Ліцензія BSD

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ліцензія BSD (англ. BSD license) — це ліцензійна угода, вперше використана для розповсюдження Unix-подібних операційних систем BSD, чию назву вона і отримала. Пізніше з'явилось багато версій цієї ліцензії, які мають умовну назву «Ліцензії типу BSD» (англ. BSD-style licenses).

Права на первісний BSD Unix належали регентам Університету Каліфорнії, тому що BSD був розроблений у Університеті Каліфорнії, Берклі. Вказівка на ці права є у сучасних версіях BSD (NetBSD, FreeBSD, OpenBSD, DragonFly BSD).

В порівнянні з іншими поширеними ліцензіями на вільне програмне забезпечення ліцензія BSD накладає менше обмежень на користувача, ніж копілефтні, такі як GNU General Public License, і менше ніж звичайний копірайт, в деякому розумінні використання цієї ліцензії ближче до поміщення програми в категорію суспільного надбання. Ліцензії BSD називають 'copycenter', як порівняння стандартного авторського права (copyright) і копілефтного вільного програмного забезпечення (copyleft): «Віднесіть це у копіювальний центр (copy center) і робіть стільки копій, скільки забажаєте».

Текст[ред. | ред. код]

Текст ліцензії вважається суспільним надбанням і може бути змінений (без всяких обмежень).

* Copyright (c) <Рік>, <Власник копірайту> 
*
* Дозволяється повторне поширення і використання як у вигляді програмного коду, так і в  
* двійковій формі, із змінами або без, при дотриманні наступних умов:  
*  
*     * При повторному поширенні програмного коду повинна залишатися вказане вище  
*       повідомлення про авторське право, цей список умов і подальша відмова від гарантій.  
*     * При повторному поширенні двійкового коду повинна бути відтворена вказана вище  
*       інформація про авторське право, цей список умов і подальша відмова від гарантій в  
*       документації і в інших матеріалах, що поставляються при поширенні.   
*     * Ні назва <Організації>, ні імена осіб, що зробили внесок, не можуть бути використані 
*       як схвалювання або просування продуктів, заснованих на цьому програмному забезпеченні
*       без попереднього письмового дозволу.
*
* Ця програма надана безкоштовно власниками авторських прав
* "як вона є"  без будь-яких гарантій, явних чи неявних
* включаючи, але не обмежуючись неявними гарантіями комерційної цінності, та  
* відповідності конкретному призначенню. В жодному разі власник копірайту та особи,
* що зробили внесок, не несуть відповідальності за прямі, непрямі, випадкові,
* спеціальні, штрафні або послідовні збитки (включаючи, але не обмежуючись придбанням
* замінних товарів або послуг; втратою використання, даних, або прибутків; переривання
* бізнесу) незважаючи на їх викликання та завдяки будь-якій теорії зобов'язання,
* чи договірні, строгі зобов'язання, або делікт (включаючи недбалість або
* інший випадок) що виникають в будь-якому результаті використання цього програмного забезпечення,
* навіть якщо інша сторона була поінформована про можливість таких збитків.

Цей текст ліцензії є перекладом з англійської. Його можна використовувати як ліцензійну угоду для новоствореного програмного забезпечення. Для програм, які вже поширюються з такою ж ліцензійною угодою на іншій (зокрема — англійській) мові, юридичну силу має саме угода на цій мові, а її переклад на українську може використовуватися лише в ознайомлювальних цілях.

Сумісність з власницькими ліцензіями[ред. | ред. код]

Ліцензія BSD допускає власницьке комерційне використання ПЗ. ПЗ, випущене під цією ліцензією, допускається бути частиною власницьких комерційних продуктів. Роботи, засновані на такому ПЗ, навіть можуть поширюватися під власницькими ліцензіями (але все таки зобов'язані відповідати вимогам ліцензії). Найпомітніші приклади таких програм — використання мережевого коду BSD в продуктах корпорації Microsoft, а також використання багатьох компонентів FreeBSD в операційній системі Mac OS X.

Можна застосовувати до поширюваного продукту одночасно ліцензію BSD і якусь іншу. Так було з першими версіями самої BSD, яка включала власницькі матеріали з AT&T.

