Відмінності між версіями «Менгісту Хайле Маріам»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(правопис)
м (правопис)
Рядок 44: Рядок 44:
[[1974]] року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівний орган революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після ізоляції та вбивства останнього імператора Ефіопії [[Хайле Селассіє I]] у вересні 1974 року став першим заступником голови [[Дерг|Тимчасової військово-адміністративної ради]], що до [[1987]] року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому [[1977]] року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робітничої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З [[21 травня]] [[1991]] року — в еміграції.
[[1974]] року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівний орган революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після ізоляції та вбивства останнього імператора Ефіопії [[Хайле Селассіє I]] у вересні 1974 року став першим заступником голови [[Дерг|Тимчасової військово-адміністративної ради]], що до [[1987]] року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому [[1977]] року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робітничої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З [[21 травня]] [[1991]] року — в еміграції.


Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії [[соціалізм]]у. Вважається одним із найжорстокіших правителів [[XX століття]] (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — останнє число включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в [[Еритрея|Еритреї]] привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до [[Зімбабве]], де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії [[соціалізм]]у. Вважається одним із найжорстокіших правителів [[XX століття]] (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — останнє число включає також померлих від голоду). Розпад економіки, голод і війна з сепаратистами в [[Еритрея|Еритреї]] привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до [[Зімбабве]], де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 01:33, 24 травня 2017

Менгісту Хайле Маріам
амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም
Менгісту Хайле Маріам
Прапор
Голова Тимчасової військово-адміністративної ради
11 лютого 1977 — 10 вересня 1987 року
Попередник: Тефері Бенті
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
1-й Президент Ефіопії
10 вересня 1987 — 21 травня 1991 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Тесфає Гебре Кідан
 
Народження: 21 травня 1937(1937-05-21) (84 роки)
Аддис-Абеба, Ефіопія
Країна: Ефіопія і Зімбабве
Релігія: Ефіопська православна церква[1]
Партія: Workers' Party of Ethiopiad і Commission for Organizing the Party of the Working People of Ethiopiad
Нагороди:
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Жовтневої Революції

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Менгісту Хайле Маріам[2] (амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም mənɡɨstu haɪlə marjam; нар. 21 травня 1937 або 1941) — прокомуністичний військовий і державний діяч Ефіопії, підполковник (1976), перший президент країни. Один із лідерів ефіопської революції, орієнтований на тісну дружбу та співпрацю з КПРС та СРСР.

Біографія

1974 року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівний орган революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після ізоляції та вбивства останнього імператора Ефіопії Хайле Селассіє I у вересні 1974 року став першим заступником голови Тимчасової військово-адміністративної ради, що до 1987 року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому 1977 року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робітничої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З 21 травня 1991 року — в еміграції.

Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним із найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — останнє число включає також померлих від голоду). Розпад економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.

Примітки

Джерела