Відмінності між версіями «Маґура (слов'янська міфологія)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (більше не розпізнається як ізольована)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Маґура - дочка громовержця [[Перун]]а, хмарна діва, у [[слов'янська міфологія | слов'янській міфології]] прекрасна, крилата, войовнича. Маґура те ж саме, що скандинавська [[валькірія]]. Серце її навіки віддане славним [[ратник]]ам і [[богатир]]ям.
+
'''Маґура''' — дочка громовержця [[Перун]]а, хмарна діва, у [[слов'янська міфологія | слов'янській міфології]] прекрасна, крилата, войовнича. Маґура те ж саме, що скандинавська [[валькірія]]. Серце її навіки віддане славним [[ратник]]ам і [[богатир]]ям.
   
На полі брані Маґура підбадьорює богатирів войовничими закликами, її золотий шолом виблискує на сонці, вселяючи радість і надію в серця. Ну а якщо воїн упав від удару ворожого меча або пронизаний стрілою, Маґура осінить його своїми крилами, торкнеться охололих вуст - і дасть випити води з золотої чаші. Ті, хто покуштував живої води Маґури, відправиться в [[Ірій]], в райські чортоги, - для життя вічного, де і серед неземного блаженства довічно пам'ятатиме він останній поцілунок Маґури.
+
На полі брані Маґура підбадьорює богатирів войовничими закликами, її золотий шолом виблискує на сонці, вселяючи радість і надію в серця. Ну а якщо воїн упав від удару ворожого меча або пронизаний стрілою, Маґура осінить його своїми крилами, торкнеться охололих вуст — і дасть випити води з золотої чаші. Ті, хто покуштував живої води Маґури, відправиться в [[Ірій]], в райські чортоги, — для життя вічного, де і серед неземного блаженства довічно пам'ятатиме він останній поцілунок Маґури.
   
Вірш Ю. Медведєва «Битва»
+
Вірш Ю. Медведєва «Битва»
{{Початок цитати |Я ратник твой. Защитник твой. <br>
+
{{Цитата|Я ратник твой. Защитник твой. <br>
 
Я - воин. Я отступить пред ворогом - не волен. <br>
 
Я - воин. Я отступить пред ворогом - не волен. <br>
 
О Родина, прощай! Уж свищет сеча, <br>
 
О Родина, прощай! Уж свищет сеча, <br>
Рядок 28: Рядок 28:
 
* [http://godsbay.ru/slavs/magura.html Магура ]
 
* [http://godsbay.ru/slavs/magura.html Магура ]
   
[[Категорія:Слов’янська міфологія]]
+
[[Категорія:Слов'янська міфологія]]

Поточна версія на 16:55, 3 січня 2020

Маґура — дочка громовержця Перуна, хмарна діва, у слов'янській міфології прекрасна, крилата, войовнича. Маґура те ж саме, що скандинавська валькірія. Серце її навіки віддане славним ратникам і богатирям.

На полі брані Маґура підбадьорює богатирів войовничими закликами, її золотий шолом виблискує на сонці, вселяючи радість і надію в серця. Ну а якщо воїн упав від удару ворожого меча або пронизаний стрілою, Маґура осінить його своїми крилами, торкнеться охололих вуст — і дасть випити води з золотої чаші. Ті, хто покуштував живої води Маґури, відправиться в Ірій, в райські чортоги, — для життя вічного, де і серед неземного блаженства довічно пам'ятатиме він останній поцілунок Маґури.

Вірш Ю. Медведєва «Битва»

« Я ратник твой. Защитник твой.

Я - воин. Я отступить пред ворогом - не волен.
О Родина, прощай! Уж свищет сеча,
И кони ржут, и окоем дрожит,
И вражий стан калены стрелы мечет,
И воронье погибель ворожит.
И предки в небесах взирают хмуро,
И ведаю: грядет мой смертный час,
И вижу: приближается
Магура Крылатая, дабы ободрить нас.
И сдавливая дланью злую рану,
Вонзившую, как вепрь, в меня клыки,
Я упаду сейчас: хребтом Урала,
Клинком Непрядвы, воинством тайги,
Озер щитами и копьями нив
Тебя от басурманов заслонив.
Истлеет под сосной мой шлем пернатый,
Травою зарастут мой меч и щит...
Душа моя в объятиях крылатой
Магуры в светлый Ирий отлетит.

»

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]