Відмінності між версіями «Марджері Аллінґем»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створено шляхом перекладу сторінки «Аллингем, Марджери»)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Письменник
+
{{Письменник}}
|жанр = Детектив
 
}}
 
 
[[Файл:South_Street,_Tolleshunt_D'Arcy.jpg|міні|Будинок Марджері Аллінгем і її чоловіка в селі {{Нп|Толешант Дарсі||en|Tolleshunt D'Arcy}}]]
 
[[Файл:South_Street,_Tolleshunt_D'Arcy.jpg|міні|Будинок Марджері Аллінгем і її чоловіка в селі {{Нп|Толешант Дарсі||en|Tolleshunt D'Arcy}}]]
'''Марджері Луїза Аллінгем''' ({{Життєпис}}) - англійська романістка {{Нп|Золоте століття детективного жанру|"Золотого століття" британського детективу|ru|Золотой век детективного жанра}}. Критиками ставиться в один ряд з {{Нп|Дороті Сеєрс||ru|Сэйерс, Дороти Ли}}, [[Агата Крісті|Агатою Крісті]], {{Нп|Гледіс Мітчелл||en|Gladys Mitchell}} і {{Нп|Найо Марш||ru|Марш, Найо}}.
+
'''Марджері Луїза Аллінгем''' ({{Життєпис}}) — англійська романістка {{Нп|Золоте століття детективного жанру|"Золотого століття" британського детективу|ru|Золотой век детективного жанра}}. Критиками ставиться в один ряд з {{Нп|Дороті Сеєрс||ru|Сэйерс, Дороти Ли}}, [[Агата Крісті|Агатою Крісті]], {{Нп|Гледіс Мітчелл||en|Gladys Mitchell}} і {{Нп|Найо Марш||ru|Марш, Найо}}.
   
 
Спочатку задуманий як пародія на героя Дороті Сеєрс, {{Нп|Лорд Пітер Вімзі|Пітера лорда Вімзі|ru|Лорд Питер Уимзи}}, персонаж серії детективів Марджері Аллінгем, {{Нп|Альберт Кемпіон||ru|Альберт Кэмпион}}, став самостійним героєм, і з'явився у 18 романах і безлічі оповідань.
 
Спочатку задуманий як пародія на героя Дороті Сеєрс, {{Нп|Лорд Пітер Вімзі|Пітера лорда Вімзі|ru|Лорд Питер Уимзи}}, персонаж серії детективів Марджері Аллінгем, {{Нп|Альберт Кемпіон||ru|Альберт Кэмпион}}, став самостійним героєм, і з'явився у 18 романах і безлічі оповідань.
Рядок 10: Рядок 8:
   
 
=== Дитинство та освіта ===
 
=== Дитинство та освіта ===
Марджері Аллінгем народилася 20 травня 1904 року в Лондонському районі [[Ілінг (боро)|Ілінг]], Англія, в сім'ї, зануреній у літературу. Її батько Герберт Аллінгем (1967-1936) і її мати, Емілі Джейн (уроджена Х'юз) були письменниками; Герберт Аллінгем також був автором кримінальної літератури і редактором "''[[Christian Globe]]''" і "''[[The New London Journal]]''" (в останньому сама Марджері друкувала свої оповідання про {{Нп|Секстон Блейк|Секстона Блейка|en|Sexton Blake}} - відомого детектива, чий творець, так само як і в {{Нп|Пінкертонівщина|Пінкертона|ru|Пинкертоновщина}}, був невідомий). Емілі Джейн писала й друкувала оповідання в жіночих журналах.
+
Марджері Аллінгем народилася 20 травня 1904 року в Лондонському районі [[Ілінг (боро)|Ілінг]], Англія, в сім'ї, зануреній у літературу. Її батько Герберт Аллінгем (1967—1936) і її мати, Емілі Джейн (уроджена Х'юз) були письменниками; Герберт Аллінгем також був автором кримінальної літератури і редактором «''[[Christian Globe]]''» і «''[[The New London Journal]]''» (в останньому сама Марджері друкувала свої оповідання про {{Нп|Секстон Блейк|Секстона Блейка|en|Sexton Blake}} — відомого детектива, чий творець, так само як і в {{Нп|Пінкертонівщина|Пінкертона|ru|Пинкертоновщина}}, був невідомий). Емілі Джейн писала й друкувала оповідання в жіночих журналах.
   
Незабаром після народження Марджері, її сім'я переїхала з Лондона в графство [[Ессекс]], в село {{Нп|Леєр Бретон||en|Layer Breton}}, що неподалік від [[Колчестер|Колчестера]]. Майбутня письменниця навчалася у місцевій школі, а після продовжила здобувати освіту в школі для дівчаток Perse в Кембриджі, де постійно писала короткі оповідання і п'єси; свій перший авторський гонорар Марджері отримала у віці восьми років за оповідання, надруковане в журналі її тітки.
+
Незабаром після народження Марджері, її сім'я переїхала з Лондона в графство [[Ессекс]], в село {{Нп|Леєр Бретон||en|Layer Breton}}, що неподалік від [[Колчестер]]а. Майбутня письменниця навчалася у місцевій школі, а після продовжила здобувати освіту в школі для дівчаток Perse в Кембриджі, де постійно писала короткі оповідання і п'єси; свій перший авторський гонорар Марджері отримала у віці восьми років за оповідання, надруковане в журналі її тітки.
   
