Відмінності між версіями «Мавка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
(→‎Етимологія: вікіфікація, оформлення)
Рядок 40: Рядок 40:
 
=== Художня література ===
 
=== Художня література ===
 
Мавка — головний персонаж драми-феєрії [[Леся Українка|Лесі Українки]] в «[[Лісова пісня]]».
 
Мавка — головний персонаж драми-феєрії [[Леся Українка|Лесі Українки]] в «[[Лісова пісня]]».
  +
  +
«Мавка» – твір<ref>[Іван Франко. На лоні природи і инші оповіданя. У Львові, 1905. З друкарнї Наукового Тов. ім. Шевченка під зарядом К. Боднарського. C. 118—125]</ref> [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], який сам автор назвав казкою, однак в літературознавстві розглядається як психологічна новела<ref> [https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/18224/ «Казкова творчість Івана Франка»] «Освіта.ua»)</ref>. Тут уявна мавка приходить у сни дівчинки, спонукає постійно прагнути зустрічі з нею, стає своєрідною ідеєю-фікс. Письменник тонко психологізує природу, зокрема «темний», «вічно тужливий», «понурий» ліс із таємничою піснею, що веде в «пахучу безвість, у якийсь безмежний непрозорий простір і може викликати в таких тендітних істотах, як Ґандзя, глибоку тугу на серці». Усе це готує читачів до тривожного і загадкового, прогнозучи трагедійний кінець<ref>[http://institutes.lnu.edu.ua/franko/wp-content/uploads/sites/7/ivan-franko-zbirnyk-2010-t01/112Marta_Khorob.pdf Марта Хороб, «Фольклорно-міфологічний концепт новели Івана Франка «Мавка»] Матеріали Міжнародного наукового конгресу присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка, Том 1, Львів – 2008</ref>.
   
 
Кохана головного героя «[[Тіні забутих предків (повість)|Тіней забутих предків]]» [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинського]] постає в образі мавки.
 
Кохана головного героя «[[Тіні забутих предків (повість)|Тіней забутих предків]]» [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинського]] постає в образі мавки.

Версія за 11:11, 30 листопада 2019

Ма́вка, також на́вка, ня́вка, лісова русалка — істота української міфології, близька до русалки, в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць[1] та дівчинок, померлих без хрещення[2].

Етимологія

На думку частини дослідників початковою назвою цих істот вважається «навка»: від прасл. *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»)[3][4]. За іншою версію, якої дотримувався Олександр Афанасьєв у своїй праці «Поетичні погляди слов'ян на природу» (1865—69, т. 1—3), де вказував, що жителі України на той час вживали слова «нави», «навьский», не допускаючи зміни початкового звука. Та вважав, що назва походить від слів «мал», «малий»; так «малко» — дитина (хлопчик, малюк), «малка» — малоросла жінка. Таким чином, мавка означає «істота маленького зросту»[5].

Образ мавки

Уявлення про мавок побутують в Карпатах, на Поділлі та Волині. Типовий образ мавки — це дівчина з зеленим волоссям. В народних переказах часто додається, що мавка не має спини, так що ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їх перебування є ліси. Мавками ставали діти, померлі нехрещеними, рідше — діти, яких украв чорт[2]. Так ставалося з тими, що померли після семимісячного віку, померлі раніше ставали потерчатами[6]. Як і у випадку з русалками, мавки можуть мати чоловічих відповідників — нявкунів. Поширеним було уявлення про танці мавок на так званих ігровищах — місцях, де не росте трава. Часом їм приписувалося висаджування квітів у горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди силу[2].

На мавок дуже схожі майки, що однак зрідка відрізняються виглядом — це дівчата дуже малого зросту. За поведінкою ж тотожні мавкам. Способом протидії майкам було прибивання над дверима з внутрішнього боку хатньої стіни ляльок-мотанок. В переказах описується, що майку можна спіймати і взяти за дружину, але шлюб з нею буде нещасливий. Якщо запитати в майки-дружини про якусь таємницю, вона обов'язково дасть відповідь, а після цього зникне[7].

Мавка в мистецтві

Зображення Мавки і Лукаша на реверсі срібної ювілейної монети НБУ за твором Лесі Українки «Лісова пісня».
Образ мавки на лоґотипі імпринту Мавка, який спеціалізується на випуску авторських дитячих коміксів.
Образ Мавки у мистецтві

Художня література

Мавка — головний персонаж драми-феєрії Лесі Українки в «Лісова пісня».

«Мавка» – твір[8] Івана Франка, який сам автор назвав казкою, однак в літературознавстві розглядається як психологічна новела[9]. Тут уявна мавка приходить у сни дівчинки, спонукає постійно прагнути зустрічі з нею, стає своєрідною ідеєю-фікс. Письменник тонко психологізує природу, зокрема «темний», «вічно тужливий», «понурий» ліс із таємничою піснею, що веде в «пахучу безвість, у якийсь безмежний непрозорий простір і може викликати в таких тендітних істотах, як Ґандзя, глибоку тугу на серці». Усе це готує читачів до тривожного і загадкового, прогнозучи трагедійний кінець[10].

Кохана головного героя «Тіней забутих предків» Михайла Коцюбинського постає в образі мавки.

Мавки зустрічаються в романі Марини та Сергія Дяченків «Відьмин вік». У казці Олега Романчука «Гуцульська легенда» фігурує мавка Любава.

Музика

  • Mavka — заснований в Києві 2013 року гурт, який виконує пісні власною «мавчиною» мовою, а також створює композиції на слова Лесі Українки.

Кінематограф

Комікси

Примітики

  1. Вовк, Ф. (1928). Студії з української етнографії та антропології. Прага: Український громадський видавничий фонд. с. 174. 
  2. а б в Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб Сімейного Дозвілля. с. 181–183. 
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  4. Навь // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  5. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу. В 3-х томах. — М.: Современный писатель, 1995. — 416 с. — ISBN 5-265-03309-2. (III, 241)
  6. Зеленин, Д. К. (1991). Восточнославянская этнография. Наука. с. 420. 
  7. Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб Сімейного Дозвілля. с. 184–191. 
  8. [Іван Франко. На лоні природи і инші оповіданя. У Львові, 1905. З друкарнї Наукового Тов. ім. Шевченка під зарядом К. Боднарського. C. 118—125]
  9. «Казкова творчість Івана Франка» «Освіта.ua»)
  10. Марта Хороб, «Фольклорно-міфологічний концепт новели Івана Франка «Мавка» Матеріали Міжнародного наукового конгресу присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка, Том 1, Львів – 2008

Джерела

  • Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, 1928. — 354 с.
  • Галайчук В. Українська міфологія / В. Галайчук — «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 276 с.
  • Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография / Пер. с нем. К. Д. Цивиной / Академия Наук СССР, Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 511 с.

Посилання