Мартинівка (Канівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мартинівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Канівський район
Рада/громада Мартинівська сільська рада
Код КОАТУУ 7122084701
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 18 століття
Населення 1324
Поштовий індекс 19041
Телефонний код +380 4736
Географічні дані
Географічні координати 49°38′07″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д. / 49.63528° пн. ш. 31.29222° сх. д. / 49.63528; 31.29222Координати: 49°38′07″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д. / 49.63528° пн. ш. 31.29222° сх. д. / 49.63528; 31.29222
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Відстань до
обласного центру
58,6 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
25 (автошляхами) км[2]
Місцева влада
Адреса ради с. Мартинівка
Сільський голова Бусля Алла Василівна
Карта
Мартинівка. Карта розташування: Україна
Мартинівка
Мартинівка
Мартинівка. Карта розташування: Черкаська область
Мартинівка
Мартинівка

Мартинівка у Вікісховищі?

Марти́нівка — село в Україні, в Канівському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1324 чоловік. Через село тече річка Мартинка, права притока Росави.

Історія[ред. | ред. код]

1909 року в селі знайшли Мартинівський скарб.

Цукровий завод[ред. | ред. код]

Від середини ХІХ ст. уся історія села зосереджувалась навколо цукрового заводу.

Перший цукровий завод побудований Дарієм (за іншими даними - Августом) Понятовським у 1852 р. Потім власниками заводу почергово були граф Бутурлін та князь Юрчаков. Наприкніці ХІХ ст. завод купив Федір Терещенко. По його смерті підприємство успадкувала донька – Надія Федорівна Муравйова-Апостол[3].

21 листопада 1918 р. цукровий завод був підданий погрому, під час якого загинуло 4 осіб: помічник директора Іосиф Добровольський, механік Іван Тильман, завідувач лісами Іван Нікітін та помічник бухгалтера Гнат Мінецький[4].

У 2000 р. цукровий завод оголосив про своє банкрутство.

Персоналії[ред. | ред. код]

Погруддя Варинському

У Мартинівці в 1856 році народився польський революціонер-соціаліст Людвік Варинський. В пам'ять про земляка в селі його іменем названо школу, встановлено бронзове погруддя і до 1997 року діяв музей.

У селі проїздом бував Тарас Шевченко. Їдучи з Корсуня до Межиріча, він прямував дорогою з боку Павлівки через колишній центр Мартинівки. Про це свідчать спогади Миколи Юрченка про те, що його прадід возив конем пошту з Корсуня до Канева і підвозив на фургоні Шевченка. На честь цього в селі 2008 року було встановлено пам'ятний знак[5].

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 22, 24. ISBN 966-8947-00-2
  3. Мартинівський парфенон
  4. Киевская мысль, 1918, 3 грудня
  5. http://www.pres-centr.ck.ua/person/8245/