Відмінності між версіями «Марґарет Мітчелл»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(вікіфікація)
Рядок 13: Рядок 13:
 
| Національність =
 
| Національність =
 
| Громадянство = {{USA}}
 
| Громадянство = {{USA}}
| Мова творів =
+
| Мова творів =
 
| Рід діяльності = <!-- літературний профіль: прозаїк, поет, драматург, есеїст -->
 
| Рід діяльності = <!-- літературний профіль: прозаїк, поет, драматург, есеїст -->
 
| Роки активності = <!-- період творчої активності -->
 
| Роки активності = <!-- період творчої активності -->
Рядок 20: Рядок 20:
 
| Magnum opus = «[[Звіяні вітром (роман)|Звіяні вітром]]»
 
| Magnum opus = «[[Звіяні вітром (роман)|Звіяні вітром]]»
 
| Премії = [[Пулітцерівська премія]] (1937)
 
| Премії = [[Пулітцерівська премія]] (1937)
| Нагороди =
+
| Нагороди =
 
| Signature = Margaret Mitchell signature.svg
 
| Signature = Margaret Mitchell signature.svg
 
| Примітки =
 
| Примітки =
 
}}
 
}}
{{othernames|Мітчелл}}
+
{{othernames|Мітчелл (прізвище)|Мітчелл}}
'''Марґарет Манерлін Мітчелл'''<ref name="Zar_pysmennyky" /> ({{lang-en|Margaret Munnerlyn Mitchell}}; {{н|1}} [[8 листопада]] [[1900]], [[Атланта]], штат [[Джорджія]]&nbsp;— {{†|1}} [[16 серпня]] [[1949]], там само)&nbsp;— американська письменниця та журналіст, автор роману-бестселера «[[Звіяні вітром (роман)|Звіяні вітром]]» («Звіяні вітром »). [[Роман (жанр)|Роман]], що вийшов 1936 року, отримав [[Пулітцерівська премія|Пулітцерівську премію]]<ref name="Zar_pysmennyky">Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 193</ref> і був перекладений на 37 мов світу. Екранізований 1939&nbsp;р. режисером [[Віктор Флемінг|Віктором Флемінгом]] фільм «[[Розвіяні вітром (фільм)|Розвіяні вітром]]» отримав вісім премій «[[Оскар]]».
+
'''Марґарет Манерлін Мітчелл'''<ref name="Zar_pysmennyky" /> ({{lang-en|Margaret Munnerlyn Mitchell}}; {{н|1}} [[8 листопада]] [[1900]], [[Атланта]], штат [[Джорджія]]&nbsp;— {{†|1}} [[16 серпня]] [[1949]], там само)&nbsp;— американська письменниця та журналіст, автор роману-бестселера «[[Звіяні вітром (роман)|Звіяні вітром]]» ("Звіяні вітром "). [[Роман (жанр)|Роман]], що вийшов 1936 року, отримав [[Пулітцерівська премія|Пулітцерівську премію]]<ref name="Zar_pysmennyky">Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська.&nbsp;— Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006.&nbsp;— С. 193</ref> і був перекладений на 37 мов світу. Екранізований 1939&nbsp;р. режисером [[Віктор Флемінг|Віктором Флемінгом]] фільм «[[Розвіяні вітром (фільм)|Розвіяні вітром]]» отримав вісім премій «[[Оскар]]».
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Рядок 45: Рядок 45:
 
З 1926 по 1933 рік Марґарет писала свою книгу, абсолютно не будучи впевненою в своєму творінні. Надруковані сторінки вона ховала і не показувала навіть чоловікові. Їй здавалося, що вона займається «аматорською нісенітницею», а погане самопочуття накладало свій відбиток на рукопис: не випадково Марґарет почала роман з останньої глави, з розв'язки, з трагічного фіналу: розриву відносин Скарлетт і Ретта Батлера
 
З 1926 по 1933 рік Марґарет писала свою книгу, абсолютно не будучи впевненою в своєму творінні. Надруковані сторінки вона ховала і не показувала навіть чоловікові. Їй здавалося, що вона займається «аматорською нісенітницею», а погане самопочуття накладало свій відбиток на рукопис: не випадково Марґарет почала роман з останньої глави, з розв'язки, з трагічного фіналу: розриву відносин Скарлетт і Ретта Батлера
   
