[перевірена версія] |
[очікує на перевірку] |
|
|
|
== Молодість і навчання == |
|
== Молодість і навчання == |
|
|
|
|
|
Мартін Лютер Кінг народився у родині [[пастор]]а [[баптист]]ської церкви. У [[1944]] році, не закінчивши середньої школи, склав іспити і вступив до коледжу Морхауса для кольорових в Атланті. Тоді ж став членом Національної асоціації прогресу кольорового населення (НАПКН). У [[1947]] р. Кінг прийняв сан і став помічником батька в церкві. Закінчивши коледж із ступенем [[бакалавр]]а соціології в [[1948]] році, Кінг перейшов на навчання у Теологічну семінарію Крозера в [[Честер (Пенсильванія)|Честері]] (штат [[Пенсильванія]]), де в [[1951]] р. одержав ступінь бакалавра [[богослов'я]]. Призначена йому стипендія дозволила вступити в аспірантуру [[Бостонський університет|Бостонського університету]], де в [[1955]] р. Кінг захистив дисертацію, ставши [[доктор філософії|доктором філософії]]. |
|
Мартін Лютер Кінг народився у родині [[пастор]]а [[баптист]]ської церкви. У [[1944]] році, не закінчивши середньої школи, склав іспити і вступив до коледжу Морхауса для кольорових в Атланті. Тоді ж став членом Національної асоціації прогресу кольорового населення (НАПКН). У [[1947]] р. Кінг прийняв сан і став помічником батька в церкві. Закінчивши коледж із ступенем [[бакалавр]]а соціології в [[1948]] році, Кінг перейшов на навчання у Теологічну семінарію Крозера в [[Честер (Пенсільванія)|Честері]] (штат [[Пенсільванія]]), де в [[1951]] р. одержав ступінь бакалавра [[богослов'я]]. Призначена йому стипендія дозволила вступити в аспірантуру [[Бостонський університет|Бостонського університету]], де в [[1955]] р. Кінг захистив дисертацію і став [[доктор філософії|доктором філософії]]. |
|
|
|
|
|
== Політична діяльність == |
|
== Політична діяльність == |
|
|
|
|
|
Ще раніше, в [[1954]] році Мартін Лютер Кінг став пастором у баптистській церкві в [[Монтгомері (Алабама)|Монтгомері]], штат [[Алабама (штат)|Алабама]], де й організував комітети соціальних дій, збирав кошти для НАПКН. Після інциденту з активісткою [[Роза Паркс|Розою Паркс]] — швачку було заарештовано за відмову поступитися місцем в автобусі білому пасажирові — у грудні [[1955]] р. у Монтгомері утворюється Асоціація вдосконалення, і Кінг стає її президентом. Під керівництвом Кінга негритянська громада бойкотувала транспорт Монтгомері 382 дні. У листопаді [[1956]] р. [[Верховний суд США]] визнав закон про [[сегрегація (суспільство)|сегрегацію]] в Алабамі неконституційним. У грудні того ж року чорні й білі вперше користувалися автобусами спільно. |
|
Ще раніше, в [[1954]] році Мартін Лютер Кінг став пастором у баптистській церкві в [[Монтгомері (Алабама)|Монтгомері]], штат [[Алабама (штат)|Алабама]], де й організував комітети соціальних дій, збирав кошти для НАПКН. Після інциденту з активісткою [[Роза Паркс|Розою Паркс]] — швачку було заарештовано за відмову поступитися місцем в автобусі білому пасажирові — у грудні [[1955]] р. у Монтгомері утворюється Асоціація вдосконалення, і Кінг стає її президентом. Під керівництвом Кінга громада афро-американців бойкотувала транспорт Монтгомері 382 дні. У листопаді [[1956]] р. [[Верховний суд США]] визнав закон про [[сегрегація (суспільство)|сегрегацію]] в Алабамі неконституційним. У грудні того ж року чорні й білі вперше користувалися автобусами спільно. |
|
|
|
|
|
Унікальний внесок Кінга в справу захисту [[права людини|прав людини]] зумовила його схильність до принципів християнської філософії. Прикладом для себе Кінг вважав діяльність [[Махатма Ганді|Махатми Ганді]], лідера руху пасивного опору, завдяки якому [[Індія]] звільнилася від британського панування. ''«Філософія ненасильницького опору Ганді,'' — заявляв Кінг, — ''єдиний метод, виправданий у боротьбі за волю»''. |
|
Унікальний внесок Кінга в справу захисту [[права людини|прав людини]] зумовила його схильність до принципів християнської філософії. Прикладом для себе Кінг вважав діяльність [[Махатма Ганді|Махатми Ганді]], лідера руху пасивного опору, завдяки якому [[Індія]] звільнилася від британського панування. ''«Філософія ненасильницького опору Ганді,'' — заявляв Кінг, — ''єдиний метод, виправданий у боротьбі за волю»''. |