Пункт про рекламу UC Berkeley[ред. | ред. код]

Оригінальна ліцензія BSD мала додатковий пункт, який вимагав від авторів всіх робіт, похідних від роботи під ліцензією BSD, включення згадки першоджерела. Цей пункт в оригінальній ліцензії йшов під номером 3 і виглядав в перекладі з англійського приблизно так:

 * 3. Всі рекламні матеріали, згадуючи наявність або використання цього ПО
 * повинні показувати наступну згадку:
 *   Цей продукт включає ПЗ, розроблене Каліфорнійським Університетом 
 *    Берклі та  його помічниками. 

Цей пункт піддався критиці на підставі того, що у міру зміни ліцензії різними особами для віддзеркалення назви їх організації вимоги про рекламу для ПО, зібраного з безлічі таких програм, зростали (кожне входження ліцензії з іншим ім'ям вимагає окремої рекламної згадки) настільки, що проект GNU згадував вимогу 75 таких вказівок в рекламі NetBSD версії 1997 років.[1] Крім того цей пункт створює юридичні проблеми для тих, хто хоче використовувати ліцензоване під BSD програмне забезпечення під ліцензією GPL, оскільки пункт про рекламу несумісний з умовами GPL, які не дозволяють включення додаткових обмежень окрім тих, які вже присутні в самій GPL.

Пункт про рекламу був видалений з тексту офіційної ліцензії BSD 22 липня 1999 року Вільямом Хоськинсом, директором відділу ліцензування технологій в Берклі[2]. Інші дистрибутиви BSD також видалили цей пункт, але існують багато BSD-сумісних програм, у сирцевому коді яких ці вимоги збережені.

Оригінальна ліцензія тепер інколи згадується як «стара BSD» або «4-пунктова BSD», тоді як сучасну версію ліцензії BSD називають «нова BSD», «модифікована BSD», «3-пунктова BSD» і так далі.

Ліцензії типу BSD[ред. | ред. код]

Широко застосовуються декілька вільних або відкритих ліцензій, створених прикладом BSD або аналогічних їй:

  • NetBSD все ще використовує звичайну ліцензію з 4 пунктів, еквівалентну вихідній ліцензії BSD.
  • Існує ліцензія типа BSD з 2 пунктів (з видаленим третім пунктом, що забороняє використання імені тримача авторського права в цілях просування). Видалення цього пункту робить ліцензію еквівалентною по функціональності з ліцензією MIT. Це — єдина ліцензія типу BSD, допущена для використання деякими бібліотеками KDE.
  • FreeBSD також використовує ліцензію з 2 пунктів з додатковим твердженням в кінці про те, що погляди осіб, що зробили внесок не є офіційними поглядами проекту FreeBSD.
  • FreeBSD також надає FreeBSD Documentation License — ліцензію, аналогічну пізнішій BSD Documentation License, яка містить специфічні для документації умови.
  • Ліцензія Массачусетського Технологічного Інституту (Ліцензія MIT) заснована на Ліцензії BSD, в ній більшість пунктів видалено і додано явний дозвіл на субліцензування і продаж.
  • OpenBSD використовує ліцензію, створену по подібності ліцензії ISC, «еквівалентній 2-пунктової ліцензії BSD з видаленням пунктів, що є зайвими відповідно до Бернської конвенції» [3]
  • Відкрита ліцензія Університету штату Іллінойс об'єднує текст ліцензій BSD і MIT і аналогічна 3-пунктової ліцензії BSD. * Xiph.Org використовує 3-пунктовую ліцензію, що не має значних відмінностей від нової ліцензії BSD, для бінарних бібліотек в різних своїх проектах.
  • Суспільна ліцензія Microsoft — «як ліцензія типу BSD, але забороняє зміну ліцензії, якщо код поширюється у вигляді вихідних текстів.»[4]
  • Відкрита ліцензія Internet2[5] — ще одна ліберальна ліцензія, хоча поки що вона не отримала широкого використання.

Дивіться також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. The BSD License Problem. Free Software Foundation, Inc. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 19 липня 2008. (англ.)
  2. To All Licensees, Distributors of Any Version of Bsd. university of California, Berkeley. (англ.)
  3. Зразок та Ліцензія OpenBSD.(англ.)
  4. Are Microsoft’s new licenses open source?[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
  5. Відкрита ліцензія Internet2(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]