Махачкала

місто Махачкала
	Герб міста
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Дагестан
Код ЗКАТУ:	82401000000
Код ЗКТМО:	82701000001
Основні дані
Час заснування:	1844
Статус міста	1857
Населення	▲ 583 233 (2015)
Площа	468,13 км²
Поштовий індекс	367000–367999
Телефонний код	+7 8722
Географічні координати:	42°59′ пн. ш. 47°29′ сх. д. / 42.983° пн. ш. 47.483° сх. д.Координати: 42°59′ пн. ш. 47°29′ сх. д. / 42.983° пн. ш. 47.483° сх. д.
	Влада
Веб-сторінка	mkala.ru
Міський голова	Саїд Аміров
	Мапа
	; Махачкала ; Махачкала
	Махачкала на Вікісховищі

Махачкала́ (ав. МахIачхъала, лезгин. Магьачкъеле, таб. Мягьячгъала, дарг. ГIянжи-Къала, МяхIячкъала, кум. Магьачкъала, лакськ. МахІачкъала, Анжи, азерб. Mahaçqala) — місто в Росії, столиця Дагестану. Розташована на вузькій смузі рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою Таркі-Тау та морем. Населення міста — 583 233 мешканців (2015).

Географія[ред. | ред. код]

Махачкала розташована поблизу передгір'їв Великого Кавказу, на вузькій смузі низинної рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою Тарки-Тау та морем, яка в минулому називалася «Дагестанським коридором». Також на території міста є озера Вузівське, Ак-Гель, Грязьове, річки Шурінка, Крива Балка, Юзбашев, Сулак, Терек.

Клімат міста помірний континентальний^[1]. Середньорічна температура повітря +12,4 градусів. Літо спекотне, середня температура літніх місяців 23,6 градусів, денна максимальна температура до +36-38 градусів. Зима дуже м'яка. Середня температура 1,7 градусів, а вночі опускається нижче нуля. Опадів випадає 410 — 450 мм на рік, відносна вологість за рік близько 70 % (взимку до 80 %), а в липні та серпні близько 50 %. У літні місяці буває максимальне число ясних днів. Тривалість літнього періоду (з температурою вище +15 градусів) становить 150 днів, початок припадає на 11 травня, останній літній день 7 жовтня. Вітри переважають південно-східні та північно-західні.

Клімат Махачкалы
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Абсолютний максимум, °C	19,0	20,9	28,8	27,4	35,1	36,1	38,7	38,7	35,0	28,9	23,1	20,1
Середній максимум, °C	4,2	4,2	7,8	14,3	20,2	25,9	28,9	28,7	23,8	17,4	10,7	5,7
Середній мінімум, °C	−1,4	−1,5	1,9	7,1	12,6	17,7	20,7	20,5	16,5	10,6	4,5	0,0
Абсолютний мінімум, °C	−25,1	−26,9	−13,5	−5,1	0,0	5,8	9,7	8,0	0,7	−6,6	−19,7	−26,5
Норма опадів, мм	32	27	22	17	32	22	21	28	46	45	41	32
Температура води, °C	3,3	2,3	4,3	9,5	15,0	20,2	23,4	24,4	21,5	16,1	10,3	5,3
Джерело: Погода и климат ЕСИМО

Історія[ред. | ред. код]

Значну роль в історії боротьби за володіння цим коридором відіграв Таркі-аул, розташований на території сучасної Махачкали. Таркі був відомий уже з 15 століття як торговий центр, через який проходив караванний шлях на місто Дербент - одне з найстаріших міст світу. Існує думка, що на місці сучасної Махачкали із 7 століття знаходилась столиця Хазарського каганату - місто Семендер.

Місто було засновано у 1844 році, відоме спершу під назвою Анджи-Кала (мучна фортеця), y 1857 році було перейменовано в Порт-Петровськ, що пов'язано з легендою, яка розповідає, що в часи Перського походу 1722 року у цьому місці був табір військ російського царя Петра І.