До 1933 року Марґарет практично завершила свій роман … і сховала його серед купи журналів та іншої макулатури. І тільки через два роки, коли в Атланту приїхав Гарольд Летем, представник найбільшого американського видавничого дому «Макміллан», що подорожував по країні в пошуках нових літературних талантів, подруга вмовила Марґарет віддати йому рукопис твору(колишня назва&nbsp;— «Завтра&nbsp;— інший день»). Протягом наступного року Мітчелл провела кропітку роботу над текстом, особливу увагу звертаючи на історичні деталі і дати. Назва змінюється на «Звіяні вітром » (рядок з вірша «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae» Ернеста Доусона (Ernest Dowson)). Роман «Звіяні вітром » вперше був опублікований 30 червня 1936, і супроводжувався величезною рекламною кампанією, в якій активну роль брала сама Мітчелл.
+
До 1933 року Марґарет практично завершила свій роман … і сховала його серед купи журналів та іншої макулатури. І тільки через два роки, коли в Атланту приїхав Гарольд Летем, представник найбільшого американського видавничого дому «Макміллан», що подорожував по країні в пошуках нових літературних талантів, подруга вмовила Марґарет віддати йому рукопис твору(колишня назва&nbsp;— «Завтра&nbsp;— інший день»). Протягом наступного року Мітчелл провела кропітку роботу над текстом, особливу увагу звертаючи на історичні деталі і дати. Назва змінюється на "Звіяні вітром " (рядок з вірша «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae» Ернеста Доусона (Ernest Dowson)). Роман "Звіяні вітром " вперше був опублікований 30 червня 1936, і супроводжувався величезною рекламною кампанією, в якій активну роль брала сама Мітчелл.
   
 
У 1937 книга отримала Пулітцерівську премію.
 
У 1937 книга отримала Пулітцерівську премію.
Рядок 61: Рядок 61:
   
 
== Переклади українською ==
 
== Переклади українською ==
Перший український переклад ''"Звіяних вітром"'' було видано 1992 року у видавництві «Дніпро».
+
Перший український переклад ''«Звіяних вітром»'' було видано 1992 року у видавництві «Дніпро».
   
* Маргарет Мітчелл. ''"Звіяні вітром"'' у 2-ох томах. Переклад з англійської: [[Доценко Ростислав Іванович|Ростислав Доценко]]; Художнє оформлення: В. І. Бариба, О. В. Штрамило. Київ: "Дніпро". 1992 р. 544 та 560 стор. ISBN 5-308-01143-5 (обидва томи) ISBN 5-308-01141-9 (Книга 1) ISBN 5-308-01142-7 (Книга 2)
+
* Маргарет Мітчелл. ''«Звіяні вітром»'' у 2-ох томах. Переклад з англійської: [[Доценко Ростислав Іванович|Ростислав Доценко]]; Художнє оформлення: В.&nbsp;І.&nbsp;Бариба, О.&nbsp;В.&nbsp;Штрамило. Київ: «Дніпро». 1992&nbsp;р. 544 та 560 стор. ISBN 5-308-01143-5 (обидва томи) ISBN 5-308-01141-9 (Книга 1) ISBN 5-308-01142-7 (Книга 2)
* Маргарет Мітчелл. ''"Розвіяні вітром"'' у 2-ох томах. Переклад з англійської: [[Доценко Ростислав Іванович|Ростислав Доценко]]. Харків: "Фоліо". 2004 р. 590 та 592 стор. ISBN 966-03-2546-0. (обидва томи) ISBN 966-03-2547-9 (Книга 1) ISBN 966-03-2548-7 (Книга 2)
+
* Маргарет Мітчелл. ''«Розвіяні вітром»'' у 2-ох томах. Переклад з англійської: [[Доценко Ростислав Іванович|Ростислав Доценко]]. Харків: «Фоліо». 2004&nbsp;р. 590 та 592 стор. ISBN 966-03-2546-0. (обидва томи) ISBN 966-03-2547-9 (Книга 1) ISBN 966-03-2548-7 (Книга 2)
* Маргарет Мітчелл. ''"Звіяні вітром"''. Переклад з англійської: [[Доценко Ростислав Іванович|Ростислав Доценко]]. Київ: "Країна Мрій". 2016 р. 936 стор. ISBN 978-966-923-111-6
+
* Маргарет Мітчелл. ''«Звіяні вітром»''. Переклад з англійської: [[Доценко Ростислав Іванович|Ростислав Доценко]]. Київ: «Країна Мрій». 2016&nbsp;р. 936 стор. ISBN 978-966-923-111-6
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 82: Рядок 82:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* [http://web.archive.org/web/20121114152728/http://ukrlit.vn.ua/zaruba/biography/mitchell.html Б. Гіленсон "Марґарет Мітчел". Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / За ред. H. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — С. 193]
+
* [http://web.archive.org/web/20121114152728/http://ukrlit.vn.ua/zaruba/biography/mitchell.html Б. Гіленсон «Марґарет Мітчел». Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / За ред. H. Михальської та Б. Щавурського.&nbsp;— Тернопіль: Навчальна книга&nbsp;— Богдан, 2006.&nbsp;— С. 193]
  +
{{бібліоінформація}}
 
