Відмінності між версіями «Мавка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎Міфологія: шаблон)
 
(Не показані 26 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ма́вка''', також '''на́вка, ня́вка'''&nbsp;— казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова [[німфа]]. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі [[Утоплення|утоплениць]]<ref>Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології Прага 354 с. (с. 174)</ref> та дівчинок, померлих без [[хрещення]]. На це вказує й етимологія слова «навка»: від [[праслов'янська мова|праслов.]] ''*navь'' («мрець»); з того ж кореня походять українські слова ''нав'' і ''нава'' («домовина», «труна»), а також ''навк'' («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з ''мавкати'' («нявкати»)<ref>{{ЕСУМ4}}</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Nav-8546/ Навь // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]
+
'''Ма́вка''', також '''на́вка, ня́вка'''&nbsp;— істота слов'янської міфології, близька до [[Русалка|русалки]], в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі [[Утоплення|утоплениць]]<ref>{{Cite book|title=Студії з української етнографії та антропології|last=Вовк|first=Ф.|year=1928|publisher=Український громадський видавничий фонд|location=Прага|pages=174|language=|isbn=}}</ref>, дітей та дівчаток, померлих без [[хрещення]]<ref name=":0">{{Cite book|title=Українська міфологія|last=Галайчук|first=В.|year=2016|publisher=Клуб Сімейного Дозвілля|location=|pages=181-183|language=|isbn=}}</ref>.
</ref>. [[Нава (язичництво)|«Нава»]], одне з ключових понять слов'янського [[неоязичництво|неоязичництва]] ([[рідновір'я]]), має таке ж походження{{джерело}}.
 
   
== Міфологія ==
+
== Етимологія ==
  +
Початковою назвою цих істот вважається «навка»: від [[праслов'янська мова|праслов.]] ''*navь'' («мрець»); з того ж кореня походять українські слова ''нав'' і ''нава'' («домовина», «труна»), а також ''навк'' («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з ''мавкати'' («нявкати»).
{{розділ без джерел|дата=листопад 2017}}
 
Традиційно вважають, що мавки живуть у [[ліс]]ах. У [[Галичина|Галичині]] місцем поселення мавок вважають [[Карпати]]. Вони часто постають у вигляді молодих красивих дівчат, що танцями і співом заманюють хлопців у ліс. В гуцулів мавки мають миловидне кругле лице, довгі коси, завжди затикані квітами. Одяг тонкий та прозорий, спереду мають вигляд дівчат, а насправді немає в них ні тіла, ані душі. Через те немає в них і тіні, а коли бігають по траві, то вона під їхніми ногами не хитається. Залишають сліди босих дитячих ніг, люблять ігри, танці, особливо «на молодику». Місця, де вони справляють забави,&nbsp;— витоптані галявини серед лісу («ігровища»).
 
   
  +
== Образ мавки ==
Нерідко мавки допомагають людям, доглядають худобу на полонині, охороняють її від дикого звіра тощо. В загальній характеристиці цих істот гуцульської міфології, трактуванні їх взаємин з людьми переважають позитивні риси. На основі матеріалу давнішого походження простежується певна відмінність уявлень про мавок («нявок») і «лісних» («лісовок»). Перші представлені в особливо опоетизованому світлі. Це стрункі, круглолиці, веселої і лагідної вдачі лісові красуні з довгими кучерями. І. Вагилевич порівнював їх з українськими русалками і татрянськими «дивожонами», відзначаючи при цьому, що, на відміну від них, гуцульські мавки не є небезпечними для людей, а, навпаки, служать їм, доглядають і охороняють стадо, садять дерева, засівають різноманітні рослини в горах. Очевидно, що мавки вважалися добрими, і на основі вірувань у цих лісових богинь в давнину склався їх окремий культ, залишки якого дійшли до нового часу в формі відзначення на Гуцульщині спеціального свята «нявок»&nbsp;— «розигри» (6 липня). Але в деяких регіонах є і інша думка стосовно мавок. Там вони є в якійсь мірі навіть підступними істотами. Людей, особливо молодих хлопців, чоловіків, приваблюють до себе співом, покликами, прибраним виглядом коханих. Таких, що пішли за ними, можуть завести у безвість або висушити любощами.
 
  +
Уявлення про мавок побутують в [[Карпати|Карпатах]], на [[Поділля|Поділлі]] та [[Волинь|Волині]]. Типовий образ мавки&nbsp;— це дівчина з зеленим волоссям. В народних переказах часто додається, що мавка не має спини, так що ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їх перебування є ліси. Мавками ставали діти, померлі нехрещеними, рідше&nbsp;— діти, яких украв [[чорт]]<ref name=":0" />. Так ставалося з тими, що померли після семимісячного віку, померлі раніше ставали [[Потерча|потерчатами]]<ref>{{Cite book|title=Восточнославянская этнография|last=Зеленин|first=Д. К.|year=1991|publisher=Наука|location=|pages=420|language=|isbn=}}</ref>. Як і у випадку з русалками, мавки можуть мати чоловічих відповідників&nbsp;— нявкунів. Поширеними було уявлення про танці мавок на так званих ігровищах&nbsp;— місцях, де не росте трава. Часом їм приписувалося висаджування квітів у горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди силу<ref name=":0" />.
   
