

  1. Бібрка (Мичківці, Здвижень)
  2. Ванькова (Ропенка, Бредиків)
  3. Завадка (Станкова, Розпутє)
  4. Лісько (Веремінь, Янківці, Посада Ліська, Глинне, Гузелі)
  5. Ліщовате
  6. Лукове
  7. Монастирець (Безмігова, Лукавиця)
  8. Пашова
  9. Постолів (Воля Постолова)
  10. Середниця (Дзвиняч Долішній, Романова Воля)
  11. Середне Велике (Хотінь)
  12. Тернава гірна (Великополе, Вільхова, Тернава Долішна)
  13. Тирява волоська (Ракова)
  14. Угерці мінеральні (Руденка, Орелець)
  15. Чашин

В такому вигляді деканат Лісько проіснував до 1946 р., коли його було ліквідовано, а більшість прихожан насильно виселено в СРСР.

Декани

  • до 1828 — о. Василь Кавалкевич,
  • 1828 - 1847 — о. Петро Менчинський,
  • 1847 - 1866† — о. Антін Ганчаківський,
  • 1866 - 1897† — о. Олександр Пундишевич,
  • 1897 - 1900† — о. Михайло Ясеницький,
  • 1900 - 1918† — о. Іван Бірецький,
  • 1923 - 1933† — о. Михайло Сливинський,
  • 1933 - (1946) — о. Олександр Стеранка.

Кількість парафіян

1828 — 13.968 осіб, 1840 — 17.513, 1850 — 16.709, 1860 — 16.728, 1870 — 18.180, 1880 — 18.421, 1891 — 20.388, 1900 — 22.167, 1914 — 24.585, 1924 — 22.340, 1930 — 22.428, 1939 — 21.797 осіб відповідно.

Література

  • Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. 2005 — с. 84-114.