Повернувшись у Лондон в 1920 році, Аллінгем вивчала драматургію і мову в [[Вестмінстерський університет|Політехнічному інституті]] на [[Ріджент-стрит|Ріджен-стрит]], де вилікувалася від [[заїкання]], яким страждала з дитинства. В цей час вона вперше зустріла [[Філіп Янгман Картер|Філіпа Янгмана Картера]] (1904-1969), за якого вийшла заміж у 1927 році. Він співпрацював з дружиною, проектуючи обкладинки для книг. Вони жили на краю боліт Ессекса, в селі {{Нп|Толешант Дарсі||en|Tolleshunt D'Arcy}}, біля містечка Малдона.
+
Повернувшись у Лондон в 1920 році, Аллінгем вивчала драматургію і мову в [[Вестмінстерський університет|Політехнічному інституті]] на [[Ріджент-стрит|Ріджен-стрит]], де вилікувалася від [[заїкання]], яким страждала з дитинства. В цей час вона вперше зустріла [[Філіп Янгман Картер|Філіпа Янгмана Картера]] (1904—1969), за якого вийшла заміж у 1927 році. Він співпрацював з дружиною, проектуючи обкладинки для книг. Вони жили на краю боліт Ессекса, в селі {{Нп|Толешант Дарсі||en|Tolleshunt D'Arcy}}, біля містечка Малдона.
   
 
=== Ранні роботи ===
 
=== Ранні роботи ===
Дебютний роман Марджері Аллінгем "''Blackkerchief Dick''" був опублікований в 1923 році, коли письменниці було 19 років. Роман нібито був написаний на основі історії, яку Аллінгем почула під час спіритичного сеансу, хоча після смерті Марджері її чоловік спростував цю версію. Проте, Аллінгем продовжувала включати окультизм у свої роботи. "''Blackkerchief Dick''" був добре прийнятий читацькою публікою, але як такого доходу автору не приніс. На самому початку творчої кар'єри Аллінгем написала кілька п'єс і спробувала написати серйозний роман, але виявивши, що її теми стикаються з її безтурботністю, вирішила спробувати написати щось у жанрі таємниці.
+
Дебютний роман Марджері Аллінгем «''Blackkerchief Dick''» був опублікований в 1923 році, коли письменниці було 19 років. Роман нібито був написаний на основі історії, яку Аллінгем почула під час спіритичного сеансу, хоча після смерті Марджері її чоловік спростував цю версію. Проте, Аллінгем продовжувала включати окультизм у свої роботи. «''Blackkerchief Dick''» був добре прийнятий читацькою публікою, але як такого доходу автору не приніс. На самому початку творчої кар'єри Аллінгем написала кілька п'єс і спробувала написати серйозний роман, але виявивши, що її теми стикаються з її безтурботністю, вирішила спробувати написати щось у жанрі таємниці.
   
Вона постійно писала в школі. Під час навчання на Ріджен-стрит, вона написала віршовану п'єсу "Дідона і Еней" ({{Lang-en|Dido and Aeneas}}), яка була поставлена в Георгіївському залі в театрі "''Cripplegate Theatre''". У цій постановці сама Аллінгем зіграла роль Дідони; декорації розробив Філіп Картер.
+
Вона постійно писала в школі. Під час навчання на Ріджен-стрит, вона написала віршовану п'єсу «Дідона і Еней» ({{Lang-en|Dido and Aeneas}}), яка була поставлена в Георгіївському залі в театрі «''Cripplegate Theatre''». У цій постановці сама Аллінгем зіграла роль Дідони; декорації розробив Філіп Картер.
   
 
=== Кемпіон і успіх ===
 
=== Кемпіон і успіх ===
Справжній успіх прийшов до Марджері Аллінгем з публікацією в 1929 році детективного роману "[[Злочин у Блек Дадлі]]" ({{Lang-en|The Crime at Black Dudley}}). У цьому романі вперше з'являється {{Нп|Альберт Кемпіон||ru|Альберт Кэмпион}}, нехай і як другорядний персонаж, що вважався пародією на лорда Пітера Вімзі Дороті Сеєрс. Під тиском американської публіки, захопленої Кемпіоном, в 1930 році Аллінгем публікує роман "Таємничий доказ" ({{Lang-en|Mystery Mile}}).
+
Справжній успіх прийшов до Марджері Аллінгем з публікацією в 1929 році детективного роману «[[Злочин у Блек Дадлі]]» ({{Lang-en|The Crime at Black Dudley}}). У цьому романі вперше з'являється {{Нп|Альберт Кемпіон||ru|Альберт Кэмпион}}, нехай і як другорядний персонаж, що вважався пародією на лорда Пітера Вімзі Дороті Сеєрс. Під тиском американської публіки, захопленої Кемпіоном, в 1930 році Аллінгем публікує роман «Таємничий доказ» ({{Lang-en|Mystery Mile}}).
   
