Мемуаристика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:07, 5 червня 2016, створена Sanya3 (обговорення | внесок) (додана Категорія:Мемуари з допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мемуаристика (від франц. mimoires — спогади) — спеціальна історична дисципліна, яка вивчає твори особового (особистого) походження, зафіксовані писемно, класифікацію споминів, вірогідність поданої в них інформації. До жанру мемуарів відносять авторські щоденники, записники, нотатки, власне спогади, літописи, некрологи. Для них є характерними егоцентричність та концентрація уваги автора на своїй особі, більшість мемуарів побутує в рукописному вигляді.

До найдавніших творів української мемуаристики належать «Повість минулих літ» Нестора Літописця, автобіографія князя Володимира Мономаха в «Повчанні дітям», «Житіє і хождєніє Даніла Рускія земли ігумена». З XVI — XVII ст. до нас дійшли твори іноземців, які відвідали Україну, серед них щоденник Еріха Лясоти, «Опис України» Г. Л. де Боплана.

Відомий російський вчений М. Чечулін вважав що метою дослідження мемуарів є не лише знання минулих подій, а й розуміння історичного процесу, оскільки кожному поколінню властива своя логіка мислення.

Завданнями мемуаристики[ред. | ред. код]

  • Розшук, наукова атрибуція та видання неопублікованих мемуарів.
  • Створення зводу опублікованих і неопублікованих спогадів із зазначенням місця їх зберігання.
  • Джерелознавчий аналіз текстів та оцінка записаної в них інформації.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Войцехівська І. Н. Спеціальні історичні дисципліни: довідник; навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів — Київ: Либідь,2008 — 520с.