|
|
|
|
|
У січні [[1957]] р. негритянські лідери півдня створили союз церковних організацій за громадянські права під назвою [[Конференція керівництва християн Півдня|«Конференція керівництва християн Півдня» (ККХП)]] й Мартін Лютер Кінг був обраний президентом цієї організації. У вересні [[1958]] року, під час роздачі автографів у [[Гарлем]]і, його поранено ножем у груди психічно хворою жінкою. |
|
У січні [[1957]] р. афро-американські лідери півдня створили союз церковних організацій за громадянські права під назвою [[Конференція керівництва християн Півдня|«Конференція керівництва християн Півдня» (ККХП)]] й Мартін Лютер Кінг був обраний президентом цієї організації. У вересні [[1958]] року, під час роздачі автографів у [[Гарлем]]і, його поранила ножем у груди психічно хвора. |
|
|
|
|
|
Використовуючи ККХП як базу, Кінг організував ряд кампаній за громадянські права, націлених на знищення сегрегації у транспорті, у театрах, ресторанах тощо. Він подорожував по всій країні, читаючи лекції, причому 15 разів Кінга заарештовували. У [[1960]] році за запрошенням прем'єр-міністра [[Джавахарлал Неру|Джавахарлала Неру]] він провів місяць в Індії, де познайомився з діяльністю Ганді. У березні–квітні 1963 року Кінг очолив масові демонстрації в [[Бірмінгем (Алабама)|Бірмінгемі]] (штат Алабама) проти сегрегації на виробництві та у побуті, одним з гасел яких було створення комітетів громадян різних рас. Поліція розганяла демонстрантів (серед яких було багато дітей) за допомогою собак, водометів і кийків. За порушення заборони на демонстрації Кінг був заарештований на 5 днів. У цей час він написав [[«Лист із бірмінгемської в'язниці»]] білим релігійним діячам міста, які дорікали йому за «нерозсудливі й несвоєчасні дії». |
|
Використовуючи ККХП як базу, Кінг організував ряд кампаній за громадянські права, націлених на знищення сегрегації у транспорті, у театрах, ресторанах тощо. Він подорожував по всій країні, читаючи лекції, причому 15 разів Кінга заарештовували. У [[1960]] році за запрошенням прем'єр-міністра [[Джавахарлал Неру|Джавахарлала Неру]] він провів місяць в Індії, де познайомився з діяльністю Ганді. У березні–квітні 1963 року Кінг очолив масові демонстрації в [[Бірмінгем (Алабама)|Бірмінгемі]] (штат Алабама) проти сегрегації на виробництві та у побуті, одним з гасел яких було створення комітетів громадян різних рас. Поліція розганяла демонстрантів (серед яких було багато дітей) за допомогою собак, водометів і кийків. За порушення заборони на демонстрації Кінг був заарештований на 5 днів. У цей час він написав [[«Лист із бірмінгемської в'язниці»]] білим релігійним діячам міста, які дорікали йому за «нерозсудливі й несвоєчасні дії». |
|
|
|
|
|
|
|
[[Файл:Bezoek ds Martin Luther King.ogv|thumb|Уривок з конференції Мартіна Лютера Кінга в [[Схіпгол (аеропорт)|Аеропорту Схіпгол]] ([[15 серпня]] [[1964]])]] |
|
[[Файл:Bezoek ds Martin Luther King.ogv|thumb|Уривок з конференції Мартіна Лютера Кінга в [[Схіпгол (аеропорт)|Аеропорту Схіпгол]] ([[15 серпня]] [[1964]])]] |
|
У 1964 році Кінгу була присуджена [[Нобелівська премія миру]]. У вступній промові представник Норвезького нобелівського комітету Гунар Ян відзначив: «Хоча Мартін Лютер Кінг непричетний до міжнародних справ, його боротьба служить справі миру… У західному світі він був першим, хто продемонстрував, що боротьба не обов'язково має на увазі насильство». У своїй Нобелівській лекції Кінг говорив: ''«Ненасильство означає, що мій народ всі ці роки терпляче переносив страждання, не заподіюючи їх іншим… Це значить, що ми не відчуваємо більше страху. Але із цього не треба робити висновок, що ми хочемо злякати тих або інших або навіть суспільство, частиною якого ми є. Рух не прагне звільнити негрів шляхом приниження й поневолення білих. Він не хоче перемоги над кимось. Він бажає звільнення американського»''. |
|