Написавши три романи і маючи сильного центрального персонажа, Аллінгем значно поліпшила свої письменницькі навички, знайшла "свій" жанр і продовжила писати популярні романи про Альберта Кемпіона. Спочатку від Марджері вимагалося писати оповідання про Кемпіона для таких журналів, як [[The Strand Magazine|''The Strand Magazine'']], але з часом популярність Кемпіона зростала, як і число послідовників персонажа, і врешті решт цей персонаж став центральним героєм 18 романів та понад 20 оповідань, що писалися і видавалися до 1960-х років.
+
Написавши три романи і маючи сильного центрального персонажа, Аллінгем значно поліпшила свої письменницькі навички, знайшла «свій» жанр і продовжила писати популярні романи про Альберта Кемпіона. Спочатку від Марджері вимагалося писати оповідання про Кемпіона для таких журналів, як [[The Strand Magazine|''The Strand Magazine'']], але з часом популярність Кемпіона зростала, як і число послідовників персонажа, і врешті решт цей персонаж став центральним героєм 18 романів та понад 20 оповідань, що писалися і видавалися до 1960-х років.
   
Альберт Кемпіон - загадковий, високопоставлений персонаж (в ранніх романах Аллінгем натякала, що сім'я її персонажа знаходиться в лінії успадкування британського престолу), що має дворянський титул і працює під вигаданим ім'ям. Кемпіон плавно переміщається між ешелонами дворянства й уряду з одного боку, і темним злочинним світом з іншого, часто в супроводі свого "капітана Ґастінгса" - колишнього злодія, нині слуги, - Леґґа. Протягом усього свого літературного життя, Кемпіон бував то класичним детективом, то справжнім авантюристом. Дійсно, перші три романи Аллінгем про Кемпіона - "Злочин у Блек Дадлі", "Таємничий доказ" і "Таємниця чаші" - були написані тим, що сама письменниця називала "методом сливового пудингу": менше зосередженості на методах вбивства і формальностей класичного детектива, більше авантюр.
+
Альберт Кемпіон — загадковий, високопоставлений персонаж (в ранніх романах Аллінгем натякала, що сім'я її персонажа знаходиться в лінії успадкування британського престолу), що має дворянський титул і працює під вигаданим ім'ям. Кемпіон плавно переміщається між ешелонами дворянства й уряду з одного боку, і темним злочинним світом з іншого, часто в супроводі свого «капітана Ґастінгса» — колишнього злодія, нині слуги, — Леґґа. Протягом усього свого літературного життя, Кемпіон бував то класичним детективом, то справжнім авантюристом. Дійсно, перші три романи Аллінгем про Кемпіона — «Злочин у Блек Дадлі», «Таємничий доказ» і «Подивіться на леді» — були написані тим, що сама письменниця називала «методом сливового пудингу»: менше зосередженості на методах вбивства і формальностей класичного детектива, більше авантюр.
   
По мірі просування серії, Кемпіон працює все більш тісно з поліцією і контррозвідкою [[Таємна служба розвідки (Велика Британія)|MI6]]. Він закохується, одружується, стає батьком, згодом мудрішає і дозріває емоційно. По мірі того, як вдосконалюється авторський стиль Аллінгем, стиль і формат її книг рухалися далі. В той час, як її ранні романи безтурботні і більше скидаються на якусь "фантастичну пригоду", пізні романи Марджері, такі, як "[[Тигр у диму]]" ({{Lang-en|The Tiger in the Smoke}}) (1952) (включений у британський варіант "{{Нп|100 кращих детективних романів усіх часів||ru|100 лучших детективных романов всех времен}}"), більше зосереджуються на психологічних портретах вбивці і жертви. У багатьох пізніх романах Кемпіон знову повертається на другорядну роль; не більш помітна і його дружина Аманда і його поліцейські помічники.
+
По мірі просування серії, Кемпіон працює все більш тісно з поліцією і контррозвідкою [[Таємна служба розвідки (Велика Британія)|MI6]]. Він закохується, одружується, стає батьком, згодом мудрішає і дозріває емоційно. По мірі того, як вдосконалюється авторський стиль Аллінгем, стиль і формат її книг рухалися далі. В той час, як її ранні романи безтурботні і більше скидаються на якусь «фантастичну пригоду», пізні романи Марджері, такі, як «[[Тигр у диму]]» ({{Lang-en|The Tiger in the Smoke}}) (1952) (включений у британський варіант «{{Нп|100 кращих детективних романів усіх часів||ru|100 лучших детективных романов всех времен}}»), більше зосереджуються на психологічних портретах вбивці і жертви. У багатьох пізніх романах Кемпіон знову повертається на другорядну роль; не більш помітна і його дружина Аманда і його поліцейські помічники.
   
