Відмінності між версіями «Мартинівка (Канівський район)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
(Не показані 7 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 35: Рядок 35:
 
| відстань ст =
 
| відстань ст =
 
}}{{Otheruses|Мартинівка}}
 
}}{{Otheruses|Мартинівка}}
'''Марти́нівка''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Канівський район|Канівському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. [[Населення]] — 1324 чоловік.
+
'''Марти́нівка''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Канівський район|Канівському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. [[Населення]] — 1324 чоловік. Через село тече річка [[Мартинка]], права притока [[Росава|Росави]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 43: Рядок 43:
 
Від середини ХІХ ст. уся історія села зосереджувалась навколо цукрового заводу.
 
Від середини ХІХ ст. уся історія села зосереджувалась навколо цукрового заводу.
   
Перший цукровий завод побудований Дарієм (за іншими даними - Августом) Понятовським у 1852 р. Потім власниками заводу почергово були граф Бутурлін та князь Юрчаков. Наприкніці ХІХ ст. завод купив Федір Терещенко. По його смерті підприємство успадкувала донька – Надія Федорівна Муравйова-Апостол<ref Мартинівський парфенон>http://kanivcity.webnode.com.ua/news/martin%D1%96vskij-parfenon/</ref>.
+
Перший цукровий завод побудований Дарієм (за іншими даними - Августом) Понятовським у 1852 р. Потім власниками заводу почергово були граф Бутурлін та князь Юрчаков. Наприкніці ХІХ ст. завод купив Федір Терещенко. По його смерті підприємство успадкувала донька – Надія Федорівна Муравйова-Апостол<ref>[http://kanivcity.webnode.com.ua/news/martinіvskij-parfenon/ Мартинівський парфенон]</ref>.
   
 
21 листопада 1918 р. цукровий завод був підданий погрому, під час якого загинуло 4 осіб: помічник директора Іосиф Добровольський, механік Іван Тильман, завідувач лісами Іван Нікітін та помічник бухгалтера Гнат Мінецький<ref>Киевская мысль, 1918, 3 грудня</ref>.
 
21 листопада 1918 р. цукровий завод був підданий погрому, під час якого загинуло 4 осіб: помічник директора Іосиф Добровольський, механік Іван Тильман, завідувач лісами Іван Нікітін та помічник бухгалтера Гнат Мінецький<ref>Киевская мысль, 1918, 3 грудня</ref>.
Рядок 53: Рядок 53:
 
У Мартинівці в [[1856]] році народився польський революціонер-соціаліст [[Людвік Варинський]]. В пам'ять про земляка в селі його іменем названо [[школа|школу]], встановлено [[бронза|бронзове]] погруддя і до [[1997]] року діяв [[музей]].
 
У Мартинівці в [[1856]] році народився польський революціонер-соціаліст [[Людвік Варинський]]. В пам'ять про земляка в селі його іменем названо [[школа|школу]], встановлено [[бронза|бронзове]] погруддя і до [[1997]] року діяв [[музей]].
   
У селі проїздом бував [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]. Їдучи з [[корсунь-Шевченківський|Корсуня]] до [[межиріч (Канівський район)|Межиріча]], він прямував дорогою з боку [[Павлівка (Канівський район)|Павлівки]] через колишній центр Мартинівки. Про це свідчать спогади Миколи Юрченка про те, що його прадід возив конем пошту з Корсуня до [[канів|Канева]] і підвозив на фургоні Шевченка. На честь цього в селі [[2008]] року було встановлено пам'ятний знак<ref>http://www.pres-centr.ck.ua/person/8245/</ref>.
+
У селі проїздом бував [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]. Їдучи з [[корсунь-Шевченківський|Корсуня]] до [[межиріч (Канівський район)|Межиріча]], він прямував дорогою з боку [[Павлівка (Канівський район)|Павлівки]] через колишній центр Мартинівки. Про це свідчать спогади Миколи Юрченка про те, що його прадід возив конем пошту з Корсуня до [[канів|Канева]] і підвозив на фургоні Шевченка. На честь цього в селі [[2008]] року було встановлено пам'ятний знак<ref>{{Cite web |url=http://www.pres-centr.ck.ua/person/8245/ |title=Архівована копія |accessdate=7 жовтень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080608074252/http://pres-centr.ck.ua/person/8245/ |archivedate=8 червень 2008 |deadurl=yes }}</ref>.
   
 
== Література ==
 
== Література ==

Поточна версія на 23:44, 12 липня 2019

село Мартинівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Канівський район
Рада/громада Мартинівська сільська рада
Код КОАТУУ 7122084701
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 18 століття
Населення 1324
Поштовий індекс 19041
Телефонний код +380 4736
Географічні дані
Географічні координати 49°38′07″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д. / 49.63528° пн. ш. 31.29222° сх. д. / 49.63528; 31.29222Координати: 49°38′07″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д. / 49.63528° пн. ш. 31.29222° сх. д. / 49.63528; 31.29222
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Відстань до
обласного центру
58,6 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
25 (автошляхами) км[2]
Місцева влада
Адреса ради с. Мартинівка
Сільський голова Бусля Алла Василівна
Карта
Мартинівка. Карта розташування: Україна
Мартинівка
Мартинівка
Мартинівка. Карта розташування: Черкаська область
Мартинівка
Мартинівка

Мартинівка у Вікісховищі?

Марти́нівка — село в Україні, в Канівському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1324 чоловік. Через село тече річка Мартинка, права притока Росави.

Історія[ред. | ред. код]

1909 року в селі знайшли Мартинівський скарб.

Цукровий завод[ред. | ред. код]

Від середини ХІХ ст. уся історія села зосереджувалась навколо цукрового заводу.

Перший цукровий завод побудований Дарієм (за іншими даними - Августом) Понятовським у 1852 р. Потім власниками заводу почергово були граф Бутурлін та князь Юрчаков. Наприкніці ХІХ ст. завод купив Федір Терещенко. По його смерті підприємство успадкувала донька – Надія Федорівна Муравйова-Апостол[3].

21 листопада 1918 р. цукровий завод був підданий погрому, під час якого загинуло 4 осіб: помічник директора Іосиф Добровольський, механік Іван Тильман, завідувач лісами Іван Нікітін та помічник бухгалтера Гнат Мінецький[4].

У 2000 р. цукровий завод оголосив про своє банкрутство.

Персоналії[ред. | ред. код]

Погруддя Варинському

У Мартинівці в 1856 році народився польський революціонер-соціаліст Людвік Варинський. В пам'ять про земляка в селі його іменем названо школу, встановлено бронзове погруддя і до 1997 року діяв музей.

У селі проїздом бував Тарас Шевченко. Їдучи з Корсуня до Межиріча, він прямував дорогою з боку Павлівки через колишній центр Мартинівки. Про це свідчать спогади Миколи Юрченка про те, що його прадід возив конем пошту з Корсуня до Канева і підвозив на фургоні Шевченка. На честь цього в селі 2008 року було встановлено пам'ятний знак[5].

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 22, 24. ISBN 966-8947-00-2
  3. Мартинівський парфенон
  4. Киевская мысль, 1918, 3 грудня
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червень 2008. Процитовано 7 жовтень 2009.