У 1964 році Кінгу була присуджена [[Нобелівська премія миру]]. У вступній промові представник Норвезького нобелівського комітету Гунар Ян відзначив: «Хоча Мартін Лютер Кінг непричетний до міжнародних справ, його боротьба служить справі миру… У західному світі він був першим, хто продемонстрував, що боротьба не обов'язково має на увазі насильство». У своїй Нобелівській лекції Кінг говорив: ''«Ненасильство означає, що мій народ всі ці роки терпляче переносив страждання, не заподіюючи їх іншим… Це значить, що ми не відчуваємо більше страху. Але із цього не треба робити висновок, що ми хочемо злякати тих або інших або навіть суспільство, частиною якого ми є. Рух не прагне звільнити афро-американців шляхом приниження й поневолення білих. Він не хоче перемоги над кимось. Він бажає звільнення американського»''. |
|
|
|
|
|
Залишаючись суперечливою фігурою, Кінг мав багато ворогів — не тільки на півдні, але й в інших частинах країни. Мабуть, найвпливовішим критиком Кінга був директор Федерального бюро розслідувань ([[ФБР]]) [[Едгар Гувер]], що називав його комуністом, зрадником і глибоко аморальною людиною. Коли Кінг звинуватив агентів [[ФБР]] у невжитті заходів щодо скарг в [[Олбані (Джорджія)|Олбані]] (штат Джорджія), пояснюючи це їхнім південним походженням, Гувер не посоромився назвати Кінга ''«найбільшим брехуном у країні»''. ФБР прослуховувало телефони Кінга, зібрало велике досьє про його особисте й громадське життя. У [[1967]] р. Кінг видав книгу ''«Куди ми підемо звідси?»''. У квітні він відкрито висловився проти [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]]. Кінг звернувся з посланням до великого антивоєнного [[мітинг]]у у Вашингтоні; став співголовою організації ''«Священники й миряни, стривожені подіями у В'єтнамі»''. В останні роки життя увага Кінга була прикута не тільки до расизму, але й до проблеми [[безробіття]], [[голод]]у й [[бідність|бідності]] у всій Америці. |
|
Залишаючись суперечливою фігурою, Кінг мав багато ворогів — не тільки на півдні, але й в інших частинах країни. Мабуть, найвпливовішим критиком Кінга був директор Федерального бюро розслідувань ([[ФБР]]) [[Едгар Гувер]], що називав його комуністом, зрадником і глибоко аморальною людиною. Коли Кінг звинуватив агентів [[ФБР]] у невжитті заходів щодо скарг в [[Олбані (Джорджія)|Олбані]] (штат Джорджія), пояснюючи це їхнім південним походженням, Гувер не посоромився назвати Кінга ''«найбільшим брехуном у країні»''. ФБР прослуховувало телефони Кінга, зібрало велике досьє про його особисте й громадське життя. У [[1967]] р. Кінг видав книгу ''«Куди ми підемо звідси?»''. У квітні він відкрито висловився проти [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]]. Кінг звернувся з посланням до великого антивоєнного [[мітинг]]у у Вашингтоні; став співголовою організації ''«Священники й миряни, стривожені подіями у В'єтнамі»''. В останні роки життя увага Кінга була прикута не тільки до расизму, але й до проблеми [[безробіття]], [[голод]]у й [[бідність|бідності]] у всій Америці. |
|
|
|
== Убивство == |
|
== Убивство == |
|
{{main|Вбивство Мартіна Лютера Кінга}} |
|
{{main|Вбивство Мартіна Лютера Кінга}} |
|
У [[1968|1968 році]] Кінг був поранений снайпером, коли стояв на балконі мемфіського мотелю «Лорейн». Від ран він помер у госпіталі Сент-Джозефа і був похований в Атланті. |
|
У [[1968|1968 році]] Кінг був поранений снайпером, коли стояв на балконі мемфіського готелю «Лорейн». Від ран він помер у госпіталі Сент-Джозефа і був похований в Атланті. |
|
|
|
|
|
== Особисте життя == |
|
== Особисте життя == |
|
|
|
== Нагороди та відзнаки == |
|
== Нагороди та відзнаки == |
|
|
|
|
|
* Кінг був нагороджений принаймні п'ятдесятьма почесними ступенями різних коледжів та університетів.<ref name=merv>{{cite book|title=King Came Preaching: The Pulpit Power of Dr. Martin Luther King, Jr|page=79|last=Warren|first=Mervyn A.|isbn=0-8308-2658-0|year=2001|publisher=InterVarsity Press}}</ref> |
|