  +
На мавок дуже схожі майки, що однак зрідка відрізняються виглядом&nbsp;— це дівчата дуже малого зросту. За поведінкою ж тотожні мавкам. Способом протидії майкам було прибивання над дверима з внутрішнього боку хатньої стіни ляльок-мотанок. В переказах описується, що майку можна спіймати і взяти за дружину, але шлюб з нею буде нещасливий. Якщо запитати в майки-дружини про якусь таємницю, вона обов'язково дасть відповідь, а після цього зникне<ref>{{Cite book|title=Українська міфологія|last=Галайчук|first=В.|year=2016|publisher=Клуб Сімейного Дозвілля|location=|pages=184-191|language=|isbn=}}</ref>.
== В художній літературі ==
 
[[Файл:Лісова пісня реверс.jpeg|thumb|Забраженя Мавки і Лукаша на реверсі срібної ювілейної монети НБУ [[За твором Лесі Українки «Лісова пісня» (срібна монета)|За твором Лесі Українки «Лісова пісня»]]|right|150px]]
 
   
  +
== Мавка в мистецтві ==
Мавка&nbsp;— головний персонаж драматичної поеми [[Леся Українка|Лесі Українки]] в «[[Лісова пісня]]».
 
   
  +
=== Художня література ===
У казці [[Романчук Олег Костянтинович|Олега Романчука]] «Гуцульська легенда» мавка Любава.
 
  +
[[Файл:Лісова пісня реверс.jpeg|thumb|Забраженя Мавки і Лукаша на реверсі срібної ювілейної монети НБУ [[За твором Лесі Українки «Лісова пісня» (срібна монета)|за твором Лесі Українки «Лісова пісня»]]|right|150px]]
   
  +
Мавка&nbsp;— головний персонаж драми-феєрії [[Леся Українка|Лесі Українки]] в «[[Лісова пісня]]».
Іван у горах чує голос Марічки, прямує за ним і зустрічає кохану у вигляді нявки. «[[Тіні забутих предків (повість)|Тіні забутих предків]]» Михайло Коцюбинський.
 
   
  +
Кохана головного героя «[[Тіні забутих предків (повість)|Тіней забутих предків]]» [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинського]] постає в образі мавки.
''Мавки з зеленими косами гойдаються на березових гілках'' (Іван Франко, IV, 1950, 473)
 
   
  +
Мавки зустрічаються в романі [[Дяченки Марина та Сергій|Марини та Сергія Дяченків]] «Відьмин вік». У казці [[Романчук Олег Костянтинович|Олега Романчука]] «Гуцульська легенда» фігурує мавка Любава.
''[Мавка:] Я&nbsp;— Мавка лісова.. [Лукаш:] А, от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз'' (Леся Українка, III, 1952, 198)
 
   
  +
=== Музика ===
''На деревах мавки в русальну ніч позбиралися та й спробували були зачепити Михайлика, але хлопець того й не відчув, бо ж над закоханими навіть нечиста сила не владна'' (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 334)
 
   
  +
* '''[[Mavka]]'''&nbsp;— заснований в Києві 2013 року гурт, який виконує пісні власною «мавчиною» мовою, а також створює композиції на слова Лесі Українки.
''Та пісня шелестіла травкою, Торкнулась хвильки озерця, І тихо промайнувши мавкою, У наші увійшла серця'' (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 55)
 
   
  +
=== Кінематограф ===
''Ти снилась, марилась і мрілась, Як мавка в синьому диму'' (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 163)
 
  +
* '''«[[Лісова пісня (фільм, 1961)|Лісова пісня]]»''' (1961)&nbsp;— український радянський художній фільм, екранізація [[Лісова пісня|однойменної драми-феєрії]].
  +
* '''«[[Лісова пісня (мультфільм)|Лісова пісня]]»''' (1976)&nbsp;— український радянський анімаційний фільм.
  +
* '''«[[Лісова пісня. Мавка]]»''' (1981)&nbsp;— український радянський фільм-казка за «Лісовою піснею».
  +
* '''«[[Мавка. Лісова пісня]]»'''&nbsp;— український анімаційний фільм, що перебуває на стадії виробництва.
   