У 1941 році Марджері Аллингем опублікувала неігровий твір "Дубове серце" ({{Lang-en|The Oaken Heart}}), в якому описала свій досвід в Ессексі, коли очікувалося і активно планувалося вторгнення з Німеччини, потенційно поставивши цивільне населення Ессекса на передову.З 1934 року Марджері Аллінгем була членом {{Нп|Детективний Клуб|Детективного Клубу|ru|Детективный клуб}}.
+
У 1941 році Марджері Аллингем опублікувала неігровий твір «Дубове серце» ({{Lang-en|The Oaken Heart}}), в якому описала свій досвід в Ессексі, коли очікувалося і активно планувалося вторгнення з Німеччини, потенційно поставивши цивільне населення Ессекса на передову. З 1934 року Марджері Аллінгем була членом {{Нп|Детективний Клуб|Детективного Клубу|ru|Детективный клуб}}.
   
 
== Смерть ==
 
== Смерть ==
Аллінгем страждала від раку грудей і померла в лікарні ''Severalls Hospital'', Колчестер, Англія, 30 червня 1966 року, у віці 62 років. Її останній роман "Campion, Cargo of Eagles" був завершений її чоловіком у відповідності з її останньою волею, і був опублікований у 1968 році, за рік до смерті Філіпа Картера у віці 65 років. Інші збірки її робіт, як з Альбертом Кемпіоном, так і без нього, продовжували виходити в 1970-х роках. Омнібус "Марджері Аллінгем", що включає "Sweet Danger", "Справа небіжчика Свиней" ({{Lang-en|The Case of the Late Pig}}) і "Тигра в диму", з критичним введенням Джейн Стівенсон, був опублікований в 2006 році.
+
Аллінгем страждала від раку грудей і померла в лікарні ''Severalls Hospital'', Колчестер, Англія, 30 червня 1966 року, у віці 62 років. Її останній роман «Campion, Cargo of Eagles» був завершений її чоловіком у відповідності з її останньою волею, і був опублікований у 1968 році, за рік до смерті Філіпа Картера у віці 65 років. Інші збірки її робіт, як з Альбертом Кемпіоном, так і без нього, продовжували виходити в 1970-х роках. Омнібус «Марджері Аллінгем», що включає «Sweet Danger», «Справа небіжчика Свиней» ({{Lang-en|The Case of the Late Pig}}) і «Тигра в диму», з критичним введенням Джейн Стівенсон, був опублікований в 2006 році.
   
 
Марджері Аллінгем була похована на кладовищі в селі Tolleshunt д'арсі.
 
Марджері Аллінгем була похована на кладовищі в селі Tolleshunt д'арсі.
   
 
== Спадщина ==
 
== Спадщина ==
Австралійський підрозділ видавництва ''Random House'' в серії ''Vintage Classics of Random House'' почав програму перезапуску романів Марджері Аллінгем у 2004 році; зараз вони перевидали всі романи Аллінгем про Альберта Кемпіона, починаючи зі "Злочину в Блек Дадлі" (1929) і закінчуючи "''Campion, Cargo of Eagles''" (1968). У США американське видавництво ''Felony and Mayhem Press'' також перевидало ці романи. У 1956 році був екранізований роман "Тигр у диму", у 1989-1990 роках BBC зняла серіал за творами Аллінгем про Альберта Кемпіона під назвою "''Simply Campion''" з Пітером Девісом (нар. 1951) в головній ролі і з Брайаном Гловером (1934-1997) у ролі Легга, "Гастінгса" Кемпіона.
+
Австралійський підрозділ видавництва ''Random House'' в серії ''Vintage Classics of Random House'' почав програму перезапуску романів Марджері Аллінгем у 2004 році; зараз вони перевидали всі романи Аллінгем про Альберта Кемпіона, починаючи зі «Злочину в Блек Дадлі» (1929) і закінчуючи «''Campion, Cargo of Eagles''» (1968). У США американське видавництво ''Felony and Mayhem Press'' також перевидало ці романи. У 1956 році був екранізований роман «Тигр у диму», у 1989—1990 роках BBC зняла серіал за творами Аллінгем про Альберта Кемпіона під назвою «''Simply Campion''» з Пітером Девісом (нар. 1951) в головній ролі і з Брайаном Гловером (1934—1997) у ролі Легга, «Гастінгса» Кемпіона.
   
