Літургія передосвячених дарів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Літургі́я передосвя́чених дарі́в, або Літургі́я ранішосвя́чених дарі́в (грец. Λειτουργία Προηγιασμένων Τιμίων Δώρων), також Літургі́я Григо́рія Двоєсло́валітургія, під час якої пропонуються для причастя Святі Дари, освячені на попередній повній літургії за чином Василія Великого або Івана Златоустого, і зберігаються в ковчежці на престолі або, рідше, на жертовнику. Замінює собою повну євхаристійну літургію в будні дні Великого посту (а в давнину — і в деякі інші дні).[1]

Історія[ред. | ред. код]

Складання чину Літургії ранішосвячених дарів звичайно приписується Папі Римському Григорію Великому (Двоєслову). Однак у богослужбових рукописах до XVI ст. вона не має такої атрибутації. Єрусалимський патріарх Досифей II (XVII століття) пише: «Передосвячених дарів літургія прийнята від наступників апостольських і не є творіння Григорія Двоєслова».[2]

Шостий Вселенський Собор 52-м правилом затвердив повсюдне вчинення Літургії ранішосвячених дарів у дні Святої Чотиридесятниці, щоб не позбавляти вірних таємничого спілкування з Господом і разом з тим не порушувати посту та покаяння вчиненням урочистої повної літургії.

У сучасній практиці Православної Церкви служиться в середу і п'ятницю Святої Чотиридесятниці, у полієлейні (1-го і 2-го віднайдення глави Івана Предтечі, 40 Севастійських мучеників), храмові свята, в четвер 5-ї седмиці Великого посту і з понеділка по середу Страсної Седмиці. Можливе її звершення в переддень свята Благовіщення (24 березня (7) квітня). До 1930 року у Києво-Печерській Лаврі також провадилася щоденно в седмичні дні Великого посту (крім його перших двох днів), що було пережитком Студійського статуту, який панував у Київській Церкві до XV ст. Нині цю традицію втрачено.

Особливості[ред. | ред. код]

Літургія Ранішoсвячених Дарів має особливості[3]:

  • в ній немає Проскомидії;
  • їй передують 3-ій, 6-ий, 9-ий часи з послідуванням Зображальних.
  • після відпусту Зображальних розпочинається Вечірня, яка замінює початкову частину Літургії оголошених;
  • на Літургії вірних немає молитов і піснеспівів, що відносяться до приготування і перетворення Святих Дарів.

За традицією в кінці богослужіння священик дає цілувати Хрест. Також роздається антидор і в цей час читають подячні молитви після Святого Причастя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Свящ. Михаил Желтов ЛИТУРГИЯ ПРЕЖДЕОСВЯЩЕННЫХ ДАРОВ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000-. — Т. XLI. — С. 263-278. — ISBN 978-5-89572-021-9.(рос.)
  2. Смирнов-Платонов П. Г., прот. О литургии Преждеосвященных Даров. М., 1850. С. 45-46
  3. http://rivne-cerkva.rv.ua/statti/2203-suchasna-praktyka-sluzhinnia-liturhii-ranishosviachenykh-dariv.html

Посилання[ред. | ред. код]