  +
== Примітики ==
Мавки зустрічаються в романі Марини та Сергія Дяченків «Відьмин вік»
 
  +
{{примітки}}
 
== У сучасній культурі ==
 
У сьогоденній культурі поновлюється інтерес до давньої української міфології. У 2013 році в Києві з'явився гурт [[Mavka]], який виконує пісні власною "мавчиною" мовою<ref>{{Cite web|url=http://cultprostir.ua/uk/news-single/u-kiyevi-vistupit-gurt-scho-spivaye-movoyu-rusalok|title=http://cultprostir.ua/uk/news-single/u-kiyevi-vistupit-gurt-scho-spivaye-movoyu-rusalok|website=cultprostir.ua|accessdate=2017-06-25}}</ref>, а також створює композиції на слова Лесі Українки.
 
 
== Примітки ==
 
{{reflist|1}}
 
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
  +
* Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк.&nbsp;— Прага: Укр. громад. вид. фонд, 1928.&nbsp;— 354 с.
* [http://hutsulschyna.com/hutsulshchyna/205-svіtohlіadnі-uіavlennіa-і-vіruvannіa.html Гуцули&nbsp;— Світоглядні уявлення та вірування]
 
  +
* Галайчук В. Українська міфологія / В. Галайчук&nbsp;— «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016.&nbsp;— 276 с.
* Словник символів, Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. та ін., 1997рик
 
  +
* Зеленин Д.&nbsp;К.&nbsp;Восточнославянская этнография / Пер. с нем. К.&nbsp;Д.&nbsp;Цивиной / Академия Наук СССР, Институт этнографии им. Н.&nbsp;Н.&nbsp;Миклухо-Маклая.&nbsp;— М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991.&nbsp;— 511 с.
   
  +
{{Міфічні істоти/Європа}}
{{slavic-myth-stub}}
 
 
{{Слов'янська міфологія}}
 
{{Слов'янська міфологія}}
  +
{{Slavic-myth-stub }}
   
 
[[Категорія:Українська міфологія]]
 
[[Категорія:Українська міфологія]]
 
[[Категорія:Міфічні істоти]]
 
[[Категорія:Міфічні істоти]]
 
[[Категорія:Русалки]]
 
[[Категорія:Русалки]]
  +
[[Категорія:Зелені Свята]]

Поточна версія на 10:07, 20 лютого 2019

Ма́вка, також на́вка, ня́вка — істота слов'янської міфології, близька до русалки, в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць[1], дітей та дівчаток, померлих без хрещення[2].

Етимологія[ред. | ред. код]

Початковою назвою цих істот вважається «навка»: від праслов. *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»).

Образ мавки[ред. | ред. код]

Уявлення про мавок побутують в Карпатах, на Поділлі та Волині. Типовий образ мавки — це дівчина з зеленим волоссям. В народних переказах часто додається, що мавка не має спини, так що ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їх перебування є ліси. Мавками ставали діти, померлі нехрещеними, рідше — діти, яких украв чорт[2]. Так ставалося з тими, що померли після семимісячного віку, померлі раніше ставали потерчатами[3]. Як і у випадку з русалками, мавки можуть мати чоловічих відповідників — нявкунів. Поширеними було уявлення про танці мавок на так званих ігровищах — місцях, де не росте трава. Часом їм приписувалося висаджування квітів у горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди силу[2].

На мавок дуже схожі майки, що однак зрідка відрізняються виглядом — це дівчата дуже малого зросту. За поведінкою ж тотожні мавкам. Способом протидії майкам було прибивання над дверима з внутрішнього боку хатньої стіни ляльок-мотанок. В переказах описується, що майку можна спіймати і взяти за дружину, але шлюб з нею буде нещасливий. Якщо запитати в майки-дружини про якусь таємницю, вона обов'язково дасть відповідь, а після цього зникне[4].

Мавка в мистецтві[ред. | ред. код]

Художня література[ред. | ред. код]

Забраженя Мавки і Лукаша на реверсі срібної ювілейної монети НБУ за твором Лесі Українки «Лісова пісня»

Мавка — головний персонаж драми-феєрії Лесі Українки в «Лісова пісня».

Кохана головного героя «Тіней забутих предків» Михайла Коцюбинського постає в образі мавки.

Мавки зустрічаються в романі Марини та Сергія Дяченків «Відьмин вік». У казці Олега Романчука «Гуцульська легенда» фігурує мавка Любава.

Музика[ред. | ред. код]

  • Mavka — заснований в Києві 2013 року гурт, який виконує пісні власною «мавчиною» мовою, а також створює композиції на слова Лесі Українки.

Кінематограф[ред. | ред. код]

Примітики[ред. | ред. код]

  1. Вовк, Ф. (1928). Студії з української етнографії та антропології. Прага: Український громадський видавничий фонд. с. 174. 
  2. а б в Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб Сімейного Дозвілля. с. 181–183. 
  3. Зеленин, Д. К. (1991). Восточнославянская этнография. Наука. с. 420. 
  4. Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб Сімейного Дозвілля. с. 184–191. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, 1928. — 354 с.
  • Галайчук В. Українська міфологія / В. Галайчук — «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 276 с.
  • Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография / Пер. с нем. К. Д. Цивиной / Академия Наук СССР, Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 511 с.