 
Після смерті Аллінгем у 1966 році, її чоловік і деякі її протеже написали кілька книжок про письменницю
 
Після смерті Аллінгем у 1966 році, її чоловік і деякі її протеже написали кілька книжок про письменницю
Рядок 48: Рядок 46:
   
 
== Бібліографія ==
 
== Бібліографія ==
 
* ''{{нп|The Crime at Black Dudley|Злочин у Блек Дадлі}}'' (1929); у США вийшов під назвою «''The Black Dudley Murder»''
 
  +
* ''{{нп|Mystery Mile|Таємничий доказ}}'' (1930)
* ''"[[Злочин у Блек Дадлі]]"'' ({{Lang-en|The Crime at Black Dudley}}) (1929); у США вийшов під назвою "''The Black Dudley Murder"''
 
 
* ''{{нп|Look to the Lady|Подивіться на леді}}'' (1931); у США вийшов під назвою «''The Gyrth Chalice Mystery»''
* ''"[[Таємничий доказ]]" ''({{Lang-en|Mystery Mile}}) (1930)
 
  +
* ''{{нп|Police at the Funeral|Поліція на похоронах}}'' (1931)
* ''"[[Таємниця чаші]]" ''({{Lang-en|Look to the Lady}}) (1931); у США вийшов під назвою "''The Gyrth Chalice Mystery"''
 
 
* ''Sweet Danger'' (1933); в США також виходив під назвами «''Kingdom of Death»'' і ''«The Fear Sign»''
* ''"[[Поліція на похоронах]]" ''({{Lang-en|Police at the Funeral}}) (1931)
 
  +
* ''{{нп|Death of a Ghost|Смерть примари}}'' (1934)
* ''Sweet Danger'' (1933); в США також виходив під назвами "''Kingdom of Death"'' і ''"The Fear Sign"''
 
 
* ''{{нп|Flowers for the Judge|Квіти для судді}}'' (1936); у США вийшов під назвою «''Legacy in Blood»''
* ''"[[Смерть примари]]" (''{{Lang-en|Death of a Ghost}}) (1934)
 
* ''"[[Квіти для судді]]" (''{{Lang-en|Flowers for the Judge}}'')'' (1936); у США вийшов під назвою "''Legacy in Blood"''
+
* ''{{нп|Dancers in Mourning|Танцюристи в траурі}}'' (1937); у США вийшов під назвою «''Who Killed Chloe?»''
* ''"[[Танцюристи в траурі]]" (англ. Dancers in Mourning)'' (1937); у США вийшов під назвою "''Who Killed Chloe?"''
 
 
* ''Mr. Campion: Criminologist'' (1937)
 
* ''Mr. Campion: Criminologist'' (1937)
* ''The Case of the Late Pig'' (1937)
+
* ''{{нп|The Case of the Late Pig|Справа пізньої свині}}'' (1937)
* ''"[[Мода у савані]]" (англ. The Fashion in Shrouds)'' (1938); в Росії також друкувався під назвою "Мода на саван"
+
* ''{{нп|The Fashion in Shrouds|Мода у савані}}'' (1938); в Росії також друкувався під назвою «Мода на саван»
 
* ''Mr. Campion and Others'' (1939)
 
* ''Mr. Campion and Others'' (1939)
* ''Traitor's Purse'' (1941); у США вийшов під назвою "''The Sabotage Murder Mystery"''
+
* ''{{нп|Traitor's Purse|Гаманець зрадника}}'' (1941); у США вийшов під назвою «''The Sabotage Murder Mystery»''
* ''"Недорікуватий коронер" (англ. Coroner's Pidgin)'' (1945); у США вийшов під назвою "''Pearls Before Swine"''
+
* ''{{нп|Coroner's Pidgin|Недорікуватий коронер}}'' (1945); у США вийшов під назвою «''Pearls Before Swine»''
 
* ''The Casebook of Mr Campion'' (1947)
 
* ''The Casebook of Mr Campion'' (1947)
* ''"[[Робота для трунаря]]" (англ. More Work for the Undertaker)'' (1948); друкувався в Росії під назвою "Терміново потрібен трунар"
+
* ''{{нп|More Work for the Undertaker|Робота для трунаря}}'' (1948); друкувався в Росії під назвою «Терміново потрібен трунар»
* ''"[[Тигр в диму]]" (англ. The Tiger in the Smoke)'' (1952); у США вийшов під назвою "''Tiger Loose"''
+
* ''{{нп|The Tiger in the Smoke|Тигр в диму}}'' (1952); у США вийшов під назвою «''Tiger Loose»''
* ''The Beckoning Lady'' (1955); у США вийшов під назвою "''The Estate of the Beckoning Lady"''
+
* ''{{нп|The Beckoning Lady|Приваблива леді}}'' (1955); у США вийшов під назвою «''The Estate of the Beckoning Lady»''
* ''Hide My Eyes'' (1958); у США вийшов під назвою "''Tether's End''/''Ten Were Missing"''
+
* ''{{нп|Hide My Eyes|Сховай мої очі}}'' (1958); у США вийшов під назвою «''Tether's End''/''Ten Were Missing»''
* ''The China Governess'' (1963)
+
* ''{{нп|The China Governess|Китайська гувернантка}}'' (1963)
* ''The Mind Readers'' (1965)
+
* ''{{нп|The Mind Readers|Читачі думок}}'' (1965)
* ''Cargo of Eagles'' (1968); дописаний після смерті автора її чоловіком Філіпом Картером
+
* ''{{нп|Cargo of Eagles|Ноша орлів}}'' (1968); дописаний після смерті автора її чоловіком Філіпом Картером
   