* Кінг був нагороджений принаймні п'ятдесятьма почесними ступенями різних коледжів та університетів.<ref name=merv>{{cite book|title=King Came Preaching: The Pulpit Power of Dr. Martin Luther King, Jr|url=https://archive.org/details/kingcamepreachin0000warr|page=[https://archive.org/details/kingcamepreachin0000warr/page/79 79]|last=Warren|first=Mervyn A.|isbn=0-8308-2658-0|year=2001|publisher=InterVarsity Press}}</ref> |
|
* 14 жовтня 1964 р. Кінг став наймолодшим лауреатом [[Нобелівська премія миру|Нобелівської премії миру]], яка була присуджена йому за очолення ненасильницького опору расовим упередженням в США.<ref>{{cite book|title=Makers of Modern Culture: Makers of Culture|last=Wintle|first=Justin|page=272|publisher=Routledge|year=2001|isbn=0-415-26583-5}}</ref> |
|
* 14 жовтня 1964 р. Кінг став наймолодшим лауреатом [[Нобелівська премія миру|Нобелівської премії миру]], яка була присуджена йому за очолення ненасильницького опору расовим упередженням в США.<ref>{{cite book|title=Makers of Modern Culture: Makers of Culture|last=Wintle|first=Justin|page=272|publisher=Routledge|year=2001|isbn=0-415-26583-5}}</ref> |
|
|
|
|
|
|
|
== Посилання == |
|
== Посилання == |
|
* [https://web.archive.org/web/20191005152124/http://martinlutherking.org/ Martin Luther King Jr. — A True Historical Examination]{{ref-en}} |
|
* [https://web.archive.org/web/20191005152124/http://martinlutherking.org/ Martin Luther King Jr. — A True Historical Examination]{{ref-en}} |
|
* [https://usembassykyivukr.wordpress.com/tag/мартін-лютер-кінг/ Боротьба за громадянські права: від Прокламації про звільнення рабів до Мартіна Лютера Кінга | Блог Посольства США в Україні] |
|
* [https://usembassykyivukr.wordpress.com/tag/мартін-лютер-кінг/ Боротьба за громадянські права: від Прокламації про звільнення рабів до Мартіна Лютера Кінга | Блог Посольства США в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161011171501/https://usembassykyivukr.wordpress.com/tag/мартін-лютер-кінг/ |date=11 жовтня 2016 }} |
|
* [https://romahrytsenko.blogspot.com/2018/05/24-1967.html Мартін Лютер Кінг — По той бік В'єтнаму — час порушити мовчання. Переклад промови] |
|
* [https://romahrytsenko.blogspot.com/2018/05/24-1967.html Мартін Лютер Кінг — По той бік В'єтнаму — час порушити мовчання. Переклад промови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180719024314/https://romahrytsenko.blogspot.com/2018/05/24-1967.html |date=19 липня 2018 }} |
|
* [http://beyond.ua/martin-lyuter-king Мартін Лютер Кінг — Борець проти расової дискримінації в США, лауреат Нобелівської премії миру] |
|
* [http://beyond.ua/martin-lyuter-king Мартін Лютер Кінг — Борець проти расової дискримінації в США, лауреат Нобелівської премії миру] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140630123855/http://beyond.ua/martin-lyuter-king/ |date=30 червня 2014 }} |
|
* [https://web.archive.org/web/20141223034528/http://shkola-agrus.com/czikavo/vydatni-oratory/oratory-20st/martinljuterking.html Мартін Лютер Кінг] |
|
* [https://web.archive.org/web/20141223034528/http://shkola-agrus.com/czikavo/vydatni-oratory/oratory-20st/martinljuterking.html Мартін Лютер Кінг] |
|
|
|
|
|
|
|
[[Категорія:Лауреати Нобелівської премії з США]] |
|
[[Категорія:Лауреати Нобелівської премії з США]] |
|
[[Категорія:Активісти боротьби проти расизму]] |
|
[[Категорія:Активісти боротьби проти расизму]] |
|
[[Категорія:Нагороджені Золотою Медаллю Конгресу]] |
|
[[Категорія:Нагороджені Золотою медаллю Конгресу]] |
|
[[Категорія:Члени Американської академії мистецтв і наук]] |
|
[[Категорія:Члени Американської академії мистецтв і наук]] |
|
[[Категорія:Лауреати премії «Греммі»]] |
|
[[Категорія:Лауреати премії «Греммі»]] |
|
|
|
[[Категорія:Правозахисники США]] |
|
[[Категорія:Правозахисники США]] |
|
[[Категорія:Англіканські святі]] |
|
[[Категорія:Англіканські святі]] |
|
[[Категорія:Проповідники США]] |
|
[[Категорія:Американські проповідники]] |
|
[[Категорія:Кавалери золотого ордена Компаньйонів Олівера Тамбо]] |
|
[[Категорія:Кавалери золотого ордена Компаньйонів Олівера Тамбо]] |
|
[[Категорія:Убиті політики США]] |
|
[[Категорія:Убиті політики США]] |