Літко Анатолій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:36, 15 лютого 2020, створена Submajstro (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Персоналії:Миколаїв; додано Категорія:Митці Миколаєва за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Якович Літко
Літко Анатолій Якович.jpg
Народився 23 вересня 1935(1935-09-23)
Городнє, Краснокутський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Помер 27 лютого 2008(2008-02-27) (72 роки)
Харків, Україна
Поховання Харків
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність театральний режисер, театральний педагог
Alma mater Харківський державний театральний інститут (1956) і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського (1963)
Заклад Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка
Миколаївський художній російський драматичний театр
Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
Нагороди

Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського

Заслужений діяч мистецтв України

Анато́лій Я́кович Літко (23 вересня 1935(1935-09-23), Городнє, Україна — 27 лютого 2008(2008-02-27), Харків, Україна) — заслужений діяч мистецтв України, режисер.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 вересня 1935 року в селі Городнє Краснокутського району Харківської області.

У 1956 закінчив акторський факультет Харківського театрального інституту. З 1959 року працював викладачем в цьому інституті.

У 1963 закінчив режисерський факультет Харківського інституту мистецтв. Працював режисером в Харкові, у театрах Сум, Хмельницького, ставив вистави в Азербайджані, Росії, Болгарії, займався педагогічною діяльністю.

Працював головним режисером Дніпропетровського театру ім. Т. Г. Шевченка.

В 1969 — 1972 і в 1987 — 1997 р.р. працював у Миколаївському російською драматичному театрі як головний режисер. Поставив понад сто вистав. У числі найзначніших — «Річард III» В. Шекспіра, «Ідіот» за Ф. Достоєвським, «Поминальна молитва» Г. Горіна за Шолом-Алейхемом, «Нічна повість» К. Хоїнського, «Не стріляйте в білих лебедів» Б. Васильєва, «Російські люди» К. Симонова, «Живий труп» Л. Толстого, «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Три сестри» А. Чехова, «Перед заходом сонця» Г. Гауптмана, «Олімпійки» О. Галіна, «Пристрасті за Ісусом» А. Малярова та інші. Ряд постановок відзначено Дипломами Всесоюзних та Всеукраїнських фестивалів і оглядів. За виставу «Партизанська іскра» Б. Арова та М. Саєнко удостоєний премії Ленінського комсомолу України ім. М. Островського.

З 1996 року по 2000 рік був головним режисером Харківського театру ім. Т. Шевченка.

Помер 27 лютого 2008 у Харкові. Похований на цвинтарі ХТЗ (№14).

Джерела[ред. | ред. код]

Енциклопедичний словник «Миколаївці, 1789 — 1999 р.р.», м. Миколаїв, «Возможности Киммерии», 1999

Посилання[ред. | ред. код]