 
=== Інші роботи ===
 
=== Інші роботи ===
   
 
==== Під своїм ім'ям ====
 
==== Під своїм ім'ям ====
  +
* ''«[[Дік, Чорна хустка]]» (''{{Lang-en|Blackkerchief Dick}}'')'' (1923)
 
* ''"[[Дік, Чорна хустка]]" (''{{Lang-en|Blackkerchief Dick}}'')'' (1923)
+
* ''«[[Таємниця Білого Котеджу]]» (''{{Lang-en|The Cottage White Mystery}}'')'' (1928)
* ''"[[Таємниця Білого Котеджу]]" (''{{Lang-en|The Cottage White Mystery}}'')'' (1928)
 
 
* ''The Darings of the Red Rose (1930)''
 
* ''The Darings of the Red Rose (1930)''
* ''"[[Чорне пір'я]]" (''{{Lang-en|Black Plumes}}'')'' (1940); в Росії також виходив під назвою "Смерть у галереї"
+
* ''«[[Чорне пір'я]]» (''{{Lang-en|Black Plumes}}'')'' (1940); в Росії також виходив під назвою «Смерть у галереї»
 
* ''The Oaken Heart'' (1941); автобіографічний твір
 
* ''The Oaken Heart'' (1941); автобіографічний твір
 
* ''Dance of the Years'' (1943)
 
* ''Dance of the Years'' (1943)
 
* ''Wanted: Someone Innocent'' (1946)
 
* ''Wanted: Someone Innocent'' (1946)
 
* ''Room to Let: A Radio-Play'' (1947, опубліковано 1950)
 
* ''Room to Let: A Radio-Play'' (1947, опубліковано 1950)
* ''Deadly Duo'' (1949); у США вийшов під назвою "''Take Two at Bedtime"'' (1950)) дві повісті:
+
* ''Deadly Duo'' (1949); у США вийшов під назвою «''Take Two at Bedtime»'' (1950)) — дві повісті:
 
** ''Wanted: Someone Innocent''
 
** ''Wanted: Someone Innocent''
 
** ''Last Act''
 
** ''Last Act''
* ''No Love Lost'' (1954) дві повісті:
+
* ''No Love Lost'' (1954) — дві повісті:
 
** ''The Patient at Peacocks Hall''
 
** ''The Patient at Peacocks Hall''
 
** ''Safer Than Love''
 
** ''Safer Than Love''
Рядок 95: Рядок 91:
   
 
==== Під псевдонімом Maxwell March ====
 
==== Під псевдонімом Maxwell March ====
  +
* ''Other man's Danger'' (1933); у США вийшов під назвою «''The Man of Dangerous Secrets»''
 
* ''Other man's Danger'' (1933); у США вийшов під назвою "''The Man of Dangerous Secrets"''
 
 
* ''Rogues' Holiday'' (1935)
 
* ''Rogues' Holiday'' (1935)
 
* ''The Shadow in the House'' (1936)
 
* ''The Shadow in the House'' (1936)
 
== Примітки ==
 
<references />
 
   
 
== Детективний клуб ==
 
== Детективний клуб ==
У 1936 році був виданий спільний проект {{Нп|Детективний Клуб|Детективного Клубу|ru|Детективный клуб}} "[[Шестеро проти Скотленд-Ярду]]" ({{Lang-en|Six against the Yard}}). Марджері Аллінгем брала участь у його створенні, написавши оповідання на тему ідеального вбивства під назвою "Він зробив її нещасною".
+
У 1936 році був виданий спільний проект {{Нп|Детективний Клуб|Детективного Клубу|ru|Детективный клуб}} «[[Шестеро проти Скотленд-Ярду]]» ({{Lang-en|Six against the Yard}}). Марджері Аллінгем брала участь у його створенні, написавши оповідання на тему ідеального вбивства під назвою «Він зробив її нещасною».
  +
 
== Примітки ==
  +
{{примітки}}
 
[[Категорія:Померли 1966]]
 
[[Категорія:Померли 1966]]
 
[[Категорія:Померли 30 червня]]
 
[[Категорія:Померли 30 червня]]

Версія за 18:06, 12 вересня 2019

Марджері Аллінґем
Народилася 20 травня 1904(1904-05-20)[1][2][…]
Ілінг[d], Ілінг, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство
Померла 30 червня 1966(1966-06-30)[1][2][…] (62 роки)
Колчестер, Колчестер[d], Ессекс[d], Ессекс, Англія, Велика Британія
·рак молочної залози
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія[4]
Діяльність письменниця, романістка
Alma mater Stephen Perse Foundation[d]
Мова творів англійська[5]
Роки активності з 1923
Жанр класичний детектив[d] і детектив
Членство Детективний клуб
Батько Herbert Allingham[d]

Марджері Аллінґем у Вікісховищі?
Будинок Марджері Аллінгем і її чоловіка в селі Толешант Дарсі[en]

Марджері Луїза Аллінгем ((20 травня 1904(1904-05-20), Ілінг[d], Велика Британія — 30 червня 1966(1966-06-30), Колчестер, Велика Британія)) — англійська романістка "Золотого століття" британського детективу[ru]. Критиками ставиться в один ряд з Дороті Сеєрс[ru], Агатою Крісті, Гледіс Мітчелл[en] і Найо Марш[ru].

