Матвій Микулка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:43, 24 травня 2019, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матвій Микулка
лат. Matthias Mikula
Матвій Микулка

Час на посаді:
1522 — ~1522

Райця Львова
Час на посаді:
1519 — 1535

Народивсяневідомо
Помер1535(1535)
ГромадянствоPOL Lwów 1 COA.svg Львів
ПідданствоKingdom of Poland-flag.svg Королівство Польське
Національністьрусин

Рід Микулки
БатькоБернард Микулка
Діти1 син і 2 доньки

Матвій Микулка (пол. Maciej Mikułka)(д/н — між 1531 та 1535) — діяч львівського магістрату, бурмистр Львова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанської міщанської родини Микулків, які засідали в магістраті протягом трьох поколінь. Замолоду від батька, що був райцею, успадкував війтівство в Кульпаркові. У 1515 році завдяки родинному впливу стає лавником, засідав у лавникомі суді до 1519 року.

4 квітня 1519 року обирається одним з райців (зі статусом урядуючого) львівського магістрату. Того ж року було утворена Лонгерія для впорядкування фінансових книг. 30 вересня до її складу було обрано Матвія Микулку (разом зі «старим» райцем Міхаелем Маґістром).

У 1520 році інші райці звинувачили Микулку разом з райцями Йоганом Фрайоборком і Йоганом Кохна у фінансових зловживаннях. У 1521 році за рішенням короля Сигізмунда I Матвія Микулку (разом з двома іншими райцями) було ув'язнено. Лише на початку 1522 року вийшов на свободу. У серпні того ж року стає бурмистром Львова (ймовірно обіймав посаду до самої смерті). Невдовзі сприяв обранню війтом Йогана Фрайборка.

1523 року Микулка стає орендарем львівських податків. Завдяки цьому значно збільшив родинні статки. У 1530 році видав дочку за представника роду Пелків. Остання письмова згадка відноситься до 1531 року. Помер до 1535 року.

Володіння[ред. | ред. код]

Мав у власності маєтки Бжезець, Андріянів і село Ловчиці, кам'яницю в Львові, вулицю Сокільницьку (частина представляло узгір'я під назвою «Львівська Аркадія», де знаходилися будівлі патриціату), простір від мурів міста до меж Кульпаркова з полями, чиншовими осадниками, ставами і млинами.

Родина[ред. | ред. код]

  • Дочка Євфросинія, дружина шляхтича Андрія Пелки
  • Дочка Ганна, дружина Йогана Фрайборка, райці львівського магістрату
  • Син Ян

Джерела[ред. | ред. код]