Менгісту Хайле Маріам: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (стильові правлення)
Рядок 43: Рядок 43:
[[1974]] року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівного органу революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після повалення монархії у вересні 1974 року став першим заступником голови [[Дерг|Тимчасової військово-адміністративної ради]], що до [[1987]] року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому [[1977]] року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робочої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З [[21 травня]] [[1991]] року — в еміграції.
[[1974]] року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівного органу революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після повалення монархії у вересні 1974 року став першим заступником голови [[Дерг|Тимчасової військово-адміністративної ради]], що до [[1987]] року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому [[1977]] року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робочої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З [[21 травня]] [[1991]] року — в еміграції.


Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії [[соціалізм]]у. Вважається одним з найжорстокіших правителів [[XX століття]] (за роки його правління загинули від 200 тис. До 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в [[Еритрея|Еритреї]] привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до [[Зімбабве]], де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгисту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії [[соціалізм]]у. Вважається одним з найжорстокіших правителів [[XX століття]] (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в [[Еритрея|Еритреї]] привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до [[Зімбабве]], де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгисту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://vseslova.com.ua/word/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%A5%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B5_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BC-63985u Менгисту Хайле Маріам]
* [http://vseslova.com.ua/word/Менгисту_Хайле_Маріам-63985u Менгисту Хайле Маріам]


{{Президенти Ефіопії}}
{{Президенти Ефіопії}}

Версія за 20:23, 20 грудня 2015

Менгисту Хайле Маріам
амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም
Менгисту Хайле Маріам
Прапор
Голова Тимчасової військово-адміністративної ради
11 лютого 1977 — 10 вересня 1987 року
Попередник: Тефері Бенті
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
1-й Президент Ефіопії
10 вересня 1987 — 21 травня 1991 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Тесфає Гебре Кідан
 
Народження: 21 травня 1937(1937-05-21) (85 років)
Аддис-Абеба, Ефіопія
Країна: Ефіопія і Зімбабве
Релігія: Ефіопська православна церква[1]
Партія: Workers' Party of Ethiopiad і Commission for Organizing the Party of the Working People of Ethiopiad
Нагороди:
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Жовтневої Революції

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Менгисту Хайле Маріам (нар. 21 травня 1937 або 1941) — військовий і державний діяч Ефіопії, підполковник (1976), перший президент країни. Один з лідерів ефіопської революції.

1974 року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівного органу революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після повалення монархії у вересні 1974 року став першим заступником голови Тимчасової військово-адміністративної ради, що до 1987 року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому 1977 року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робочої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З 21 травня 1991 року — в еміграції.

Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним з найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгисту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.

Джерела

  1. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=805400942952397&id=168901653268999