  +
{{DEFAULTSORT:Мітчелл, Марґарет}}
 
[[Категорія:Уродженці Атланти]]
 
[[Категорія:Уродженці Атланти]]
 
[[Категорія:Письменники США]]
 
[[Категорія:Письменники США]]

Версія за 05:49, 16 липня 2017

Марґарет Манерлін Мітчелл
Margaret Munnerlyn Mitchell
Margaret Mitchell NYWTS.jpg
Ім'я при народженні англ. Margaret Munnerlyn Mitchell
Псевдо Margaret Mitchell
Народилася 8 листопада 1900(1900-11-08)
Атланта, Джорджія, США
Померла 16 серпня 1949(1949-08-16) (48 років)
Атланта, Джорджія, США
·running over[d]
Поховання Джорджія
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність письменниця, романістка, сценаристка, журналістка
Alma mater Коледж Сміт[d]
Мова творів англійська[1]
Роки активності 1936 — тепер. час
Жанр романтичний роман
Magnum opus «Звіяні вітром»
Автограф Margaret Mitchell signature.svg
Премії Пулітцерівська премія (1937)

CMNS: Марґарет Манерлін Мітчелл на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Марґарет Манерлін Мітчелл[2] (англ. Margaret Munnerlyn Mitchell; нар. 8 листопада 1900, Атланта, штат Джорджія — пом. 16 серпня 1949, там само) — американська письменниця та журналіст, автор роману-бестселера «Звіяні вітром» ("Звіяні вітром "). Роман, що вийшов 1936 року, отримав Пулітцерівську премію[2] і був перекладений на 37 мов світу. Екранізований 1939 р. режисером Віктором Флемінгом фільм «Розвіяні вітром» отримав вісім премій «Оскар».

Біографія

Дитинство. Журналістська робота.

Марґарет Мітчелл народилася 8 листопада 1900 року в Атланті, штат Джорджія, в родині адвоката Юджина Мітчелла (Eugene Muse Mitchell), який був ще й істориком-краєзнавцем, і Марії Ізабелли (Mary Isabel), часто згадуваною, як Мейбелл («Maybelle»), яка була однією з перших леді Атланти, учасницею різноманітних благодійних товариств і активною суфражисткою — прихильницею раннього різновиду фемінізму. У неї було два брати, Рассел Стівенс Мітчелл (Russell Stephens Mitchell), який помер у дитинстві в 1894 році, і Олександр Стівенс Мітчелл (Alexander Stephens Mitchell), що народився в 1896 році.

Дитинство Марґарет минуло в оточенні ветеранів Громадянської війни і родичів по материнській лінії, які жили під час війни. Вразлива дитина завжди захоплювався історіями про Громадянську війну, які розповідали батьки.

