Відмінності між версіями «Мельник Михайло Спиридонович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 89: Рядок 89:
 
== Родина ==
 
== Родина ==
 
Мав дружину та двох доньок:
 
Мав дружину та двох доньок:
* Оксана, 1970 р. н.;
+
* Оксана, 1969 р. н.;
* Богдана, 1975 р. н.
+
* Богдана, 1973 р. н.
   
 
== Вшанування ==
 
== Вшанування ==
 
8 листопада 2006 року указом [[Президент України|Президента України]] «''за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод''» Михайла Мельника посмертно нагородили [[Орден «За мужність»|орденом «За мужність»]] I ступеня.<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/937/2006 Указ Президента України №&nbsp;937/2006]. [[Верховна Рада України]]. 08.11.2006</ref>
 
8 листопада 2006 року указом [[Президент України|Президента України]] «''за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод''» Михайла Мельника посмертно нагородили [[Орден «За мужність»|орденом «За мужність»]] I ступеня.<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/937/2006 Указ Президента України №&nbsp;937/2006]. [[Верховна Рада України]]. 08.11.2006</ref>
   
25 грудня 2015 року на честь діяча назвали вулицю Михайла Мельника у [[Бровари|Броварах]].<ref>Про перейменування вулиць та провулків м. Бровари [http://brovary-rada.gov.ua/r%D1%96shennya-m%D1%96sko%D1%97-radi-v%D1%96d-25122015%E2%84%9652-04-07pro-pereimenuvannya-vulits-ta-provulk%D1%96v-m-brovari], [http://docs.brovary.org/p31931/25.12.2015/52-04-07]. Рішення [[Броварська міська рада|Броварської міської ради]] №&nbsp;52-04-07 від 25.12.2015. Оприлюднене 28.12.2015</ref><ref>[http://brovary.pravo-znaty.org.ua/u-brovarah-z-yavylys-vulytsi-na-chest-stepana-bandery-nebesnoyi-sotni-ta-geroyiv-ato/ У Броварах з'явились вулиці на честь Степана Бандери, Небесної Сотні та героїв АТО]. Маєш право знати. 25.12.2015</ref>
+
25 грудня 2015 року на честь діяча назвали вулицю Михайла Мельника у [[Бровари|Броварах]].<ref>Про перейменування вулиць та провулків м. Бровари [http://brovary-rada.gov.ua/rіshennya-mіskoї-radi-vіd-25122015%E2%84%9652-04-07pro-pereimenuvannya-vulits-ta-provulkіv-m-brovari] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160125200232/http://brovary-rada.gov.ua/rіshennya-mіskoї-radi-vіd-25122015%E2%84%9652-04-07pro-pereimenuvannya-vulits-ta-provulkіv-m-brovari |date=2016-01-25 }}, [http://docs.brovary.org/p31931/25.12.2015/52-04-07]. Рішення [[Броварська міська рада|Броварської міської ради]] №&nbsp;52-04-07 від 25.12.2015. Оприлюднене 28.12.2015</ref><ref>[http://brovary.pravo-znaty.org.ua/u-brovarah-z-yavylys-vulytsi-na-chest-stepana-bandery-nebesnoyi-sotni-ta-geroyiv-ato/ У Броварах з'явились вулиці на честь Степана Бандери, Небесної Сотні та героїв АТО]. Маєш право знати. 25.12.2015</ref>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Поточна версія на 08:09, 24 травня 2019

Михайло Спиридонович Мельник
Мельник Михайло Спиридонович.jpg
Народився 14 березня 1944(1944-03-14)
с. Ординці
Помер 10 березня 1979(1979-03-10) (34 роки)
с. Погреби
·самогубство
Поховання
зображення місця поховання
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність історик, поет, громадський діяч, правозахисник
Alma mater Історичний факультет Київського університетуd
Нагороди
Орден «За мужність» І ступеня

Миха́йло Спиридо́нович Ме́льник (14 березня 1944(19440314), с. Ординці, Погребищенський район, Вінницька область — 10 березня 1979, с. Погреби, Броварський район, Київська область) — історик, поет, дисидент, член і кореспондент Української Гельсінської групи. Автор великої книги з історії України, вилученої Комітетом державної безпеки СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Мельник народився в селянській родині.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після закінчення працював учителем.

У 1970-х навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР.[1]

Дисидентство[ред. | ред. код]

1972 року за читання своїх віршів біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві в річницю його перепоховання в Україні, за 20 днів до захисту дисертації, виключений з аспірантури Інституту історії АН УРСР.

У 1973 році Михайла Мельника звільнили з учительської роботи та виключили з партії. Проживаючи з родиною у Погребах, працював сторожем і брав активну участь в акціях протесту проти переслідувань українських письменників, правозахисників, неодноразово звертався до преси з протестами проти порушень прав людини.

14 липня 1978 року, під час відвідання Києва, на вулиці в Дарниці Михайла Мельника затримали й обшукали.

24 жовтня 1978 року влада спробувала звинуватити його в намірі обікрасти крамницю. Співробітники Комітету державної безпеки СРСР обіцяють посприяти влаштуватися на роботу за фахом, якщо не буде спілкуватися з Оксаною Мешко.

З листопада 1978 року Михайло Мельник став членом Української Гельсінської групи та її кореспондентом.

16 лютого 1979 року Михайло Мельник відіслав до редакції газет «Радянська Україна» та «Молодь України» листа з проханням втрутитися у справу Василя Овсієнка, де писав: «Адже не може не турбувати той факт, що на Україні практично кожна людина, яка відбула покарання за ст. 62, ч.1 КК УРСР, через короткий термін (1-3 роки) вимушена або еміґрувати, або знову опинитися в тюрмі.»

6—7 березня 1979 року відбулися обшуки в багатьох місцях у справі Олеся Бердника, у тому числі в Михайла Мельника. В нього вилучили весь творчий і науковий архів — 15 тек. Зникли результати всієї його літературної та наукової діяльності. 23 березня 1979 року, після самогубства Михайла Мельника, в Г. Міняйла, затриманого і обшуканого на вулиці, вилучили єдиний уцілілий від обшуку екземпляр збірки віршів Михайла Мельника «Календар пам'ятних дат».

Смерть і поховання[ред. | ред. код]

Після обшуків Михайло Мельник написав прощального листа дружині і, щоб захистити її та двох своїх доньок від переслідувань, уночі з 9 на 10 березня 1979 року наклав на себе руки.

Могила Михайла Мельника у Погребах, 2016 рік

Михайла Мельника поховали 11 березня 1979 року в Погребах. Похорон відбувався під наглядом агентів Комітету державної безпеки СРСР. Друзів небіжчика — Павла Стокотельного та Оксану Мешко — затримали по дорозі на похорон. Стокотельного відвезли до КДБ і допитали у справі Олеся Бердника, а Оксану Мешко протримали в КДБ до кінця похорону без будь-якої причини.

У квітні 1981 року з дружиною Михайла Мельника декілька разів бесідували співробітники Київського УКДБ, застерігаючи її від «неблагонадійних» знайомств.

Родина[ред. | ред. код]

Мав дружину та двох доньок:

  • Оксана, 1969 р. н.;
  • Богдана, 1973 р. н.

Вшанування[ред. | ред. код]

8 листопада 2006 року указом Президента України «за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод» Михайла Мельника посмертно нагородили орденом «За мужність» I ступеня.[2]

25 грудня 2015 року на честь діяча назвали вулицю Михайла Мельника у Броварах.[3][4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]