Малі статеві губи: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(доповнення, оформлення)
(доповнення)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox anatomy
{{Infobox anatomy
| Name = Малі статеві губи
| Name = Малі статеві губи, малі соромітні губи
| Latin = Labia minora pudendi
| Latin = Labia minora pudendi
| Image = Spread labia.jpg
| Image = Spread labia.jpg

Версія за 07:32, 22 червня 2022

Малі статеві губи, малі соромітні губи
Spread labia.jpg
Деталі
Попередник Урогенітальні складки
Ідентифікатори
Латина Labia minora pudendi
TA98 A09.2.01.007
TA2 3553
FMA 20374
Анатомічна термінологія

Малі́ стате́ві гу́би (лат. lábia minóra pudéndi, малі соромітні губи[1]) — частина зовнішніх жіночих статевих органів. Являють собою дві шкірні складки, розміщені паралельно і досередини від великих статевих губ. Також називаються «німфами» (nymphae) — до XVII ст. термін nympha вживався щодо клітора.

Розміщені глибше, за великими статевими губами. Вони спереду ніби виходять з клітора, утворюючи дві ніжки, що йдуть назад. Малі статеві губи вкриває тонкий шар шкіри, що нагадує слизову оболонку блідо-рожевого кольору. Якщо малі губи виступають за межі великих, то шкіра, що вкриває їх, буває темно-коричневою. Малі статеві губи мають велику кількість судин і нервових закінчень.

Ззаду малі статеві губи зливаються з великими. Розтягуючи статеві губи і напружуючи вуздечку, попереду задньої злуки можна побачити човноподібну заглибину (fossa navicularis). Малі статеві губи у зрілих жінок містять велику кількість сальних залоз, у дівчинок на внутрішній поверхні малих губ сальні залози відсутні. У товщі малих статевих губ проходять численні судини, гладком'язеві волокна, нервові закінчення як в типових еректильних структурах.

Утворюються на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку з урогенітальних складок, розташованих між статевим горбком і лабіоскротальними складками. Гомологічні губчастому тілу сечовипускного канала в чоловіків.

Див. також

Примітки

  1. Я.І.Федонюкта ін., 2001,С.523

Джерела