Спочатку задуманий як пародія на героя Дороті Сеєрс, Пітера лорда Вімзі[ru], персонаж серії детективів Марджері Аллінгем, Альберт Кемпіон[ru], став самостійним героєм, і з'явився у 18 романах і безлічі оповідань.

Життя і кар'єра

Дитинство та освіта

Марджері Аллінгем народилася 20 травня 1904 року в Лондонському районі Ілінг, Англія, в сім'ї, зануреній у літературу. Її батько Герберт Аллінгем (1967—1936) і її мати, Емілі Джейн (уроджена Х'юз) були письменниками; Герберт Аллінгем також був автором кримінальної літератури і редактором «Christian Globe» і «The New London Journal» (в останньому сама Марджері друкувала свої оповідання про Секстона Блейка[en] — відомого детектива, чий творець, так само як і в Пінкертона[ru], був невідомий). Емілі Джейн писала й друкувала оповідання в жіночих журналах.

Незабаром після народження Марджері, її сім'я переїхала з Лондона в графство Ессекс, в село Леєр Бретон[en], що неподалік від Колчестера. Майбутня письменниця навчалася у місцевій школі, а після продовжила здобувати освіту в школі для дівчаток Perse в Кембриджі, де постійно писала короткі оповідання і п'єси; свій перший авторський гонорар Марджері отримала у віці восьми років за оповідання, надруковане в журналі її тітки.

Повернувшись у Лондон в 1920 році, Аллінгем вивчала драматургію і мову в Політехнічному інституті на Ріджен-стрит, де вилікувалася від заїкання, яким страждала з дитинства. В цей час вона вперше зустріла Філіпа Янгмана Картера (1904—1969), за якого вийшла заміж у 1927 році. Він співпрацював з дружиною, проектуючи обкладинки для книг. Вони жили на краю боліт Ессекса, в селі Толешант Дарсі[en], біля містечка Малдона.

Ранні роботи

Дебютний роман Марджері Аллінгем «Blackkerchief Dick» був опублікований в 1923 році, коли письменниці було 19 років. Роман нібито був написаний на основі історії, яку Аллінгем почула під час спіритичного сеансу, хоча після смерті Марджері її чоловік спростував цю версію. Проте, Аллінгем продовжувала включати окультизм у свої роботи. «Blackkerchief Dick» був добре прийнятий читацькою публікою, але як такого доходу автору не приніс. На самому початку творчої кар'єри Аллінгем написала кілька п'єс і спробувала написати серйозний роман, але виявивши, що її теми стикаються з її безтурботністю, вирішила спробувати написати щось у жанрі таємниці.

Вона постійно писала в школі. Під час навчання на Ріджен-стрит, вона написала віршовану п'єсу «Дідона і Еней» (англ. Dido and Aeneas), яка була поставлена в Георгіївському залі в театрі «Cripplegate Theatre». У цій постановці сама Аллінгем зіграла роль Дідони; декорації розробив Філіп Картер.

Кемпіон і успіх

Справжній успіх прийшов до Марджері Аллінгем з публікацією в 1929 році детективного роману «Злочин у Блек Дадлі» (англ. The Crime at Black Dudley). У цьому романі вперше з'являється Альберт Кемпіон[ru], нехай і як другорядний персонаж, що вважався пародією на лорда Пітера Вімзі Дороті Сеєрс. Під тиском американської публіки, захопленої Кемпіоном, в 1930 році Аллінгем публікує роман «Таємничий доказ» (англ. Mystery Mile).

Написавши три романи і маючи сильного центрального персонажа, Аллінгем значно поліпшила свої письменницькі навички, знайшла «свій» жанр і продовжила писати популярні романи про Альберта Кемпіона. Спочатку від Марджері вимагалося писати оповідання про Кемпіона для таких журналів, як The Strand Magazine, але з часом популярність Кемпіона зростала, як і число послідовників персонажа, і врешті решт цей персонаж став центральним героєм 18 романів та понад 20 оповідань, що писалися і видавалися до 1960-х років.

Альберт Кемпіон — загадковий, високопоставлений персонаж (в ранніх романах Аллінгем натякала, що сім'я її персонажа знаходиться в лінії успадкування британського престолу), що має дворянський титул і працює під вигаданим ім'ям. Кемпіон плавно переміщається між ешелонами дворянства й уряду з одного боку, і темним злочинним світом з іншого, часто в супроводі свого «капітана Ґастінгса» — колишнього злодія, нині слуги, — Леґґа. Протягом усього свого літературного життя, Кемпіон бував то класичним детективом, то справжнім авантюристом. Дійсно, перші три романи Аллінгем про Кемпіона — «Злочин у Блек Дадлі», «Таємничий доказ» і «Подивіться на леді» — були написані тим, що сама письменниця називала «методом сливового пудингу»: менше зосередженості на методах вбивства і формальностей класичного детектива, більше авантюр.

