Марголін Натан Веніамінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:45, 30 травня 2019, створена AMY 81-412 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марголін Натан Веніамінович
Марголін Натан Веніамінович.tif
Народився 1895
Лоєв, Річицький повіт[d], Мінська губернія, Російська імперія
Помер 10 лютого 1938(1938-02-10)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність революціонер, політик
Партія КПРС

Ната́н Веніамі́нович Марго́лін (1895(1895), містечко Лоєв Річицького повіту Гомельської губернії, тепер селище Лоєвського району Гомельської області, Республіка Білорусь — розстріляний 10 лютого 1938, місто Москва) — український радянський державний та партійний діяч, 1-й секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У. Член Центральної контрольної комісії КП(б)У в 1927–1930 року Член ЦК КП(б)У в червні 1930 — січні 1932 року і в червні 1937 — січні 1938 року Кандидат в члени Політичного бюро ЦК КП(б)У в червні — липні 1937 року Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в липні 1937 — січні 1938 року

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині єврейського вчителя. У 1908 — травні 1915 року — заготівельник взуття за наймом, учасник більшовицького підпілля в місті Києві.

Член РСДРП(б) з 1914 року.

У травні — липні 1915 року — рядовий у російській царській армії. У серпні 1915 — травні 1916 року — дезертир, працював у більшовицькому підпіллі в місті Катеринославі. У травні 1916 — вересні 1917 року — рядовий 102-ї дивізії 8-ї російської армії. У вересні 1917 — лютому 1918 року — на лікуванні у госпіталі в місті Києві.

У березні 1918 — лютому 1919 року — військовий організатор більшовицького підпілля міста Києва. У лютому — травні 1919 року — комендант Деміївського революційного комітету міста Києва, командир загону. У травні — серпні 1919 року — на військово-секретній роботі в Народному комісаріаті з військових справ Української СРР.

У вересні 1919 — липні 1921 року — агент, начальник відділення особливого відділу Туркестанського фронту і 1-ї армії РСЧА в містах Самарі, Ташкенті та Ашхабаді. У серпні 1921 — травні 1922 року — начальник відділу Київської губернської Надзвичайної комісії (ЧК).

У травні — вересні 1922 року — відповідальний секретар Сквирського повітового комітету КП(б)У Київської губернії. У вересні 1922 — серпні 1923 року — відповідальний секретар Черкаського повітового (окружного) комітету КП(б)У Київської губернії.

У вересні 1923 — червні 1924 року — слухач курсів ЦК КП(б)У в місті Харкові. У червні 1924 — липні 1925 року — заступник відповідального секретаря Уманського окружного комітету КП(б)У Київської губернії.

У серпні 1925 — травні 1928 року — відповідальний секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Києва.

У травні 1928 — серпні 1930 року — відповідальний секретар Мелітопольського окружного комітету КП(б)У.

У вересні 1930 — серпні 1931 року — слухач Московської Промислової академії імені Сталіна. Закінчив лише перший курс.

У серпні 1931 — січні 1934 року — 1-й секретар Бауманського районного комітету ВКП(б) міста Москви. У січні 1934 — березні 1935 року — 1-й секретар Сталінського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У березні 1935 — квітні 1937 року — 2-й секретар Московського обласного комітету ВКП(б).

У березні — травні 1937 року — виконувач обов'язків 1-го секретаря, у травні — листопаді 1937 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

3 листопада 1937 року заарештований. Етапований до Москви, де й був розстріляний.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934–1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Марголин Натан Вениаминович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)