В 1921 із входженням до складу СРСР місто було проголошено столицею новоствореної Дагестанської автономної республіки і знову перейменовано, цього разу на честь дагестанського революціонера Махача Дахадаєва (Назва утворена внаслідок злиття слів «Махач» та «калу»). У середині 30-х років до міста було приєднано селище міського типу Петровськ-Кавказький (нині мкр. Махачкала-1). У радянський час столиця Дагестану прискорено розвивалася, з 1930-х по 1980-і роки чисельність населення зросла більш ніж у 10 разів, були створені основна соціальна інфраструктура, сучасна система освіти та базові галузі промисловості. В 1891-1938 роках на центральній площі Махачкали діяв православний собор Олександра Невського, однак 1953 року він був знищений радянською владою, а на його місці зведено урядові будівлі, які нині є резиденцією президента та уряду республіки. В кінці 1990-х років місто приваблювало радиканльні мусульманські організації, в 1998 Державна рада впродовж доби була захоплена головою Спілки мусульман Росії Надиршахом Хачілаєвим та його прихильниками.

Населення[ред. | ред. код]

Махачкала — найбільш населене місто в Північно-Кавказькому федеральному окрузі, одне з небагатьох зростаючих та найдинамічніших з найбільших російських міст, багато з яких в пострадянський час мали негативну динаміку зміни чисельності населення.

За даними перепису населення 2002:^[2]

	чисельність, міський округ, 2002 рік, чол.	частка, %	чисельність, підпорядковані нп 2002 рік, чол.	Частка, %	чисельність, власне місто 2002 год, чол.	частка, %
аварці	146321	26,84 %	23556	28,43 %	122765	26,55 %
кумики	96617	17,72 %	32492	39,22 %	64124	13,87 %
даргинці	75891	13,92 %	12398	14,97 %	63493	13,73 %
лакці	70987	13,02 %	3664	4,42 %	67323	14,56 %
лезгини	65633	12,04 %	2823	3,41 %	62810	13,58 %
росіяни	43644	8,00 %	1519	1,83 %	42125	9,11 %
табасарани	11124	2,04 %	839	1,01 %	10285	2,22 %
азербайджанці	6750	1,24 %	275	0,33 %	6475	1,40 %
рутульці	5974	1,10 %	379	0,46 %	5595	1,21 %
ногаї	5148	0,94 %	3698	4,46 %	1450	0,31 %
агули	3657	0,67 %	496	0,60 %	3161	0,68 %
татари	2488	0,46 %
цахури	2098	0,38 %	387	0,47 %	1711	0,37 %
чеченці	1343	0,25 %	56	0,07 %	1287	0,28 %
євреї	430	0,08 %	5	0,01 %	425	0,09 %
тати (тати-мусульмани)	417	0,08 %	1	0,00 %	416	0,09 %
гірські євреї	61	0,01 %	0	0,00 %	61	0,01 %
інші	6676	1,22 %	258	0,31 %	8906	1,93 %
всього	545258	100,00 %	82846	100,00 %	462412	100,00 %

Динаміка національного складу Махачкали за даними переписів населення:^[3]

	1926	1939	1959	1970	1979	1989	2002	2010
аварці	1,9%	2,4%	5,8%	11,9%	16,3%	19,1%	26,5%	26,2%
кумики	7,6%	9,3%	12,2%	14,2%	14,1%	14,3%	13,9%	15,1%
даргінці	1,0%	2,6%	5,3%	7,5%	9,4%	11,1%	13,7%	15,5%
лезгини	2,8%	1,7%	3,0%	5,1%	7,6%	9,6%	13,6%	14,8%
лакці		1,9%	5,1%	9,0%	10,8%	11,5%	14,6%	14,0%
росіяни	50,3%	60,5%	51,6%	38,2%	29,1%	21,5%	9,1%	6,3%
табасарани		0,1%	0,2%	0,5%	1,0%	1,6%	2,2%	2,3%
рутульці			0,1%	0,1%	0,4%	0,7%	1,2%	1,4%
агули			0,1%	0,1%	0,2%	0,4%	0,7%	1,0%
азербайджанці		1,5%	1,7%	1,6%	1,7%	1,7%	1,4%	1,0%
ногайці	0,1%	0,1%	0,1%	0,2%	0,3%	0,3%	0,3%	0,2%
цахури			0,1%	0,1%	0,1%	0,5%	0,4%	0,5%
татари								0,4%
вірмени								0,4%
чеченці		0,5%		0,3%	0,3%	0,4%	0,3%	0,2%
населення	32 000	86 836	119 334	185 863	246 590	314 767	462 412	572 076