По мірі просування серії, Кемпіон працює все більш тісно з поліцією і контррозвідкою MI6. Він закохується, одружується, стає батьком, згодом мудрішає і дозріває емоційно. По мірі того, як вдосконалюється авторський стиль Аллінгем, стиль і формат її книг рухалися далі. В той час, як її ранні романи безтурботні і більше скидаються на якусь «фантастичну пригоду», пізні романи Марджері, такі, як «Тигр у диму» (англ. The Tiger in the Smoke) (1952) (включений у британський варіант «100 кращих детективних романів усіх часів[ru]»), більше зосереджуються на психологічних портретах вбивці і жертви. У багатьох пізніх романах Кемпіон знову повертається на другорядну роль; не більш помітна і його дружина Аманда і його поліцейські помічники.

У 1941 році Марджері Аллингем опублікувала неігровий твір «Дубове серце» (англ. The Oaken Heart), в якому описала свій досвід в Ессексі, коли очікувалося і активно планувалося вторгнення з Німеччини, потенційно поставивши цивільне населення Ессекса на передову. З 1934 року Марджері Аллінгем була членом Детективного Клубу[ru].

Смерть

Аллінгем страждала від раку грудей і померла в лікарні Severalls Hospital, Колчестер, Англія, 30 червня 1966 року, у віці 62 років. Її останній роман «Campion, Cargo of Eagles» був завершений її чоловіком у відповідності з її останньою волею, і був опублікований у 1968 році, за рік до смерті Філіпа Картера у віці 65 років. Інші збірки її робіт, як з Альбертом Кемпіоном, так і без нього, продовжували виходити в 1970-х роках. Омнібус «Марджері Аллінгем», що включає «Sweet Danger», «Справа небіжчика Свиней» (англ. The Case of the Late Pig) і «Тигра в диму», з критичним введенням Джейн Стівенсон, був опублікований в 2006 році.

Марджері Аллінгем була похована на кладовищі в селі Tolleshunt д'арсі.

Спадщина

Австралійський підрозділ видавництва Random House в серії Vintage Classics of Random House почав програму перезапуску романів Марджері Аллінгем у 2004 році; зараз вони перевидали всі романи Аллінгем про Альберта Кемпіона, починаючи зі «Злочину в Блек Дадлі» (1929) і закінчуючи «Campion, Cargo of Eagles» (1968). У США американське видавництво Felony and Mayhem Press також перевидало ці романи. У 1956 році був екранізований роман «Тигр у диму», у 1989—1990 роках BBC зняла серіал за творами Аллінгем про Альберта Кемпіона під назвою «Simply Campion» з Пітером Девісом (нар. 1951) в головній ролі і з Брайаном Гловером (1934—1997) у ролі Легга, «Гастінгса» Кемпіона.

Після смерті Аллінгем у 1966 році, її чоловік і деякі її протеже написали кілька книжок про письменницю

  • Margery Allingham, 100 Years of a Great Mystery Writer edited by Marianne van Hoeven (2003)
  • Margery Allingham: A Biography by Julia Thorogood (1991); revised as The Adventures of Margery Allingham as by Julia Jones (2009). This is the standard biography.
  • Ink in Her Blood: The Life and Crime of Fiction Margery Allingham by Richard Martin (1988)
  • Campion's Career: A Study of the Novels of Margery Allingham by B. A. Pike (1987)

Бібліографія

Інші роботи

Під своїм ім'ям

  • «Дік, Чорна хустка» (англ. Blackkerchief Dick') (1923)
  • «Таємниця Білого Котеджу» (англ. The Cottage White Mystery') (1928)
  • The Darings of the Red Rose (1930)
  • «Чорне пір'я» (англ. Black Plumes') (1940); в Росії також виходив під назвою «Смерть у галереї»
  • The Oaken Heart (1941); автобіографічний твір
  • Dance of the Years (1943)
  • Wanted: Someone Innocent (1946)
  • Room to Let: A Radio-Play (1947, опубліковано 1950)
  • Deadly Duo (1949); у США вийшов під назвою «Take Two at Bedtime» (1950)) — дві повісті:
    • Wanted: Someone Innocent
    • Last Act
  • No Love Lost (1954) — дві повісті:
    • The Patient at Peacocks Hall
    • Safer Than Love
  • The Allingham Case-Book (1969)
  • The Darings of the Red Rose (1995)
  • Three is a Lucky Number

Під псевдонімом Maxwell March

  • Other man's Danger (1933); у США вийшов під назвою «The Man of Dangerous Secrets»
  • Rogues' Holiday (1935)
  • The Shadow in the House (1936)

Детективний клуб

У 1936 році був виданий спільний проект Детективного Клубу[ru] «Шестеро проти Скотленд-Ярду» (англ. Six against the Yard). Марджері Аллінгем брала участь у його створенні, написавши оповідання на тему ідеального вбивства під назвою «Він зробив її нещасною».

Примітки

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. LIBRIS — 2007.
  5. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.