Почавши навчання, вона спочатку відвідує Вашингтонську семінарію в Атланті, потім у 1918 році вступає до престижного жіночого Смітського коледжу в штаті Массачусетс. Не закінчивши його, повернулася в рідне місто, отримавши звістку про смерть матері від великої пандемії «іспанського» грипу в 1918 (Мітчелл пізніше використовує цю важливу сцену зі свого життя, щоб інсценувати трагедію Скарлетт, яка дізналася про смерть матері від тифу, коли вона повернулася на плантацію Тари).

У 1922 році під ім'ям Пеггі (її шкільне прізвисько) Мітчелл починає роботу журналістки, вона стала провідним репортером газети «Атланта Джорнал».

Того ж року вона виходить заміж за Беррі Кіннарда Апшоу. Перший шлюб Марґарет Мітчелл тривав всього лише 10 місяців. Беррі був схильний до випивки. Він частенько бив Марґарет. А одного разу, заставши свого благовірного з покоївкою, Марґарет, не замислюючись, подала на розлучення. Про це ще багато років опісля продовжували пліткувати її родичі: з усіх поколінь дружин в їх сімействі, Марґарет стала першою, що дозволила собі розлучення. На початку XX століття розлучення в південних штатах Америки було нонсенсом. Але Марґарет не злякали судові зволікання і бюрократичні перешкоди. У 1924 році вона повернула собі дівоче прізвище.

Другим чоловіком Марґарет став Джон Марш — давній шанувальник, закоханий в неї вже багато років. Заради Марґарет Джон покинув високооплачувану роботу в Вашингтоні і переїхав до Атланти. У 1925 році Марґарет і Джон одружилися. Марґарет пішла з газетного бізнесу, щоб зайнятися літературною творчістю.

Робота над романом «Звіяні вітром»

З 1926 по 1933 рік Марґарет писала свою книгу, абсолютно не будучи впевненою в своєму творінні. Надруковані сторінки вона ховала і не показувала навіть чоловікові. Їй здавалося, що вона займається «аматорською нісенітницею», а погане самопочуття накладало свій відбиток на рукопис: не випадково Марґарет почала роман з останньої глави, з розв'язки, з трагічного фіналу: розриву відносин Скарлетт і Ретта Батлера

До 1933 року Марґарет практично завершила свій роман … і сховала його серед купи журналів та іншої макулатури. І тільки через два роки, коли в Атланту приїхав Гарольд Летем, представник найбільшого американського видавничого дому «Макміллан», що подорожував по країні в пошуках нових літературних талантів, подруга вмовила Марґарет віддати йому рукопис твору(колишня назва — «Завтра — інший день»). Протягом наступного року Мітчелл провела кропітку роботу над текстом, особливу увагу звертаючи на історичні деталі і дати. Назва змінюється на "Звіяні вітром " (рядок з вірша «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae» Ернеста Доусона (Ernest Dowson)). Роман "Звіяні вітром " вперше був опублікований 30 червня 1936, і супроводжувався величезною рекламною кампанією, в якій активну роль брала сама Мітчелл.

У 1937 книга отримала Пулітцерівську премію.

Автор сама серйозно займалася справами щодо продажу роману, встановлюючи права і відрахування, контролюючи видання на інших мовах.

Незважаючи на численні прохання шанувальників, Марґарет Мітчелл не написала більше жодної книги.

Сама Марґарет писала про роман так:

« ... це проста історія про абсолютно простих людей. Тут немає вишуканого стилю, немає філософії, мінімум опису, ні грандіозних думок, немає прихованих значень, ніякої символіки, нічого сенсаційного - словом, нічого з того, що робило інші романи бестселерами. »

Трагічна смерть

11 серпня 1949 по дорозі в кіно її збив автомобіль (водій який раніше працював таксистом, звідси нерідкі помилкові твердження, що її збило таксі), і через 5 днів вона померла, не приходячи до тями.

Поховали Марґарет Мітчелл на Оуклендському кладовищі, поряд з могилами батьків і брата. Чоловік Марґарет, Джон Марш, помер від серцевого нападу, переживши дружину всього на три роки, в 1952 році. Він був похований поруч із дружиною.

Переклади українською

Перший український переклад «Звіяних вітром» було видано 1992 року у видавництві «Дніпро».

Див. також

Примітки

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 193

Посилання

Джерела