Освіта і культура[ред. | ред. код]

Вищі навчальні заклади[ред. | ред. код]

Будівля дагестанської Державної Медичної Академії

Будівля Дагестанського Державного Технічного Університету

Дагестанський державний університет
Дагестанський державний технічний університет
Дагестанська державна сільськогосподарська академія
Дагестанський державний педагогічний університет
Дагестанський державний інститут народного господарства
Дагестанська державна медична академія
Дагестанський інститут прикладного мистецтва та дизайну
Інститут теології та міжнародних відносин
Гуманітарний інститут «Інса»
Дагестанська філія Московського державного інституту радіотехніки, електроніки та автоматики (технічного університету)
Дагестанська філія Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена
Інститут (філія) Московського державного відкритого університету
Інститут (філія) Московської державної юридичної академії
Інститут управління та бізнесу
Кавказький інститут НОУ
Махачкалінський філія Московського автомобільно-дорожнього інституту
Махачкалінський філія Сучасної гуманітарної академії
Міжнародна академія сходу
Північно-Кавказький державний податковий інститут — філія Всеросійської державної податкової академії Мінфіну Росії
Північно-Кавказький (м. Махачкала) філія ДОЗ ВПО «Російська правова академія Міністерства юстиції РФ»
Філія Московського відкритого соціального університету — Дагестанський регіональний
Філія Російського державного університету туризму та сервісу
Філія Ростовського державного економічного університету РГЕУ
Філія Північно-Кавказької академії державної служби
Філія університету Російської академії освіти
Філія Південного федерального університету

Архітектура, пам'ятки[ред. | ред. код]

Селище Тарки розташовано в 5,5 км від Махачкали, на горі Тарки-Тау розташоване селище Тарки, на місці якого, за переказами, в VII — X ст. існувало хозарське місто Семендер, що приблизно до 723 року було столицею Хазарського каганату, потім — аул Тарки з 3 мечетями, вище знаходилася фортеця Бурхлива (до 1821), на її місці зберігся спостережний пункт, укріплений кам'яною кладкою.

Джума мечеть

Центральна (Джума) мечеть «Юсуф-бей джамі» - одна з найбільших мечетей Європи, побудована за образом стамбульської «Блакитної мечеті». З кожним роком мечеть розширюється, при цьому зберігаючи геометричну співмірність та естетичну гармонійність ансамблю. Спочатку мечеть була розрахована на 6 — 7 тисяч осіб. За час експлуатації була розширена, і тепер в ній одночасно можуть перебувати 17 тисяч осіб. Названа на честь раптово померлого представника родини турецьких меценатів, на гроші яких була побудована ця мечеть.

Свято-Успенський кафедральний собор, заснований в 1906. В 2004 завершилося будівництво Олександро-Невського бокового вівтаря кафедрального собору та 12 жовтня 2004 Єпископ Бакинський та Прикаспійський Олександр звершив велике освячення приділу. До 100-річчя собору група місцевих художників, що складається з 7 осіб, під керівництвом заслуженого художника РФ, професора Мусаєва А. Б. заново розписала Свято-Успенський собор.

Державні театри[ред. | ред. код]

Аварський Державний музично-драматичний театр

Парк «Махачкала» в Турецькому місті Ялова

Музеї та картинні галереї[ред. | ред. код]

Дагестанський державний об'єднаний історичний та архітектурний музей ім. А. Тахо-Годи
Дагестанський музей образотворчих мистецтв ім. П. С. Гамзатова
Музей бойової слави
Музей історії театрів Дагестану
Музей-заповідник — етнографічний комплекс «Дагестанський аул»
Музей історії міста Махачкали
Музей історії рибної промисловості Дагестану
Виставковий зал Спілки художників Республіки Дагестан
Музей музичної культури Дагестану^[4]