Літуус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лі́туус (лат. lituus) — давньоримський жезл. Також цим словом називали тип духового музичного інструмента.

Жезл

Літуусом називали жезл із завитим спіраллю кінцем (як у католицьких патериць), який використовували жерці-авгури[1] для вказання священного місця в небі (templum). Проліт через це місце священних птахів тлумачився як добрий чи поганий знак для задуманої справи. Літуус був відзнакою жерців колегії авгурів.

Примітки

  1. «lituus». Oxford English Dictionary (3rd ed.). Oxford University Press. September 2005. (Subscription or UK public library membership required.)

Джерела